Грошово-кредитна сфера
Протягом дії воєнного стану Національний банк України продовжує реалізацію комплексу заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектора.
Рівень інфляції в Україні залишається на низькому рівні [1]. За даними Державної служби статистики України, у травні 2024 р. споживча інфляція в річному вимірі (р/р) становила 3,3 %. У місячному вимірі (відносно квітня) ціни зросли на 0,6 % (рис. 1.1).
Рис. 1.1. Індекс споживчих цін до відповідного місяця попереднього року, %
Джерело: НБУ, Держстат України.
Ціни на сирі продукти харчування у травні знизилися на 6,6 % р/р відносно квітня. Зокрема, через нарощування виробництва, переорієнтацію виробників на внутрішній ринок та ефекти від зменшення тиску з боку витрат на корми, вартість яєць у травні знизилася в річному вимірі на 35,6 % та відносно квітня – на 14,3 %. Здешевлення цукру на 14,2 % р/р стало наслідком високого минулорічного врожаю цукрового буряка. Зниження цін на овочі в річному вимірі становило 17,4 %, проте відносно квітня вони подорожчали на 1,3 % внаслідок обмеженої пропозиції якісної продукції. З цієї ж причини ціни на фрукти зросли на 8,7 % р/р та 10,4 % відносно квітня.
Подорожчання оброблених продовольчих товарів у травні дещо пригальмувало – до 5,3 % р/р порівняно з 5,5 % р/р у квітні. При цьому ціни на окремі оброблені продовольчі товари демонстрували суперечливу динаміку. Зокрема знизились ціни у річному вимірі на соняшникову олію (на 14,2 % р/р), хліб і хлібопродукти (на 0,8 % р/р), проте відносно квітня вартість соняшникової олії залишилася без змін, а хліб і хлібопродукти подорожчали на 0,7 %.
Ціни на непродовольчі товари у травні знижувалися дещо повільніше (на 0,3 % р/р порівняно з їхнім зниженням на 0,6 % р/р у квітні та 0,9 % р/р у березні), ймовірно, під впливом курсового чинника. При цьому ціни на одяг у річному вимірі знизилися на 6,3 % р/р, а відносно квітня – на 1,7 % р/р. Аналогічну динаміку демонстрували ціни на взуття – зниження на 6,2 % р/р та 1,4 % р/р відносно квітня.
Динаміка вартості послуг у травні (9,7 % р/р) не змінилася порівняно з квітнем і березнем. З одного боку, протягом травня зменшувався тиск з боку витрат на харчову сировину. Зокрема, надалі сповільнювалося зростання вартості послуг харчування поза домом. З іншого боку, на ціни послуг здійснювали тиск витрати на оплату праці. Так, швидше зростала вартість послуг з охорони здоров’я, транспортних послуг та вартість експлуатації власних транспортних засобів.
Ціни на пальне у травні в річному вимірі прискорили зростання до 22,5 % р/р порівняно з 18,1 % р/р у квітні, при цьому в місячному вимірі (відносно квітня) вартість пального зросла на 1,1 % р/р. Така динаміка свідчить про вичерпання попередніх запасів, послаблення обмінного курсу гривні й подорожчання нафти на світових ринках.
Зростання адміністративно регульованих цін у травні дещо сповільнилося до 9,4 % р/р порівняно з 9,5 % р/р у квітні. Відновилося зниження цін на алкогольні напої через послаблення тиску з боку витрат бізнесу на сировину та адміністративні витрати, а також конкуренцію з боку тіньової пропозиції. Натомість ціни на тютюнові вироби дещо пришвидшили зростання. Швидшими темпами також зростали ціни на фармацевтичну продукцію, медичні товари та обладнання.
Довідково. Пікового значення з початку війни (26,6 % р/р) інфляція набула у грудні 2022 р., після чого неухильно знижувалася і досягла позначки 3,2 % р/р в березні – квітні 2024 р. внаслідок забезпечення курсової стійкості, достатньої внутрішньої пропозиції продовольчих товарів, зниження світових цін на товарних ринках, а також швидкого пристосування бізнесу до нових викликів війни. Водночас в умовах війни залишаються високими ризики посилення проінфляційних чинників, зокрема через руйнування інфраструктури та ускладнення логістики.
Міжнародні резерви України на 01 червня 2024 р. становили 39,0 млрд дол. США [2]. За травень вони скоротилися на 7,9 %. Така динаміка зумовлена валютними інтервенціями НБУ для забезпечення курсової стійкості та борговими виплатами країни в іноземній валюті, які були частково компенсовані надходженнями від міжнародних партнерів та від розміщення валютних ОВДП.
На валютні рахунки уряду в НБУ в травні 2024 р. надійшло загалом 143 млн дол. США, зокрема 123 млн дол. США – від розміщення валютних ОВДП та 20 млн дол. США – від Світового банку.
Також у травні Україна сплатила за обслуговування та погашення державного боргу в іноземній валюті 412 млн дол. США, з яких 309 млн дол. США – обслуговування та погашення валютних ОВДП; 43 млн дол. США – Європейському інвестиційному банку; 31 млн дол. США – Європейському банку реконструкції та розвитку; 21 млн дол. США – Світовому банку; 8 млн дол. США – іншим міжнародним кредиторам. Крім того, Україна сплатила 241 млн дол. США Міжнародному валютному фонду. Натомість чистий продаж валюти НБУ в травні становив 3 076 млн дол. США, що суттєво перевищує середньомісячний розмір інтервенцій регулятора на міжбанківському ринку від початку війни (2,3 млрд дол. США).
Одним з основних показників валютної безпеки серед переліку індикаторів економічної безпеки держави, затвердженого Наказом Мінекономіки № 1277 від 29. жовтня 2013 р., є індикатор 9.5.3 «Валові міжнародні резерви України, місяців імпорту». Оптимальне значення показника – 5, задовільне – 3, незадовільне – 2,5, небезпечне – 2, критичне – 1,5. Поточний (станом на 01 червня 2024 р.) обсяг міжнародних резервів забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту, що характеризує значення даного показника як оптимальне (рис. 1.2).
Рис. 1.2. Міжнародні резерви України, млрд дол. США
Джерело: НБУ.
Триває цикл зниження облікової ставки [3]. З 14 червня 2024 р. усьоме поспіль НБУ знизив облікову ставку з 13,5 % до 13 % річних. При цьому інші ключові процентні ставки також було знижено на 0,5 п. п.: за депозитними сертифікатами овернайт і тримісячними депозитними сертифікатами – до 13,0 % та 16,0 % відповідно, за кредитами рефінансування – до 17,0 % річних.
При ухваленні рішення про зниження облікової ставки регулятор враховував помірний (нижчий за цільовий діапазон) рівень споживчої інфляції, збереження міжнародної фінансової підтримки та впровадження заходів щодо посилення стійкості державних фінансів. При цьому ключовим ризиком для інфляційної динаміки та економічного розвитку залишається перебіг повномасштабної війни. Зберігаються й інші ризики, більшість з яких також прямо чи опосередковано пов’язані з перебігом війни, зокрема: виникнення додаткових бюджетних потреб для підтримання обороноздатності чи покриття значних квазіфіскальних дефіцитів, зокрема в енергетичній сфері; подальші ураження інфраструктури, передусім енергетичної та портової, що обмежуватиме економічну активність і тиснутиме на ціни з боку пропозиції; продовження часткового блокування кордонів деякими країнами ЄС для вантажних перевезень, що стримуватиме експорт та здорожчуватиме імпорт; поглиблення негативних міграційних тенденцій. Крім того, потенційне підвищення непрямих податків і акцизів для фінансування бюджетних потреб матиме додатковий вплив на показник інфляції поточного року. Зберігається ймовірність реалізації низки сценаріїв, пов’язаних з подальшим розширенням експортних можливостей, пришвидшенням євроінтеграційних процесів, реалізацією масштабної програми відновлення України, передачею Україні коштів від знерухомлених російських активів. Реалізація таких сценаріїв має зменшити інфляційний тиск та пожвавити відновлення економіки.
Довідково. Протягом майже 15 місяців, починаючи з 03 червня 2022 р., облікова ставка зберігалася на рівні 25 % річних; починаючи з 28 липня 2023 р., на тлі тривалої позитивної динаміки інфляції, регулятор розпочав цикл поступового зниження рівня облікової ставки.
Ухвалено Стратегію з розвитку кредитування [4]. Рада з фінансової стабільності (далі – РФС) на засіданні 06 червня 2024 р. схвалила Стратегію з розвитку кредитування (далі – Стратегія). Стратегія відтворює цілісне бачення провідних засад розвитку кредитування в Україні та необхідних для їх реалізації дій, що сприятимуть стійкому відновленню економіки країни. Стратегія має на меті сприяти забезпеченню фінансовими ресурсами відновлення енергетичної інфраструктури та стимулюванню попиту, спрямованого на підвищення обороноздатності країни, зокрема з боку підприємств оборонно-промислового комплексу, переробної промисловості, сільського господарства та бізнесу на деокупованих і наближених до фронту територіях – «територіях стійкості».
Реалізація заходів Стратегії відбуватиметься за двома векторами: активізація кредитування пріоритетних напрямів в умовах воєнного стану та розвиток законодавчої бази для подальшого стимулювання ринкового кредитування.
Довідково. РФС створена в березні 2015 р. Указом Президента України і є форумом для фахового обговорення системних ризиків, що загрожують фінансовій стабільності держави. До складу РФС входять, зокрема, голова НБУ, міністр економіки України, міністр фінансів України, голова НКЦПФР (Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків), директор-розпорядник ФГВФО (Фонду гарантування вкладів фізичних осіб), заступник керівника Офісу Президента України, до компетенції якого належать питання економічної політики.
Ухвалено комплекс рішень для стимулювання залученості банківського сектора до фінансування проєктів з відбудови економіки України [5]. Зокрема:
затверджено перехідні вимоги до банків для поступового запровадження нової (трирівневої) структури капіталу та вимог щодо його достатності. Отже, з 05 серпня 2024 р. банки мають дотримуватися нормативів достатності основного капіталу 1 рівня (НОК1) – на рівні 5,625 %; достатності капіталу 1 рівня (НК1) – 7,5 %; достатності регулятивного капіталу (НРК) – 10 % (згідно з поетапним графіком до 01 липня 2025 р.). Крім того, банкам надано право залучати до капіталу суму прибутку за 9 місяців 2024 р. без попереднього погодження НБУ, кошти, отримані для збільшення статутного капіталу, субординовані борги та інструменти з умовами списання / конверсії;
встановлено тимчасові особливості оцінки кредитного ризику за спеціалізованими кредитами на період дії воєнного стану та одного року після його припинення чи скасування, а саме: адаптовано механізми оцінки кредитних ризиків за спеціалізованими кредитами, наданими за такими напрямами, як проєктне, об’єктне фінансування / кредитування; запроваджено підвищені значення коефіцієнтів ліквідності забезпечення у формі обладнання / устаткування, що призначене для використання / експлуатації у сферах енергетики, розподіленої генерації енергії (0,9 – у разі прийняття такого обладнання / устаткування в забезпечення на підставі права довірчої власності; 0,75 – у разі прийняття такого обладнання / устаткування в заставу). Такі підвищені значення коефіцієнтів ліквідності банки матимуть право застосовувати за кредитами, наданими після 01 червня 2024 р.;
розширено перелік винятків зі встановлених заборон, що дасть змогу банкам проводити активні операції з пов’язаними особами – лізинговими компаніями, які входять до складу однієї з банком банківської групи.
Стартувала Всеукраїнська інформаційна кампанія з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів [6]. Національний банк разом із Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України з 30 травня 2024 р. розпочали Всеукраїнську інформаційну кампанію з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів, мета якої – поліпшити обізнаність громадян про платіжну безпеку та сформувати навички із захисту фінансових даних у віртуальному просторі. Під час кампанії, що триватиме до кінця вересня 2024 р., споживачі фінансових послуг мають отримати роз’яснення щодо базових елементів кібербезпеки.
Підсумкові тези
Рівень інфляції в Україні у річному вимірі (3,3 % р/р у травні 2024 р.) дещо перевищує показники березня і квітня (3,2 % р/р), проте більш ніж утричі нижче довоєнного значення (10,0 % в січні 2022 р.). Темпи зниження інфляції суттєво випереджають актуальний прогноз НБУ (8,2 % на кінець 2024 р.).
Поточний рівень міжнародних резервів України забезпечує фінансування 5,1 місяця майбутнього імпорту країни, що суттєво перевищує загальносвітові стандарти (не менше трьох місяців) та характеризує як «оптимальне» значення відповідного індикатора, встановленого Методичними рекомендаціями щодо розрахунку рівня економічної безпеки України. Водночас, з огляду на значні бюджетні потреби в умовах війни, подальша підтримка уряду з боку міжнародних партнерів залишається критично важливою.
Зниження рівня облікової ставки з 13,5 % до 13 % річних стало можливим завдяки суттєвому уповільненню темпів цінового зростання, збереженню відносної курсової стабільності гривні та відновленню зовнішньої підтримки з боку країн-донорів. Подальше зниження облікової ставки, підкріплене відповідним зниженням дохідності депозитних сертифікатів та вартості рефінансування, може стати одним із чинників активізації кредитної діяльності банків. Натомість основними перешкодами для активізації кредитування є комплекс воєнних ризиків та неврегульованість «нових» проблемних кредитів, що утворилися внаслідок війни. Одним із варіантів вирішення цієї проблеми є створення державної інституції з управління проблемними активами з передачею на її баланс на першому етапі – «поганих» кредитів державних банків, а згодом – проблемних активів банків з приватним капіталом.
Упровадження Стратегії з розвитку кредитування має сприяти розширенню доступу бізнесу до кредитних ресурсів, розвитку підприємництва, залученню інвестицій та створенню нових робочих місць.
Ухвалений регулятором комплекс рішень для стимулювання кредитної підтримки проєктів з відбудови економіки країни має забезпечити поштовх до розвитку спеціалізованого кредитування (проєктного, об’єктного фінансування), зокрема для швидкої відбудови енергетичної інфраструктури; підвищення доступності кредитів (зокрема для домогосподарств та малого й середнього бізнесу) на придбання устаткування / обладнання для створення розподіленої генерації енергії; розширення кредитування суб’єктів сільського господарства.
Отримання нових знань та розширення навичок у сфері кібербезпеки фінансів дозволить громадянам обачніше користуватися безготівковими розрахунками та убезпечити себе від шахрайських схем і пасток у віртуальному просторі.
Податкова та митна політика
Громадяни та бізнес сумлінною сплатою податків до бюджету фінансово підтримують обороноздатність та соціально-економічну стійкість України. За даними Державної казначейської служби, за січень – травень 2024 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 775,4 млрд грн, зокрема у травні – 151,8 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, основні надходження були отримані за рахунок:
ПДВ із увезених на митну територію України товарів – 186,9 млрд грн, зокрема у травні – 38,6 млрд грн;
податку на прибуток підприємств – 142,0 млрд грн, зокрема у травні – 42,1 млрд грн;
ПДВ із вироблених в Україні товарів – 112,4 млрд грн (з яких зібрано 169,7 млрд грн, відшкодовано – 57,3 млрд грн), зокрема у травні – 20,2 млрд грн (зібрано 32,9 млрд грн, відшкодовано – 12,7 млрд грн);
податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору – 79,2 млрд грн, зокрема у травні – 17,5 млрд грн;
акцизного податку – 73,8 млрд грн, зокрема у травні – 17,2 млрд грн;
дивідендів від підприємств з державною часткою власності – 32,4 млрд грн;
ввізного та вивізного мита – 20,1 млрд грн, зокрема у травні – 3,9 млрд грн;
рентної плати за користування надрами – 20,1 млрд грн, зокрема у травні – 5,4 млрд грн.
За підсумками п’яти місяців 2024 р. виконання розпису доходів Державною податковою службою (ДПС) становило 111,3 % (+44,7 млрд грн), Державною митною службою (Держмитслужбою) – 109,1 % (+19,6 млрд грн).
Національний банк України у квітні поточного року перерахував до державного бюджету 38,6 млрд грн власного прибутку. Ще одним важливим джерелом доходів держбюджету стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 40,3 млрд грн.
Загалом, за підсумками січня – травня 2024 р., до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 1 074,8 млрд грн податків, зборів та інших платежів, зокрема у травні – 229,1 млрд грн.
Надходження ЄСВ до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування у січні – травні 2024 р. становили 208,2 млрд грн, зокрема у травні – 45,0 млрд грн (рис. 2.1). Позитивну роль у загальній динаміці ПДФО та ЄСВ відіграють надходження із грошового забезпечення військовослужбовців.
Рис. 2.1. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування
у 2021–2024 рр., млрд грн
Джерело: складено за даними Міністерства фінансів України та ДПС.
Парламент ухвалив Закон про ратифікацію міжурядової українсько-японської Конвенції про усунення подвійного оподаткування. Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України та Урядом Японії про усунення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи та запобігання податковим ухиленням і уникненням та Протоколу до неї» від 05 червня 2024 р. № 3774-IX. Ухвалення Закону забезпечує правові підстави для завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання чинності Конвенцією та Протоколом до неї, укладеними 19 лютого 2024 р. в м. Токіо. Конвенція встановила правила розподілу між Україною і Японією прав оподаткування певних видів доходів, які резиденти однієї держави отримують із джерел в іншій. Також у Конвенції визначено методи усунення подвійного оподаткування, встановлено домовленості щодо обміну податковою інформацією між податковими органами України і Японії та щодо проведення процедури взаємного узгодження.
Набрання чинності двосторонньою українсько-японською Конвенцією та Протоколом до неї сприятиме запобіганню ухилення від сплати податків та взаємному зменшенню податкових перешкод для закордонних інвестицій та торгівлі.
Мінцифра повідомила про запуск сайту «еАкциз». З метою боротьби з тіньовим контрафактним ринком алкоголю і тютюну та на виконання Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах» від 29 червня 2023 р. № 3173-IX реалізується проєкт «еАкциз». Очікується, що проєкт дозволить:
замінити паперову марку акцизного податку на електронну;
генерувати унікальні марки з кодом, що унеможливить їх підробку;
відстежувати рух алкоголю, тютюнових виробів, рідин для електронних сигарет від виробника / імпортера до кінцевого споживача;
дасть змогу громадянам самостійно зі своїх гаджетів за допомогою застосунку «Дія» перевіряти легальність і походження товару та надсилати скарги в разі порушень;
збільшити податкові надходження до бюджету та наблизити Україну до європейських стандартів.
У майбутньому сайт «еАкциз» [7] допоможе посилити контроль над підакцизною алкогольною та тютюновою продукцією за рахунок моніторингу кожної одиниці продукції на всіх етапах переміщення – від виробництва або імпорту – до продажу кінцевому споживачу.
ДПС та Держпраці розпочали інформаційну просвітницьку кампанію з метою легалізації незадекларованої праці. З початку червня поточного року двічі протягом робочого дня ДПС розміщує на офіційному сайті відповідні інформаційні повідомлення. Основними слоганами кампанії є: «Незадекларована праця не підтримує ЗСУ!»; «Незадекларована праця – погано для всіх»; «Не декларуєте працівників – ризикуєте втратити гроші!»; «Задекларована праця допомагає розвивати бізнес»; «Задекларована праця = трудові і соціальні права». Як зазначає ДПС, на початок 2022 р. близько 3 млн працівників працювало без оформлення трудових відносин. За умови виплати заробітної плати хоча б на рівні мінімальної – це майже 100 млрд грн податків та зборів на рік, які могли б бути направлені на захист нашої держави.
Державна митна служба України, Митна адміністрація Румунії та Митна служба Республіки Молдова розпочали другий етап пілотного проєкту з обміну попередньою митною інформацією. Проєкт триватиме до 12 липня 2024 р. та реалізовуватиметься в пунктах пропуску «Порубне – Сірет» та «Рені – Джурджулешти – Галац» з використанням платформи SEED+ за підтримки проєкту Програми EU4Digital. Програма EU4Digital фінансується Європейським Союзом та спрямована на підтримку цифрової трансформації в країнах Східного партнерства. Запровадження механізму обміну попередньою митною інформацією пришвидшить процедуру здійснення митних формальностей та сприятиме ефективнішому використанню митної інфраструктури. Для ЄС така процедура спростить міжнародну торгівлю, запобігатиме шахрайству з ПДВ та протидіятиме транскордонній злочинності. Зазначений пілотний проєкт є важливим кроком на шляху до інтеграції України в європейський митний простір.
Держмитслужба та РНБО провели тренінг щодо функціонування Державного реєстру санкцій. Державна митна служба України та Рада національної безпеки і оборони 29 травня 2024 р. провели спільний навчальний тренінг на тему: «Функціонування Державного реєстру санкцій». У тренінгу взяли участь майже 400 митників. Санкційні обмеження, які застосовують Україна та міжнародні партнери у відповідь на загрози національним інтересам і національній безпеці, є важливим інструментом впливу на економіку країни агресора та країн і осіб, які всіляко підтримують і сприяють такій агресії. Представники РНБО продемонстрували працівникам Держмитслужби функціональні можливості Державного реєстру санкцій, як інформаційно-комунікаційної системи, що забезпечує збирання, накопичення, облік, оброблення та надання інформації про всіх суб’єктів, до яких застосовано санкції. Також працівники РНБО звернули увагу учасників заходу на те, що реєстр є офіційним джерелом інформації, а дані в ньому – відкриті і загальнодоступні. Митники відзначили важливість та актуальність інформації, з якою ознайомилися під час заходу. Вміння досконало використовувати можливості реєстру санкцій позитивно вплине на виконання посадовими особами митних органів завдань, покладених на Держмитслужбу щодо реалізації державної санкційної політики.
Держмитслужба впровадила нову версію автоматизованої системи аналізу ризиків, до якої додано елементи штучного інтелекту (ШІ). Нова система використовує генеративні великі мовні моделі (LLM) для автоматизації перевірки імен та прізвищ у митних деклараціях. Штучний інтелект здатний за лічені секунди виконати те, на що людина витрачає десятки хвилин. Завдяки ШІ система автоматично виділяє некоректні записи, залишаючи для ручної перевірки лише найбільш сумнівні варіанти. Крім того, система проходить тестування на інших напрямах, таких як класифікація товарів та їх вартість, демонструючи високу ефективність в обробці великих обсягів даних.
Україна та Молдова запустили спільний митний та прикордонний контроль у пункті пропуску «Рені». Такий контроль уможливлює подальшу реалізацію більш масштабної ініціативи «зелений коридор» у трикутнику «Рені (Україна) – Джурджулешти (Молдова) – Галац (Румунія)». Запровадження спільного митного та прикордонного контролю в пункті пропуску «Рені – Джурджулешти» стало можливим після завершення його реконструкції, яку офіційно погодили українська та молдовська сторони. До реконструкції пропускні операції здійснювались як на українській території, так і на молдовській. Відтепер прикордонно-митні формальності проводитимуться лише на українському боці. У пункті пропуску передбачено окремі смуги руху для вантажівок та автобусів, що значно прискорить перетин митного кордону. Загалом очікується, що пропускна спроможність збільшиться щонайменше вдвічі. Спільний контроль у пункті пропуску «Рені – Джурджулешти» можна вважати першим етапом реалізації ініціативи «зелений коридор» у трикутнику «Рені (Україна) – Джурджулешти (Молдова) – Галац (Румунія)».
Наступним етапом може стати запровадження скоординованого контролю між Молдовою та Румунією. Загалом це створить зручний коридор для міжнародних автомобільних перевезень українського експорту до порту Галац та країн ЄС, а також сприятиме комплексному розвитку інфраструктури на українсько – молдовсько – румунському кордоні.
Бюджетна політика
У звітному періоді тривала робота з підготовки нормативної бази для забезпечення використання бюджетних коштів, їх цільового й ефективного використання, підвищення обороноздатності держави, забезпечення доступності освітніх послуг, стимулювання бізнесу тощо.
Міністерство фінансів України поінформувало [8] про стан виконання Державного бюджету України у січні – травні 2024 р. За оперативною інформацією Казначейства, за 5 міс. 2024 р. до державного бюджету надійшло 1074,8 млрд грн (у т. ч. до загального фонду – 775,4 млрд грн).
Касові видатки державного бюджету за цей період склали 1544,5 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1257 млрд грн).
Державні запозичення до загального фонду державного бюджету за цей період становили 612 млрд грн, з яких від розміщення ОВДП надійшло 189,5 млрд грн, а із зовнішніх джерел – 422,5 млрд грн (або близько 10,8 млрд дол. США). Платежі з погашення державного боргу за 5 міс. 2024 р. становили 201,7 млрд грн (91,5 % плану), платежі з обслуговування – 101,7 млрд грн (91,6 % плану).
Для порівняння: у січні – травні 2023 р. доходи державного бюджету становили 1061 млрд грн, а видатки – 1408,4 млрд грн.
Передусім кошти державного бюджету спрямовували до сфери безпеки та оборони держави. Зокрема, частка видатків для сфери оборони сягнула 50,6 %, громадського порядку, безпеки та судової влади – 15,1 % від загального обсягу видатків (рис. 3.1).
Рис. 3.1. Видатки Державного бюджету України за січень – травень 2024 р.
(за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Пріоритетним напрямом видатків, як і дотепер, є соціальна сфера. У січні – травні 2024 р. з державного бюджету на соцвиплати спрямовано 188,7 млрд грн, що становить майже 12 % загального обсягу видатків держбюджету.
Окрім того, забезпечувано активну підтримку місцевих бюджетів: перераховано міжбюджетних трансфертів сумою 73,2 млрд грн (їхня частка у видатках держбюджету становить 4,7 %).
Уточнено питання здійснення внутрішнього аудиту та внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів. З цією метою внесено зміни до Порядку здійснення внутрішнього аудиту та утворення підрозділів внутрішнього аудиту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 вересня 2011 р. № 1001, та Основних засад здійснення внутрішнього контролю розпорядниками бюджетних коштів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 р. № 1062. Цими змінами, серед іншого, передбачено: доповнення переліку принципів, на яких ґрунтується внутрішній контроль, новими принципами інтегрованості, відповідальності та підзвітності, адекватності; покладення на аудиторський комітет надання консультацій та розгляд питань, пов’язаних з організацією та здійсненням внутрішнього контролю; уточнення шляхів забезпечення організації та здійснення внутрішнього контролю в бюджетній установі; посилення управлінської відповідальності та підзвітності керівників і працівників бюджетної установи; запровадження з 2026 р. декларації керівника з внутрішнього контролю тощо. Такі зміни передбачає План заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року та Плану пріоритетних дій Уряду на 2024 рік, приведення застосованої в Основних засадах термінології у відповідність до Законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах» та «Про медіа» [9], [10]. Вказані зміни дадуть змогу посилити ефективність внутрішнього контролю в державних органах, управлінську відповідальність в них (постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 р. № 677).
Затверджено Порядок державного стимулювання створення та функціонування індустріальних парків. Ним передбачено механізм та вимоги надання коштів на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, потрібних для створення та функціонування індустріальних парків, а також компенсації за приєднання до інженерно-транспортних мереж. Кошти надаватимуть ініціаторам створення або керівним компаніям (заявникам) індустріальних парків. Максимальний розмір стимулювання становить 150 млн грн, співфінансування робіт 50 / 50 % (або 80 / 20 %, якщо заявники походять з деокупованих територій). Водночас кожен заявник бере на себе зобов’язання протягом трьох років побудувати на території індустріального парку не менше як 5 тис. кв м та залучити не менше ніж двох учасників. Якщо умови не буде виконано, то заявник має повернути державі всі витрачені бюджетні кошти [11] (постанова Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 644).
Уточнено Порядок та умови надання субвенції на придбання обладнання, модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти. Відповідні зміни внесено до постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 120. Зокрема, розширено напрями спрямування коштів – їх можна буде використати не лише на оновлення обладнання, а й на створення та проведення реконструкції чи капітального ремонту приміщень їдалень (харчоблоків) у школах; установлено критерії добору проєктів; уточнено вимоги до відбору проєктів; моніторинг реалізації проєктів здійснюватиметься через систему DREAM тощо. У 2024 р. на такі цілі в державному бюджеті передбачено 1,5 млрд грн (постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 575).
Проведено розподіл субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту. Загальний обсяг розподіленої субвенції сягнув 2,2 млрд грн. За інформацією МОН [12], це 50 проєктів на ремонт і будівництво укриттів переважно у восьми прифронтових і прикордонних із РФ областях. Їх відбір здійснювали на основі поданих громадами заявок через систему DREAM, відповідних рекомендацій до них від обласних військових адміністрацій та остаточного відбору комісією МОН відповідно до критеріїв, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2024 р. № 417 (розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 496-р).
Уточнено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для компенсацій витрат на гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення. Зокрема, передбачено можливість отримання компенсації як фермерам, землі яких уже розміновано сертифікованими операторами протимінної діяльності в період з 24 лютого 2022 р. по 15 квітня 2024 р., так і тим, які лише планують розпочати розмінування власних сільгоспділянок, або на яких вони працюють як орендарі. На ці потреби Державним бюджетом України на 2024 рік передбачено 3 млрд грн, держава компенсуватиме 80 % вартості розмінування (постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 580).
Проведено розподіл коштів, які надходять від Міжнародного банку реконструкції та розвитку і Міжнародної асоціації розвитку для підтримки сільського господарства. Кошти сумою 2,46 млрд грн буде спрямовано для збільшення статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (443,6 млн грн), підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції (2002,4 млн грн) та створення й функціонування Групи управління Проєктом «Екстрений проєкт надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)» при Мінагрополітики (17,7 млн грн) (розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2024 р. № 495-р).
Тривала робота щодо здійснення заходів з підвищення обороноздатності держави, підтримки функціонування об’єктів інфраструктури та населення.
Дозволено спрямовувати кошти, які виділяють з державного бюджету для підтримки регіональної політики, також для реалізації проєктів із здійснення заходів з відновлення та подолання наслідків збройної агресії Російської Федерації проти України. Відповідні зміни внесено до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для підтримки регіональної політики, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 827. У Державному бюджеті України на 2024рік для підтримки регіональної політики передбачено 597,6 млн грн (постанова Кабінету Міністрів України від 07 червня 2024 р. № 672).
Уточнено питання надання кредитів громадянам – індивідуальним забудовникам житла на селі. Змінами, що внесено до Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1597, та до Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1211, унормовано окремі питання, що стосуються: можливості отримання кредитів для капітального ремонту, у тому числі здійснення енергоефективних заходів та термомодернізації житла; граничних розмірів кредитів; можливості повторного отримання особами, які уже отримали кредит, але втратили житло внаслідок військової агресії РФ; ненарахування пені за прострочення сплати кредитів особами, які мають задеклароване / зареєстроване місце проживання в населених пунктах, унесених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих тощо. У Державному бюджеті України на 2024 рік на надання таких кредитів передбачено 30,76 млн грн; окрім того, такі кредити надають коштом місцевих бюджетів у рамах програми «Власний дім» (постанова Кабінету Міністрів України від 13 червня 2024 р. № 680).
Ухвалено рішення виділити з фонду ліквідації наслідків збройної агресії:
826,2 млн грндля фінансування заходів щодо відновлення пошкоджених інфраструктурних об’єктів Зміївської та Трипільської теплових електричних станцій (розпорядження Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 437-р). Окрім того, для цих цілей виділено також 725,6 млн грн з резервного фонду (постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2024 р. № 561);
428,5 млн грн Мінінфраструктури для надання компенсації для відновлення об’єктів нерухомого майна, пошкоджених унаслідок бойових дій, з використанням послуги «єВідновлення» (постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2024 р. № 588).
Ухвалено рішення збільшити обсяг резервного фонду – проведено перерозподіл видатків державного бюджету, передбачених Мінфіном, та збільшено на 2,5 млрд грн обсяг бюджетної програми «Резервний фонд» завдяки зменшенню видатків, що планувалися для обслуговування державного боргу (розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 травня 2024 р. № 469-р). Нагадаємо, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2024 р. № 338-р вже було збільшено обсяг резервного фонду на 5,5 млрд грн.
Боргова сфера
Бюджетна потреба України в зовнішньому фінансуванні на 2024 р. становить близько 38 млрд дол. США, з яких 11,8 млрд дол. США вже залучено в перші місяці року. На сьогодні маємо запевнення від донорів, що Україна отримає фінансову підтримку в повному обсязі.
У травні 2024 р. надходження зовнішньої допомоги становило 20 млн дол. США від Світового банку в рамах проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України». Крім зовнішнього фінансування, у травні Мінфін залучив 46,2 млрд грн від розміщення ОВДП, з яких 17,4 % (8,4 млрд грн) – за бенчмарк-облігаціями [13]. Від облігацій, номінованих в іноземній валюті, залучено 4,9 млрд грн (113,6 млн євро), що становить 11,9 % від обсягу всіх залучених коштів від ОВДП у травні [14].
Усього в травні на погашення та обслуговування державного боргу витрачено 92,2 млрд грн, що є найбільшою сумою з початку 2024 р. (на травень припав піковий період з виплат за внутрішніми державними запозиченнями: 88,0 % платежів було витрачено на погашення та обслуговування саме внутрішнього боргу – 80,6 млрд грн) (рис. 4.1).
Рис. 4.1. Обсяг запозичень, погашення та обслуговування державного боргу України
в січні – травні 2023 і 2024 рр., млрд грн
Джерело: Міністерство фінансів України.
На Саміті G7 в Італії, що проходив з 13 по 15 червня 2024 р., лідери країн G7 домовилися про спрямування Україні близько 50 млрд дол. США до кінця цього року. Кошти будуть обслуговуватися та погашатись за рахунок майбутніх прибутків, отриманих від заморожених суверенних російських активів, що перебувають у Європейському Союзі та інших юрисдикціях.
У спільному комюніке лідерів G7 зазначено:
«Ми [G7], як і раніше, прагнемо розвіяти будь-які хибні уявлення про те, що час на боці Росії, що руйнування інфраструктури та засобів до існування не мають для Росії жодних наслідків, або що Росія може перемогти, спричинивши економічний крах України. З метою підтримки поточних і майбутніх потреб України в умовах тривалої оборони…, G7 досягла консенсусу щодо запуску механізму додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України (Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine), щоб надати Україні близько 50 млрд доларів США додаткового фінансування до кінця року» [15].
Всі країни G7 зобов’язалися зберігати російські активи знерухомленими доти, доки РФ не заплатить за скоєні злочини проти України.
Країни запевнили, що працюватимуть над отриманням дозволу у відповідних юрисдикціях на використання майбутніх прибутків для обслуговування та погашення кредитів.
Водночас сторони наголосили, що питання конфіскації заморожених активів РФ залишається на порядку денному. У юрисдикціях G7 зберігається близько 280 млрд дол. США заморожених суверенних російських активів.
Нагадаємо, що окремо ЄС ухвалив спрямування прибутків від заморожених російських активів розміром 1,5 млрд євро. Очікують, що Україна отримає кошти в липні 2024 р. 90 % буде спрямовано на військові потреби, 10 % – на відновлення.
11–12 червня 2024 р. під час Міжнародної конференції з питань відновлення України – URC 2024 в Берліні представники Міністерства фінансів України провели низку двосторонніх зустрічей з високопосадовцями Сполучених Штатів Америки, Європейської комісії, Міжнародного валютного фонду та Світового банку [16]. Під час зустрічей сторони, зокрема, обговорили шляхи мобілізації потрібних ресурсів на 2024–2025 рр.
На полях Конференції Міністерство фінансів України уклало низку угод зі Світовим банком, Банком розвитку ради Європи (CEB), Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Кредитною установою для відбудови (KfW). Загальна сума підписаних угод – понад 340 млн дол. США. Фінансова підтримка буде спрямована на відновлення енергосектора, критичної та соціальної інфраструктури, житлового сектора, зокрема:
- міністр фінансів України Сергій Марченко та чинний директор у справах України, Молдови та Білорусі Аруп Банерджі підписали Листи про зміни до грантових угод за проєктами Світового банку [17]:
«Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)» (додаткове грантове фінансування обсягом 62 млн дол. США в рамах проєкту HOPE буде спрямовано на дрібні та середні ремонти частково пошкоджених унаслідок збройної агресії Росії житлових будинків). Проєкт HOPE спрямований на вирішення невідкладних та критичних потреб у ремонті частково пошкоджених індивідуальних та багатоквартирних житлових будинків у територіальних громадах, підконтрольних уряду України;
«Відновлення енергозабезпечення у зимовий період та постачання енергетичних ресурсів (Re-PoWER)» (додатковий грант у сумі 47 млн дол. США), метою якого є відновлення основних послуг в енергетичній сфері України, буде спрямовано на забезпечення мешканців м. Харкова послугами з центрального теплопостачання, а саме проведення закупівлі та встановлення теплового обладнання;
укладено Фінансову угоду з Європейським інвестиційним банком за проєктом «Програма з відновлення ІІІ» (Recovery III) [18]. Проєкт має на меті відновлення та модернізацію основних соціальних послуг у таких сферах, як освіта, охорона здоров’я, житло для внутрішньо переміщених осіб, соціальний захист, а також відновлення та модернізацію критичної інфраструктури на територіях, які зазнали руйнувань, і в регіонах, які прийняли найбільшу кількість ВПО;
міністр фінансів України Сергій Марченко провів робочу зустріч з міністром фінансів Німеччини Крістіаном Лінднером. Підписано декларацію, яка сприятиме дальшому розвитку спроможності для інституційної розбудови та впровадженню корпоративної реформи Фонду розвитку підприємництва, що координує Кредитна установа для відбудови KfW. «Експертна та фінансова підтримка від KfW дозволяє продовжувати забезпечення українського бізнесу доступним фінансуванням, що своєю чергою сприяє відновленню економіки країни в умовах повномасштабної війни», зазначив міністр фінансів України Сергій Марченко [19];
Крім того, міністр фінансів Сергій Марченко підписав Гарантійну угоду від імені уряду України. Угода передбачає залучення кредиту на суму 30,4 млн євро від уряду Німеччини через KfW для підвищення надійності української енергетичної інфраструктури. Відповідно до умов угоди термін кредитування становить 30 років, з яких перші 10 – пільговий період. Відсоткова ставка за користування кредитом становить 2 % річних.
Передбачено, що кредитні кошти буде спрямовано на реконструкцію підстанції в західному регіоні України (після модернізації це буде високотехнологічний автоматизований об’єкт, який відповідатиме вимогам ENTSO-E щодо надійності роботи системи електропередачі та безпеки мережі), а також допоможе закупити дороговартісне високотехнологічне обладнання для підстанцій, які було пошкоджено під час ракетних та дронових атак ворога;
- міністр фінансів України Сергій Марченко та керівник Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) Карло Монтічеллі підписали Угоду щодо надання Україні позики обсягом 100 млн євро в рамах проєкту «НОМЕ. Компенсація за знищене житло» [20]. Проєкт HOME реалізовуватиметься по всій підконтрольній території України. Залучені кошти буде спрямовано на підтримку механізму прямої допомоги – житлових сертифікатів. Так, кінцеві бенефіціари, у тому числі учасники бойових дій, інваліди та багатодітні сім’ї, отримають компенсацію (у формі сертифікатів на придбання оселі) за знищене внаслідок бойових дій та терористичних атак РФ житло.
Проєкт упроваджується в межах послуги «єВідновлення», а також згідно з Законом України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій обʼєктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій спричинених збройною агресією РФ проти України».
Під час зустрічей та в публічних заявах міжнародні партнери відзначили діяльність уряду України у сфері збереження фінансової стабільності та впровадженні реформ, зокрема визначених у програмах співпраці. У цьому контексті високо оцінено впровадження урядом України аналітичного інструменту та інтерактивного порталу «Матриця реформ», що містить огляд умов і рекомендацій міжнародних партнерів України, представлених в офіційних документах. А саме в рекомендаціях Єврокомісії та звіті щодо України в межах пакета розширення ЄС, заходах з Меморандуму МВФ про економічну та фінансову політику Програми EFF, Плану України в межах інструменту «Ukraine Facility», а також умов Світового Банку (Development Policy Loan, DPL).
Представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) 31 травня 2024 р. досягли домовленості на рівні експертів щодо четвертого перегляду чотирирічної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) [21]. Переговори за участі експертів МВФ разом з представниками Міністерства фінансів України, Національного банку України та інших органів влади відбувались у м. Києві та м. Варшава (Польща) 23 –31 травня 2024 р.
Сторони досягнули домовленостей щодо оновленого переліку заходів економічної та фінансової політики, спрямованої на підтримку макроекономічної стабільності й дальше впровадження економічних реформ на шляху України до вступу в ЄС.
Експерти МВФ відзначили прогрес України у виконанні зобов’язань за Програмою EFF та відданість загальному порядку денному реформ. Українська влада виконала всі кількісні критерії та структурні маяки до четвертого перегляду Програми. Таким чином, майбутнє затвердження рішення Виконавчою радою МВФ відкриває для України шлях до отримання 2,2 млрд дол. США, що має відбутися вже найближчими тижнями.
Довідково. На поточний рік програмою EFF передбачено 5,4 млрд дол. США бюджетної допомоги Україні, з яких вже надійшло близько 880 млн дол. США в результаті успішного третього перегляду програми в березні 2024 р. Загальний обсяг програми Механізму розширеного фінансування – EFF на 2023–2027 рр. становить 15,6 млрд дол. США. EFF є частиною пакета міжнародної підтримки України, який наразі становить близько 122 млрд дол. США.
_______________________________________________________________________________________
[1] Коментар Національного банку щодо рівня інфляції у травні 2024 року.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/komentar-natsionalnogo-banku-schodo-riv…
[2] Міжнародні резерви становили 39,0 млрд дол. США за підсумками травня.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/mijnarodni-rezervi-stanovili-390-mlrd-d…
[3] Національний банк України знизив облікову ставку до 13 %. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-ukrayini-zniziv-oblik…
[4] Рада з фінансової стабільності схвалила Стратегію з розвитку кредитування.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/rada-z-finansovoyi-stabilnosti-shvalila…
[5] Ухвалено комплекс рішень для стимулювання залученості банківського сектору до фінансування проєктів з відбудови економіки країни. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/uhvaleno-kompleks-rishen-dlya-stimulyuv…
[6] Стартує Всеукраїнська інформаційна кампанія з платіжної безпеки #КібербезпекаФінансів.
URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/startuye-vseukrayinska-informatsiyna-ka…
[7] Проєкт еАкциз. URL: https://e-excise.org.ua/
[8] Мінфін: У травні податок на прибуток підприємств забезпечив понад чверть доходів загального фонду держбюджету. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_travni_podatok_na_pributok_pidpriie…
[9] Євроінтеграція: Уряд посилює управлінську відповідальність та підзвітність керівників розпорядників бюджетних коштів.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ievrointegratsiia_uriad_posiliuie_upravlinsk…
[10] Кабмін провів засідання: які рішення ухвалили 13 червня. URL: https://sud.ua/uk/news/ukraine/303194-kabmin-provel-zasedanie-kakie-res…
[11] Державне стимулювання створення та функціонування індустріальних парків: схвалено новий порядок.
URL: https://www.kmu.gov.ua/news/derzhavne-stymuliuvannia-stvorennia-ta-funktsionuvannia-industrialnykh-parkiv-skhvaleno-novyi-poriadok
[12] Уряд затвердив спрямування коштів до місцевих бюджетів на облаштування шкільних укриттів.
URL: https://mon.gov.ua/news/uriad-zatverdyv-spriamuvannia-koshtiv-do-mistsevykh-biudzhetiv-na-oblashtuvannia-shkilnykh-ukryttiv
[13] Бенчмарк-ОВДП – це цінні папери, які банк може придбати в Міністерства фінансів, по-перше, закриваючи підвищені норми резервування регулятора; по-друге, фінансуючи держбюджет; по-третє, отримуючи прибуток.
[14] Бюджетний барометр – травень 2024 року. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3874063-budzetnij-barometr-trav… за п'ять місяців,%2C1 млрд грн) грантів.
[15] Заява Мінфіну щодо рішення G7 про спрямування Україні близько $ 50 млрд через механізм додаткових кредитів для збільшення надходжень до бюджету України від 14 червня 2024.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/statement_of_the_ministry_of_finance_of_ukra…
[16] Міністр фінансів провів низку зустрічей з високопосадовцями ключових країн-партнерів та фінансових організацій в рамках URC 2024. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/the_minister_of_finance_held_a_series_of_mee…
[17] Україна отримає 109 млн доларів США грантового фінансування в рамках проєктів Світового банку з відновлення та підтримки енергосектору.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_will_receive_usd_109_million_in_gran…
[18] ЄІБ надасть Україні 100 млн євро на відновлення та модернізацію соціальної інфраструктури.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/eib_will_provide_eur_100_million_to_ukraine_to_restore_and_modernize_social
_infrastructure-4647
[19] Міністри фінансів України та Німеччини підписали декларацію для зміцнення співпраці у сфері підтримки підприємництва. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/the_ministries_of_finance_of_ukraine_and_ger…
[20] Україна отримає 100 млн євро від БРРЄ на компенсації за знищене внаслідок збройної агресії рф житло: Міністр фінансів та очільник Банку підписали відповідну Угоду. URL: bit.ly/4cAXPf9
[21] Представники влади України та МВФ досягли домовленості на рівні експертів щодо четвертого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF).
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukrainian_authorities_and_imf_reached_staff_…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД