Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні. Березень 2023 року

Поділитися:

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України (НБУ) продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.

Упроваджено додаткові заходи, спрямовані на стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників[1]. Продовжується імплементація анонсованих раніше заходів з метою посилення монетарної трансмісії та стимулювання конкуренції банків за строкові вклади населення. Так, із 11 травня 2023 р. регулятор прирівнюватиме нормативи формування банками обов’язкових резервів[2] (ОР) за депозитами фізичних осіб строком до трьох місяців до нормативів ОР за коштами фізичних осіб на поточних рахунках. Норматив ОР за строковими коштами і депозитами фізичних осіб із початковим строком погашення до 92 календарних днів (включно) за коштами у національній валюті становитиме 20 %, а за коштами в іноземній валюті – 30 %. Натомість норматив ОР за депозитами населення зі строком погашення від 93 календарних днів не зміниться й за коштами в національній валюті становитиме 0 %, а в іноземній – 10 %.

Таке рішення має на меті збереження дієвості механізму обов’язкових резервів та посилення ринкових стимулів для залучення банками строкових депозитів населення у гривні. Це, зокрема, сприятиме подальшому зростанню процентних ставок за строковими депозитами, а відповідно – посиленню захисту гривневих заощаджень громадян від інфляційного знецінення. За оцінками Національного банку, загальний обсяг обов’язкових резервів, який повинні будуть сформувати банки, збільшиться орієнтовно на 17 млрд грн.

Завдяки додатковим заходам НБУ, спрямованим на стимулювання конкуренції банків за строкові кошти вкладників, зростання ставок за новими строковими депозитами населення в гривні прискорилося. Так, у лютому 2023 р. вони були вищими на 7,7 в. п. порівняно з червнем 2022 р., коли облікову ставку було підвищено з 10 до 25 % річних.

Банки, котрі найактивніше підвищували ставки впродовж останніх місяців, змогли поліпшити строкову структуру ресурсної бази. Водночас у найбільших банках, які є головними бенефіціарами ліквідності через значні бюджетні видатки, гривневі ставки залишаються недостатньо привабливими для вкладників з огляду на рівень поточної та очікуваної інфляції. Через це безпрецедентний обсяг коштів населення зберігається на поточних рахунках, що генерує додаткові ризики для макрофінансової стабільності. З метою нівелювання цих ризиків регулятор здійснює додаткові кроки для посилення конкуренції банків за строкові депозити громадян, серед яких – ухвалені зміни в розрахунку нормативів ОР.

Завершено реалізацію проєкту Twinning[3]. Регулятор успішно завершив проєкт «Посилення інституційної та регуляторної спроможності НБУ з метою імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС» (далі – Проєкт), що складався з п’яти основних компонентів. Зокрема, у межах Проєкту:

  • актуалізовано підхід до здійснення банківського регулювання та нагляду, що стало черговим кроком до імплементації у вітчизняне банківське законодавство принципів і підходів ЄС;
  • розроблено проєкти концепції запровадження миттєвих платежів та функціональної специфікації миттєвих платежів в Україні;
  • поліпшено власну спроможність НБУ у сферах стратегічного планування, процесного управління та управління ефективністю;
  • посилено активність центрального банку у сфері європейської інтеграції, двостороннього та багатостороннього співробітництва з міжнародними організаціями, центральними банками та інститутами ЄС;
  • проведено детальний аналіз правових і технічних умов, необхідних для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Цей напрям – дуже важливий, адже приєднання до SEPA сприятиме поглибленню економічної інтеграції між Україною та ЄС.

Проєкт розпочався 01 жовтня 2020 р. Його реалізовано консорціумом у складі Національного банку Польщі та Банку Литви за підтримки Європейського Союзу. До імплементації проєкту було залучено понад 60 експертів з держав – членів ЄС та понад 100 експертів з Національного банку України.

Триває реформування фінансового сектору згідно зі стандартами Європейського Союзу[4]. Регулятор послідовно виконує вимоги Угоди про асоціацію України з ЄС (далі – Угода). За даними урядової моніторингової системи «Пульс Угоди», загальний показник виконання Угоди у сфері фінансових послуг протягом 2022 р. зріс на 5 % –до позначки 67 %. При цьому рівень виконання завдань, за якими Національний банк є головним відповідальним органом, становить 92 %. У 2022 р. на шляху до євроінтеграції НБУ рухався за такими ключовими напрямами:

  • імплементація актів права ЄС. Регулятор послідовно наближає регулювання фінансового сектору України до стандартів і правил ЄС, імплементуючи в українське законодавство акти права ЄС. Зокрема, за ініціативи НБУ підготовлено проєкт нової редакції Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Цей Закон, ухвалений парламентом України в першому читанні, передбачає впровадження нової моделі регулювання ринку обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з урахуванням Директиви 2009/103/ЄС та суттєве підвищення рівня захисту прав потерпілих у ДТП. Водночас регулятор розробив нормативно-правові акти, спрямовані на реалізацію вже прийнятих євроінтеграційних законів у сферах банківського регулювання та нагляду, платіжних послуг, страхування, захисту прав споживачів;
  • підготовка відповідей до Опитувальника ЄС, на основі якого було сформовано позитивний висновок про спроможність нашої держави виконувати зобов’язання щодо членства у ЄС. Цей висновок сприяв наданню Україні статусу країни-кандидата на членство у ЄС. Зокрема, експерти НБУ долучилися до підготовки відповідей для 11 розділів двох частин Опитувальника, у т. ч. узагальнили відповіді в розділі 4 «Свобода руху капіталу» та розділі 9 «Фінансові послуги». Також Національний банк опрацював додаткові питання Європейської комісії щодо сталого фінансування;
  • розширення міжнародної співпраці. Регулятор реалізовував успішні заходи щодо налагодження взаємодії з інституціями ЄС – Європейською комісією, Європейським центральним банком, Європейським органом банківського нагляду та Європейським органом зі страхування та пенсійного забезпечення. Також опрацьовано питання щодо умов приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA). Упродовж року регулятор також брав участь у сьомому засіданні Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі, у підготовці восьмого засідання Ради асоціації Україна – ЄС та 24-го Саміту Україна – ЄС.

Відкрито дистанційну Школу фінансової грамотності для педагогів «ТАЛАН»[5]. Фінансова грамотність – важлива передумова фінансової інклюзії, адже дозволяє споживачам фінансових послуг повною мірою використовувати їхній потенціал, приймати зважені фінансові рішення. У зв’язку з цим, починаючи з 2025 р., Міністерство освіти і науки України планує впровадити для учнів 8–9 класів новий обов’язковий навчальний предмет «Підприємництво та фінансова грамотність». Здобуті під час його вивчення знання й навички допоможуть сучасній молоді краще орієнтуватися на ринку фінансових послуг та ефективно їх використовувати у своєму житті. Розуміння переваг підприємницької діяльності й підприємництва загалом позитивно впливатиме на розвиток і відбудову України в майбутньому.

У межах підготовки до впровадження нового навчального предмета Національний банк презентував освітянам дистанційну Школу фінансової грамотності «ТАЛАН» – онлайновий курс із підвищення кваліфікації для педагогів за напрямом «Фінансова грамотність», розроблений фахівцями НБУ із залученням провідних експертів фінансового ринку України. Лекторами стали співробітники НБУ, ФГВФО, НКЦПФР, асоціацій ВАФК та ЄМА, Українського бюро кредитних історій, CASE-Ukraine, Zagoriy Foundation та IFC.

Завдяки тому, що передбачено дистанційний формат навчання, кожен, хто братиме участь у роботі Школи, матиме вільний доступ до навчального курсу 24/7 та самостійно плануватиме графік його опанування. Планова кількість учасників – понад 4 тис. педагогів з усієї України.

Навіть в умовах воєнних дій, що тривають, у країні зростає частка безготівкових розрахунків із використанням платіжних карток[6]. Про це свідчать статистичні дані щодо операцій з платіжними картками, емітованими українськими банками, зібрані упродовж травня – грудня 2022 р.

Через війну, зниження активності бізнесу й тимчасову окупацію окремих територій України платіжна інфраструктура зазнала скорочення порівняно з довоєнним часом. Зокрема, кількість платіжних терміналів у торговельній та сервісній мережі порівняно із січнем 2022 р. зменшилась на 6,5 % та становила 359 тис. Також у грудні 2022 р. скоротилася кількість банкоматів, що працюють, – до 15,6 тис., що на 15 % менше порівняно з довоєнним січнем. Водночас кількість пунктів продажу та надання послуг, які приймають платіжні картки, у грудні 2022 р. перевищила довоєнний рівень і становила 316 тис. (у січні 2022 р. – 314 тис.).

Частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток (відношення суми розрахунків за допомогою карток у торговельній мережі та інтернеті до загальної суми зарахувань на карткові рахунки) є одним із ключових показників, який визначає рівень фінансової інклюзії в країні. Згідно з опублікованими статистичними даними, у травні – грудні 2022 р. частка безготівкових операцій із використанням платіжних карток становила 69 % (за аналогічний період 2021 р. цей показник становив 60 %). Водночас кількість операцій з отримання готівки з використанням платіжних карток за травень – грудень 2022 р. порівняно з аналогічним періодом 2021 р. зменшилася на 24 %. Ці дані свідчать про те, що платіжна інфраструктура України, незважаючи на ракетні обстріли та енергетичний терор, завдяки самовідданій праці учасників фінансового ринку забезпечує надійне обслуговування безготівкових операцій з платіжними картками. Завдяки цьому навіть в умовах війни зберігається високий рівень довіри українців до безготівкових розрахунків.

Упровадження зазначених вище заходів має забезпечити абсорбцію частини надлишкової ліквідності банківської системи, активізацію конкуренції банків за строкові кошти вкладників. Унаслідок цього зростатимуть ставки за гривневими вкладами, а також і частка строкових депозитів у банківській системі; посилюватиметься інституційна та регуляторна спроможність НБУ в межах імплементації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС; триватиме подальше реформування фінансового сектору згідно зі стандартами Європейського Союзу; нового рівня досягне фінансова грамотність населення, що є важливою передумовою зростання рівня фінансової інклюзії; зростатиме частка безготівкових операцій, що є передумовою подальшого підвищення транспарентності транзакцій та детінізації економіки.

Податкова та митна політика

Громадяни та бізнес підтримують фінансову стійкість держави сумлінною та своєчасною сплатою податків. За оперативними даними Державної казначейської служби, за березень 2023 р. до загального фонду державного бюджету надійшло 152,2 млрд грн. Серед платежів, стягнення яких контролюють податкові та митні органи (рис. 1), основні надходження отримано за рахунок:

  • ПДВ із увезених на митну територію України товарів – 29,3 млрд грн;
  • податку на прибуток підприємств – 26,2 млрд грн;
  • податку на доходи фізичних осіб та військового збору – 13,3 млрд грн;
  • ПДВ з вироблених в Україні товарів – 10,0 млрд грн (зокрема зібрано – 24,4 млрд грн, відшкодовано – 14,4 млрд грн);
  • акцизного податку – 9,8 млрд грн; 
  • рентної плати за користування надрами – 7,7 млрд грн;
  • ввізного та вивізного мита – 2,7 млрд грн.

Крім того, надходження ЄСВ (єдиного соціального внеску) до Пенсійного фонду та фондів соціального страхування в березні 2023 р. становили 36,2 млрд грн (у березні 2022 р. – 27,8 млрд грн).

Рис. 1. Динаміка надходжень митних платежів  до державного бюджету України у 2020–2023 рр., млрд грн
Рис. 1. Динаміка надходжень митних платежів
до державного бюджету України у 2020–2023 рр., млрд грн
Джерело: складено за даними Державної митної служби України та
Міністерства фінансів України.

Верховна Рада України 20 березня поточного року ухвалила у другому читанні та в цілому Закон щодо імплементації в Україні Загального стандарту звітності CRS. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» ухвалено з метою впровадження Україною Загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки, схваленого Організацією економічного співробітництва та розвитку (Стандарт CRS). Імплементація Закону забезпечить належне виконання нашою державою міжнародних зобов’язань щодо обміну інформацією для податкових цілей, підвищить прозорість та надійність України як держави-партнера з обміну інформацією, а також сприятиме запобіганню ухилення від сплати податків та підвищенню рівня дотримання вимог податкового законодавства.

Міністерство фінансів України розширило перелік податкової інформації, яка за попередньо наданою згодою платника податків у визначеному ним обсязі може надаватися контрагенту в Електронному кабінеті. Наказ Мінфіну «Про внесення змін у додаток 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету» від 27 лютого 2023 р. № 110 вносить відповідні зміни в додаток 5 до Порядку функціонування Електронного кабінету (Наказ Мінфіну від 14 липня 2017 р. № 637). Тепер через Електронний кабінет можна дізнатися інформацію про наявність свого контрагента в переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку (дата внесення до / вилучення з такого переліку, критерій ризиковості).

Податкову інформацію, обсяг якої контрагент визначає самостійно під час надання згоди, платник податку може отримати в Електронному кабінеті в електронному вигляді та, за необхідності, у вигляді електронного документа з  печаткою контролюючого органу. Зміни запроваджено з метою мінімізації ризиків платників податків, пов’язаних зі співпрацею з ризиковими контрагентами.

Мінфін та ДПС підбили підсумки кампанії податкової амністії. Податкову амністію ініційовано Президентом України та запроваджено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» від 15 червня 2021 р. № 1539-IX. Одноразове (спеціальне) добровільне декларування розпочалося з 01 вересня 2021 р. та мало тривати до 01 вересня 2022 р. Повномасштабна війна РФ проти України дестабілізувала економічні процеси, тому Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої на користь сімей поранених та загиблих учасників бойових дій під час участі у відсічі збройній агресії та забезпеченні національної безпеки України» від 15 серпня 2022 р. № 2516-IX продовжив термін декларування ще на півроку – до 01 березня 2023 р. За даними ДПС, станом на 01 березня 2023 р., за підсумками кампанії задекларовано 8,8 млрд грн. Сума задекларованого до сплати збору склала 547,5 млн грн. За цей час до державного бюджету надійшло 325,9 млн грн одноразового збору, з яких 235 млн грн – в умовах воєнного стану. Результати податкової амністії є скромними відносно очікувань. Одним із гальмівних факторів стала повномасштабна війна.

ДПС повідомила проміжні результати подання повідомлень про контрольовані іноземні компанії. З початку 2022 р. станом на 21 березня 2023 р. до ДПС надійшло 2710 повідомлень про набуття у власність, реєстрацію та продаж / ліквідацію іноземної контрольованої компанії або утворення без статусу юридичної особи (фонди, трасти), з яких 2602 – від фізичних осіб – резидентів України та 108 – від юридичних осіб – резидентів України. Основними країнами, в яких фізичною особою (юридичною особою) – резидентом України набуто / відчужено частки в іноземній юридичній особі, майнові права на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи, є Республіка Польща – 591, США – 339, Республіка Кіпр – 330, Велика Британія – 312, Естонія – 229, інші країни – 909. Крім того, банками / фінансовими установами, іншими контролюючими органами на адресу ДПС направлено 5626 повідомлень про факти, що свідчать про володіння фізичною (юридичною) особою – резидентом України часткою в іноземній юридичній особі. Водночас ДПС нагадала, що неповідомлення тягне за собою накладення штрафу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 01 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт (п. 120.7 ст. 120 Кодексу). Станом на 01 січня 2023 р. розмір штрафу становить 805 200 грн. Такий розмір є особливо великим, що несе ризики фінансовій стійкості контролюючої особи та зловживань службовими повноваженнями з боку контролюючих органів. Тому Європейська Бізнес Асоціація 16 березня 2023 р. звернулася[7] до народних депутатів та закликала якнайшвидше розглянути та ухвалити проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній» від 19 жовтня 2022 р. № 8137, яким, зокрема, розмір штрафу зменшується з 300 до 50 розмірів прожиткового мінімуму. Ухвалення Закону знизить фінансову напругу в частині штрафів, хоча в цілому, на думку Мінфіну, може вплинути на дохідну частину бюджету. Втім, вартісну оцінку[8] такого впливу оцінити неможливо у зв’язку із відсутністю вихідних даних для обрахунку.

ДПС запровадила новий цифровий сервіс для полегшення та спрощення процедури декларування доходів громадянами. З 01січня 2023 р. триває кампанія декларування доходів громадян, отриманих протягом 2022 р. ДПС запровадила новий сервіс – передзаповнення декларації про майновий стан і доходи, який доступний в Електронному кабінеті. Сервіс є оптимально простим та надає можливість:

  • визначивши лише період звітного року – отримати з Державного реєстру фізичних осіб – платників податку інформацію про нараховані (виплачені) доходи та нараховані (перераховані) податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;
  • надавши відповіді на запитання в анкеті (щодо категорії платника та виду отриманого доходу) – одержати попередньо заповнену декларацію на підставі даних Державного реєстру та відповідні додатки до декларації;
  • додати до декларації копії первинних документів як додатки до декларації;
  • перевірити декларацію та у разі необхідності доповнити інформацію з автоматичним перерахунком податкових зобов’язань.

Сервіс функціонує для:

  • громадян, які зобов’язані декларувати свої доходи;
  • фізичних осіб – підприємців, які перебували на загальній системі оподаткування;
  • осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.

Скористатися зазначеним сервісом також можуть особи, які заявляють право на податкову знижку. Станом на 23 березня поточного року сервісом уже скористалися понад 10 тис. фізичних осіб (за п’ять днів). Таким чином, цифрові сервіси полегшують та спрощують податкове адміністрування для платників податків.

ДПС повідомила статистику виконання судових рішень щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних. ДПС у 2022 р. виконано 7357 судових рішень зазначеної категорії справ. Це на 2688 судових рішень більше (або на 37 %), ніж у 2021 р. З початку 2023 р. ДПС виконано 2053 судових рішення щодо реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування кількісних та вартісних показників до них в Єдиному реєстрі податкових накладних. Станом на 01 березня 2023 р. залишаються на опрацюванні 542 рішення суду такої категорії. Таким чином, ДПС виконала значну кількість судових рішень цієї категорії справ. Утім, їх утворення свідчить про високу конфліктність відносин між державою та платниками ПДВ, що гальмує процеси економічного відновлення. Необхідно вжити заходів для зменшення підстав утворення спорів. Одним з таких заходів уже найближчим часом мають стати чергові зміни[9] до постанови КМУ «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 11 грудня 2019 р. № 1165 (зі змінами) та виконання низки рекомендацій Ради бізнес-омбудсмена (див. нижче).

Бізнес-омбудсмен представив результати розслідування за власною ініціативою щодо численних випадків блокування податкових накладних. У межах власного розслідування Рада бізнес-омбудсмена проаналізувала витоки проблеми, зокрема зміни до постанови Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 р. № 1165, що спровокували численні блокування накладних. Встановлено, що у понад 40 % активних платників ПДВ у IV кварталі 2022 р. накладні було заблоковано (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка кількості зупинених реєстрацій податкових накладних /розрахунків             коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в 2019–2022 рр., од.
Рис. 2. Динаміка кількості зупинених реєстрацій податкових накладних /розрахунків
            коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних в 2019–2022 рр., од.
Джерело: Рада бізнес-омбудсмена[10].

Рада бізнес-омбудсмена визначила такі проблеми Системи автоматизованого моніторингу відповідності податкової накладної / розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (СМКОР)[11]:

  • непередбачуване регулювання; 
  • масовість проблем серед платників;
  • тенденція переходу до ручного контролю;
  • розмитість критеріїв ризиковості; 
  • відсутність можливості адміністративного оскарження;
  • неоднорідність практики у регіонах;
  • неналежне обґрунтування рішень;
  • неефективність судового захисту;
  • розбіжність у поглядах бізнесу і держави.

Розуміючи зазначені недоліки СМКОР, усвідомлюючи цілі бізнесу та держави, Рада бізнес-омбудсмена сформулювала принципи, на яких ґрунтуватиметься робота над помилками та подальше функціонування системи:

  1. Ризикоорієнтованість.
  2. Передбачуваність.
  3. Пропорційність.           
  4. Комунікація.
  5. Діджиталізація.            
  6. Бізнесорієнтованість.

У звіті Рада бізнес-омбудсмена надала державі рекомендації щодо налагодження механізму автоматизованої роботи системи ПДВ та унеможливлення людського втручання в процеси адміністрування податків.

У презентації звіту взяли участь  представники провідних бізнес-асоціацій, серед яких: Американська торговельна палата, Європейська Бізнес Асоціація, Український союз промисловців та підприємців, Торгово-промислова палата та Федерація роботодавців України. Бізнес-асоціації підтримали висновки власного розслідування Ради бізнес-омбудсмена. Після презентації звіту ДПС[12] та Рада бізнес-омбудсмена[13] 27 березня 2023 р. провели онлайн-зустріч, де розглянули надані рекомендації. Попередній досвід їх конструктивної співпраці дає підстави для стриманого оптимізму щодо майбутнього удосконалення СМКОР.

Держмитслужба повідомила про поетапне скорочення переліку товарів, при імпорті яких надається відстрочення сплати митних платежів. З 03 березня 2023 р. набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2022 р. № 236 та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 1006 та від 20 грудня 2022 р. № 1409» від 24 лютого 2023 р. № 166. Постанова передбачає поетапне скорочення переліку товарів, при імпорті яких у період дії воєнного стану митним органом надається відстрочення сплати митних платежів. Так, починаючи з 00 год. 04 березня 2023 р. митні органи вже не надають відстрочення сплати митних платежів при імпорті:

  • лікарських засобів;
  • медичних виробів;
  • продуктів харчування.

Водночас до 01 червня 2023 р. право на отримання відстрочення строком на 180 днів залишається в імпортерів товарів військового та оборонного призначення, кінцевим отримувачем яких, згідно з умовами договору, є Міноборони або Головне управління розвідки Міністерства оборони. Таким чином, відносна стабілізація економічної ситуації та фінансової стійкості імпортерів дає підстави для звуження такого переліку товарів із одночасним збереженням відстрочень для товарів військового та оборонного призначення.

Бюджетна політика

В умовах повномасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України уряд України впродовж березня 2023 р. продовжував формувати нормативну базу щодо виконання Державного бюджету України в 2023 р., уживав заходів із підтримки сфери безпеки та оборони, населення.

Міністерство фінансів України поінформувало[14] про стан виконання Державного бюджету України в березні 2023 р. За оперативною інформацією Держказначейства, у січні – березні 2023 р. касові видатки державного бюджету становили 747,4 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 635,5 млрд грн, що становило 88,7 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні – березні 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 383,1 млрд грн.

За три місяці 2023 р. державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 220,3 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 244,7 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 467,9 млрд грн). Дефіцит державного бюджету було профінансовано за рахунок розміщення ОВДП на суму 137,7 млрд грн та зовнішніх джерел – 265,9 млрд грн. Платежі з погашення державного боргу за цей період становили 96,7 млрд грн (88,6 % плану).

Набули чинності зміни до Державного бюджету України на 2023 рік. Це стосується змін, які були внесені Законом України від 24 лютого 2023 р. № 2953-IX (рис. 3).

Рис. Державний бюджет України в 2021–2023 рр.
Рис. 3. Державний бюджет України в 2021–2023 рр.
Джерело: Верховна Рада України, Мінфін.

Зокрема, ці зміни стосуються:

  • питань фінансового забезпечення новостворених Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури і Державного агентства відновлення та розвитку;
  • збільшення надходжень до спеціального фонду у вигляді грантів, кредитів і повернення позик на суму 5,56 млрд грн і спрямування таких коштів на: будівництво та модернізацію закладів охорони здоров’я (1,35 млрд грн); гранти для створення або розвитку бізнесу (1,28 млрд грн); відбудову інфраструктурних об’єктів (мостів) (1,12 млрд грн); облаштування пунктів пропуску на українсько-польському кордоні (1,09 млрд грн); забезпечення діяльності Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (365,7 млн грн); закупівлю безпілотних авіаційних систем та засобів моніторингу державного кордону (285 млн грн) та спецобладнання для лікарень (80 млн грн);
  • можливості компенсації (страховки) для власників морських суден та суден, які ходять у внутрішніх водах, якщо вони отримують пошкодження чи будуть знищені Росією, у 2023 р. (до 20 млрд грн із спрямуванням у разі потреби на цю мету коштів державного дорожнього фонду);
  • проведення взаємозаліку для Пенсійного фонду (1,8 млрд грн): повертаються кошти, які були виділені в 2020 р. на поворотній основі для Фонду соціального страхування (нині приєднаного до Пенсійного фонду), із спрямуванням на фінансове забезпечення пенсійних виплат;
  • функціонування Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Цей Фонд передано від Мінфіну до Мінвідновлення. Одним із джерел його наповнення визначено продаж активів російських олігархів згідно із Законом України «Про санкції». Унормовано та розширено напрями використання коштів Фонду (кошти можна буде використовувати для будівництва житла для осіб, які втратили житло, компенсації за знищене житло, відновлення об’єктів військової інфраструктури, на забезпечення потреб оборони тощо). У 2023 р. передбачено 35,5 млрд грн, а з урахуванням залишку коштів за 2022 р. його обсяг становить 52,5 млрд грн[15].

Верховна Рада України прийняла та передала на підпис Президентові України зміни до Державного бюджету України на 2023 рік щодо збільшення видатків у сфері безпеки та оборони. Верховна Рада України 21 березня 2023 р. підтримала проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони» (реєстр. № 9105), яким передбачено збільшення доходної частини бюджету до 1 390,4 млрд грн, видаткової – до 3 075,9 млрд грн, дефіциту – до 1 719,7 млрд грн. (див. рис.3). Зокрема, збільшено видатки загального фонду державного бюджету на 537,2 млрд грн. Видатки на безпеку та оборону зростуть на 518,2 млрд грн, з яких 477,2 млрд грн – оплата праці з нарахуваннями, спецтехніка та обладнання – 30,2 млрд грн, інші видатки – 10,8 млрд грн. Крім того, на поповнення резервного фонду держбюджету планується спрямувати 19 млрд грн. Джерелами покриття додаткових видатків визначено збільшення внутрішніх і зовнішніх запозичень (на 419,3 млрд грн) та доходів загального фонду державного бюджету на 60,7 млрд грн (зокрема, за рахунок зростання надходження ПДФО (на 36,5 млрд грн), дивідендів (доходу), нарахованих на акції (частки) господарських товариств, у статутних капіталах яких є державна власність (на 19,0 млрд грн)), а також ураховано економію витрат на виконання боргових та гарантійних зобов’язань (на 57,2 млрд грн)[16].

Активізовано роботу з удосконалення механізмів середньострокового бюджетного планування та моніторингу виконання бюджетів. Зокрема, 22 березня 2023 р. відбулося онлайн-засідання Міжвідомчої робочої групи з питань розвитку системи управління державними фінансами. На ньому перший заступник міністра фінансів Денис Улютін зазначив, що пріоритетним завданням на 2023 р. є поновлення процесів та процедур у сфері управління державними фінансами, які були призупинені з початком війни, та проведення необхідних підготовчих дій для інтеграції України до ЄС. Зокрема, буде відновлено середньострокове бюджетне планування, до проєкту Державного бюджету України на 2024 рік буде додано трирічний прогноз основних бюджетних показників. Із 2024 р. планується поновити цикл повноцінного середньострокового бюджетного планування з підготовкою Бюджетної декларації на 2025–2027 роки. Окрім того, іншими важливими напрямами роботи є покращення управління державними інвестиціями та забезпечення ефективної мобілізації коштів платників податків і підзвітності за їх використання[17].

Крім того, 14 березня 2023 р. відбулася зустріч представників Міністерства фінансів, Центрального агентства з управління проєктами (CPMA), ДУ «Відкриті публічні фінанси» та міжнародних експертів проєкту EU4PFM, на якій обговорили плани реалізації проєкту з розроблення нової ІТ-системи бюджетного планування та моніторингу виконання бюджету. Цей проєкт планується реалізувати протягом 20 місяців. Нове програмне забезпечення міститиме аналітичні модулі, що надають особам, які приймають рішення, оперативний доступ до даних за запитом. Взаємодія між учасниками бюджетного процесу відбуватиметься у цифровому форматі та в реальному часі. Це дасть змогу зменшити обсяги ручної обробки інформації та пов’язаних із цим помилок у розрахунках під час збирання та опрацювання бюджетних запитів від головних розпорядників бюджетних коштів[18].

Триває робота щодо формування необхідної нормативної бази для забезпечення виконання Державного бюджету України в 2023 р. Ідеться про розроблення й затвердження порядків використання коштів державного бюджету, розподіл дотацій та субвенцій. Зокрема, у березні 2023 р.:

  • затверджено Порядок спрямування коштів на підготовку проектів державно-приватного партнерства та виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства щодо об’єктів державної власності (постанова Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 .р. № 222). Цим Порядком передбачається унормувати механізм спрямування бюджетних коштів спеціального фонду державного бюджету (від надходження 10 % концесійних платежів та реєстраційного внеску, що сплачується відповідно до Закону України «Про концесію») на підготовку проєктів, які здійснюються на умовах державно-приватного партнерства, у т. ч. концесії, виконання довгострокових зобов’язань у рамках державно-приватного партнерства. Кошти спрямовуватимуться на виконання довгострокових зобов’язань розпорядників бюджетних коштів, які є державними партнерами, та підготовку проєктів державно-приватного партнерства (оплату послуг радників, підготовку конкурсної документації, незалежних експертів, розроблення проєктів землеустрою тощо). Рекомендації щодо розподілу коштів на підготовку проєктів формуватиме комісія, спеціально створена Мінекономіки;
  • затверджено Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2023 р. № 239). Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на ці цілі передбачено 324,5 млн грн. Розподіл коштів здійснює Мінветеранів на підставі рішень міжвідомчої комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб;
  • розподілено субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на виконання окремих заходів з реалізації соціального проєкту «Активні парки – локації здорової України». Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 березня 2023 р. № 270-р затверджено розподіл цієї субвенції в сумі 54 млн грн між 22 обласними бюджетами та бюджетом м. Києва;
  • розподілено додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною збройною агресією Російської Федерації. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 березня 2023 р. № 209-р затверджено перший етап розподілу додаткової дотації в обсязі 10,2 млрд грн для 17 обласних бюджетів та 853 бюджетів територіальних громад. Кошти будуть спрямовані для покриття втрат доходів місцевих бюджетів та додаткових витрат для підтримки внутрішньо переміщених осіб. За інформацією Мінфіну[19], ці області отримають 7,4 млрд грн, а органи місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях зможуть отримати додаткове фінансування для ефективного здійснення своїх повноважень та забезпечення першочергових потреб на місцевому рівні.
Довідково. Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено додаткову дотацію в розмірі 24 млрд грн з державного бюджету місцевим бюджетам для здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України. Порядок та умови надання в 2023 р. такої додаткової дотації визначено постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1477. Розподіл цієї дотації здійснюється в два етапи. На першому – виконується розподіл з урахуванням кількості внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися після 24 лютого 2022 р., для 13 обласних бюджетів та 517 бюджетів територіальних громад обсягом 2,2 млрд грн та фактичних надходжень до місцевих бюджетів ПДФО для чотирьох обласних бюджетів та 502 бюджетів територіальних громад у розмірі 7,9 млрд грн. На другому етапі розподіл додаткової дотації буде здійснюватися щокварталу між місцевими бюджетами з урахуванням фактичних надходжень до місцевих бюджетів ПДФО.

Уточнено питання здійснення видатків із державного бюджету в умовах воєнного стану. Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 2023 р. № 230 внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590. Зокрема, уточнено черговість окремих платежів із загального та спеціального фондів державного та місцевих бюджетів, які стосуються: окремих специфічних видатків на забезпечення діяльності Національного антикорупційного бюро та Офісу Генерального прокурора; придбання гігієнічних засобів і товарів першої необхідності для підопічних інтернатних установ системи соцзахисту населення та встановлення у таких закладах пожежної сигналізації, системи блискавкозахисту, обробки дерев’яних конструкцій вогнезахисним розчином; придбання житла для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування; розвитку мережі центрів надання адміністративних послуг; місцевих програм підтримки та розвитку сільського господарства; забезпечення екологічно безпечного збирання, перевезення й утилізації відпрацьованих побутових ламп розжарювання; виконання робіт з реконструкції споруд для очищення стічних вод, каналізаційних мереж і споруд на них; оплати реставраційних робіт на об’єктах культурної спадщини та пам’ятках архітектури, виготовлення відповідної документації; проведення інвентаризації та нормативної грошової оцінки земель; виготовлення містобудівної документації; накопичення (приросту) матеріальних цінностей державного матеріального резерву. Також визначено особливості підписання планових документів, які застосовуються у бюджетному процесі та складанні звітності розпорядників, що розташовані на територіях, де ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих, а також спрощено вимоги до подання розпорядниками (одержувачами) окремих документів до органів Казначейства за допомогою системи дистанційного обслуговування «Клієнт казначейства – Казначейство». Ця постанова дасть змогу врегулювати окремі проблемні питання, що виникають під час казначейського обслуговування бюджетних коштів в умовах воєнного стану.

Унормовано питання використання коштів, що надійшли на рахунки для пожертв на підтримку України «United24» для підтримки сфери культури та мистецтв. Постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2023 р. № 243 затверджено в новій редакції Порядок використання коштів з рахунку для задоволення потреб культури, мистецтв, креативних індустрій, охорони і збереження культурної спадщини, культурних цінностей, підтримки засобів масової інформації (він визначає механізм використання коштів, які надійшли від фізичних та юридичних осіб, резидентів і нерезидентів як благодійна пожертва, гуманітарна допомога, гранти та дарунки на поточний рахунок Міністерства культури та інформаційної політики, відкритий в Національному банку) та внесено зміни до Порядку використання офіційних рахунків для пожертв на підтримку України «United24», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472. Це дасть можливість унормувати порядок та напрями спрямування благодійних коштів для підтримки сфери культури та мистецтв.

Боргова політика

В умовах продовження повномасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну в березні 2023 р. уряд активно шукав джерела фінансування дефіциту бюджету у 2023 р. та кошти для повоєнного відновлення економіки країни, здійснював планове погашення й обслуговування державного боргу.

Міністерство фінансів України реалізувало погашення однорічних військових ОВДП на суму понад 27 млрд грн, випущених на аукціонах ОВДП 01 березня 2022 р.

Довідково. Рік тому, на п’ятий день повномасштабного вторгнення РФ в Україну, в екстремальних умовах Мінфін провів перший аукціон військових ОВДП, на якому інвестори підтримали державу на суму понад 8 млрд грн завдяки інвестуванню у двомісячні та однорічні військові облігації. Номінальний рівень дохідності за двомісячними паперами (UA4000221436) становив 9,7 %, а за однорічними паперами (UA4000225668) – 11 %. Усього завдяки випуску військових ОВДП держава залучила до державного бюджету понад 200 млрд грн у 2022 р. та близько 25 млрд грн у 2023 р.[20].

Березень 2023 р. став вирішальним у взаємодії з МВФ щодо затвердження повноцінної програми фінансової підтримки.

31 березня поточного року Рада директорів МВФ затвердила нову чотирирічну програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility – EFF) для України розміром 15,6 млрд дол. США (11,6 млрд СПЗ – спеціальні права запозичення). Перший транш від Фонду (2,7 млрд дол. США прямого бюджетного фінансування) Україна отримала 03 квітня 2023 р.

За інформацією Bloomberg[21], це перша кредитна Програма МВФ, призначена для країни, що перебуває у стані війни. Крім того, зазначається, що Група кредиторів України підтримала безпрецедентне рішення: МВФ має змінити правила кредитування, продовживши мораторій на погашення боргів на час дії Програми. Кредитори – Канада, Франція, Німеччина, Японія, Великобританія і США – закликали інших кредиторів сприяти відновленню платоспроможності України, економіка якої з часу вторгнення Росії скоротилася майже на третину.

Реалізація Програми передбачає два етапи:

  • на першому етапі Програми, що запланований на 2023–2024 рр., увага зосереджуватиметься на впровадженні надійного бюджету та збільшенні мобілізації доходів, зокрема завдяки уникненню заходів, які можуть зменшити податкові надходження. Перший етап також передбачає зниження інфляції та утримання обмінного курсу, у тому числі за допомогою підтримки відповідних валютних резервів. Крім того, очікуються заходи щодо сприяння довгостроковій фінансовій стабільності, включно з підготовкою більш глибокої оцінки стану банківського сектору, а також підтримкою незалежності НБУ;
  • на другому етапі Програми акцент буде зроблено на реформах, які максимально ефективно підтримуватимуть післявоєнне відновлення та реконструкцію, а також допоможуть Україні імплементувати необхідні заходи на шляху до євроінтеграції. Довгострокове зростання економіки є одним із пріоритетів другого етапу Програми. Планується, що під час другого етапу Україна повернеться до довоєнних рамок політики, зокрема до гнучкого обмінного курсу та таргетування інфляції. Водночас буде зосереджено увагу на впровадженні суттєвих структурних реформ у фіскальній політиці для стабілізації середньострокових надходжень завдяки впровадженню стратегії національних доходів, а також започаткуванню управління державними фінансами та запровадженню реформ управління державними інвестиціями у процесі післявоєнної реконструкції. Для підтримки повоєнних реформ необхідно поліпшити конкуренцію в енергетичному секторі, одночасно зменшуючи квазіфіскальні зобов’язання.

Уряд України зобов’язується:

  • підтримувати та продовжувати реформи щодо зміцнення системи управління та боротьби з корупцією, зокрема завдяки внесенню змін до законодавства;
  • зміцнювати політики, які підтримують фіскальну, зовнішню, цінову та фінансову стабільність;
  • сприяти економічному відновленню з одночасним поліпшенням управління та зміцненням інституцій задля довгострокового зростання у післявоєнній відбудові України та її євроінтеграції.

Отже, незважаючи на умови надзвичайно високої невизначеності в Україні, Програма EFF є опорою у співпраці з міжнародними партнерами та відкриває можливості для широкомасштабного залучення фінансів донорів, зокрема країн G7 та Європейського Союзу. Як зазначив у своєму телеграм-каналі прем’єр-міністр України Д. Шмигаль, Програма МВФ стане частиною загального пакету фінансової підтримки України від міжнародних партнерів розміром 115 млрд дол. США.

Потужна зовнішня підтримка залишається життєво необхідною для України, а забезпечення стабільного виконання бюджету є ключовою передумовою для збереження країни та її протистояння агресору.

Джерелами фінансування дефіциту державного бюджету у січні – березні 2023 р. є військові облігації, кредити від міжнародних фінансових організацій, а також двосторонні кредити та гранти (рис.4.).

Рис.4. Фінансування дефіциту Державного бюджету у січні-березні 2023 р.
Рис.4. Фінансування дефіциту Державного бюджету України у січні – березні 2023 р.
Джерело: дані Міністерства фінансів України[22].

21 березня 2023 р. Україна отримала 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС у рамках масштабної Програми макрофінансової допомоги (МФД) від ЄС[23]. Зазначене фінансування є другим траншем у рамках пільгової кредитної програми на 2023 р., загальний обсяг якої становить 18 млрд євро (перший транш розміром 3 млрд євро Україна отримала в січні 2023 р.). Кошти надаються на безпрецедентно пільгових умовах для України й спрямовуватимуться на фінансування найбільш нагальних видатків держбюджету.

Передбачається, що наступні транші в рамках Програми МФД Україна отримуватиме протягом 2023 р. з урахуванням виконання нашою державою узгоджених сторонами умов.

29 березня 2023 р. Україна отримала грант на 1,253 млрд дол. США від Сполучених Штатів Америки. Кошти надано через Цільовий фонд Світового банку, у рамках четвертого додаткового фінансування для проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE). Грантове фінансування спрямовуватиметься на забезпечення часткового відшкодування видатків держбюджету, зокрема на пенсійні виплати, підтримку певних програм державної соціальної допомоги (для ВПО), оплату праці співробітників державних органів, ДСНС та працівників закладів вищої освіти. У цілому від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна отримала від Сполучених Штатів Америки 15,5 млрд дол. США у формі грантів[24].

Зміни до Державного бюджету України на 2023 р. від 21 березня 2023 р. передбачають зменшення обсягу державного боргу України, запланованого на кінець поточного року. Державний бюджет України на 2023 р. передбачав на 31 грудня 2023 р. граничний обсяг державного боргу в сумі 6422,7 млрд грн, а рівень держборгу – 102,3 % ВВП. Однак, 21 березня 2023 р. Верховна Рада України підтримала проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” щодо забезпечення видатками сектору безпеки і оборони», що передбачає збільшення видатків загального фонду державного бюджету на 537,2 млрд грн, а фінансування загального фонду державного бюджету за борговими операціями – на 419,3 млрд грн. Водночас згідно з цим Законом, рівень державного боргу планується знизити до 6197,1 млрд грн, що  передусім пов’язано з результатами виконання державного бюджету у 2022 р., зміною фінансування державного бюджету за рахунок боргових джерел та прогнозного валютного курсу гривні до долара США[25].

Україна залучить із Цільового фонду Світового банку грант на 2,5 млрд дол. США[26]. У рамках досягнутих домовленостей Україна зможе отримати грант обсягом 2,5 млрд дол. США. Ці кошти Сполучені Штати Америки нададуть у рамках створеного Світовим банком механізму Цільового фонду багатьох донорів як четвертого додаткового фінансування проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні».

Залучені кошти буде спрямовано на відшкодування витрат держбюджету для забезпечення нагальних соціальних витрат, на оплату праці співробітників державних органів, ДСНС, працівників сфери освіти (шкіл та закладів вищої освіти), оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій.

Верховний Суд Сполученого Королівства ухвалив рішення, що справу, ініційовану Росією проти України стосовно єврооблігацій на суму 3 млрд дол. США («борг Януковича»), потрібно направити на судовий розгляд за повною процедурою у відкритому засіданні[27]. Це велика перемога справедливості та верховенства права. Верховний Суд Сполученого Королівства 15 березня 2023 р. дійшов висновку, що аргументи лінії захисту України щодо примусу, які ґрунтуються на фактах погроз агресії Росії, мають бути досліджені за повною процедурою під час відкритого засідання в англійському суді. Це знакове рішення ухвалене через більш ніж сім років після того, як Росія подала позов проти України до англійського суду. Верховний Суд, що є найвищим судом у системі судів Сполученого Королівства, підтримав позицію, яку Україна заявляла багато років поспіль.

Верховний Суд відхилив прохання Росії щодо застосування скороченої процедури та уникнення детального дослідження англійським судом своїх дій, справедливо визнав аргументи лінії захисту України щодо примусу спроможними й такими, що мають бути належним чином вивчені із дослідженням усіх доказів.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

Список використаних джерел:

[1] НБУ імплементує анонсовану зміну в розрахунку обов’язкових резервів для посилення конкуренції банків за строкові депозити населення / Національний банк України : офіц. сайт. 2023. 27 берез. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/nbu-implementuye-anonsovanu-zminu-v-roz…

[2] Обов’язкові резерви – один із традиційних регулюючих інструментів центральних банків. Це фіксована частка залучених банками коштів, яка має зберігатись на кореспондентському рахунку банку в НБУ та не може бути використана для будь-яких інших активних операцій. Нормативи обов’язкових резервів змінюються регулятором залежно від ситуації на грошово-кредитному ринку.

[3] Завершилася реалізація проєкту Twinning, спрямованого на практичну імплементацію Угоди про асоціацію між Україною та ЄС / Національний банк України : офіц. сайт. 2023. 24 берез. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/zavershilasya-realizatsiya-proyektu-twi…

[4] Ключові напрями євроінтеграційного руху Національного банку в 2022 р. / Національний банк України : офіц. сайт. 2023. 09 берез. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/klyuchovi-napryami-yevrointegratsiynogo…

[5] Національний банк презентував освітянам дистанційну Школу фінансової грамотності "ТАЛАН" / Національний банк України : офіц. сайт. 2023. 27 берез. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/natsionalniy-bank-prezentuvav-osvityana…

[6] Воєнний рік: безготівкові операції – у пріоритеті в українців / Національний банк України : офіц. сайт. 2023. 03 берез. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/voyenniy-rik-bezgotivkovi-operatsiyi--u…

[7] Бізнес закликає народних депутатів прийняти законопроєкт щодо контрольованих іноземних компаній. Європейська Бізнес Асоціація. 16 бер. 2023. URL: https://eba.com.ua/biznes-zaklykaye-narodnyh-deputativ-pryjnyaty-zakono…

[8] Проект Закону про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення оподаткування контрольованих іноземних компаній від 19.10.2022 № 8137. URL: https://www.kmu.gov.ua/bills/proekt-zakonu-pro-vnesennya-zmin-do-podatk…

[9] Проєкт постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165» / Державна податкова служба України. 29 бер. 2023. URL: https://tax.gov.ua/diyalnist-/regulyatorna-politika-/regulyatorna-polit…

[10] Результати власного розслідування Ради бізнес-омбудсмена. Рада бізнес-омбудсмена. 10 бер. 2023. URL: https://boi.org.ua/publications/news/1533-rezultati-vlasnogo-rozsliduva…

[11] СМКОР як інструмент адміністрування ПДВ: звіт за результатами розслідування за власною ініціативою. Рада бізнес-омбудсмена. 10 бер. 2023. URL: https://boi.org.ua/files/mw/gk/smkor_yak_instrument_administruvannya_pd…

[12] ДПС та Рада бізнес-омбудсмена спільно опрацьовують актуальні питання у сфері СМКОР / Державна податкова служба України. 27 бер. 2023. URL: http://www.tax.gov.ua/media-tsentr/novini/664570.html

[13] Рада бізнес-омбудсмена. [Фейсбук-сторінка]. 27 бер. 2023. URL:  https://www.facebook.com/BusinessOmbudsmanUkraine/posts/pfbid0an93QHZsL…

[14] У березні до загального фонду державного бюджету надійшло 152,2 млрд гривень / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2023. 04 квіт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_berezni_do_zagalnogo_fondu_derzhavnogo_biu…

[15] Верховна Рада ухвалила в другому читанні і в цілому перший законопроект щодо внесення змін до державного бюджету на 2023 рік / Комітет з питань бюджету. 2023. 24 лют. URL: https://budget.rada.gov.ua/news/main_news/77397.html

[16] Верховна Рада збільшила видатки на національну безпеку та оборону на 518 млрд грн, – Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа / Комітет з питань бюджету. 2023. 21 берез. URL: https://budget.rada.gov.ua/news/main_news/77427.html ; Парламент підтримав законопроект Мінфіну про збільшення видатків на національну безпеку та оборону за загальним фондом держбюджету на 518,2 млрд грн / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2023. 21 берез. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/parlament_pidtrimav_zakonoproekt_minfinu_pro…

[17] Мінфін відновлює середньострокове бюджетне планування, – Денис Улютін / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2023. 23 берез. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_vidnovliuie_serednostrokove_biudzhetn…

[18] Мінфін: розпочато роботу над розробкою нової ІТ-системи бюджетного планування та моніторингу виконання бюджету / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2023. 14 берез. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_rozpochato_robotu_nad_rozrobkoiu_novo…

[19] Уряд затвердив розподіл 10,2 млрд грн додаткової дотації для покриття втрат місцевих бюджетів / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2023. 10 берез. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_zatverdiv_rozpodil_102_mlrd_grn_dodatk…

[20] Міністерство фінансів погасило 1-річні Військові облігації. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ministerstvo_finansiv_pogasilo_1-richni_…

[21] IMF Board Approves $ 15.6 Billion Loan for Ukraine Amid War. URL: https://www.bloomberg.com/news/articles/2023-03-31/imf-board-approves-f…

[22] Див.: URL:https://mof.gov.ua/uk/news/ukraines_state_budget_financing_since_the_be…

[23] Україна отримала 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від ЄС. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_eur_15_billion_of_eu_ma…

[24] Україна отримала грант на 1.25 млрд доларів США від Сполучених Штатів Америки. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_received_usd_125_billion_from_th…

[25] Парламент підтримав законопроект Мінфіну про збільшення видатків на національну безпеку та оборону за загальним фондом держбюджету на 518,2 млрд грн. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/parlament_pidtrimav_zakonoproekt_minfinu…

[26] Україна залучить з Цільового фонду Світового банку грант на 2,5 млрд дол. США. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraina_zaluchit_z_tsilovogo_fondu_svito…

[27] Міністерство фінансів України: прес-реліз щодо рішення Верховного Суду, 15 березня 2023 року. URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/ukraine_ministry_of_finance_statement_re…