У вересні – жовтні 2024 р. підтримка фінансової стійкості України забезпечувалася завдяки монетарним, бюджетним, податковим інструментам та заходам боргової, валютної, курсової політики.
Бюджетна політика. У звітному періоді тривало опрацювання проєкту Державного бюджету України на 2025 рік: збиралися пропозиції народних депутатів України щодо законопроєкту, формувалася спільна позиція виконавчої та законодавчої гілок влади щодо внесення змін до Державного бюджету України на 2024 рік, відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні.
У податковій та митній сферах основними інструментами підтримки фінансової стійкості впродовж вересня – жовтня були: ухвалення закону про збільшення податкових зборів для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень; здійснення першого міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки; затвердження методології проведення оцінювання податкових пільг; також підбито підсумки двох років «митного безвізу».
У борговій сфері протягом зазначеного періоду оголошено пропозицію ЄС про надання Україні макрофінансової допомоги (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024–2025 рр. за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів РФ в ЄС. Ефективною була практика укладення двосторонніх домовленостей щодо отримання зовнішньої бюджетної підтримки, збільшення обсягів залучення фінансів від продажу військових облігацій та запровадження кращих практик управління державним внутрішнім боргом.
Грошово-кредитна сфера характеризувалася подальшим погіршенням цінової динаміки та помірним скороченням обсягів міжнародних резервів країни. Антикризові заходи регулятора були спрямовані, зокрема, на: забезпечення курсової стабільності гривні та привабливості гривневих активів завдяки збереженню облікової ставки на поточному рівні; подальше зростання рівня фінансової інклюзії у спосіб створення нових фінансових установ з обмеженою банківською ліцензією, що передбачає зміни в законодавстві про банківську діяльність.
Бюджетна політика
Виконання Державного бюджету України за дев’ять місяців 2024 р. За даними Казначейства, доходи державного бюджету [1] склали 2167,2 млрд грн (зокрема загального фонду – 1542,0 млрд грн). Порівняно з аналогічним періодом минулого року зафіксовано їх збільшення на 7,5 % (загального фонду +21,0 %). Одним із важливих джерел формування дохідної частини державного бюджету стало надходження у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 268,3 млрд грн. За дев’ять місяців 2024 р., за інформацією Мінфіна, до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 323,8 млрд грн (+63,4 млрд грн до відповідного періоду 2023 р.) [2].
Касові видатки з державного бюджету за розглянутий період становили 2973,7 млрд грн, зокрема загального фонду – 2342, млрд грн, збільшившись відповідно на 5,2 % та 10,6 % порівняно з січнем – вереснем 2023 р. Одним із найбільших напрямів видатків з державного бюджету є соціальні виплати, які забезпечуються Мінсоцполітики – 319,1 млрд грн [3]. Зокрема, 204,5 млрд грн спрямовано на фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій та покриття дефіциту коштів Пенсійного фонду, 54,8 млрд грн – на соціальний захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини тощо.
Внесено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» щодо фінансового забезпечення сектора безпеки і оборони. Затверджені зміни передбачають зростання дохідної частини держбюджету на 143,0 млрд грн до 1911,46 млрд грн, видаткової – на 427,57 млрд грн до 3736,62 млрд грн та граничного розміру дефіциту – на 274,61 млрд грн до 1846,09 млрд грн. Левова частка додаткових коштів (збільшено на 495,3 млрд грн) спрямовуватиметься на забезпечення потреб сектора безпеки та оборони. Таке збільшення видатків стало можливим завдяки перевиконанню планових доходів у січні – серпні 2024 р., перегляду та скороченню низки видатків, збільшенню плану внутрішніх запозичень (на 216,14 млрд грн до 742,02 млрд грн), а також збільшенню окремих видів податків, що передбачено проєктом Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану (ухвалений Верховною Радою України 10 жовтня 2024 р. (реєстр. № 11416-д)).
Тривало опрацювання проєкту Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
14 вересня 2024 р. Кабінет Міністрів України вніс на розгляд Верховної Ради України проєкт Держбюджету-2025. У документі передбачено доходи у сумі 2336,3 млрд грн, видатки – 3938,2 млрд грн та дефіцит 1640,6 млрд грн (19,4 % прогнозного ВВП, у 2024 р. – 20,6 % ВВП) (докладніше див. [4]).
20 вересня 2024 р. міністр фінансів України С. Марченко представив проєкт Держбюджету-2025 на засіданні Верховної Ради України.
Комітет Верховної Ради України з питань бюджету приймав і розглядав пропозиції народних депутатів України до проєкту Держбюджету-2025 для формування висновків і пропозицій до законопроєкту про Державний бюджет України на 2025 рік.
Відновлено процеси середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні. 18 вересня 2024 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні та приведення окремих його положень у відповідність із законами України». Окрім відновлення середньострокового бюджетного планування на місцевому рівні, закон унормовує окремі питання здійснення місцевих запозичень, витрачання залишків коштів місцевих бюджетів тощо. Закон також має поліпшити ефективність та гнучкість управління місцевими фінансами.
Тривала робота з удосконалення системи управління державними фінансами. За повідомленням Мінфіну [5], 9 жовтня 2024 р. у Брюсселі (Бельгія) відбувся другий раунд двосторонньої зустрічі України і Європейської Комісії в рамках скринінгу відповідності законодавства України нормам права Європейського Союзу у сфері «Система управління державними фінансами».
Серед основних досягнень України зазначимо:
відновлення середньострокового бюджетного планування на державному та місцевому рівнях;
налагодження роботи казначейської системи щодо контролю і звітності виконання бюджету, системи бухгалтерського обліку в державному секторі;
впровадження комплексної системи управління фіскальними ризиками; реформу управління публічними інвестиціями тощо.
Тривала робота з виконання положень Державного бюджету України на 2024 рік:
26 вересня 2024 р. проведено розподіл обсягу субвенції на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти Запорізької, Київської та Херсонської областей на суму 59,6 млн грн;
1 жовтня 2024 р. проведено повторний розподіл субвенції на реалізацію проєктів у рамках Програми з відновлення України між місцевими бюджетами на загальну суму 4,5 млрд грн;
1 жовтня 2024 р. ухвалено рішення про спрямування коштів гранту, які надходять відповідно до Грантової угоди для Програми екстреного відновлення (Фаза 3) між Японським агентством міжнародного співробітництва та урядом України від 19 лютого 2024 р., для Міненерго для придбання обладнання для енергетичного обслуговування й агентського обслуговування (1,3 млрд грн) та ДСНС на придбання обладнання й конструкцій для гуманітарного розмінування та агентського обслуговування (0,73 млрд грн);
4 жовтня 2024 р. унормовано надання субвенції на забезпечення харчуванням у 2024 р. учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти та проведено розподіл коштів у сумі 2,0 млрд грн між територіальними громадами.
Податкова та митна сфери
Верховна Рада України ухвалила в цілому законопроєкт про внесення змін до Податкового кодексу для фінансування оборони. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 р. № 4015-ІХ передбачає залучити кошти до державного бюджету за рахунок:
підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5 % до 5 %;
встановлення військового збору для ФОП І, ІІ та IV груп у розмірі 10 % від мінімальної заробітної плати;
встановлення військового збору у розмірі 1 % для платників єдиного податку ІІІ групи;
підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній до 25 % з 2025 р.;
встановлення щомісячних авансових внесків з податку на прибуток та податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) для платників податку, які здійснюють діяльність з роздрібної торгівлі пальним (за кожну АЗС);
податку на прибуток від банків за 2024 р. у розмірі 50 %.
Також законопроєкт змінює податковий період подання звітності з ПДФО з квартального на місячний.
Очікується, що завдяки змінам у Податковому кодексі, у 2024 р. додатковий ресурс до зведеного бюджету становитиме 21,6 млрд грн, з яких до держбюджету має надійти 21,5 млрд грн, до місцевих бюджетів – 0,1 млрд грн; у 2025 р. – 141,1 млрд грн (з яких до держбюджету – 133,0 млрд грн, до місцевих бюджетів – 8,1 млрд грн).
Україна успішно здійснила перший міжнародний автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за стандартом Common Reporting Standard (CRS). У межах такого обміну Державна податкова служба України передала інформацію про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів юрисдикцій – партнерів з обміну, а також отримала від іноземних компетентних органів дані про рахунки податкових резидентів України. Предметом обміну стала інформація про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (банки, страхові та інвестиційні компанії тощо) та які належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Цей крок є одним із зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС та спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Завдяки обміну інформацією про фінансові рахунки Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже – фінансовій стійкості держави.
Мінфін затвердив методологію проведення оцінювання податкових пільг. Міністерство фінансів України розробило та затвердило Наказом від 27 вересня 2024 р. № 474 методологію проведення оцінювання інструментів податкової політики, які призводять до податкових видатків. Податкові видатки – це сума недоотриманих податкових надходжень внаслідок застосування будь-якого положення податкового або митного законодавства, яке визначає податкову пільгу. Ухвалення такої методології дасть змогу уряду визначити, які пільги є дійсно дієвими та корисними для економіки країни, а які створюють зайві та обтяжуючі витрати для державного бюджету. Така оцінка збільшить ефективність використання обмеженого фінансового ресурсу, що особливо актуально в умовах воєнного стану. Крім того, затвердження методології є одним із структурних маяків (до кінця вересня 2024 р.) до п’ятого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) Міжнародного валютного фонду.
Держмитслужба підбила підсумки двох років «митного безвізу». 01 жовтня 2022 р. Україна приєдналася до Конвенції про процедуру спільного транзиту і розпочала міжнародне застосування електронної транзитної системи NCTS. Систему NCTS покладено в основу митних ІТ систем Європейського Союзу. Ця система є обов’язковою до впровадження в Україні для вступу в ЄС. Темпи залучення бізнесу до процедури невпинно зростають. Так, за два роки в NCTS оформлено близько 120 тис. декларацій, серед яких майже 5 тис. операцій внутрішнього транзиту. При цьому за останній рік, порівняно з показниками станом на 01 жовтня 2023 р., кількість оформлених декларацій зросла у 3,7 раза (рис. 1). Отже, вітчизняні експортери й імпортери охоче користуються європейською процедурою спільного транзиту.
Рис. 1. Динаміка оформлених транзитних декларацій у системі NCTS
у IV кв. 2022 р. – ІІІ кв. 2024 р., од.
Джерело: Міністерство фінансів України, Державна митна служба України.
Боргова сфера
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн 20 вересня 2024 р. оголосила пропозицію надати Україні макрофінансову допомогу (Macro-Financial Assistance – MFA) обсягом до 35 млрд євро на 2024–2025 рр. за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів РФ в ЄС [6].
Для реалізації цієї пропозиції в ЄС створюється спеціальний Механізм кредитної співпраці в Україні, що фінансуватиметься за рахунок надзвичайних надходжень, накопичених у результаті знерухомлення активів Центрального банку Росії, які потрапили під санкції, а також внесків держав-членів і третіх країн. Такий механізм надасть Україні фінансову підтримку, яку вона може використати для погашення виняткового кредиту MFA від ЄС, а також прийнятні двосторонні кредити від кредиторів у рамках ініціативи G7 «Надзвичайні позики для прискорення доходів для України» (ERA) на суму до 45 млрд євро. Отже, передбачається, що всі кошти MFA для України надаватимуться на безповоротній основі, а внутрішні фінансові ресурси не спрямовуватимуться на погашення. Кошти надходитимуть через високопільговий кредит, який буде надано ще у 2024 р. з виплатою регулярними траншами до кінця 2025 р. та погашенням протягом максимального періоду 45 років.
Україна сама визначатиме, на що спрямовувати кошти. Макрофінансова допомога не буде привʼязана до конкретних видатків, водночас така допомога забезпечить найнагальніші потреби.
У цілому ж щодо заблокованих активів РФ Європейська Рада вирішила, що вони повинні залишатися знерухомленими доти, доки Росія не припинить війну проти України і не компенсує збитки, завдані війною. А це означає, що активи буде знерухомлено, доки не буде отримано компенсацію від Росії для погашення кредитів.
Довідково. Заморожені активи Центрального банку Росії в ЄС сягають 210 млрд євро і становлять більшість таких знерухомлених активів по всьому світу. Залежно від рівня відсоткових ставок, доходи від цих активів наразі оцінюються у 2,5–3 млрд євро на рік.
Отримання зовнішнього фінансування залишається основним інструментом збереження фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни. Станом на кінець вересня 2024 р. бюджетна підтримка України, надана всіма донорами з 2022 р., склала понад 98 млрд дол. США. Загальні річні потреби України у зовнішньому бюджетному фінансуванні на 2024 р. та 2025 р. становитимуть 41,3 млрд дол. США та 38,4 млрд дол. США відповідно.
10 жовтня 2024 р. оприлюднено Комюніке за підсумками одинадцятого засідання Керівного комітету Української платформи донорів, члени якого зустрілися в Римі (Італія) 9 жовтня, щоб підтримати нагальні та довгострокові фінансові потреби України.
Зазначалося, що передбачено спільними зусиллями покрити дефіцит зовнішнього фінансування в Україні на 2024 р. Наразі здійснюється оцінка, як надалі забезпечити додаткові бюджетні потреби, спричинені російською агресією, що триває.
У Комюніке зокрема наголошено на таких темах:
про результати спільної роботи членів G7 щодо виконання колективного зобов’язання, взятого на саміті в Апулії (Італія) у червні 2024 р., стосовно започаткування для України механізму Extraordinary Revenue Acceleration (ERA) – у розмірі близько 50 млрд дол. США – до кінця року, зокрема враховуючи пропозицію Європейської Комісії про створення Механізму кредитної співпраці з Україною та надання виняткової макрофінансової допомоги як внеску ЄС у механізм ERA. Ці кошти будуть розподілені через кілька каналів, які спрямують на військові, бюджетні потреби та на відновлення України;
відзначено критичну важливість тісної співпраці між сферами гуманітарної допомоги та відновлення для комплексного вирішення короткострокових пріоритетних завдань та довгострокового стратегічного планування, зокрема: енергопостачання та опалення; захист критичної енергетичної інфраструктури; реагування на кризу водопостачання на Півдні України та заходи для забезпечення житлових потреб;
проголошено заклик до глобальних партнерів щодо збільшення підтримки енергетичної системи України, яка повністю інтегрована з системою ЄС, а також відзначено важливість страхування складової частини інвестицій у критично важливу інфраструктуру в умовах воєнного часу;
підкреслено важливість належного управління державними фінансами, зокрема як одного з фундаментальних елементів для успішного відновлення, реконструкції та вступу України до ЄС. Відзначено значний і безперервний прогрес України у здійсненні реформ, зокрема, викладених у Плані України та оновленій урядом України Матриці реформ як публічному інструменті підзвітності, прозорості й координації зацікавлених сторін, а також оновлення умов надання допомоги.
Оголошено, що наступна Конференція з відновлення України відбудеться в Римі (Італія) у липні 2025 р., на основі питань, розглянутих на Конференції з відновлення України в 2024 р., котру проведено в червні поточного року в Берліні (Німеччина).
ОВДП залишаються одним з найбільших джерел фінансування держбюджету. У вересні 2024 р. Міністерство фінансів України залучило від випуску державних облігацій суму у 2,5 раза більшу, ніж у серпні 2024 р. Обсяг випущених ОВДП – 72,4 млрд грн, з яких військові облігації склали майже 28,9 млрд грн (для порівняння: у серпні залучено від ОВДП – 29,1 млрд грн, з яких 6 млрд грн – військові облігації) в еквіваленті:
47,5 млрд грн (середньозважена дохідність – 16,02 %);
510 млн дол. США (середньозважена дохідність – 4,65 %);
84 млн євро (середньозважена дохідність – 3,24 %).
При цьому, протягом вересня зберігалася тенденція до збільшення попиту на ОВДП серед громадян – станом на 01 жовтня 2024 р. частка фізосіб сягнула 4,1 % з ОВДП, що перебувають в обігу (найбільша частка знаходиться у комерційних банків (45,2 %) та НБУ (39,2 %), частка юридичних осіб – 8,8 %; частка нерезидентів складає 1,4 %, а територіальних громад – 0,04 %)). Вперше обсяг інвестицій фізосіб перетнув позначку в 70 млрд грн і на початок жовтня поточного року становив 71,2 млрд грн. Кошти спрямовуються на забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану, зокрема й на видатки сектора безпеки та оборони.
Уряд 13 вересня 2024 р. ухвалив постанову «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 80», проєкт якої розробив Мінфін для підвищення ефективності управління державним внутрішнім боргом. Постанова дозволяє Мінфіну здійснювати switch-операції – активні операції з управління державним боргом у спосіб проактивного обміну облігацій з коротким терміном до погашення на нові облігації, зменшуючи таким чином одномоментні платежі з Єдиного казначейського рахунку при погашенні облігацій. Власникам ОВДП це дасть можливість обмінювати менш ліквідні облігації та облігації з коротким терміном до погашення на нові облігації, що розміщуватимуться на регулярних аукціонах. Операції проводитимуться на регулярній основі на базі Bloomberg Auction System, яка використовується для проведення регулярних аукціонів з розміщення ОВДП.
Грошово-кредитна сфера
Індекс споживчих цін поступово зростає п’ятий місяць поспіль. Рівень інфляції у річному обчисленні у вересні 2024 р. зріс до 8,6 % порівняно з 7,5 % у серпні. У місячному вимірі (відносно серпня) індекс споживчих цін зріс на 1,5 % порівняно з 0,6 % у попередньому місяці. Таким чином, поточний показник інфляції випереджає актуальний прогноз НБУ, опублікований в останньому за хронологією Інфляційному звіті за липень (8,5 % на кінець 2024 р.). Найбільш негативною у вересні була динаміка адміністративно регульованих цін (14,0 % р/р); цін на послуги (10,9 % р/р); вартості оброблених продовольчих товарів (8,9 % р/р) та сирих продуктів харчування (7,1 % р/р). Натомість ціна на пальне зросла на 6,0 % р/р, а вартість непродовольчих товарів збільшилась лише на 2,2 % р/р. При цьому вартість значної частки товарних позицій у вересні демонструвала суперечливу динаміку – здешевлення відносно вересня минулого року та подорожчання відносно попереднього місяця. Зокрема яйця (-20,4 % р/р та +12,1 % відносно серпня); соняшникова олія (-1,4 % р/р та +2,6 % відносно серпня); м’ясо та м’ясопродукти (-0,3 % р/р та +1,5 % відносно серпня). Серед непродовольчих товарів – одяг (-5,7 % р/р та +7,9 % відносно серпня); взуття (-5,2 % р/р та +7,7 % відносно серпня). Певні товарні позиції у вересні подешевшали одночасно в річному та місячному вимірі, зокрема цукор (-4,6 % р/р та -1,8 % відносно серпня). Помірно негативна цінова динаміка, очевидно, зменшує ймовірність суттєвого зниження облікової ставки з поточного рівня 13 % у короткостроковій перспективі.
Міжнародні резерви країни скоротилися на 3,4 млрд дол. США. Станом на 01 жовтня 2024 р. обсяг міжнародних резервів України знизився до 38,9 млрд дол. США, що на 8 % менше за показник попереднього місяця. Визначальними чинниками негативної динаміки резервів протягом вересня були інтервенції регулятора на міжбанківському ринку (3,2 млрд дол. США), виплати з обслуговування та погашення державного боргу (1,3 млрд дол. США, у т. ч. 730 млн дол. США – Міжнародному валютному фонду) та незначний обсяг надходжень на рахунки уряду на загальну суму 675 млн дол. США (у т. ч. 604 млн дол. США – від розміщення ОВДП, 60 млн дол. США – від Світового банку та 11 млн дол. США – від Банку розвитку Ради Європи).
Варто зазначити, шо обсяг міжнародних резервів останнім часом коливається в доволі широкому діапазоні, зокрема від початку поточного року – в інтервалі від 37,1 млрд дол. США до 43,8 млрд дол. США. Отже, зафіксоване протягом вересня скорочення міжнародних резервів, не треба розглядати як аномальну чи загрозливу подію. Адже достатнім рівнем резервів країни вважається вартість прогнозованого тримісячного імпорту, водночас п’ятимісячний еквівалент майбутнього імпорту характеризує рівень резервів як оптимальний. Отже, поточний рівень міжнародних резервів станом на 01 жовтня 2024 р., що є валютним еквівалентом п’яти місяців майбутнього імпорту, варто оцінювати як цілком достатній для забезпечення макроекономічної та курсової стабільності.
Регулятор зберіг облікову ставку на рівні 13 %. Правління НБУ ухвалило рішення про збереження облікової ставки на поточному рівні. За оцінкою регулятора, це сприятиме поступовому зниженню інфляції до цільового орієнтиру 5 % у середньостроковій перспективі та підтримці стійкості валютного ринку. НБУ прогнозує помірне прискорення темпів цінового зростання протягом найближчих місяців унаслідок зростання платоспроможного попиту через розширення бюджетних видатків, зростання витрат суб’єктів господарювання на заробітну плату та електроенергію, а також підвищення акцизів. При цьому швидкість процесу зниження інфляції значною мірою залежить від тривалості та характеру війни. Адже воєнна агресія генерує такі ключові ризики, як: зростання бюджетних потреб, пов’язаних із забезпеченням обороноздатності; подальше підвищення податків; додаткове пошкодження інфраструктури; посилення міграційних тенденцій; загострення дефіциту кадрів. Натомість існує ймовірність реалізації таких позитивних сценаріїв:
надходження значних сум коштів від заблокованих російських активів;
розширення експортних можливостей країни;
пришвидшення процесу євроінтеграції; прискорення темпу відновлення енергетики.
Проведений аналіз балансу ризиків та позитивних сценаріїв обумовив рішення регулятора зберегти облікову ставку на поточному рівні.
Регулятор оприлюднив план створення фінансових установ нового типу – банків фінансової інклюзії (БФІ). 19 вересня 2024 р. у ВРУ було зареєстровано розроблений НБУ законопроєкт № 12044 про внесення змін до деяких законів України щодо розвитку фінансової інклюзії. У разі ухвалення документу акціонерні товариства зможуть отримувати обмежену банківську ліцензію, що дасть змогу підвищити рівень доступності фінансових / банківських послуг для фізичних осіб і малого бізнесу в малонаселених, віддалених, звільнених територіях та в зонах, що наближені до воєнних дій. Обмежена банківська ліцензія надасть можливість великим роздрібним компаніям та поштовим операторам, що мають компетенцію, обслуговувати більшу кількість відділень і клієнтів, створювати окрему юридичну особу – БФІ, з метою надання фінансових / банківських послуг дрібному бізнесу та населенню. Проте для БФІ буде передбачено обмеження щодо проведення операцій з великим та середнім бізнесом, розміру кредитів, наданих одному позичальнику та операцій на ринках капіталу.
Довідково. Рівень фінансової інклюзії – частка фізичних осіб країни, котрі користуються фінансовими послугами та мають принаймні один відкритий банківський рахунок. Згідно з даними World Bank, у 2021 р. значення цього показника в Україні становило 84 %, що менше цільового орієнтиру у 95 %.
__________________________________________________________________________
[1] Мінфін: У січні – вересні 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,54 трлн грн.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_sichni-veresni_2024_roku_do_zagalno…
[2] Мінфін: За 9 місяців 2024 р. до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 323,8 млрд грн (+63,4 млрд грн до 9 місяців 2023 р.). URL: https://ur0.jp/auEjP
[3] Мінфін: За 9 місяців 2024 року на соцвиплати спрямовано майже 320 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_za_9_misiatsiv_2024_roku_na_sotsvipla…
[4] Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості у період воєнного стану в Україні (серпень – вересень 2024 р.). URL: https://niss.gov.ua/news/komentari-ekspertiv/ohlyad-instrumentiv-pidtry…
[5] Скринінг Україна – ЄС: Денис Улютін представив Єврокомісії результати удосконалення Системи управління державними фінансами. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/skrining_ukraina_-_ies_denis_uliutin_predsta…
[6] Questions and Answers on the Commission's proposal of an up to €35 billion MFA loan for Ukraine as the EU's contribution to the EU-G7 support of up to €45 billion. URL: https://neighbourhood-enlargement.ec.europa.eu/news/questions-and-answe…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД