Огляд інструментів підтримки фінансової стійкості в умовах воєнного стану в Україні (01-30.06.2022)

Поділитися:

Бюджетна політика

В умовах обмежених можливостей надходження коштів до державного та місцевих бюджетів уряд України в червні продовжував працювати над забезпеченням фінансовими ресурсами першочергових потреб держави у сфері національної безпеки та оборони, соціальної підтримки населення, а також стимулювання підприємницької діяльності.

У червні 2022 р. касові видатки державного бюджету були здійснені в обсязі 248,7 млрд грн (у т. ч. загального фонду – у сумі 232,4 млрд грн, або 83,3 % від розпису червня).

Сформовано напрями дій щодо зниження дефіциту державного бюджету. 

Запропоновано ключові напрями дій, спрямовані на звуження дефіциту державного бюджету та зниження обсягів його монетарного фінансування.

Удосконалено окремі складники функціонування місцевих бюджетів у період воєнного стану. 

Визначено подальші кроки щодо вдосконалення механізмів державної допомоги суб’єктам господарювання. 

Продовжено роботу щодо додаткового спрямування коштів державного бюджету для підвищення обороноздатності України, виконання соціальних зобов’язань перед окремими категоріями осіб, які захищають нашу країну. За рішенням уряду України з резервного фонду державного бюджету загалом додатково виділено 36 млрд грн.

Забезпечено підтримку закладів, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форми власності, покриття витрат облдержадміністраціям, які в березні–квітні 2022 р. в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщували тимчасово переміщених осіб. 

Продовжено роботу щодо державної підтримки суб’єктів господарювання, що сприятиме відновленню, появі нових та розвиткові бізнесів, які працюють, створенню нових робочих місць в умовах воєнного стану. 

Податкова та митна політика

Незаперечними пріоритетами у вітчизняній податковій та митній політиці є стійкість фінансової системи держави в умовах війни, повоєнного відновлення та євроінтеграції. Надання Україні статусу кандидата у члени Європейського Союзу створює додатковий імпульс для гармонізації податкової політики.

Платники податків забезпечують фінансову підтримку держави. У січні–червні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, які контролює ДПС, становили 526,1 млрд грн, що на 72,9 млрд грн, або на 16,1 % більше ніж у січні–червні 2021 р. 

Верховна Рада України скасувала широкі митні пільги на імпорт. Зокрема, було ухвалено Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 р. № 2325-ІХ (урядовий законопроєкт № 7418 від 30 травня 2022 р.).

Національний банк України підтримав скасування широких митних пільг задля зменшення тиску на валютний курс та золотовалютні резерви, поліпшення сальдо платіжного балансу.

Верховна Рада України надала нові податкові та митні стимули для учасників індустріальних парків. 

Верховна Рада України підтримала в першому читанні урядовий законопроєкт про так званий «митний безвіз». 

Міністерство фінансів України надало роз’яснення щодо застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування. 

Державна податкова служба України роз’яснила особливості контролю за трансфертним ціноутворенням в умовах воєнного стану. 

ДПС та Мінцифри продовжують спільні проєкти стосовно цифровізації сплати податків. 

Україна здійснює необхідні кроки для приєднання до системи міжнародного застосування процедури спільного транзиту та Нової комп’ютеризованої системи транзиту (NCTS). 

Державна митна служба України активно співпрацює з європейськими країнами-сусідами над питаннями щодо розширення пропускної спроможності митних пунктів пропуску та автоматизації митного контролю.

Відбувся діалог про митну співпрацю між Україною та КНР. 

Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розслідуватиме міжнародні податкові злочини у співпраці з Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). 

Боргова політика

Попри складну ситуацію, Міністерство фінансів України забезпечує боргову та фінансову безпеку держави. Україна гідно приймає всі виклики й проводить безперебійне фінансування всіх нагальних потреб держави під час війни.

Міжнародне видання «GlobalCapital» оприлюднило переможців премії «Bond Awards 2022» на церемонії нагородження в Лондоні 22 червня 2022 р.

Юрій Буца, Урядовий уповноважений з питань управління державним боргом, переміг в номінації «Представник держави, відповідальний за залучення капіталу в регіоні Центрально-Східної Європи, який вражає найбільше». Україна посіла друге місце в категорії «Емітент з регіону Центрально-Східної Європи, який вражає найбільше». 

Україна в січні–червні мала три основні джерела фінансування дефіциту держбюджету – продаж внутрішніх державних облігацій, продаж військових облігацій НБУ та пільгове іноземне фінансування. 

Країни «Групи семи» 27 червня 2022 р. заявили про готовність надати до 29,5 млрд дол. США бюджетної підтримки у 2022 р. як гранти, аби допомогти Україні закрити свої фінансові лакуни й надалі забезпечити базові потреби українському народу.

Пріоритетом боргової політики України до кінця літа 2022 р. є забезпечення повного реінвестування внутрішнього боргу (як у гривнях, так і в валюті) та погашення зовнішнього боргу, яке є відносно рівномірним. 

Тим часом, за повідомленням «Bloomberg» від 30 червня 2022 р., Україна вивчає можливість реструктуризації боргу. Міжнародний валютний фонд співпрацює з українською владою та аналізує фінансову й боргову ситуацію в країні. 

Грошово-кредитна сфера

Протягом дії воєнного стану Національний банк України й далі реалізує комплекс взаємопов’язаних заходів, спрямованих підтримати фінансову стійкість держави та регулювати фінансовий сектор.

Ключовою подією червня в монетарній сфері стало радикальне (з 10 до 25 % річних) підвищення рівня облікової ставки. Цей крок мотивовано потребами захистити гривневі доходи та заощадження громадян, збільшити привабливість гривневих активів, знизити тиск на валютний ринок та посилити спроможності регулятора забезпечувати курсову стабільність і стримувати інфляційні процеси під час війни. Також Національний банк ухвалив рішення розширити коридор процентних ставок за монетарними операціями з банками для пожвавлення міжбанківського ринку. 

Протягом червня НБУ викупив військових облігацій на 70 млрд грн. 

На потреби військових зі спецрахунка, який регулятор відкрив для підтримки ЗСУ, станом на 30.06.2022 р. перераховано понад 17,3 млрд грн. 

Граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями збільшено з 90 до 120 днів. Нові вимоги застосовуватимуть до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених з 5 квітня 2022 р. Відповідне рішення спрямовано розширити можливості експорту й імпорту товарів українським бізнесом в умовах порушення ланцюгів постачання через війну.

Змінено деякі підходи щодо оцінювання банками кредитного ризику. Зокрема, запроваджено вимогу до банків здійснювати аналіз усієї наявної інформації щодо стану застави на територіях, що зазнали/зазнають наслідків військової агресії. Також запроваджено деякі додаткові пом’якшення вимог до оцінювання кредитного ризику, що стимулюватиме банки своєчасно реструктуризувати кредити для підтримки платоспроможних боржників. 

НБУ й далі підписує угоди з регуляторами європейських країн щодо можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Протягом червня відповідні угоди підписано зі Швейцарією, Італією, Нідерландами та Швецією. 

Упровадження цих заходів має сприяти забезпеченню курсової стабільності гривні, зниженню темпів зростання інфляції, безперебійному фінансуванню видатків Державного бюджету, додатковому фінансуванню Збройних сил України, стимулюванню експортно-імпортних операцій українського бізнесу, зниженню негативного впливу кредитного ризику на банківську систему, пом’якшенню об’єктивних труднощів тимчасового вимушеного перебування українців за кордоном.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД