Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості у період воєнного стану в Україні (за період 01.11 – 30.11.2022)

Поділитися:

Грошово-кредитна сфера

В умовах воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

НБУ разом із системно важливими банками впроваджують план заходів для забезпечення безперервності роботи банківської системи у разі тривалої відсутності електропостачання. Банківська система, попри війну, працює в безперервному режимі, забезпечує платежі та розрахунки, надає фінансові послуги бізнесу й громадянам. Банки застосовують заздалегідь розроблені плани безперервної діяльності й регулярно оновлюють їх, ураховуючи результати моделювання різних сценаріїв реалізації операційного ризику. Проте останнім часом через руйнування енергетичної інфраструктури країни внаслідок ракетних ударів значно збільшилися ризики тимчасових перебоїв в обслуговуванні клієнтів у банківських відділеннях через планові та аварійні відключення електроенергії. З метою мінімізації таких ризиків, НБУ та системно важливі банки визначили перелік 760 чергових відділень, розташованих у Києві та у 275 населених пунктах 22 областей, які надаватимуть клієнтам фінансові послуги навіть в умовах тривалої відсутності енергопостачання.

Чергові відділення вже забезпечуються усім необхідним обладнанням та каналами зв’язку для безперервної роботи за відсутності електрики. Реалізуються плани логістичного забезпечення таких відділень додатковим персоналом, касовою технікою, банкоматами, готівкою. Організовано безперебійну роботу контактних центрів Національного банку і системно важливих банків для інформування клієнтів про наявність, місце розташування і графік роботи критично важливих відділень банків у містах. З метою зниження навантажень на відділення, банкам рекомендовано автоматично продовжувати термін дії платіжних карток та відтерміновувати повторну ідентифікацію клієнтів. Актуальний перелік чергових відділень банків доступний за посиланням https://bank.gov.ua/ua/consumer-protection/map-bank-branches.

Протягом першого тижня після звільнення Херсона у місті відновили роботу відділення «Ощадбанку» та «Приватбанку». Оперативне відновлення банківської мережі на деокупованих територіях має забезпечити безперебійний доступ мешканців до власних коштів та фінансових послуг.

Незважаючи на війну, банківська система відновила прибуткову діяльність. Оприлюднена звітність за 9 місяців поточного року свідчить: попри значні збитки І-го півріччя (4,6 млрд грн), загальний прибуток платоспроможних банків, станом на 1 жовтня, становив 7,4 млрд грн. При цьому 44 з 67 працюючих у країні банків загалом отримали 25,6 млрд грн чистого прибутку, натомість 23 установи зафіксували збиток у розмірі 18,2 млрд грн. Підтримання банківським сектором операційної прибутковості під час війни є свідченням того, що банки успішно диверсифікують власні портфелі, зважаючи на процентні, ринкові, кредитні та операційні ризики.

З 5 листопада регулятором припинено надання бланкових (беззаставних) кредитів рефінансування у зв’язку з рекордним рівнем ліквідності банківської системи. Порівняно з початком березня поточного року, коли загальний обсяг отриманих банками кредитів рефінансування в окремі дні перевищував 160 млрд грн, заборгованість платоспроможних банків за такими кредитами скоротилася майже втричі, й на 4 листопада 2022 р. становила 54,4 млрд грн. Ураховуючи таку ситуацію, а також дострокове погашення кредитів рефінансування та успішне подолання банківським сектором випробування повномасштабною війною, бланкове рефінансування, що дало змогу на початку війни втримати стабільність фінансової системи, на сьогодні втратило свою актуальність. Водночас банкам і надалі доступні класичні кредити рефінансування під забезпечення.

Національний банк представив учасникам платіжного ринку та ринку віртуальних активів проєкт концепції е-гривні. Попри продовження воєнних дій, в Україні триває процес модернізації та цифровізації грошового обігу. Е-гривня – електронна форма грошової одиниці України, що буде прямим зобов’язанням центрального банку. Її основне призначення, на думку регулятора – ефективно виконувати всі функції грошей, доповнюючи готівкову та безготівкову форми гривні.

Використання е-гривні має бути зручним та доступним для всіх верств населення, юридичних осіб, державних органів, банків та небанківських фінансових установ. Наразі НБУ розглядає та опрацьовує такі можливі варіанти використання е-гривні, від яких залежатимуть її дизайн та основні характеристики: 1) е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом «програмованих» грошей: для здійснення цільових соціальних виплат, зниження державних видатків на адміністрування та контроль цільового використання коштів, а також використання технології смарт-контрактів; 2) е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами); 3) е-гривня для транскордонних платежів (можливість здійснювати транскордонні платежі швидше, дешевше та прозоріше).

Розробка та впровадження е-гривні може стати наступним кроком еволюції платіжної інфраструктури України, сприятиме цифровізації економіки, подальшому поширенню безготівкових розрахунків, зменшенню їх вартості, зростанню рівня прозорості й підвищенню довіри до національної валюти загалом. Це позитивно вплине на забезпечення економічної безпеки, посилить монетарний суверенітет держави та спроможність Національного банку підтримувати цінову та фінансову стабільність, що є запорукою стійкого економічного зростання.

Упровадження зазначених вище заходів має забезпечити безперервність  роботи банківської системи за умов тривалої відсутності електропостачання, сприяти відновленню необхідного рівня фінансової інклюзії на щойно деокупованих територіях, зміцнити фінансову стійкість банківської системи, розширити подальшу модернізацію та цифровізацію грошового обігу в країні та під час здійснення міжнародних розрахунків.

Бюджетна політика

Попри складну ситуацію, яка склалася в економіці України внаслідок повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України, обмежених можливостей щодо надходження коштів до державного та місцевих бюджетів, різкого зростання потреби у бюджетних видатках, уряд України у листопаді 2022 р. продовжував задовольняти першочергові потреби держави у сфері національної безпеки та оборони, забезпечував соціальну підтримку населення та фінансово підтримував бізнес.

Міністерство фінансів поінформувало[1] про стан виконання Державного бюджету в січні – листопаді 2022 р. За оперативною інформацією Казначейства, за 11 місяців 2022 р. касові видатки державного бюджету склали 2292,7 млрд грн (зокрема загального фонду – 2078,8 млрд грн, або 86,8 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – листопаді 2021 р. касові видатки державного бюджету склали 1221,2 млрд грн.

У листопаді 2022 р. касові видатки державного бюджету були здійснені в обсязі 312,7 млрд грн (зокрема загального фонду – у сумі 260,5 млрд грн).

При цьому державний бюджет за 11 місяців 2022 р. було виконано з дефіцитом у сумі 810,5 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету склав 807,5 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1281,9 млрд грн). У листопаді дефіцит державного бюджету становив 170,0 млрд грн (зокрема загального фонду – 163,3 млрд грн).

3 листопада 2022 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який уже підписав Президент України. Доходи державного бюджету складатимуть у 2023 р. 1329,3 млрд грн, видатки – 2580,7 млрд грн, дефіцит – 1296,5 млрд грн (або 20,6 % ВВП). Однак, порівняно з плановими показниками поточного року, дохідна та видаткова складові частини державного бюджету плануються на нижчому рівні: доходи складуть лише 85,6 % скоригованого плану 2022 р., а видатки – 85 %. Традиційно найбільший внесок у формування дохідної частини бюджету становитимуть податкові надходження – 1154,0 млрд грн, зокрема ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування – 222,5 млрд грн та ПДВ із увезених на митну територію України товарів – 394,9 млрд грн; ПДФО – 143,9 млрд грн; податок на прибуток підприємств – 110,7 млрд грн; рентна плата та плата за використання інших природних ресурсів – 97,16 млрд грн; акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 64,3 млрд грн та акцизний податок з увезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції) – 79,9 млрд грн; неподаткові – складуть 154,9 млрд грн (зокрема від Національного банку України буде перераховано 71 млрд грн, з яких 50 % буде спрямовано до фонду ліквідації наслідків збройної агресії). Як і у 2022 р., у наступному році головними пріоритетними напрямами видатків бюджету будуть безпека і оборона (до Міноборони спрямовуватиметься 857,9 млрд грн., МВС – 209,8 млрд грн), соціальна сфера (Мінсоцполітики – 445,0 млрд грн). У 2023 р. заплановано 26 видів міжбюджетних трансфертів, які спрямовуються з державного бюджету до місцевих бюджетів (на суму 184,2 млрд грн) та реверсна дотація (до державного бюджету – 19,1 млрд грн). Ухвалений Бюджет-2023 є основою для прийняття місцевих бюджетів на наступний рік.

Спрощено організацію бюджетного процесу на місцевому рівні у період дії воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 р. № 1239 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану». Завдяки змінам спрощено умови виконання бюджетних повноважень військовими адміністраціями відповідних населених пунктів й регіонів, зокрема надано право начальникам військових адміністрацій населених пунктів у період дії воєнного стану на територіях, які є тимчасово непідконтрольними українській владі, тимчасово окупованими або на яких ведуться бойові дії, здійснювати повноваження місцевих фінансових органів у разі неможливості їх функціонування; врегульовано питання стосовно погодження рішень про передачу міжбюджетних трансфертів тощо.

Розширено повноваження органів державного фінансового контролю. Постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 р. № 1237 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності органів державного фінансового контролю» поширено повноваження щодо здійснення державного фінансового контролю Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами на суб’єктів господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки.

Продовжено фінансову підтримку за рахунок коштів резервного фонду здійснення першочергових заходів щодо відбудови зруйнованої й пошкодженої інфраструктури, підтримки місцевих органів влади, котрі розміщували ВПО, забезпечення доступу до інформації, соціальної підтримки населення, а також стимулювання розвитку бізнесу. Розглянемо, які суми було виділено з резервного фонду у листопаді 2022 р.

  • 32,44 млн грн – Мінветеранів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та особам, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначених операції та заходах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1012-р).
  • 541,4 млн грн – Держспецзвязку за новою бюджетною програмою «Забезпечення функціонування цифрового ефірного мовлення» для відновлення телерадіомовлення в Харківській, Чернігівській, Сумській та Херсонській областях (410 млн грн) та сталого функціонування об’єктів цифрового ефірного мовлення та безперебійної трансляції телевізійних каналів, цілодобового моніторингу ефірної мережі, обладнання головної станції мультиплексування, супутникових і наземних каналів зв’язку (131,4 млн грн). Частково (63,06 млн грн) кошти для таких цілей були перерозподілені до резервного фонду з окремих бюджетних програм Держспецзвязку та Мінцифри (постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1287; розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1026-р).
  • 34,06 млн грн – центральним органам виконавчої влади для покриття витрат за липень 2022 р. закладів, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, закладів освіти приватної форми власності, у приміщеннях (будівлях) яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися ВПО (розпорядження Кабінету Міністрів України від 04 листопада 2022 р. № 994-р).
  • 100 млн грн – Херсонській обласній державній адміністрації (для Херсонської обласної військової адміністрації) для відновлення об’єктів критичної інфраструктури та об’єктів соціальної сфери. Кошти використовуватимуться для: проведення робіт з обстеження пошкоджених об’єктів; придбання будівельних матеріалів, виробів та конструкцій для їх відновлення; проведення капітального ремонту і реконструкції пошкоджених об’єктів, розроблення проєктної документації; проведення поточного ремонту – заповнення віконних та дверних прорізів, фасадів, покрівлі, зовнішніх та внутрішніх інженерних мереж і систем, зокрема теплопостачання, газопостачання, водопостачання, водовідведення, опалення, електричних мереж; розбирання зруйнованих конструкцій тощо (розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2022 р. № 1029-р).
  • 579,3 млн грн – Мінекономіки для надання безповоротної державної допомоги у формі грантів за бюджетною програмою «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» на створення або розвиток переробних підприємств (499,96 млн грн), на надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (23,12 млн грн), на надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства (56,23 млн грн).

Податкова та митна політика

Платники податків забезпечують фінансову підтримку держави. У січні – листопаді 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролюються Державною податковою службою  України (ДПС), становили 992,4 млрд грн, що на 105,4 млрд грн, або на 11,9 % більше, ніж у січні – листопаді 2021 р. Зокрема до державного бюджету надійшло 642,1 млрд грн, що на 62,8 млрд грн, або на 10,8 % більше відповідного періоду минулого року. До місцевих бюджетів надійшло 350,2 млрд грн, що на 42,6 млрд грн, або на 13,8 % перевищує відповідний минулорічний показник. У листопаді 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролюються ДПС, становили 101,8 млрд грн, зокрема до державного бюджету – 63,4 млрд грн, до місцевих бюджетів – 38,5 млрд грн. Відшкодовано ПДВ на рахунки платників 76,5 млрд гривень. Зокрема у листопаді 2022 р. відшкодовано ПДВ у сумі 13,6 млрд грн, що стало рекордним місячним показником з початку повномасштабної війни (рис.). Надходження єдиного соціального внеску (ЄСВ) у січні – листопаді 2022 р. становили 375,8 млрд грн, що на 65,3 млрд грн, або на 21 % більше, ніж у січні – листопаді 2021 р. Зокрема надходження ЄСВ у листопаді 2022 р. становили 39 млрд грн, що на 9,2 млрд грн, або на 30,7 % більше, ніж у листопаді 2021 р. Таким чином, завдяки активній громадянській позиції платників, у воєнний час держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.

Мал. 1. Динаміка бюджетного відшкодування ПДВ у 2018–2022 рр., млрд грн
Мал. 1. Динаміка бюджетного відшкодування ПДВ у 2018–2022 рр., млрд грн

Джерело: складено за даними Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України.

Державна податкова служба України поінформувала про наповнення бюджетів усіх рівнів у розрізі галузей економіки за січень – жовтень 2022 р. За січень – жовтень 2022 р. найбільшу частку у сплаті податків, зборів та платежів (збір) до зведеного бюджету України складає сплата суб’єктами господарювання в таких галузях: ● оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – 16,2 % від загального збору до зведеного бюджету України; ● переробна промисловість – 14,4 %; ● добувна промисловість i розроблення кар’єрів – 12,9 %; ● державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – 12,3 %.

Найбільше зростання сплати за 10 місяців 2022 р. відносно 10 місяців 2021 р. відбулось у таких галузях: ● державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування – зростання у 2,2 раза, або +64 млрд грн; ● постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – зростання у 1,4 раза, або +19,4 млрд грн; ● фінансова та страхова діяльність – зростання у 1,3 раза, або +12,8 млрд грн; ● оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів i мотоциклів – зростання у 1,1 раза, або +11,7 млрд грн.

Зменшення сплати за 10 місяців 2022 р. відносно 10 місяців 2021 р., відбулось у таких галузях: ● сільське господарство, лісове господарство та рибне господарство – на 23,7 %, або на 12,7 млрд грн; ● переробна промисловість – на 20,7 %, або на 35,6 млрд грн; ● транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність – на 15,4 %, або на 10,2 млрд грн.

Таким чином, зберігається нерівномірність зміни фінансового становища секторів економіки внаслідок воєнної агресії РФ. Через цілеспрямовані атаки агресора на підприємства вітчизняної енергетики з жовтня 2022 р., варто очікувати погіршення їх фінансового стану, що зменшить обсяги сплачених ними податків у майбутніх податкових періодах. Аварійні та стабілізаційні відключення електроенергії також негативно позначаються на фінансових результатах у всіх сферах бізнесу.

Україна приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами в розрізі країн. За підтримки Міністерства фінансів України Державна податкова служба України 03 листопада 2022 р. приєдналася до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports). Метою приєднання до цієї угоди є долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну звітами у розрізі країн, до якої вже приєдналося понад 90 країн світу. Запровадження та обмін звітами у розрізі країн передбачені положеннями Кроку 13, що є складовою частиною Мінімального стандарту Плану дій BEPS – (OECD BEPS – Міжнародна співпраця для припинення ухилення від сплати податків; Мінімальний стандарт – Кроки 5, 6, 13, 14), який Україна зобов’язалася імплементувати. Очікується, що звітність у розрізі країн дозволить податковим органам України отримувати комплексну інформацію щодо діяльності міжнародних груп компаній у розрізі конкретних юрисдикцій, а також здійснювати ефективний аналіз обсягів діяльності, структури операцій та специфіки діяльності міжнародних груп компаній з метою контролю за трансфертним ціноутворенням.

Верховна Рада України усунула законодавчу прогалину і звільнила від оподаткування волонтерів. Ухваленим Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, зібраної волонтерами» від 16 листопада 2022 р. № 2747-ІХ передбачено уточнення щодо звільнення від оподаткування (18 % ПДФО та 1,5 % військового збору) благодійної допомоги, отриманої благодійниками – фізичними особами, які до 1 січня 2023 р. включені до Реєстру волонтерів антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у період з 24 лютого 2022 р. до дати їх включення до зазначеного Реєстру. Водночас ухваленим Законом суттєво спрощено порядок включення благодійників – фізичних осіб до відповідного Реєстру, зокрема з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг «Дія». Таким чином, уточнення щодо поширення податкової пільги на попередні правовідносини полегшить ведення законної волонтерської діяльності та допоможе збільшити обсяги благодійної допомоги ЗСУ для ефективної відсічі агресору.

Верховна Рада України підтримала у першому читанні законопроєкт щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS (Common Reporting Standard). Метою законопроєкту від 17 жовтня 2022 р. № 8131 є впровадження Україною двох міжнародних стандартів у сфері прозорості та обміну інформацією для податкових цілей. Впровадження в національне законодавство вимог зазначених стандартів забезпечить приєднання України до міжнародної системи обміну інформацією з учасниками Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (Багатостороння угода CRS – Загальний стандарт звітності) та належну перевірку інформації про фінансові рахунки, схвалену Радою ОЕСР  (Організація економічного співробітництва та розвитку). Очікується, що ухвалення проєкту Закону забезпечить належне виконання Україною міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, підвищить прозорість та надійність України як держави – партнера з обміну інформацією, а також сприятиме запобіганню ухиленню від сплати податків та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства.

Верховна Рада України припинила дію українсько-білоруської міжурядової Угоди про уникнення подвійного оподаткування. ВРУ ухвалила Закон України від 16 листопада 2022 р. № 2743-IX «Про припинення дії Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків стосовно податків на доходи і майно». З того дня, коли закон набуває чинності, припиняється застосування норм, встановлених зазначеною угодою, що сприятиме:

  1. Недопущенню поповнення бюджету країни, що сприяє агресору через надання Україною пільгових умов оподаткування для резидентів Республіки Білорусь, котрі здійснюють діяльність в Україні. Після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Республіки Білорусь, одержаних з джерел в Україні, буде застосовано загальну ставку оподаткування замість пільгової, встановленої угодою.
  2. Уникненню втрат бюджету України через зарахування податку, сплаченого в Республіці Білорусь резидентами України.
  3. Звільненню України від взятих на себе зобов’язань щодо обміну інформацією з Республікою Білорусь з податкових питань.

Припинення дії зазначеної угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків з Республікою Білорусь – державою, яка підтримує країну-агресора у повномасштабній війні проти України. Зокрема очікується, що ухвалення проєкту Закону сприятиме збільшенню надходжень до державного бюджету України. За інформацією Державної податкової служби України, відповідно задекларованих сум, виплачених українськими підприємствами резидентам Республіки Білорусь протягом 2019–2021 рр., прогнозовані додаткові податкові надходження за зазначений період могли становити 425,7 тис. грн, якби єдина ставка оподаткування пасивних доходів була на рівні 15 % (за угодою, дію якої припинено, ставка оподаткування була 10 %).

Уряд звільнив від ПДВ та ввізного мита електрогенераторні установки, трансформатори, акумулятори, комплектовання для виготовлення енергетичного обладнання, засоби очищення води, системи для забезпечення супутникового доступу до інтернету (Starlink). Для цього у листопаді було внесено зміни до постанови КМУ від 20 березня 2020 р. № 224 «Про затвердження переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита». З метою подолання енергетичної кризи, спричиненої терористичними атаками з боку РФ, до зазначеного переліку товарів включено: електрогенераторні установки, трансформатори, акумулятори, пульти, панелі, розподільні щити, ізолятори тощо. Відповідні податкові зміни були ініційовані за дорученням Президента України В. Зеленського. За оцінками Міністерства економіки, скасування ПДВ та ввізного мита щодо цих товарів знизить ціни на них та наповнить український ринок товарами, що допоможуть громадянам та бізнесу подолати труднощі, пов’язані з відключеннями електроенергії під час цього зимового сезону.

Міністерство фінансів України презентувало зміни для удосконалення роботи системи блокування податкових накладних. З метою створення сприятливих умов для реєстрації податкових накладних, усунення непорозумінь між платниками податків та контролюючими органами, Міністерство фінансів спільно з ДПС, представниками бізнесу та експертами у сфері оподаткування напрацювали зміни, спрямовані на удосконалення роботи Системи автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризику (СМКОР). Запропоновані зміни не є вичерпними й остаточними. Це перший крок, який дасть змогу стабілізувати ситуацію із реєстрацією податкових накладних. Мінфін продовжує роботу з напрацювання змін, які забезпечуватимуть проведення ефективного автоматизованого моніторингу ризикових операцій для виявлення податкових ризиків, зокрема щодо визнання платника податків таким, який відповідає критеріям ризиковості, та вилучення платника податків із переліку ризикових. Разом із тим, першочерговим завданням є забезпечення для сумлінних платників необтяжливого проходження моніторингу, без зайвого втручання в господарську діяльність та витрат часу й додаткових ресурсів суб’єктами господарювання на подання податковим органам значної кількості підтверджувальних та уточнювальних документів.

ЄС підтримує діяльність Державної митної служби України в умовах війни. Держмитслужба отримала 15 дизельних генераторів у рамках проєкту «Підтримка ЄС у зміцненні інтегрованого управління кордонами в Україні (EU4IBM)». Нові дизельні генератори для Державної митної служби України вже встановлено на 15 митницях і пунктах пропуску в 11 регіонах України. В умовах регулярних ударів РФ по цивільній інфраструктурі України, зокрема по об’єктах електроенергетики, розгортання резервних джерел живлення допоможе Державній митній службі України виконувати повсякденні функції. Завдяки наданому електрогенерувальному обладнанню митниці та митні пости зможуть уникнути перебоїв у роботі критично важливих підрозділів на кордоні та всередині країни.

На кордоні з Румунією запрацював новий пункт пропуску. З метою розвитку транспортного сполучення та прикордонної співпраці між Україною та Румунією 10 листопада 2022 р. відбулося відкриття міжнародного автомобільного пункту пропуску «Красноїльськ – Вікову-де-Сус». «Красноїльськ» уже розпочав роботу для пасажирського сполучення. Митники з прикордонниками зможуть пропускати близько 500 легкових автомобілів і 10 автобусів за добу. Також на виїзд з України пропускатиметься близько 100 порожніх вантажних транспортних засобів за добу. У найближчому майбутньому тут відкриється і повноцінний вантажний напрям руху. Для цього українська та румунська сторони створюють відповідні умови: облаштовують бокс поглибленого огляду для вантажівок, майданчики очікування для автотранспорту з можливістю розташування мобільної сканувальної системи.

Новий пункт пропуску востаннє відкривався в Україні майже два десятиліття тому. З початком повномасштабного ворожого вторгнення навантаження на автомобільні пункти пропуску зросло в рази. Тож не дивно, що війна змістила акценти, сприяла розбудові митної інфраструктури на західному кордоні України. Наразі Румунія входить у перші п’ять країн серед понад 200, з якими Україна активно підтримує торгові відносини. Загалом товарообіг між Україною та Румунією збільшився у 2,2 раза, порівняно з минулим роком. Відкриття пункту пропуску «Красноїльськ – Вікову-де-Сус», а згодом ще одного – «Дяківці – Раковець» суттєво зменшить навантаження на роботу наявних пунктів пропуску.

Боргова політика

У листопаді 2022 р. боргову політику України було спрямовано не лише на забезпечення поточної платоспроможності держави за внутрішніми та зовнішніми зобов’язаннями в повному обсязі, але й на досягнення міжнародних домовленостей щодо необхідного зовнішнього фінансування для покриття дефіциту бюджету у 2023 р.

Джерелами фінансування державного бюджету України з початку повномасштабної війни за період з 24 лютого по 30 листопада 2022 р. є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти (мал.).

Мал. 1. Джерела фінансування державного бюджету України з початку повномасштабної війни за період з 24 лютого по 30 листопада 2022 року .
Мал. Джерела фінансування державного бюджету України з початку повномасштабної війни за період з 24 лютого по 30 листопада 2022 року [2].

КМУ та Міністерство фінансів здійснювали заходи щодо залучення зовнішнього фінансування для збереження стійкості фінансової системи України в поточному році.

11 листопада 2022 р. КМУ ухвалив розроблену Мінфіном постанову «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від держави Нідерланди в особі Міністра фінансів». Міністерство фінансів Нідерландів надає кредит близько 200 млн євро на пільгових для України умовах через рахунок Міжнародного валютного фонду (МВФ). Постанова визначає основні умови отримання кредиту, зокрема:

  • на суму кредиту нараховуються проценти за річною процентною ставкою, що дорівнює базовій процентній ставці МВФ (IMF basic rate of charge, на сьогодні така ставка – близько 3,641 % річних);
  • остаточне погашення кредиту здійснюється через 10 років від дати вибірки кредиту (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту терміном 4,5 роки від дати вибірки кредиту).

Кредитні кошти призначено для здійснення фінансування видатків загального фонду державного бюджету. Залучення коштів здійснюється відповідно до кредитної угоди між Україною та Нідерландами в особі міністрів фінансів країн[3].

11 листопада 2022 р. уряд ухвалив рішення про підписання Додаткової угоди до Угоди про позику на суму 150 млн євро, яку укладено 07 квітня 2022 р. між Кабінетом Міністрів України та Кредитною установою для відбудови (KfW) в рамках проєкту «ММСП-Фінансування Covid-19» як відшкодування витрат уряду України на підтримку малого та середнього бізнесу. У рамках Додаткової угоди обслуговування позики пропонується призупинити до кінця 2022 р. та у 2023 р. Сплата сум з обслуговування позики обсягом 150 млн євро буде перенесена на 2027–2031 рр. та сплачуватиметься десятьма рівними частинами. Це дозволить зменшити боргове навантаження на державний бюджет у частині видатків з обслуговування державного боргу за позикою KfW[4].

18 листопада 2022 р. КМУ ухвалив розпорядження щодо внесення змін до Договору між урядами України та Польщі, зокрема про збільшення суми надання Україні пільгового кредиту для реалізації інвестиційних проєктів. Розпорядження уряду врегульовує такі питання:

  • збільшення суми кредиту на 60 млн євро – до 160 млн євро;
  • продовження кінцевої дати укладення контрактів з 31 грудня 2022 р. до 31 грудня 2024 р.;
  • скасування положення щодо вимоги отримання не менше 60 % витрат польського походження для закупівлі технічних засобів митного контролю;
  • надання можливості внесення змін до контрактів, укладених у 2017–2018 рр., щодо збільшення їх ціни без обмеження розміру збільшення.

Кошти кредиту в розмірі 160 млн євро для реалізації інвестиційних проєктів розподілятимуться таким чином:

  • Укравтодор – 94,1 млн євро (розбудова дорожньої інфраструктури на підходах до п’яти пунктів пропуску на українсько-польському державному кордоні);
  • Держмитслужба – 58,9 млн євро (облаштування пунктів пропуску «Шегині», «Краківець», «Рава-Руська», закупівля мобільних сканувальних систем на пунктах пропуску «Ягодин», «Шегині», «Краківець», «Рава-Руська»);
  • Адміністрація Держприкордонслужби – 7 млн євро (закупівля безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону).

18 листопада 2022 р. уряд ухвалив рішення про залучення гранту на бюджетну підтримку від Цільового фонду багатьох донорів розміром 4,5 млрд дол. США як третього додаткового фінансування для проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Зазначені грантові кошти надано Сполученими Штатами Америки та направлено до Цільового фонду багатьох донорів у рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».

Залучені грантові кошти від Цільового фонду багатьох донорів розміром 4,5 млрд дол. США буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, як-от: оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також оплата медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо[5].

22 листопада 2022 р. уряд Канади повідомив про початок випуску п’ятирічних «Облігацій суверенітету України» розміром 500 млн канадських доларів, щоб підтримати Україну напередодні важкого зимового періоду. Кошти від випуску облігацій буде спрямовано на пріоритетні бюджетні потреби України, зокрема на фінансування соціальних видатків та відновлення критичної інфраструктури.

Після завершення випуску облігацій, 500 млн канадських доларів надійдуть в Україну через рахунок Міжнародного валютного фонду[6].

22 листопада 2022 р. Україна отримала другий транш на суму 2,5 млрд євро в рамках поточної виняткової, восьмої за ліком, програми макрофінансової допомоги ЄС (МФД). Загальне заплановане фінансування за цією програмою становить 5 млрд євро. Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС, починаючи з 24 лютого і до сьогодні, сягає 6,7 млрд євро. Передбачається, що останній транш у рамках восьмої програми макрофінансової допомоги, Україна отримає до кінця поточного року[7].

18 листопада 2022 р. уряд ухвалив розроблену Мінфіном постанову «Про здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Французького агентства розвитку». Французьке агентство розвитку виступило з ініціативою надати Україні кредит на пільгових умовах розміром близько 100 млн євро для здійснення фінансування видатків загального фонду державного бюджету. Постанова врегульовує залучення коштів зазначеного кредиту в 2022 р., а також затверджує його основні умови, зокрема:

  • на суму кредиту нараховуються проценти за процентною ставкою 1,04 % річних;
  • остаточне погашення кредиту здійснюється через 15 років від дати кредитного договору (з урахуванням пільгового періоду відстрочення погашення кредиту на термін 5,5 років від дати укладення кредитного договору)[8].

22 листопада 2022 р. до державного бюджету України надійшло 60 млн дол. США фінансування від Світового банку. З цих коштів 50 млн дол. США надано на пільгових умовах від Міжнародної асоціації розвитку, решта – 10 млн дол. США – як гарантії від Латвії.

Зазначені позики надано у рамках Угоди про надання Україні фінансування в межах реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».

Строк погашення кредиту від МАР – 10 років з чотирирічним пільговим періодом, одноразова комісія – 0,25 %, комісія за зобов’язання – 0,25 % річних від незнятого залишку. Строк погашення кредиту від Латвії – 18,5 років з чотирирічним пільговим періодом, одноразова комісія – 0,25 % та комісія за зобов’язання – 0,25 %.

Кошти спрямовуватимуться на відшкодування видатків держбюджету, здійснених на оплату праці працівників державних органів та бюджетних установ освітньої сфери, як на національному, так і регіональному рівнях[9].

24 листопада 2022 р. міністр фінансів України Сергій Марченко та регіональний директор Світового банку у справах Східної Європи (Білорусь, Молдова та Україна) Аруп Банерджі підписали Угоду про надання Україні гранту розміром 4,5 млрд дол. США. Зазначені грантові кошти надано Сполученими Штатами Америки та направлено до Цільового фонду багатьох донорів як третього додаткового фінансування у рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».

Залучені грантові кошти від Цільового фонду багатьох донорів розміром 4,5 млрд дол. США буде спрямовано на забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, як-от: оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО, а також оплата медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо[10].

25 листопада 2022 р. уряд ухвалив рішення про залучення четвертого додаткового фінансування розміром 500 млн дол. США. Кредит буде надано на пільгових умовах під гарантію Великої Британії у рамках реалізації спільного з МБРР та МАР проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Термін погашення кредиту – 18,5 років з п’ятирічним пільговим періодом. Процентна ставка – 0,25 % річних (нараховується на невикористану частину позики).

Залучені кошти буде спрямовано на відшкодування видатків державного бюджету на виплати соціальної допомоги сім’ям з дітьми, заробітної плати працівникам державних закладів вищої освіти, а також комунальних послуг[11].

У 2023 р. пріоритетом Міністерства фінансів України буде залучення прогнозованого та сталого пільгового фінансування і грантової допомоги для забезпечення всіх пріоритетних видатків держбюджету.

18 листопада 2022 р. в інтерв’ю для Bloomberg TV про потреби у зовнішньому фінансуванні на 2023 р. міністр фінансів України Сергій Марченко зауважив, що дефіцит бюджету прогнозується у розмірі 3 млрд дол. США щомісяця. Окрім того, Україна має значні фінансові потреби для швидкого відновлення критичної інфраструктури та підготовки країни до однієї з найскладніших зим у нашій історії зовнішнього фінансування. Міністр фінансів також зауважив, що Україна розраховує на лідерство Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу та Міжнародного валютного фонду у підтримці фінансової системи країни[12].

30 листопада 2022 р. у рамках робочого візиту до м. Відень (Австрія) представники Міністерства фінансів України на чолі з першим заступником міністра фінансів Денисом Улютіним і заступником міністра фінансів Романом Єрмоличевим провели серію зустрічей із представниками команди Світового банку, на яких обговорили питання подальшої реалізації проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні», зокрема щодо залучення четвертого додаткового фінансування розміром 500 млн дол. США. Ці кошти буде надано на пільгових умовах під гарантію Великої Британії.

Представники Світового банку презентували нові ініціативи щодо підтримки енергетичного та транспортного секторів України, які спрямовуватимуться на посилення енергетичної стабільності та відновлення експортних ланцюгів постачання. Також обговорено питання соціальної підтримки населення України, зокрема підтримки таких вразливих груп, як ВПО та ветерани війни.

Під час візиту також обговорили використання нових інструментів партнерської підтримки України, фіскальний прогноз на 2023 р. та реалізацію заходів у рамках короткострокових та середньострокових потреб, визначених у швидкій оцінці збитків для відбудови України (RDNA)[13].

9 листопада 2022 р. Європейська Комісія внесла пропозицію щодо виділення Україні додаткових ресурсів фінансової підтримки у 2023 р. у спосіб започаткування нової масштабної програми макрофінансової допомоги на суму 18 млрд євро. Зазначене рішення Європейської Комісії має бути додатково підтримане Радою Європейського Союзу та Європейським Парламентом. Кошти макрофінансової допомоги ЄС сприятимуть дальшому підтриманню прийнятного рівня фінансової стабільності в Україні[14].

23 листопада 2022 р. експерти МВФ та представники Міністерства фінансів України, Національного банку України, інших органів влади досягли згоди на робочому рівні щодо економічної політики в рамках Моніторингової програми із залученням Ради директорів Фонду. Сторони обговорили ключові параметри Програми під час консультацій 11–22 листопада.

Щоб зберегти економічну стабільність в умовах війни, Україна й надалі матиме значну потребу у залученні зовнішнього фінансування. Для зміцнення фінансової системи необхідно впроваджувати кроки з мобілізації внутрішнього фінансування на тлі достатньої ліквідності. Водночас уряд України вживатиме заходів для збільшення податкових надходжень, зокрема завдяки відновленню довоєнних практик адміністрування податків.

Монетарна політика передбачатиме управління ліквідністю та збалансування валютного ринку, щоб забезпечити стабільність цін та курсу валют при збереженні достатнього рівня міжнародних резервів. Також буде оновлено та розширено стратегію Національного банку у фінансовому секторі, яка складатиметься з цільової діагностики банків, оцінки потреби у капіталі та практик врегулювання непрацюючих активів.

Окрім того, економічна політика у рамках Програми спрямовуватиметься на зміцнення належної практики корпоративного управління в державних підприємствах та банках, а також збереження незалежної та ефективної роботи антикорупційних органів.

Рішення щодо узгодження Моніторингової програми із залученням Ради директорів має бути погоджено керівництвом Міжнародного валютного фонду.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

[1] У листопаді до загального фонду державного бюджету надійшло 94,4 млрд гривень / Міністерство фінансів України. 2022. 01 груд. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_listopadi_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_b…

[2] Фінансування державного бюджету України з початку повномасштабної війни / Міністерство фінансів України. 2022. 30 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraines_state_budget_financing_since_th…

[3] Сергій Марченко провів онлайн-зустріч з Міністром фінансів Норвегії / Міністерство фінансів України. 2022. 11 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_held_an_online_meeting_with_the_minister_of_finance_of_norway-3710

[4] Уряд схвалив рішення про підписання Додаткової угоди до Угоди про позику між Кабінетом Міністрів України та KfW / Міністерство фінансів України. 2022. 11 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_rishennia_pro_pidpisannia…

[5] Уряд схвалив рішення про залучення гранту на 4,5 млрд дол. США / Міністерство фінансів України. 2022. 18 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_rishennia_pro_zaluchennia…

[6] Канада розпочала випуск «Облігацій суверенітету України» / Міністерство фінансів України. 2022. 22 лист.URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/canada_launched_ukraine_sovereignty_bond…

[7] Україна отримала 2,5 млрд євро макрофінансової допомоги ЄС / Міністерство фінансів України. 2022. 22 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_25_billion_of_eu_ma…

[8] Мінфін: Французьке агентство розвитку надасть Україні кредит до 100 млн євро на пільгових умовах / Міністерство фінансів України. 2022. 22 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/the_french_development_agency_will_provi…

[9] Україна отримала від Світового банку додаткове фінансування від МАР та гарантію від Латвії на 60 млн дол. США / Міністерство фінансів України. 2022. 22 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_vid_svitovogo_banku_dod…

[10] Україна отримає грант на 4,5 млрд дол. США з Цільового фонду Світового банку / Міністерство фінансів України. 2022. 24 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_a_usd_45_billion_gr…

[11] Уряд схвалив рішення про залучення від МБРР додаткового фінансування у розмірі 500 млн дол. США / Міністерство фінансів України. 2022. 25 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_rishennia_pro_zaluchennia…

[12] Сергій Марченко для Bloomberg TV: У 2023 році пріоритетом Мінфіну буде залучення прогнозованого та сталого зовнішнього фінансування / Міністерство фінансів України. 2022. 18 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/sergii_marchenko_for_bloomberg_tv_in_202…

[13] Делегація Мінфіну спільно зі Світовим банком у Відні обговорили підтримку енергетичного, транспортного сектору та соцзахист населення / Міністерство фінансів України. 2022. 30 лист. URL:https://www.mof.gov.ua/uk/news/delegatsiia_minfinu_spilno_zi_svitovim_b…

[14] Європейська Комісія внесла пропозицію щодо надання Україні масштабної макрофінансової допомоги на суму 18 млрд євро у 2023 році / Міністерство фінансів України. 2022. 09 лист. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/the_european_commission_announced_a_prop…