Резюме
У листопаді – на початку грудня 2024 р. в умовах безпрецедентних викликів, пов’язаних із безперервними масованими атаками рф на мирні міста, цивільну інфраструктуру, застосування інструментів забезпечення роботи певних напрямів фінансової політики (бюджетно-податкової, боргової, грошово-кредитної тощо) сприяло утриманню фінансової стійкості України та заклало підвалини для макрофінансової стабільності у 2025 р.
Бюджетна політика. Верховна Рада України ухвалила Державний бюджет України на 2025 рік, його підписав Президент України, що створює додаткові можливості для уряду щодо своєчасної підготовки відповідної нормативної бази виконання бюджету. Триває робота щодо удосконалення механізмів реалізації публічних інвестицій. З цією метою на розгляд Верховної Ради України подано законопроєкт щодо внесення змін до Бюджетного кодексу України. Одночасно здійснювалася робота щодо виконання Державного бюджету: розподілялися та перерозподілялися бюджетні кошти, затверджувалися та уточнювалися порядки використання бюджетних коштів тощо.
У податковій та митній сферах Президент України підписав податкові зміни для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень. Також Верховна Рада України підвищила ставки акцизного податку на тютюнові вироби та ухвалила зміни для запобігання надання платником податків неправомірної вигоди посадовим особам. Державна податкова служба (ДПС) цифровізувала податковий контроль за трансфертним ціноутворенням завдяки впровадженню унікального ІТ-рішення. З грудня 2024 р. уведено митний режим експортного забезпечення щодо окремих видів аграрної продукції для повного повернення валютної виручки; Держмитслужба застосовує нові можливості для компаній зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО) – перетин кордону в першочерговому порядку.
У борговій сфері протягом зазначеного періоду продовжено формалізацію механізму надання Україні макрофінансової допомоги обсягом 50 млрд дол. США за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф в ЄС; досягнуто домовленостей на рівні персоналу Міжнародного валютного фонду (МВФ) і української влади щодо шостого перегляду програми EFF (програма в рамках Механізму розширеного фінансування, англ. Extended Fund Facility); ефективною була практика укладення двосторонніх домовленостей щодо отримання зовнішньої бюджетної підтримки, додатково залучено фінанси від продажу військових облігацій з розширенням їх переліку в додатку «Дія»; укладено домовленості України з міжнародними партнерами та МФО (міжнародні фінансові організації) щодо майбутнього бюджетного фінансування у 2025 р.
Грошово-кредитна сфера характеризувалася подальшим прискоренням темпів цінового зростання на тлі позитивної динаміки міжнародних резервів, розмір яких наразі характеризується як оптимальний. Антикризові заходи регулятора спрямовувалися передусім на дальшу реалізацію політики дорогих грошей завдяки підвищенню облікової ставки задля забезпечення привабливості активів у національній валюті та підтримки курсової стабільності гривні. На рівні банківської системи також впроваджено заходи з подальшої модернізації та детінізації сфери безготівкових розрахунків.
Бюджетна політика
Виконання Державного бюджету України за 11 місяців 2024 р. За даними Держказначейства, доходи державного бюджету [1] склали 2650,1 млрд грн (зокрема загального фонду – 1891,0 млрд грн). Порівняно з аналогічним періодом минулого року зафіксовано їх збільшення на 10,5 % (загального фонду +23,1 %).
Касові видатки з державного бюджету за розглянутий період склали 3774,6 млрд грн, зокрема загального фонду – 2996,9 млрд грн, збільшившись відповідно на 9,3 % та 13,8 % порівняно з січнем – листопадом 2023 р.
Рис. 1. Видатки державного бюджету України за січень – листопад 2024 р. (за функціональною класифікацією видатків), %
Джерело: Державна казначейська служба України.
Як і в минулі періоди, у першу чергу кошти державного бюджету спрямовувалися до сфери безпеки та оборони держави: частка видатків, спрямованих до сфери оборони, сягнула 50,3 %, громадського порядку, безпеки та судової влади – 15,4 % від загального обсягу видатків (рис. 1). Пріоритетним напрямом видатків залишається соціальний захист – частка сягає 10,6 % загального обсягу видатків держбюджету.
Вчасне прийняття Державного бюджету України-2025 дає змогу головним розпорядникам бюджетних коштів розпочати роботу щодо підготовки відповідної нормативної бази для його виконання. Зокрема, 19 листопада 2024 р. Верховна Рада України ухвалила Держбюджет у цілому, а 28 листопада 2024 р. – його підписав Президент України. Таким чином, було дотримано вимог Регламенту Верховної Ради України щодо розгляду та прийняття проєкту Закону про Державний бюджет України на наступний рік.
Ухвалений Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» має незначні відмінності від варіанта, підготовленого Кабінетом Міністрів України до другого читання, де також ураховано Бюджетні висновки Верховної Ради України (постанова Верховної Ради України від 31 жовтня 2024 р. № 4055-ІХ), про що зазначено в «Огляді інструментів підтримки фінансової стійкості в період воєнного стану в Україні (жовтень – листопад 2024 р.)» (рис. 2).
Рис. 2. Державний бюджет України у 2023 р., 2024 р. та 2025 р., млрд грн
Джерело: Верховна Рада України, Мінфін.
Довідково.
Зокрема, у 2025 р. 2,23 трлн грн (26,3 % ВВП) буде спрямовано на безпеку та оборону.
Для стимулювання економічного розвитку та відновлення в Україні сформовано Єдиний проєктний портфель, який об’єднує 787 проєктів вартістю 2,6 трлн грн. У 2025 р. передбачено фінансування проєктів на суму 224,2 млрд грн, що забезпечить державну підтримку проєктів для відновлення критичної інфраструктури (115 млрд грн – під державні гарантії), у сферах транспорту, промисловості, охорони здоров’я, освіти та енергетики (71,8 млрд грн – за рахунок коштів МФО) та на основні соціальні та інфраструктурні проєкти (71,8 млрд грн – за рахунок коштів держбюджету).
Окрім того, для підтримки бізнесу продовжено дію програми «5–7–9 %» (18 млрд грн), надаватимуться гранти (1,4 млрд грн) та стимулюватимуться інновації (3 млрд грн).
Для забезпечення соціального захисту населення передбачено 420,9 млрд грн, на підтримку ветеранів – 10,5 млрд грн. У сфері освіти заплановано видатки в сумі 198,9 млрд грн (на зарплати вчителям – 103,2 млрд грн). На фінансування науки передбачено 14,5 млрд грн. Видатки на охорону здоров’я становитимуть 217 млрд грн, зокрема на програму медичних гарантій – 175,5 млрд грн.
Підтримка громад також залишиться одним із пріоритетів уряду: у 2025 р. ресурс місцевих бюджетів зросте на 15 % і сягне 327,7 млрд грн. Базова дотація зросте до 25,5 млрд грн, а додаткова – до 36,5 млрд грн [2].
На виконання Державного бюджету України у 2025 р. впливатиме низка викликів, серед яких: високі безпекові ризики, невизначеність щодо тривалості та інтенсивності воєнних дій; якість співпраці з міжнародними партнерами; необхідність подальшого реформування соціальної сфери, освіти та науки; якість програм стимулювання бізнесу та процесів відновлення; підвищення ефективності та результативності використання бюджетних коштів тощо.
Окреслено напрями роботи у 2025 р. у сфері управління державними фінансами. На зустрічі, яка відбулася між представниками Мінфіну, Мінекономіки, Мінвідновлення з керівництвом Міжвідомчих робочих груп з питань розвитку системи управління державними фінансами та реформування управління публічними інвестиціями, було обговорено низку поточних і стратегічних питань у сфері державних фінансів, зокрема: необхідність внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення системи публічних інвестицій (докладніше – див. нижче); оновлення моделі горизонтального вирівнювання податкоспроможності та розмежування повноважень між центральною владою та місцевим самоврядуванням; запровадження управління фіскальними ризиками місцевих бюджетів; продовження реформи органів фінансового контролю та реалізації Національної стратегії доходів; розробка нової Стратегії управління державними фінансами тощо [3].
Підготовлено пропозиції щодо законодавчого унормування публічних інвестицій в Україні. На розгляд Верховної Ради України Кабінет Міністрів України подав проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень» від 25 листопада 2024 р. реєстр. № 12245. Закон передбачає унормування питань управління публічними інвестиціями:
запровадження нової термінології – «публічні інвестиції», «публічний інвестиційний проєкт», «програма публічних інвестицій», «єдиний проєктний портфель здійснення публічних інвестицій»;
формування процедур планування та реалізації публічних інвестиційних проєктів і програм публічних інвестицій);
уточнення норм щодо державного внутрішнього фінансового контролю та роботи Рахункової палати;
урахування гендерного підходу в бюджетному процесі;
забезпечення функціонування державного фонду декарбонізації та енергоефективної трансформації;
уточнення вимог щодо оприлюднення інформації про державний бюджет України та місцеві бюджети, а також джерел надходжень до державного та місцевих бюджетів, здійснення державних оборонних закупівель тощо.
Ухвалення законопроєкту поліпшить прогнозованість та прозорість бюджетного процесу, сприятиме залученню додаткових коштів до державного й місцевих бюджетів, а також виконанню взятих Україною зобов’язань щодо реформування системи державних фінансів.
Активізувалася робота щодо забезпечення належного виконання Державного бюджету України на 2024 рік,зокрема, щодо перерозподілів бюджетних видатків у межах головних розпорядників бюджетних коштів для більш результативного використання наявних бюджетних ресурсів.
Довідково.
19 листопада 2024 р. проведено перерозподіл видатків Мінветеранів та збільшено обсяг коштів для надання субвенцій на виплату грошової компенсації для отримання житла ветеранам, членам їх сімей, окремим категоріям осіб з інвалідністю на загальну суму 4,12 млрд грн (кошти збільшено за рахунок зменшення видатків: за програмами щодо оплати фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб; на функціонування Національного військового меморіального кладовища; на забезпечення Українського ветеранського фонду; на заходи з ментальної, спортивної, фізичної, психологічної реабілітації і професійної адаптації та формування позитивного образу ветеранів війни тощо).
22 листопада 2024 р. проведено розподіл додаткової дотації для підтримки органів місцевого самоврядування в деокупованих, тимчасово окупованих та інших регіонах, які постраждали від російської агресії в сумі 796,9 млн грн. Кошти розподілено між обласним бюджетом Сумської області та 171 бюджетом територіальних громад. Загалом з початку року вже розподілено кошти такої дотації на суму 26,7 млрд грн.
22 листопада 2024 р. ухвалено рішення про виділення Державному агентству відновлення та розвитку інфраструктури 250 млн грн з фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Кошти будуть спрямовані для реалізації експериментального проєкту з будівництва магістральних водогонів.
26 листопада 2024 р. здійснено перерозподіл обсягу субвенції на забезпечення харчуванням учнів початкових класів закладів загальної середньої освіти на загальну суму 268,6 млн грн та освітньої субвенції на суму 18,3 млн грн.
26 листопада 2024 р. здійснено розподіл субвенції на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами в сумі 101,5 млн грн. Кошти будуть спрямовані на оплату праці фахівців за проведення (надання) додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами.
26 листопада 2024 р. проведено перерозподіл видатків Мінекономіки та збільшено видатки за програмою «Підтримка внутрішнього попиту на вітчизняні товари та послуги» на 3862,7 млн грн (за рахунок зменшення видатків за програмами «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва», «Забезпечення державної підтримки реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями», «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення»), а 13 грудня 2024 р. – збільшено ще на 483,87 млн грн (зменшення їх обсягу за програмою «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення»).
29 листопада 2024 р. здійснено перерозподіл коштів МОЗ за рахунок зменшення видатків за програмою «Пілотний проєкт щодо зубопротезування та надання планової стоматологічної допомоги окремим категоріям осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України» на 369,5 млн грн та їх відповідного збільшення для реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення.
5 грудня 2024 р. здійснено розподіл коштів з рахунка для задоволення потреб освіти і науки, відкритого МОН у НБУ, на бюджетну програму «Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на задоволення потреб у забезпеченні безпечного освітнього середовища» у сумі 25,9 млн грн (кошти будуть спрямовані для будівництва та капітального ремонту укриттів).
10 грудня 2024 р. проведено розподіл частини бюджетних призначень за бюджетною програмою «Забезпечення інституційної спроможності органів державної влади» у сумі 145,2 млн грн (з них оплата праці в сумі 119,7 млн грн) між МЗС, Міненерго, Мінфіном, Уповноваженим із захисту державної мови, НКЦПФР (Національною комісією з цінних паперів та фондових ринків), Сумською, Харківською, Херсонською та Чернігівською ОДА.
Ухвалено рішення про виділення коштів з резервного фонду: для придбання обладнання оборонного призначення в сумі 10 млрд грн (за рахунок перерозподілу коштів з програми з обслуговування державного боргу); для надання фінансової підтримки підприємствам Дніпропетровської області, які забезпечують централізоване водопостачання та водовідведення в умовах воєнного стану в сумі 64,9 млн грн. Окрім того, було прийнято низку рішень про зменшення обсягів коштів, які виділяються з резервного фонду, для реалізації певних рішень, зокрема: 22 листопада 2024 р. – щодо зміцнення обороноздатності держави, створення та експлуатації системи спеціального телерадіомовлення; для стабільного забезпечення питною водою населення м. Миколаєва, запобігання виникненню надзвичайної ситуації на магістральному аміакопроводі; 26 листопада 2024 р. – щодо відновлення автомобільних доріг загального користування місцевого значення та зміцнення обороноздатності держави; 3 грудня 2024 р. – для проведення аварійно-відновлювальних робіт на об’єктах водо- та теплопостачання внаслідок підриву рф греблі Каховської ГЕС.
Унормовано питання забезпечення надходжень до державного бюджету:
29 листопада 2024 р. державному підприємству «Український інститут інтелектуальної власності» доручено перерахувати залишки невикористаних коштів, які надійшли від зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності, у сумі 150 млн грн на спеціальний рахунок для ГУР Міноборони для закупівлі озброєння, військової техніки та боєприпасів;
10 грудня 2024 р. ухвалено рішення про спрямування коштів гранту в сумі 86,9 млн грн, які надходять відповідно до Угоди про надання гранту Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (проєкт «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні») між Україною, МБРР і Міжнародною асоціацією розвитку, для підтримки реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» та інституційної спроможності Міністерства освіти і науки;
13 грудня 2024 р. схвалено залучення гранту на бюджетну підтримку від МБРР у межах проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» у розмірі до 15 млрд дол. США; кошти будуть зараховані до загального фонду державного бюджету (за результатами надходження коштів Мінфіну доручено внести зміни до розпису Державного бюджету України з метою відповідного зменшення обсягу зовнішніх запозичень).
Податкова та митна сфери
Президент України підписав податкові зміни для забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану» від 10 жовтня 2024 р. № 4015-IX, зокрема, передбачає:
Підвищення ставки військового збору для фізичних осіб з 1,5 % до 5 % на заробітну плату, доходи з банківських депозитів, оренди нерухомості, виграшів та інших доходів. Встановлення військового збору для фізичних осіб-підприємців.
Підвищення ставки податку на прибуток для фінансових компаній з 18 % до 25 % з 2025 р. Встановлення за 2024 р. для банків підвищеної базової ставки податку на прибуток у розмірі 50 % (замість діючої базової ставки в розмірі 25 %).
Інші зміни для забезпечення справедливості оподаткування – повернення до місячної звітності замість квартальної для забезпечення прозорості наявної системи бронювання; підвищення мінімального податкового зобов’язання з одного гектару сільськогосподарської землі; запровадження авансового внеску з податку на прибуток на кожну окрему АЗС; підвищення мінімальних цін на вино та виноробну продукцію; підвищення ренти на пісок, щебінь та каолін.
Зазначені заходи дозволять підвищити доходи держави й спрямувати їх на забезпечення обороноздатності. Очікується, що додатковий ресурс від податкових змін у 2025 р. складе 140 млрд грн.
Верховна Рада України підвищила ставки акцизного податку на тютюнові вироби. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби» від 04 грудня 2024 р. № 4115-ІХ передбачає поступове, упродовж чотирьох років, підвищення ставок акцизного податку на сигарети до досягнення мінімального рівня, який встановлений Директивою 2011/64/ЄС, з огляду на євроінтеграційні зобов’язання України. З метою уникнення впливу інфляції, ставки визначатимуться в євро. Зростання ставок акцизного податку відбуватиметься упродовж 2025–2028 рр. до рівня 90 євро за 1000 штук. Реалізація закону сприятиме досягненню не лише фіскального, але й соціального ефекту – завдяки зменшенню споживання тютюнових виробів має скоротитися кількість серцево-судинних та легеневих хвороб, збільшитися тривалість життя громадян.
Верховна Рада України ухвалила зміни до Податкового кодексу для запобігання наданню платником податків неправомірної вигоди посадовим особам. Закон України від 04 грудня 2024 р. № 4112-IX передбачає внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо врахування положень Рекомендацій Ради Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) стосовно податкових заходів для подальшої боротьби з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях. Ухвалення Закону сприятиме запровадженню міжнародних податкових стандартів у сфері боротьби з підкупом іноземних посадових осіб, а також стане ще одним кроком на шляху до членства України в ОЕСР.
ДПС цифровізувала податковий контроль за трансфертним ціноутворенням. Державна податкова служба України за підтримки проєкту EU4PFM (Програма ЄС з підтримки системи управління державними фінансами в Україні) розробила та впровадила унікальне ІТ-рішення «Автоматизовану систему роботи з великими масивами даних для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data Transfer Pricing) для вдосконалення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням (ТЦ) (рис. 3).
Рис. 3. Загальна характеристика ІТ-рішення «Автоматизована система роботи з великими масивами даних
для проведення аналізу ризиків з трансфертного ціноутворення» (Big Data Transfer Pricing)
Джерело: Державна податкова служба України.
Інноваційне й сучасне ІТ-рішення було розроблене ДПС з метою боротьби з ухиленням від оподаткування транснаціональними корпораціями та виведенням коштів до податкових гаваней, через які Україна втрачає мільярди гривень податків.
ДПС зазначила, що аналогічні програмні продукти використовуються лише кількома країнами світу. За допомогою новітньої розробки ДПС тепер зможе ефективніше аналізувати великий обсяг даних митних оформлень, податкової та іншої звітності, а також інформацію з міжнародних аналітичних ресурсів.
Використовуючи понад сотню автоматизованих ризико-орієнтованих алгоритмів, ІТ-система допоможе оперативно ідентифікувати ризики, пов’язані з ТЦ. Прозорість, використання єдиних підходів і цифрових технологій у податковому контролі забезпечать справедливість та рівні умови для бізнесу.
Запровадження зазначеної ІТ-системи дозволяє:
вдосконалити ризико-орієнтовані підходи;
уніфікувати, стандартизувати та автоматизувати процеси податкового контролю з ТЦ;
зменшити кількість податкових порушень з ТЦ та судових спорів;
мінімізувати вплив людського фактору на процес податкового контролю за ТЦ;
підвищити рівень добровільного податкового комплаєнсу.
Отже, ДПС за підтримки проєкту EU4PFM продовжує впроваджувати сучасні прогресивні практики та ІТ-технології, спрямовані на підвищення прозорості та цифровізацію.
З 01 грудня 2024 р. запроваджено митний режим експортного забезпечення до операцій з експорту певних видів аграрної продукції. За даними Бюро економічної безпеки та ДПС, за неповні вісім місяців 2024 р. було експортовано понад 5 млн т. сільськогосподарської продукції вартістю понад 50 млрд грн з ознаками ризику неповернення валютної виручки. Тому з метою мінімізації схем порушення законодавства України під час експорту деяких видів товарів держава запровадила режим експортного забезпечення на певні категорії аграрної продукції.
Першим кроком для протидії схемам стало ухвалення урядом експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу (постанова КМУ від 31жовтня 2023 р. № 1132 зі змінами).
Наступним кроком Верховна Рада України Законами України від 09 травня 2024 р. № 3706-IX та № 3707-IX внесла зміни до Податкового кодексу України, Митного кодексу України та інших законів України щодо особливостей експорту певних видів товарів у період дії воєнного стану. Змінами запроваджено новий режим експортного забезпечення, який передбачає:
експорт товарів виключно зареєстрованими платниками ПДВ;
встановлення мінімальних експортних цін на товари, щодо яких діє режим експортного забезпечення; різниця між фактурною та митною вартістю товарів не має бути від’ємною;
електронний обмін інформацією між Національним банком, ДПС та Держмитслужбою для відстеження та контролю дотримання експортерами вимог законодавства;
особливості складання податкової накладної та її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Перелік певних видів товарів, до операцій з експорту яких запроваджується режим експортного забезпечення, затверджений постановою КМУ від 29 жовтня 2024 р. № 1261, зокрема містить таку аграрну продукцію: натуральний мед, волоські горіхи, пшениця, жито, ячмінь, овес, кукурудза, соєві боби, насіння ріпаку та соняшнику, олія соєва, соняшникова та ріпакова тощо.
Очікується, що застосування режиму експортного забезпечення сприятиме повному поверненню валютної виручки й зміцнить фінансову стійкість держави.
Держмитслужба забезпечує нові можливості для компаній зі статусом АЕО – перетин кордону в першочерговому порядку. Статус авторизованого економічного оператора (АЕО) засвідчує високий ступінь довіри митниці до суб’єкта господарювання, надає йому можливість користуватися перевагами та спрощеннями. Держмитслужба вже організувала в найбільших пунктах пропуску через кордон окремі смуги та робочі місця з маркуванням «АЕО/NCTS/МДП» для першочергового оформлення таких вантажів. Нині уряд ухвалив постанову, яка затверджує новий експериментальний проєкт «єЧерга». Проєкт удосконалює формування пріоритетної черги й тепер ураховуватиме наявність у підприємства авторизації АЕО при переміщенні товарів у напрямку виїзду з України. Зміни дозволять бізнесу відчути переваги першочергового виконання митних формальностей у пункті пропуску, а отже, – уникнути затримок на кордоні, пришвидшити логістичні процеси й суттєво зменшити пов’язані з ними витрати.
Боргова сфера
Отримання міжнародної допомоги залишається ключовим інструментом збереження фінансової стійкості України в умовах повномасштабної війни. Загалом від початку повномасштабної війни пряма бюджетна допомога сягає 105,9 млрд дол. США. У листопаді до держбюджету України надійшло від міжнародних партнерів 6,4 млрд дол. США пільгового фінансування та грантів, зокрема:
4,8 млрд дол. США – кредит залучено через проєкт Світового банку «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні» (PEACE in Ukraine), який став можливим завдяки гранту від США у розмірі 1,6 млрд дол. США та коштів від інших партнерів з розвитку. Кошти спрямовуються на компенсацію основних соціальних та гуманітарних видатків.
1,35 млрд дол. США – грант від США, що надійшов через PEACE in Ukraine на відшкодування пріоритетних соціальних та гуманітарних видатків держбюджету, зокрема на забезпечення виплати зарплат педагогам.
235 млн дол. США – пільгове фінансування від Японії, що залучено в рамках нових системних проєктів Світового банку «Стійке, інклюзивне та екологічно збалансоване підприємництво» (RISE) – 130 млн дол. США та «Підвищення доступності та стійкості освіти в умовах кризи в Україні» (LEARN) – 105 млн дол. США.
100 млн дол. США – перша пільгова позика від уряду Республіки Корея (у квітні 2024 р. уряди України та Кореї уклали Рамкову угоду, яка надає можливість Україні залучати кредити на суму до 2,1 млрд дол. США протягом 2024–2029 рр.). Кошти спрямовуються на підтримку соціальних послуг.
Ефективною була діяльність із залучення зовнішньої бюджетної підтримки на короткострокову перспективу:
на початку грудня 2024 р. Рада ЄС також схвалила виділення Україні кредитів та грантів на суму 4 млрд євро в межах фінансового інструменту Ukraine Facility;
наприкінці листопада 2024 р. Світовий банк затвердив Додаткове фінансування в розмірі 664 млн дол. США для проєкту «Інвестиції у соціальний захист задля підвищення охоплення, стійкості та ефективності» (INSPIRE), з яких 602 млн дол. США надійдуть до загального фонду державного бюджету України. Кошти надійдуть із Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine), що підтримується урядом Японії.
Укладені державою угоди з міжнародними партнерами дають підстави для оптимістичних очікувань щодо покриття дефіциту зовнішнього фінансування у 2025 р. (табл. 1).
Таблиця 1
Планові обсяги зовнішньої фінансової допомоги Україні на 2025 р., млрд дол. США
Джерело фінансової допомоги | 2025 |
ЄС | 13,7 |
Країни G7 (ERA) | 19,1 |
МВФ | 2,7 |
МБРР | 3,1 |
Сполучене Королівство | 1,0 |
Проєктне фінансування спецфонду бюджету від різних донорів | 1,3 |
Інші донори (гранти) | 0,3 |
Загальні фінансові зобов’язання | 41,2 |
Джерело: дані МВФ, ДБУ-2025, експертні оцінки [4].
Водночас ситуація із зовнішнім фінансуванням може стати менш сприятливою у 2026 р. (очікувані зобов’язання міжнародних донорів на цей рік складають 21 млрд дол. США із найбільшими очікуваними надходженнями з Ukraine Facility та ERA (Extraordinary Revenue Acceleration).
Завершується формування механізму Extraordinary Revenue Acceleration Loans for Ukraine (ERA) для реалізації домовленостей щодо надання Україні макрофінансової допомоги обсягом 50 млрд дол. США за рахунок майбутніх прибутків від заморожених суверенних активів рф, що знаходяться в юрисдикціях країн G7.
План ERA стане найвагомішим каналом підтримки України впродовж 2025 – першого кварталу 2027 р. Передбачається, що США нададуть близько 20 млрд дол. США, ЄС – 18,1 млрд євро (близько 20 млрд дол. США), Японія – 471,9 млрд єн (близько 3,1 млрд дол. США), Сполучене Королівство – 2,26 млрд фунтів стерлінгів (близько 3 млрд дол. США за поточним курсом). При цьому кожен учасник матиме власний механізм фінансування України.
На початку грудня 2024 р. міністр фінансів Сергій Марченко підписав угоду про започаткування Механізму кредитного співробітництва для України (Ukraine Loan Cooperation Mechanism – ULCM), якій надаватиме Україні безповоротну фінансову допомогу на погашення позик ERA. ULCM періодично поповнюватиметься за рахунок доходів, отриманих депозитаріями країн ЄС від знерухомлених російських активів.
За інформацією Міністерства фінансів США, 10 грудня 2024 р. було оголошено про рішення надати 20 млрд дол. США в межах ініціативи G7 щодо виділення Україні 50 млрд дол. США з доходів від заморожених російських активів.
«Кредитні кошти надаються шляхом перерахування до Фонду фінансового посередництва «Сприяння інвестуванню ресурсів для зміцнення України», заснованого Світовим банком 10 жовтня 2024 р. на користь держави», – йдеться в постанові Кабінету Міністрів України «Про затвердження Основних умов здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, внаслідок якого державі надається позика від Federal Financing Bank» [5] від 06 грудня 2024 р. № 1388.
Ця операція з умовними зобов’язаннями здійснюється у спосіб укладення Договору про закупівлю сертифікатів між Україною як позичальником, Federal Financing Bank (FFB) та Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), а також Угоди про гарантування і погашення кредитів між Україною і USAID та видачі Сертифіката про заборгованість Україною в особі Мінфіну як позичальника на користь FFB гарантовано USAID.
Відсотки нараховуються на суму кредиту в розмірі 1,3 % річних + поточна середня ставка за річними казначейськими облігаціями США, а їх погашення здійснюється за рахунок доходів, отриманих від заморожених активів рф.
Міжнародний валютний фонд в оновленій програмі EFF Extended Fund Facility Programme (EFF) після п’ятого перегляду вказав, що після завершення війни наприкінці 2025 р. Україні знадобиться 33,1 млрд дол. США із цих 50 млрд дол. США для підтримки бюджету (у 2025 р. – 19,1 млрд дол. США, у 2026 р. – 9,2 млрд дол. США та у 2027 р. – 4,9 млрд дол. США), а 17 млрд дол. США буде спрямовано на військові закупівлі.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) є третім найбільшим надавачем фінансової допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення. За час дії програми МВФ EFF до держбюджету надійшло близько 8,7 млрд дол. США із передбачених 15,6 млрд дол. США.
Наприкінці листопада 2024 р. представники України та МВФ вперше за всю історію взаємовідносин досягли домовленості на рівні експертів щодо шостого перегляду програми Механізму розширеного фінансування (EFF). Досягнення домовленості відкриває можливості до отримання наступного траншу обсягом 1,1 млрд дол. США (угода має бути затверджена виконавчою радою директорів МВФ, розгляд якої очікується найближчими тижнями).
Україна виконала п’ять структурних маяків, які передбачені до шостого перегляду Програми:
ухвалено зміни до Митного кодексу відповідно до найкращих міжнародних практик;
проведено огляд довоєнних політик та практик середньострокового бюджетного планування;
оцінено фінансові ризики для фінансової стабільності та підготовлено план дій для різних сценаріїв;
здійснено оцінку фінансового стану підприємств централізованого теплопостачання;
розроблено політику управління державною власністю у державних підприємствах, політику дивідендів і стратегію приватизації.
Експерти МВФ високо оцінили зусилля та відданість українського уряду виконанню комплексного плану реформ за Програмою.
ОВДП (облігації внутрішніх державних позик) залишаються другим по значущості джерелом фінансування держбюджету, зокрема забезпечення фінансових потреб держави в умовах воєнного стану на видатки сектора безпеки й оборони. У листопаді 2024 р. Міністерство фінансів України залучило від випуску державних облігацій 80,8 млрд грн в еквіваленті: 72,9 млрд грн; 191 млн дол. США. Військові облігації склали 48,4 млрд грн із загального обсягу випущених держоблігацій за листопад 2024 р. Станом на 01 грудня поточного року, в обігу перебувають ОВДП на понад 1,81 трлн грн. Найбільша частка знаходиться у комерційних банків (48,2 %) та НБУ (37,5 %). Частка юридичних осіб та фізичних осіб – 7,9 % та 4,0 % відповідно. Частка нерезидентів складає 1,3 %, страхових компаній – 1,1 %, територіальних громад – 0,04 %.
З початку 2024 р. завдяки військовим облігаціям Мінфін залучив до державного бюджету понад 386 млрд грн.
Грошово-кредитна сфера
Рівень інфляції зростає сьомий місяць поспіль і повернувся до двознакових показників. ІСЦ (індекс споживчих цін) у річному вимірі в листопаді 2024 р. зріс до 11,2 % порівняно з 9,7 % у жовтні. У місячному вимірі (відносно жовтня) ціни зросли на 1,9 % порівняно з 1,8 % у попередньому місяці. Отже, поточний рівень інфляції значно перевищив прогноз НБУ, опублікований в Інфляційному звіті за жовтень (9,7 % на кінець 2024 р.).
Найвищі темпи зростання в листопаді р/р продемонстрували ціни на сирі продукти харчування (15,7 %), адміністративно регульовані ціни (15,1 %), ціни на оброблені продовольчі товари (12,5 %) та ціни на послуги (11,2 %). Водночас ціни на непродовольчі товари зросли на 3,6 %, а вартість пального збільшилася лише на 0,6 %.
Вартість абсолютної більшості товарних позицій і послуг у листопаді зросла як у річному, так і в місячному вимірі. При цьому найбільш суттєво підвищилися ціни на масло (+30,7 % р/р та +5,2 % відносно жовтня), яйця (+30,6 % р/р та +54,6 % відносно жовтня), молоко (+16,6 % р/р та +5,6 % відносно жовтня), хліб (+15,8 % р/р та +2,2 % відносно жовтня), соняшникову олію (+12,5 % р/р та +5,0 % відносно жовтня). Натомість динаміка цін на окремі товарні позиції була суперечливою (подорожчання відносно листопада минулого року та здешевлення відносно попереднього місяця), зокрема, цін на фрукти (+24,7 % р/р та -1,5 % відносно жовтня) та паливо (+0,6 % р/р та -0,8 % відносно жовтня). У той же час серед ключових складників споживчого кошику подешевшали одночасно в річному та місячному вимірі лише цукор (-3,6 % р/р та -1,3 % відносно жовтня), одяг (-3,4 % р/р та -1,7 % відносно жовтня) та взуття (-4,7 % р/р та -2,7 % відносно жовтня).
На нашу думку, поточна негативна цінова динаміка характеризується одночасно ознаками інфляції витрат (за рахунок зростання собівартості товарів і послуг) та інфляції попиту (внаслідок зростання номінальних доходів споживачів), формується під значним впливом безпекових ризиків і курсового чинника, отже, доволі важко піддається «лікуванню» за допомогою класичних антиінфляційних інструментів, що змушує НБУ постійно пересувати в часі прогнозні терміни досягнення цільового показника інфляції на рівні 5 % р/р.
Прийнято рішення про підвищення облікової ставки з 13 % до 13,5 % річних. У процесі його ухвалення Національний банк взяв до уваги комплекс ризиків, до яких регулятор зокрема відносить: невизначений перебіг повномасштабної війни; виникнення додаткових потреб бюджету, пов’язаних із забезпеченням обороноздатності; гіпотетичне підвищення податкового тиску на бізнес та споживачів; ймовірне руйнування енергетичної та портової інфраструктури; посилення еміграції, що може спричинити загострення дефіциту персоналу. Перше за 2,5 роки підвищення рівня облікової ставки передусім спрямоване на підтримку курсової стійкості гривні та забезпечення привабливості гривневих активів.
Міжнародні резерви країни зросли на 3,3 млрд дол. США. Станом на 01 грудня 2024 р. обсяг міжнародних резервів України збільшився до 39,9 млрд дол. США, або на 9 % порівняно з попередньою звітною датою. Ключовими чинниками позитивної динаміки резервів у листопаді були надходження від іноземних партнерів на користь уряду загальною сумою 6678 млн дол. США, які перевищили витрачання резервів, зокрема – на інтервенції регулятора на міжбанківському ринку (2,7 млрд дол. США), витрати, пов’язані з обслуговуванням і погашенням державного боргу (698 млн дол. США, з яких 264 млн дол. США – на користь МВФ). Наявний обсяг міжнародних резервів України значно перевищує довоєнні показники та лише на 9 % нижчий за рекордне значення (43,8 млрд дол. США), зафіксоване 01 квітня 2024 р.
Достатнім рівнем міжнародних резервів країни вважається еквівалент майбутнього тримісячного імпорту, при цьому п’ятиразовий валютний еквівалент очікуваного імпорту характеризує поточний обсяг резервів як оптимальну величину. Отже, зафіксований станом на 01 грудня 2024 р. обсяг міжнародних резервів, що є еквівалентом п’яти місяців майбутнього імпорту, визначається як оптимальний.
В Україні став доступним функціонал миттєвих платежів. З 01 грудня 2024 р. запрацювала оновлена версія системи електронних платежів НБУ СЕП-4.1 з функціоналом миттєвих переказів. Операція передбачена ухваленими раніше змінами до Закону України «Про платіжні послуги». Наразі оновлена СЕП працює в режимі 24/7. Перехід на оновлену версію програмного забезпечення надав доступ до миттєвих переказів банкам, небанківським надавачам платіжних послуг і Державній казначейській службі України.
Довідково. Миттєвий переказ – платіжна операція, що передбачає миттєве зарахування коштів отримувачу за допомогою СЕП. Цю операцію можуть здійснювати як фізичні, так і юридичні особи. Час виконання операції не повинен перевищувати 10 секунд, натомість максимальна сума однієї транзакції – 100 тис. грн, що є достатнім для абсолютної більшості розрахунків для забезпечення повсякденних потреб бізнесу та населення.
Підписано Меморандум про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, спрямований на протидію тіньового сектора економіки, диверсійній і терористичній діяльності. Документ, розроблений Асоціацією українських банків, Національним антикорупційним бюро України, та підтриманий НБУ, підписали чотири найбільші банки-емітенти платіжних карток: «Ощадбанк», «ПриватБанк», «Райффайзен Банк» та «Універсал Банк». Інші банки та надавачі платіжних послуг мають найближчим часом доєднатися до Меморандуму.
Підписанти зобов’язалися здійснювати грошові перекази клієнтів з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. Отже, банки не встановлюватимуть ліміти на операції для клієнтів, шо мають підтверджені джерела доходу (зарплата, пенсія тощо), а також волонтерів. Натомість, у разі відсутності документального підтвердження доходу, будуть встановлені ліміти на платіжні операції: з 01 лютого 2025 р. – для клієнтів високого рівня ризику – 50 тис. грн/міс.; для клієнтів середнього та низького рівнів ризику: з 01 лютого 2025 р. – 150 тис. грн/міс.; з 01 червня 2025 р. – 100 тис. грн/міс.
Довідково. З 01 жовтня 2024 р. упроваджено тимчасовий ліміт на карткові перекази між фізичними особами на суму до 150 тис. грн/міс. для вихідних платежів. Перехідний період терміном шість місяців має дати змогу регулятору та іншим учасникам платіжного ринку визначити комплексні рішення для вирішення проблеми «дропів» (клієнтів, які надають доступ до своїх рахунків іншим особам за винагороду).
_____________________________________________________________________
[1] Мінфін: У січні–листопаді 2024 року до загального фонду держбюджету надійшло 1,89 трлн грн.
URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_sichni-listopadi_2024_roku_do_zagal…
[2] Верховна Рада України прийняла держбюджет на 2025 рік: оборону країни буде забезпечено. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/verkhovna_rada_ukraini_priiniala_derzhbiudzhet_na_2025_rik_oboronu_kraini_bude_zabezpecheno-4897
[3]«Реформування систем управління державними фінансами і публічними інвестиціями критично важливе для забезпечення оборони та безперебійного надання державних послуг», –Денис Улютін. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/reformuvannia_sistem_upravlinnia_derzhavnimi…
[4] Т. Богдан. Міжнародна фінансова допомога Україні в умовах геополітичних змін.
URL: https://www.growford.org.ua/mizhnarodna-finansova-dopomoga-ukrayini-v-u…
[5] Про затвердження Основних умов здійснення правочину з умовними зобов’язаннями, внаслідок якого державі надається позика від Federal Financing Bank : Постанова КМУ від 06 грудня 1924 р. № 1388. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1388-2024-%D0%BF#Text
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД