Динаміка податкових надходжень до бюджету в липні 2022 р. разом із поступовим відновленням економічної активності була зумовлена низкою чинників податкової та митної політики: 1) граничним строком сплати податків та зборів (не пізніше 31 липня 2022 р.) для платників податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов’язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, але не дотримувалися їх і звільнялися від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов’язків відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України; 2) неможливістю платників ПДВ зменшити податкове зобов’язання на суму податкового кредиту через окремих контрагентів, які перейшли на спрощену систему 2 %; 3) скасуванням з 01 липня 2022 р. низки митних пільг із оподаткування при ввезенні товарів платниками єдиного податку – неплатниками ПДВ та при ввезені транспортних засобів громадянами; 4) незначним бюджетним відшкодуванням ПДВ; 5) зростанням цін та збільшенням курсу гривні щодо долара США.
Платники податків продовжують підтримувати державу в складний воєнний час, сумлінно їх перераховуючи. У січні–липні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролюються Державною податковою службою (ДПС), становили 625,4 млрд грн, що на 102,5 млрд грн, або на 19,6 % більше, ніж у січні–липні 2021 р. Зокрема, до державного бюджету надійшло 418,1 млрд грн, що на 79,1 млрд грн, або на 23,3 % більше. До місцевих бюджетів сплачено 207,3 млрд грн, що на 23,4 млрд грн, або на 12,7 % більше, ніж у січні–липні 2021 р. До того ж, у липні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету за платежами, що контролюються ДПС, становили 99,2 млрд грн, у т. ч. до державного бюджету сплачено 65,7 млрд грн, до місцевих бюджетів – 33,6 млрд грн. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ) у січні–липні 2022 р. становили 224,3 млрд грн, що на 30 млрд грн, або 15,4 % більше, ніж у січні–липні 2021 р. Надходження ЄСВ у липні 2022 р. становили 34,3 млрд грн, що на 5,1 млрд грн, або на 17,3 % більше, ніж у липні 2021 р. (мал. 1).
Джерело: складено за даними Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України.
Державна податкова служба України повідомила, що громадяни задекларували активів на 4 млрд грн у рамках «податкової амністії». З початку кампанії одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб станом на 20 липня 2022 р. задекларовано 4 млрд грн. Сума задекларованого до сплати збору становила 241,7 млн грн. ДПС нагадала, що кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування активів фізичних осіб завершується 01 вересня 2022 р. та закликала громадян не зволікати й скористатися можливістю легалізувати активи, з яких станом на 01 січня 2022 р. не були сплачені податки. Як повідомив 26 липня 2022 р. народний депутат України Я. Железняк, через війну дію «податкової амністії» буде продовжено на пів року – до 01 березня 2023 р. Відповідне рішення на своєму засіданні прийняв Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
Мінфін спільно з профільним Комітетом Верховної Ради домовилися про розширення співпраці з Організацією з економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у питаннях розвитку податкової політики. Заступниця міністра фінансів України та Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики за сприяння Проєктного офісу реформ при Міністерстві фінансів провели онлайн-зустріч із керівником підрозділу глобальних відносин та розвитку Центру податкової політики і адміністрування ОЕСР Беном Дікінсоном за участі Томаса Балко, старшого радника групи з розвитку кадрів для боротьби з BEPS практиками Управління глобальних відносин та розвитку Центру податкової політики та адміністрування ОЕСР. Під час зустрічі учасники обговорили прогрес, якого Україна досягла впродовж 2019–2021 рр. щодо впровадження заходів Плану дій BEPS у сфері податкової політики. Учасники зустрічі домовилися про залучення експертів ОЕСР до доопрацювання проєкту Плану відновлення України з питань, які вже увійшли до документа (зокрема, щодо розвитку моделі оподаткування доходів фізичних осіб, екологічного оподаткування, розширення повноважень місцевих органів влади з адміністрування місцевих податків та зборів тощо). Також експерти ОЕСР виявили готовність посприяти в запровадженні заходів для розвитку кадрового потенціалу Міністерства фінансів України та Державної податкової служби, підвищення кваліфікації кадрів.
ДПС та Держпраці посилюють взаємодію в питаннях, що стосуються детінізації ринку праці. Було узгоджено механізми взаємодії ДПС та Держпраці щодо проведення превентивної роботи, у т. ч. під час інформаційної кампанії «Виходь на світло!» стосовно зниження рівня неофіційного працевлаштування та проведення моніторингу стану незадекларованої праці у суб’єктів господарювання. ДПС та Держпраці домовилися забезпечити дієву комунікацію територіальних органів, спрямовану на детінізацію ринку праці та вдосконалення контролю за оформленням трудових відносин із найманими працівниками.
Із 01 липня 2022 р. припинили дію широкі митні пільги на імпорт товарів та окремих транспортних засобів, що ввозилися громадянами на митну територію України. Пільги скасовано Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування» від 21 червня 2022 р. № 2325-ІХ, який набрав чинності 01 липня 2022 р. Тому імпорт товарів, що ввозяться фізичними особами – підприємцями та юридичними особами незалежно від системи оподаткування, знову обкладатиметься ввізним митом. А «спрощенці» І–ІІІ груп, які не є платниками ПДВ, знову ввозитимуть товари зі сплатою податку на додану вартість. Крім того, відновлено митні платежі на імпорт транспортних засобів, що ввозяться громадянами. За весь час т. зв. «нульового» митного оформлення транспортних засобів, що тривав у квітні–червні 2022 р., було ввезено майже 237 тис. транспортних засобів. Пільги зі сплати платежів становили 26,1 млрд грн (мал. 2). Наразі митне оформлення транспортних засобів проводиться в порядку, встановленому законодавством, що діяло до скасування платежів.
Джерело: інфографіка Державної митної служби України.
Ухвалено рішення про т. зв. «митний безвіз» – запрошення України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) та Конвенції про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Рішення прийнято на засіданні робочої групи з питань відповідних конвенцій за результатами розгляду висновків фінальної Оціночної місії Генерального директорату з питань оподаткування та Митного союзу Європейської Комісії (DG TAXUD), що відбулося 23-24 червня 2022 р. Після приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту (NCTS) український бізнес зможе користуватися такими перевагами та спрощеннями:
- одна транзитна декларація та одна гарантія для переміщення товарів між 36 країнами (з країнами ЄС і ще зі Сполученим Королівством, Туреччиною, Сербією, Північною Македонією, Ісландією, Норвегією, Ліхтенштейном та Швейцарією);
- авторизовані підприємства зможуть відправляти та отримувати товари на своєму підприємстві без заїзду на митні термінали;
- українські фінансові гарантії діятимуть ще в 35 країнах світу.
Приєднання до NCTS – це важливий елемент митної інтеграції з ЄС. Цьому має передувати прийняття Верховною Радою України законопроєкту № 7420 від 31 травня 2022 р. та законопроєктів про приєднання до цих двох конвенцій, здійснення всіх відповідних міжнародних процедур. За оптимістичним прогнозом, очікується, що міжнародне застосування Україною режиму спільного транзиту через систему NCTS розпочнеться з 01 грудня 2022 р.
Державна митна служба України розглядає оптимізацію роботи митниць. У Державній митній службі України відбулася нарада щодо вирішення питань митниць, які перебувають на тимчасово окупованих територіях та в зоні ведення активних бойових дій. Ключовим питанням наради був перерозподіл штатної чисельності працівників митниць з метою оптимізації роботи Держмитслужби, а саме: підсилення за рахунок працівників митниць, що тимчасово припинили свою діяльність, митниць Західного регіону для оперативного та безперебійного забезпечення заходів із пропуску, митного контролю та оформлення товарів, транспортних засобів і гуманітарних вантажів в умовах воєнного стану.
Верховна Рада України ухвалила зміни до Митного кодексу для спрощення процесу декларування товарів. Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо врегулювання процедури складання митних декларацій на товари, які класифікуються у межах однієї товарної позиції згідно з УКТ ЗЕД, відповідно до Митного кодексу Європейського Союзу» (законопроєкт № 4517 від 18 грудня 2020 р.). Запропоновані Мінфіном зміни до Митного кодексу України спрощують для бізнесу процес декларування товарів, зокрема буде надано можливість групувати товари зі схожими характеристиками під одним кодом і наводити їх повний опис в одній графі митної декларації. На відміну від норм, котрі раніше існували в Митному кодексі України, однак не працювали належним чином, законопроєктом пропонується імплементувати європейські правила – групувати товари лише із схожими характеристиками (у межах однієї товарної позиції УКТ ЗЕД).
Бюро економічної безпеки України (БЕБ) розпочало процес формування Стратегії інституційного розвитку на 2022–2027 роки. Наразі відбуваються стратегічні сесії зі співробітниками структурних підрозділів БЕБ, під час яких напрацьовуються стратегічні ініціативи. Напрями розвитку будуть обговорюватися з міжнародними партнерами для активного залучення донорської підтримки та ефективного планування фінансування. З метою належної реалізації цієї Стратегії також буде розроблено відповідну Дорожню карту. Зазначені документи перебуватимуть під постійним моніторингом, а також будуть коригуватися з огляду на нові ризики, зміни зовнішніх обставин та глобальні тренди.
Національний банк України продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Офіційний курс гривні до долара США зафіксовано на новому рівні – 36,57 грн/дол. США. За оцінками регулятора, корекція обмінного курсу збільшить приплив і, відповідно, продаж валютної виручки експортерами, мінімізує спекулятивну складову поведінки учасників ринку та дасть змогу стабілізувати курсові очікування. При цьому умови встановлення курсу продажу та купівлі валюти в готівковому та безготівковому сегментах ринку залишаються незмінними: продаж та купівля валюти банками за заявками клієнтів у безготівковому сегменті валютного ринку й надалі здійснюватиметься за курсом, який не може більш ніж на 1 % відхилятися від офіційного. Курс продажу валюти в готівковому сегменті валютного ринку і надалі визначатиметься попитом та пропозицією на ньому.
Запроваджені додаткові заходи для збалансування валютного ринку. Так, банкам дозволено продавати безготівкову валюту громадянам із подальшим розміщенням на депозит на строк від трьох календарних місяців без права дострокового розірвання у межах щомісячного ліміту 50 тис. грн (в еквіваленті). Це створить альтернативу вкладенню коштів у готівкову валюту, що зменшить попит на неї й тиск на обмінний курс у готівковому сегменті валютного ринку. Також упроваджено заходи, спрямовані на мінімізацію витрат міжнародних резервів на непріоритетні у воєнний час напрями. Зокрема, ліміт на зняття готівкової валюти з гривневих платіжних карток за кордоном змінено зі щомісячного на щотижневий: 12,5 тис. грн (в еквіваленті) на сім календарних днів; зменшено щомісячний ліміт на P2P перекази громадян за кордон із гривневих платіжних карток українських банків зі 100 тис. грн (в еквіваленті) до 30 тис. грн (в еквіваленті); установлено щомісячний ліміт на розрахунки за кордоном із використанням гривневих платіжних карток у розмірі 100 тис. грн (в еквіваленті) з усіх рахунків клієнта в банку, відкритих у національній валюті.
Спрощено валютні обмеження для імпорту товарної продукції. Національний банк України узгодив нормативно-правові акти відповідно до змін, унесених постановою Кабінету Міністрів України від 7 липня 2022 р. № 761, якою фактично скасовується поняття критичного імпорту. Це дасть змогу бізнесу купувати валюту й переказувати кошти за операціями з імпорту товарів, тобто імпортувати будь-яку товарну продукцію. Водночас зберігатимуться обмеження на купівлю валюти й транскордонні перекази для імпорту послуг. Важливою передумовою для спрощення валютних обмежень для імпорту продукції стало набрання з 1 липня 2022 р. чинності Законом «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування», яким відновлюються мита та податки на імпорт товарів та послуг. Станом на початок липня ц. р. перелік товарів критичного імпорту містив близько 90 % товарів, що імпортувалися до війни. З огляду на це, за оцінками НБУ, відповідне послаблення не зумовить суттєвого додаткового тиску на валютний ринок. Натомість це поліпшить умови ведення підприємницької діяльності в Україні, оскільки бізнес матиме змогу купувати всю необхідну продукцію для виробничого процесу.
Збільшено граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями зі 120 до 180 днів. Відповідне рішення має на меті підтримати українські підприємства у спосіб збільшення їхніх можливостей в умовах логістичних проблем під час експорту та імпорту продукції, що виникли через війну. Нові вимоги застосовуватимуться до операцій резидентів з експорту та імпорту товарів, здійснених із 5 квітня 2022 р. Для операцій, що проводилися до цієї дати, граничні строки розрахунків, як і раніше, становлять 365 днів.
Ухвалено зміни в законодавстві, спрямовані на підтримання стабільності фінансового сектору України під час війни. Згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей діяльності фінансового сектору у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні» регулятору надано додаткові повноваження. Зокрема, під час особливого періоду, що включає період дії воєнного стану та період відбудови після закінчення воєнних дій, Національний банк вестиме рахунки державних органів, призначені для забезпечення потреб держави у відсічі збройної агресії проти України та ліквідації її наслідків, а також для благодійних пожертв та гуманітарної допомоги. Крім того, оскільки реструктуризація кредитів залишається найдієвішим механізмом вирішення проблем із погашенням кредитів як для банків, так і для їхніх клієнтів, цим Законом продовжено термін дії Закону України «Про фінансову реструктуризацію» до 1 січня 2028 р. Законодавчі зміни також стосуються діяльності ринку кредитних спілок, який суттєво постраждав від війни. Отже, запроваджується можливість тимчасового зупинення діяльності кредитної спілки у зв’язку з воєнним станом та її подальшого відновлення. Відповідні рішення ухвалюватимуться спостережною радою кредитної спілки. Такий крок дозволить попередити кризу неплатоспроможності на ринку, а вкладникам кредитних спілок – зберегти свої заощадження.
Законодавчо врегулювано питання стосовно додаткових вимог до етичної поведінки під час стягнення простроченої заборгованості споживачів-військовослужбовців та їхніх родичів завдяки внесенню змін до Закону України «Про споживче кредитування» щодо особливостей урегулювання простроченої заборгованості на період дії воєнного стану в Україні. Цими змінами на період дії воєнного стану та упродовж трьох місяців після його припинення або скасування банки, небанківські фінансові установи та колекторські компанії під час врегулювання простроченої заборгованості зобов’язані дотримуватися додаткових вимог, які стосуються етичної поведінки, зокрема не взаємодіяти за власною ініціативою зі споживачем, що належить до захищеної категорії, та з його близькими особами. До категорії захищених осіб віднесено: всіх військовослужбовців, які проходять військову службу на території України; військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю; членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти; осіб, які перебувають у полоні; з якими втрачено зв’язок; осіб, які зникли безвісти. Якщо такі особи не бажають під час дії воєнного стану та протягом 90 днів із дня його припинення або скасування отримувати в будь-який спосіб нагадування про необхідність сплати чергового платежу за кредитом, їм (або їхнім близьким особам) потрібно повідомити про це свого кредитодавця, нового кредитора, колекторську компанію та надати копії відповідних підтвердних документів про свою належність до захищеної категорії.
На потреби військових зі спецрахунку, відкритого регулятором для підтримки ЗСУ, станом на 01 серпня 2022 р. перераховано майже 18 млрд грн. Зокрема, майже 7,1 млрд грн (у еквіваленті) надійшло з-за кордону в іноземній валюті (долари США, євро, фунти, канадські долари, китайські юані, японські єни, швейцарські франки, польські злоті, австралійські долари).
Упровадження зазначених вище заходів має сприяти забезпеченню курсової стабільності гривні, збереженню на адекватному рівні міжнародних резервів країни, зниженню темпів зростання інфляції, стимулюванню експортно-імпортних операцій українського бізнесу, підтримці стабільності фінансового сектору України під час війни, полегшенню фінансового та психологічного навантаження на військовослужбовців-позичальників та членів їхніх родин, додатковому фінансуванню ЗС України.
В умовах обмежених можливостей надходження коштів до державного та місцевих бюджетів уряд України в липні 2022 р. продовжував працювати над задоволенням першочергових потреб держави у сфері національної безпеки та оборони й соціальної підтримки населення.
Міністерство фінансів поінформувало[1] про стан виконання Державного бюджету в січні–липні 2022 р. Згідно з оперативною інформацією Держказначейства, за січень–липень 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 1218 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 1147,7 млрд грн, або 80,7 % від розпису звітного періоду). Для порівняння: у січні–липні 2021 р. касові видатки державного бюджету становили 732,4 млрд грн.
У липні 2022 р. касові видатки державного бюджету були здійснені в обсязі 182,5 млрд грн (у т. ч. загального фонду – у сумі 174,5 млрд грн, або 94,9 % від розпису липня). Варто зазначити, що в липні обсяг касових видатків державного бюджету був значно меншим, ніж у червні п. р. (251,3 млрд грн).
За сім місяців 2022 р. державний бюджет було виконано з дефіцитом у сумі 412 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 411,3 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 743,4 млрд грн). У липні дефіцит державного бюджету становив 3,7 млрд грн (у т. ч. загального фонду – 4,8 млрд грн).
Внесено додаткові зміни в положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік». Зокрема, Законом України від 09 липня 2022 р. № 2385-IX унормовано здійснення окремих видатків виплати деяких видів допомог і компенсацій населенню, надання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, здійснення підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції через Український державний фонд підтримки фермерських господарств, а також надано право Укравтодору за погодженням з Мінфіном здійснювати правочини з борговими зобов’язаннями, що виникли за запозиченнями, залученими під державні гарантії з метою фінансового забезпечення розвитку мережі та утримання автомобільних доріг загального користування державного значення, тощо. Загалом обсяг видатків державного бюджету збільшено до 2162,17 млрд грн (+662,7 млрд грн до довоєнного рівня), дефіцит – до 823,48 млрд грн (+634,68 млрд грн).
Унормовано окремі питання щодо управління місцевими бюджетами. Законом України «Про внесення змін до розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України щодо посилення гнучкості місцевих бюджетів та підвищення оперативності прийняття рішень» від 09 липня 2022 р. № 2390-IX надано право органам місцевого самоврядування, місцевим державним адміністраціям, військово-цивільним адміністраціям або військовим адміністраціям тимчасово, у період дії воєнного стану та з метою відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, забезпечення національної безпеки, заходів територіальної оборони, підтримки місцевої інфраструктури, соціального захисту населення, приймати рішення про можливість здійснення видатків, не віднесених до відповідних місцевих бюджетів, і видатків на утримання бюджетних установ одночасно з різних бюджетів (такі видатки здійснюються у спосіб надання міжбюджетного трансферту з відповідного місцевого бюджету); передачу коштів із спеціального фонду місцевого бюджету (крім власних надходжень бюджетних установ та міжбюджетних трансфертів) до загального фонду місцевого бюджету (у цьому випадку місцевий бюджет може затверджуватися з профіцитом за спеціальним фондом та з дефіцитом – за загальним фондом). Окрім того, встановлено, що в період дії воєнного стану в Україні та протягом шести місяців після його припинення або скасування не застосовуються норми частини сьомої статті 74 цього Кодексу (тобто місцеві органи влади матимуть право здійснювати нові місцеві запозичення та надавати місцеві гарантії, якщо у процесі здійснення платежів з погашення та обслуговування місцевого боргу та/або гарантованого місцевого боргу, та/або щодо виконання правочину про надання місцевої гарантії порушено графік платежів).
Удосконалено механізми здійснення видатків з державного бюджету в умовах воєнного стану. Постановами Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 р. № 765 та від 22 липня 2022 р. № 831 внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 р. № 590. Зокрема, дозволено органам Казначейства здійснювати платежі за дорученнями клієнтів за видатками державного і місцевих бюджетів на оплату за фактично поставлені товари, виконані роботи та надані послуги у спосіб спрямування бюджетних коштів постачальникам товарів, виконавцям робіт і надавачам послуг на окремі небюджетні рахунки з подальшим використанням зазначених коштів постачальниками товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг виключно з таких рахунків на сплату податків та зборів до бюджетів усіх рівнів та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Крім того, сформовано передумови для забезпечення підготовки органами місцевого самоврядування об’єктів комунальної інфраструктури до проходження опалювального сезону 2022/2023 рр. та заходів з енергозбереження; здійснення платежів на облаштування споруд цивільного захисту; виготовлення бланків документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, паспортів, бланків інших документів, що відповідно до законодавства України потребують використання спеціальних елементів захисту, марок акцизного податку. Врегульовано також низку питань, пов’язаних із забезпеченням бюджетної підтримки галузі сільського господарства, а саме: формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві; придбання бланків для видачі ветеринарних та фітосанітарних документів; придбання ветеринарних препаратів, кормів для тварин, видатків, пов’язаних з утриманням тварин; придбання реактивів, хімікатів, біопрепаратів; придбання спецодягу, захисного одягу тощо; оплату послуг, пов’язаних із забезпеченням діяльності лабораторій та наукових установ у галузі ветеринарної медицини, послуг у сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину і захисту рослин, насінництва та розсадництва.
Продовжувалася робота із фінансового забезпечення здійснення першочергових заходів щодо підтримки місцевих органів влади, підвищення обороноздатності держави за рахунок коштів резервного фонду. Зокрема, у липні 2022 р. було виділено такі суми:
- 286,5 млн грн – для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення процесу надання послуг з постачання теплової енергії, гарячої води та виробництва електроенергії;
- 1,41 млрд грн – задля створення механізму для швидкого реагування на надзвичайні ситуації під час воєнного стану та безперебійного забезпечення населення України послугами з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та постачання теплової енергії для ДІ «УкрНДІводоканалпроект» з метою придбання мобільних установок очищення води, автоцистерн для перевезення питної води, дизель-генераторів, пересувних котелень, газогенераторів тощо;
- 80 млн грн – Мінкультури задля створення та поширення інформаційних продуктів у ЗМІ, спрямованих на забезпечення захисту національного інформаційного простору та пов’язаних з відсіччю і стримуванням збройної агресії РФ проти України та її наслідками;
- 86,81 млн грн – для компенсації витрат закладів вищої освіти на підготовку фахівців, які здійснювалися за рахунок надходження коштів від фізичних осіб, місцем реєстрації проживання яких є території, розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають (перебували) в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) і які мають заборгованість за надані освітні послуги, що виникла через збройну агресію РФ проти України;
- 126,25 млн грн – для покриття витрат за квітень 2022 р. закладів, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форми власності, закладів освіти приватної форми власності, у приміщеннях (будівлях) яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися внутрішньо переміщені особи (зокрема, 7,39 млн грн – МОН, 2,89 млн грн – іншим центральним органам виконавчої влади, 115,97 млн грн – Мінрегіону для надання відповідної додаткової дотації з державного бюджету місцевим бюджетам);
- 36,55 млн грн – з метою покриття витрат за травень 2022 р. за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які були вимушені змінити місце свого проживання в період воєнного стану.
У липні 2022 р. відбулося різке збільшення грантової зовнішньої допомоги Україні – до 80,4 млрд грн (у червні сума грантів ЄС, США, інших держав та міжнародних організацій становила 38,1 млрд грн, у травні – 15,9 млрд грн). Це вплинуло на рекордне зниження дефіциту державного бюджету – до 3,7 млрд грн, у т. ч. загального фонду – 4,8 млрд грн (порівняно з попередніми місяцями: 134,9 млрд грн – у червні, 113,4 млрд грн – у травні, 89,7 млрд грн – у квітні та 80,6 млрд грн – у березні) при плановому дефіциті 100,8 млрд.
За висловом міністра фінансів України С. Марченка[2], надалі зберігається суттєва бюджетна залежність від зовнішньої допомоги, а саме 5 млрд дол. США щомісячно. З початку повномасштабної війни Україна залучила до бюджету 12,7 млрд дол. США зовнішньої грантової та кредитної допомоги (3,4 млрд дол. – у березні, 1,7 млрд дол. – у квітні, 1,5 млрд дол. – у травні, 4,4 млрд дол. – у червні, 1,7 млрд дол. – у липні). Нині тривають перемовини про отримання ще близько 14 млрд дол. США. Тобто, загалом ідеться про отримання 27 млрд дол. США до кінця поточного року.
За січень–липень 2022 р. фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету становили 613,8 млрд грн, або 115,6 % від запланованих на цей період, у т. ч.:
1) від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 402,1 млрд грн, включно в іноземній валюті 44,2 млрд грн (1066,1 млн дол. США та 388,3 млн євро). За рахунок випуску військових ОВДП залучено 344,5 млрд грн, у т. ч. завдяки тому, що Національний банк України придбав у власність 255 млрд грн. Для підвищення привабливості Міністерство фінансів України збільшило ставки за валютними ОВДП: громадяни можуть заробити на піврічних паперах 3,5 %, на річних – 4 %. До того ж, доходність за ними не оподатковується ПДФО. Таких вигідних умов не пропонує жоден український банк;
2) із зовнішніх джерел залучено 211,7 млрд грн, зокрема:
- 1 млрд грн (34,5 млн дол. США) позики МБРР у межах проєкту «Прискорення інвестицій у сільське господарство України»;
- 1,2 млрд грн (40 млн дол. США) позики МБРР у межах проєкту «Друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19»;
- 41,3 млрд грн (1,4 млрд дол. США) від Міжнародного валютного фонду в межах додаткового фінансування за програмою екстреної підтримки Rapid Financing Instrument (RFI);
- 37,1 млрд грн (1,2 млрд євро) позики ЄС у межах нового пакету екстреної макрофінансової допомоги;
- 8,5 млрд грн (257 млн євро) позики ЄІБ у межах проєкту щодо основного кредиту для МСП та компаній із середнім рівнем капіталізації (APEX);
- 14,3 млрд грн. (0,4 млрд євро) позики МБРР у межах проєкту «Додаткова позика до Другої позики на політику розвитку в сфері економічного відновлення»;
- 2,7 млрд грн (91,2 млн дол. США) позики МБРР у межах проєкту «Друге додаткове фінансування проєкту «Екстрене реагування на COVID-19 та вакцинація в Україні»»;
- 12,6 млрд грн (382 млн євро) позики ЄІБ у межах проєкту «Основний кредит для аграрної галузі»;
- 9,7 млрд грн (300 млн євро) позики Французького агентства розвитку;
- 3,5 млрд грн (120 млн дол. США позики МБРР у межах проєкту «Удосконалення вищої освіти в Україні заради результатів»;
- 11,5 млрд грн (392,8 млн дол. США) позики уряду Канади;
- 4,8 млрд грн (150 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW) за проєктом «ММСП – Фінансування Covid-19»;
- 13,1 млрд грн (424,6 млн євро) позики МБРР у межах проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні»;
- 2,9 млрд грн (99 млн дол. США) позики МБРР у межах проєкту «Східна Україна: возз’єднання, відновлення, відродження (Проєкт ЗВ)»;
- 4,7 млрд грн (149,3 млн євро) позики Кредитної установи для відбудови (KfW) за проєктом «Надзвичайна економічна програма для України»;
- 22,8 млрд грн (585,8 млн канадських доларів) позики уряду Канади;
- 17,0 млрд грн (78 млрд японських єн) позики від Японського агентства міжнародного співробітництва (на політику розвитку у сфері надзвичайного економічного відновлення).
При цьому платежі з погашення державного боргу за січень–липень 2022 р. становили 260,9 млрд грн (99,6 % від плану), платежі з обслуговування боргу – 89,7 млрд грн (97,3 % від плану).
В умовах воєнного стану Мінфін та уряд України продовжують здійснювати системну роботу з міжнародними партнерами для залучення ресурсу на фінансування першочергових потреб державного бюджету, розвиток підприємництва та відновлення пошкодженої внаслідок злочинних дій РФ інфраструктури, зокрема в цьому контексті:
- 1 липня 2022 р. Європейська Комісія оголосила рішення про виділення Україні додаткових ресурсів фінансової підтримки в розмірі 1 млрд євро. Згодом таке рішення підтримали Європарламент та Рада (1 серпня 2022 р. Україна вже отримала перші 500 млн євро, надходження другої частини цієї підтримки в розмірі 500 млн євро очікується найближчими днями). Це – частина великого пакету підтримки України в подоланні фінансових наслідків війни. Загальна сума залученої Україною макрофінансової допомоги ЄС становитиме 7,21 млрд євро (з урахуванням отриманих протягом 2014–2022 рр. кредитних коштів у рамках шести реалізованих програм, та 1 мільярда євро – у рамках нової виняткової програми МФД)[3];
- 25 липня 2022 р. Рада директорів Європейського інвестиційного банку за підтримки Єврокомісії затвердила додаткову фінансову допомогу для України в розмірі 1,59 млрд євро для фінансування інфраструктури та нагальних потреб. Цей пакет допомоги є частиною Екстрених заходів солідарності з Україною від ЄІБ, він підготовлений у співпраці з Європейською Комісією. Фінансування гарантується ЄС у межах Мандату на зовнішнє кредитування та доповнює екстрену фінансову підтримку для України в розмірі 668 млн євро, яку ЄІБ надав країні від на початку березня 2022 р.[4];
- 25 липня 2022 р. міністр фінансів України С. Марченко, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва А. Гапон та директор Кредитної установи для відбудови (KfW) по регіону Південно-Східної Європи та Туреччини Клаус Мюллер підписали Угоду про надання кредиту та гранту для реалізації проєкту «Рефінансування енергоефективних інвестицій малих та середніх підприємств України через фінансовий сектор» (далі – Проєкт), що фінансується урядом Федеративної Республіки Німеччина. Для впровадження Проєкту через KfW буде залучено кредитні (7 млн євро) та грантові (0,4 млн євро) кошти. Кредит залучається урядом України на 30 років з десятирічним пільговим періодом. Залучені кредитні кошти спрямовуватимуться Фондом розвитку підприємництва через банки-партнери на фінансування МСП у національній валюті, що сприятиме підтримці ліквідності фінансових установ та дозволить МСП здійснювати інвестиції в енергоефективні заходи в умовах воєнного стану;
- 29 липня 2022 р. Кабінет Міністрів України вніс зміни до Основних умов здійснення державних зовнішніх запозичень у 2022 році шляхом залучення кредиту від Її Величності Королеви від імені Канади, представленої Міністром фінансів[5]. Проєкт постанови розроблено Мінфіном задля можливості збільшення суми пільгового кредиту на 0,45 млрд канадських доларів (екв. 0,351 млрд дол. США) у межах кредитного договору між Україною та Канадою, унаслідок чого сума кредиту становитиме 1,45 млрд канадських доларів (екв. 1,131 млрд дол США). Кошти будуть спрямовані до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків, зокрема на забезпечення першочергових соціальних і гуманітарних платежів.
У цей же період, за погодженням із міжнародними партнерами, 20 липня 2022 р. Україна здійснила проактивну боргову операцію – запропонувала інвесторам в українські державні єврооблігації та державні деривативи (ВВП-варранти) затвердити зміни до умов відповідних зобов’язань, випущених на міжнародному ринку, задля збереження валютної ліквідності всередині країни та зменшення наявного щомісячного дефіциту бюджету в 5 млрд дол., що утворився внаслідок війни[6].
Ця ініціатива доповнює оголошений намір міжнародних партнерів України в рамках G7 та Паризького клубу кредиторів призупинити виплату боргу для України до кінця 2023 р. з можливістю продовження відстрочки ще на один рік. Однією з цілей такої операції з управління державним боргом України є забезпечення однакового ставлення як до офіційних, так і до комерційних кредиторів. Зокрема, ця пропозиція була підтримана G7 та Паризьким клубом кредиторів, як зазначено у їхній заяві від 20 липня 2022 р.[7].
Крім того, 28 липня 2022 р. державні компанії, а саме Нафтогаз, Укренерго та Укравтодор, приєдналися до розпочатих Україною операцій з управління державним боргом: запропонували держателям їхніх єврооблігацій, випущених під державні гарантії України, погодити зміни до умов цих єврооблігацій. У разі схвалення ці правочини з борговими зобов’язаннями за єврооблігаціями Укренерго та Укравтодору сприятимуть подальшому збереженню валютної ліквідності в країні, що надасть змогу цим компаніям зосередити свої наявні фінансові ресурси на необхідних та пріоритетних проєктах з відновлення й підтримки електричної мережі та дорожньої інфраструктури в Україні. Ці єврооблігації гарантовані Україною.
Україна також обговорює з МВФ та іншими міжнародними фінансовими організаціями можливості призупинення виплати свого боргу перед ними, у т. ч. завдяки укладанню нової програми з Міжнародним валютним фондом[8].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
[1] У липні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 169,6 млрд гривень / М-во фінансів України : офіц. сайт. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/u_lipni_2022_roku_do_zagalnogo_fondu_derzhav…
[2] Інтерв’ю Міністра фінансів Сергія Марченка для «УНІАН» (02.08.2022). URL: https://www.mof.gov.ua/uk/news/interviu_ministra_finansiv_sergiia_march…
[3] Україна отримала перший транш у 500 млн євро макрофінансової допомоги ЄС загальним обсягом 1 млрд євро / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2022. 01 серп. URL: https://cutt.ly/PZNDxLq
[4] Рада ЄІБ затвердила виділення Україні 1,59 млрд євро фінансової допомоги / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2022. 25 лип. URL: https://cutt.ly/wZNZYqt
[5] Мінфін: Україна отримає від Канади додаткових 450 млн канадських доларів / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2022. 29 лип. URL: https://cutt.ly/ZZNZJPe
[6] Україна оголошує про операцію з управління державним боргом за своїми єврооблігаціями та ВВП-варрантами / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2022. 20 лип. URL: https://cutt.ly/HZNKnoB
[7] Міжнародні партнери України у G7 і члени Паризького клубу кредиторів оголошують про відстрочення платежів з обслуговування боргу для України / М-во фінансів України : офіц. сайт. 2022. 20 лип. URL: https://cutt.ly/gZNKAD4
[8] Україна обговорює з МВФ та іншими МФО можливості перегляду графіка витрат. Інтерфакс-Україна. 2022. 21 черв. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/847683.html