Протягом дії воєнного стану Національний банк України (НБУ) продовжує реалізацію комплексу взаємопов’язаних заходів, спрямованих на підтримання фінансової стійкості держави та регулювання фінансового сектору.
Регулятор сприяє збільшенню пропозиції в готівковому сегменті валютного ринку. До готівкової валюти, яку комерційний банк може запропонувати населенню, з 6 вересня поточного року включається весь обсяг придбаної ним із 13 квітня 2022 р. у громадян безготівкової валюти, а не половина обсягу. За оцінками НБУ, розширення пропозиції готівкової валюти сприятиме стабілізації ситуації в готівковому сегменті валютного ринку та не матиме негативного впливу на динаміку міжнародних резервів країни. Відповідні зміни внесено постановою Правління НБУ від 2 вересня 2022 р. № 197 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 р. № 18».
Цією постановою також уточнено механізм купівлі валюти бізнесом для розрахунків у іноземній валюті. А саме – визначено, що для здійснення розрахунків підприємство має спочатку використовувати наявну в нього іноземну валюту, а лише потім, за необхідності, купувати її на валютному ринку. Станом на 2 вересня 2022 р. обсяг коштів на валютних рахунках клієнтів – юридичних осіб (не враховуючи кошти бюджету та позабюджетних фондів) у банківській системі становив 8,7 млрд дол. США. Зважаючи на це, відповідна норма має суттєво зменшити попит на іноземну валюту та уможливить збереження міжнародних резервів України, які є важливими для забезпечення оборонних потреб, стабільної роботи економіки та фінансової системи країни.
Національний банк вживає заходів щодо забезпечення кас банків готівковою іноземною валютою. Починаючи з 7 вересня поточного року, для вирішення питання з тимчасовою нестачею готівкової іноземної валюти в касах окремих банків, що викликана ситуативними логістичними труднощами з її доставкою з-за кордону, регулятор за необхідності здійснює операції з обміну безготівкової валюти банків на готівкову валюту для підкріплення кас банківських установ. При цьому операції з обміну готівкової валюти на безготівкову між Національним банком та банками жодним чином не впливають на обсяг міжнародних резервів України. Національним банком також рекомендовано банкам збільшити обсяги завезення готівкової валюти, щоб унеможливити виникнення відповідних труднощів у майбутньому.
Розширено можливості фізичних осіб купувати безготівкову іноземну валюту з подальшим її розміщенням на строкових банківських депозитах. З 1 жовтня збільшено з 50 до 100 тис. грн (в еквіваленті) щомісячний ліміт на купівлю громадянами безготівкової іноземної валюти з подальшим розміщенням на безвідкличний депозит на термін від трьох місяців. Такі зміни додатково переорієнтують попит населення з готівкової іноземної валюти на безготівкову, адже операції з продажу безготівкової валюти банками здійснюються за курсом, ближчим до офіційного, ніж з продажу готівкової, є зручнішими та безпечнішими. Відповідні зміни внесено постановою Правління НБУ від 29 вересня 2022 р. № 211 «Про внесення змін до постанови Правління НБУ від 24 лютого 2022 р. № 18».
НБУ продовжує підписання угод з регуляторами європейських країн щодо можливості обміну готівкової гривні за кордоном. Відповідну угоду підписано з центробанком Латвії. Отже, з 5 вересня українці, які через війну вимушено залишили Україну та перебувають у Латвії, можуть обміняти готівкову гривню на євро у межах установленого ліміту до 10 тис. грн на одну особу. Обмін здійснюватиметься із застосуванням фіксованого обмінного курсу гривні до євро, який визначатиме НБУ. Інформація про встановлений курс щотижня публікуватиметься на офіційних вебсайтах Банку Латвії, AS «Industra Bank» та AS «Rietumu banka». Відповідні обмінні операції не передбачають жодної плати або комісій з боку латвійських банків. Раніше НБУ вже уклав відповідні угоди з центральними банками Польщі, Німеччини, Бельгії, Швейцарії, Італії, Нідерландів, Швеції та Мальти. Зазначимо, що відповідні зміни не стосуються порядку розрахунків за кордоном з використанням платіжних карток у гривні та іноземній валюті, емітованих українськими банками, які здійснюються у штатному режимі.
На потреби військових зі спецрахунку, відкритого регулятором для підтримки ЗСУ, станом на 26.09.2022 р. перераховано 20,8 млрд грн. Зокрема понад 7,3 млрд грн у еквіваленті надійшло з-за кордону в іноземній валюті (доларах США, євро, фунтах стерлінгів, канадських доларах, китайських юанях, японських єнах, швейцарських франках, польських злотих, австралійських доларах).
Впровадження зазначених вище заходів сприятиме збільшенню пропозиції в готівковому сегменті валютного ринку, забезпеченню позитивної динаміки міжнародних резервів країни, зміцненню ресурсної бази банківської системи, санації коштів населення на строкових банківських рахунках, що позитивно впливатиме на динаміку інфляції, амортизації об’єктивних труднощів тимчасового перебування українців за кордоном, додатковому фінансуванню Збройних сил України.
Державна податкова служба України подякувала платникам податків за вчасно сплачені податки до бюджету на фінансову підтримку держави у складний воєнний час. У січні – вересні 2022 р. надходження (сальдо) до зведеного бюджету по платежах, що контролюються Державною податковою службою (ДПС), становили 811,7 млрд грн, що на 107,9 млрд грн, або на 15,3 % більше, ніж у січні – вересні 2021 р. Зокрема, до Державного бюджету надійшло 536,1 млрд грн, що на 74,8 млрд грн, або на 16,2 % більше. Місцеві бюджети отримали 275,6 млрд грн, що на 33,1 млрд грн, або на 13,7 % більше, ніж торік. Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – вересні 2022 р. становили 298,9 млрд грн, що на 48,5 млрд грн, або на 19,4 % більше, ніж у січні – вересні 2021 р. Надходження єдиного страхового внеску (ЄСВ) у вересні 2022 р. становили 37,5 млрд грн, що на 8,6 млрд грн, або на 29,8 % більше, ніж у вересні 2021 р. (мал.). Завдяки активній громадянській позиції наших платників податків держава стабільно отримує кошти для забезпечення Збройних Сил України та соціальних виплат.
Джерело: складено за даними Державної податкової служби України та Міністерства фінансів України
Верховна Рада України відновила акцизне оподаткування пального. Із початком воєнного стану знижено оподаткування пального – обнулено ставки акцизного податку та знижено ставку ПДВ з 20 % до 7 %. На тлі зниження світових цін на нафту (що має пом’якшити майбутнє зростання вартості пального) Верховна Рада України ухвалила Закон України від 21 вересня 2022 р. № 2618-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо ставок акцизного податку на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану». Тимчасово, на період до припинення, або скасування воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01 липня 2023 р., ставки акцизного податку складають, зокрема на:
- бензини моторні, важкі дистиляти, біодизель та його суміші, паливо моторне альтернативне – 100 євро за 1000 літрів;
- скраплений газ, бутан, ізобутан – 52 євро за 1000 літрів.
Тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану на території України, але не довше ніж до 01 липня 2023 р., операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України пального продовжує оподатковуватися за ставкою ПДВ у розмірі 7 %. Таким чином, законодавчо закріплено кінцеву дату дії цієї пільги. Очікується, що ухвалення зазначеного Закону сприятиме наповненню дохідної частини бюджету для належного утримання мережі автомобільних доріг, зокрема фінансування відбудови зруйнованих внаслідок війни.
Оголошено важливе рішення про можливість приєднання України до міжнародних митних конвенцій про режим спільного транзиту (NCTS) з 1 жовтня поточного року, завдяки чому запрацює так званий «митний безвіз». Рішення оголошене 05 вересня 2022 р. у Брюсселі під час пленарного 8-го засідання Ради асоціації Україна – ЄС, у якому взяла участь українська делегація на чолі з прем’єр-міністром України. NCTS уможливлює налагодження обміну інформацією про всі етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень у режимі реального часу та поліпшує ефективність механізму аналізу ризиків. Приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та використання системи NCTS дасть можливість Україні: запровадити обмін митною інформацією, переміщувати товари за єдиною митною декларацією між країнами-учасницями, увести спеціальні транзитні спрощення. Таким чином, міжнародне застосування NCTS стане основним інструментом для швидкого проходження товарів через митницю, а з приєднанням до міжнародних митних конвенцій та запуском відповідних законодавчих змін Україна виконає 81 % своїх зобов’язань Угоди про асоціацію з ЄС у митній сфері. Приєднання України до системи спільного транзиту варто розглядати як важливий крок до майбутнього повноправного членства в ЄС.
Підписано Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі «Митниця» для співпраці в митній сфері. Угоду підписали 05 вересня 2022 р. у Брюсселі міністр фінансів України Сергій Марченко та комісар Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні. Участь України у програмі «Митниця» як асоційованої країни дозволить користуватися всіма перевагами цієї Програми щодо співпраці між митними адміністраціями, а саме:
- розробка та зміцнення потенціалу ІТ, зокрема розробка та експлуатація європейських електронних систем;
- підвищення кваліфікації фахівців та обмін досвідом;
- дослідницька та інноваційна діяльність;
- спільні комунікаційні заходи тощо.
Окрім того, Україна розраховує на обмін знаннями та кращими практиками між працівниками митних та податкових органів країн-учасниць, можливість використовувати відповідні ІТ системи для обміну інформацією та доступу до баз даних. Приєднання України до програми співпраці з ЄС з митних питань «Митниця» стане важливим практичним елементом політики уряду України у сфері європейської інтеграції, а також необхідним кроком для поглиблення співпраці України та ЄС у митній сфері, зокрема в умовах набуття нашою державою статусу кандидата в члени ЄС.
Підписано Угоду між Україною та Європейським Союзом про участь України у програмі ЄС Fiscalis для співпраці в галузі оподаткування. Угоду підписали 05 вересня 2022 р. у Брюсселі міністр фінансів України Сергій Марченко та комісар Євросоюзу з економіки Паоло Джентілоні. Програму першочергово спрямовано на підтримку податкових органів для поліпшення функціонування внутрішнього ринку, сприяння конкурентоспроможності та чесній конкуренції в ЄС. Серед цілей програми – захист фінансових та економічних інтересів ЄС та його держав-членів, зокрема захист цих інтересів від податкового шахрайства, ухилення від сплати податків, а також поліпшення податкового збору та адміністрування. Діяльність програми передбачає:
- розроблення та експлуатацію загальних компонентів європейських електронних систем;
- спільну роботу між податковими адміністраціями, між адміністраціями та Комісією, а також з іншими партнерами у спосіб проведення семінарів, робочих нарад, проєктних груп, навчальних / робочих візитів тощо;
- діяльність з підвищення кваліфікації та навчання на рівні ЄС (модулі електронного навчання, електронні книги, курси навчання, навчальні відео);
- інноваційну діяльність – впровадження та перевірку концепцій, пілотних проєктів, ініціатив зі створення прототипів.
Участь у програмі Fiscalis сприятиме партнерським відносинам між податковими адміністраціями України та країн-членів, взаємному обміну досвідом і найкращими практиками, зміцненню інституційної спроможності фіскальних органів, а також спільному напрацюванню рішень щодо вдосконалення адміністрування за допомогою нових інформаційних систем та технологій.
Кабінет Міністрів України врегулював особливості правовідносин для реалізації з 1 жовтня в Україні конвенцій про спільний транзит і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Уряд 27 вересня 2022 р. ухвалив низку постанов, які відкривають доступ необмеженому колу українського бізнесу до авторизацій та спрощень, аналогічних тим, які існують у ЄС, урегульовують питання забезпечення сплати митних платежів при ввезенні та/або переміщенні територією України транзитом, а також унормовують окремі положення актів уряду з конвенціями про процедуру спільного транзиту і про спрощення формальностей у торгівлі товарами. Таким чином, бізнес отримує інструменти для користування перевагами та спрощеннями процедури спільного транзиту, які мають економічні оператори у 35-ти країнах – членах Конвенції. До цього часу доступ до спрощень та авторизації мало обмежене коло підприємств, зокрема авторизовані економічні оператори. Митниця, зі свого боку, отримує аналогічні європейським процедури надання авторизації та спрощень, проведення оцінки відповідності підприємства критеріям та/або умовам надання авторизації, а також здійснення заходів щодо моніторингу.
Кабінет Міністрів України затвердив зміни до Порядку зарахування частини акцизного податку з виробленого в Україні та ввезеного на митну територію України пального до загального фонду відповідних бюджетів місцевого самоврядування. Постанова встановлює частки для автоматичного розподілу між місцевими бюджетами частини (13,44 %) акцизного податку з пального у другому півріччі 2022 р. Зазначені частки визначено, виходячи з обсягів пального, реалізованого суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі на відповідній території за перше півріччя 2022 р. з урахуванням даних реєстраторів розрахункових операцій, згідно з інформацією ДПС. Станом на 26 вересня з липня 2022 р. на окремому балансовому рахунку Казначейства накопичено 20,5 млн грн нерозподілених надходжень частини (13,44 %) акцизного податку з пального. Розподіл зазначених коштів між місцевими бюджетами Казначейство розпочне одразу після набрання чинності даної постанови. Для порівняння, за липень – серпень 2021 р. такі надходження становили 1 763,8 млн грн. Значне зменшення надходжень акцизного податку з пального у 2022 р. проти минулого року відбулося внаслідок запровадження нульових ставок акцизного податку майже на всі види пального з березня 2022 р.
Державна митна служба України повідомила про виявлення митних порушень за 8 місяців. Протягом січня – серпня 2022 р. митниці Державної митної служби України виявили 7793 порушення митних правил на суму 2,2 млрд грн. Вилучено предметів правопорушень на суму понад 495 млн грн. Зокрема: промислових товарів – на суму 316,8 млн грн; продовольчих товарів та сільгосппродукції – на понад 16 млн грн; валюти – на 127 млн грн; транспортних засобів – на майже 35 млн грн. Безпосередньо митниці розглянули 7 851 справу про порушення митних правил. Застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу на суму майже 324 млн грн. На розгляд до суду митниці передали 4 033 справи про порушення митних правил на суму 2,4 млрд грн. За результатами розгляду справ суди наклали стягнень (конфіскація товарів та штрафи) на суму понад 1,1 млрд грн.
Державна митна служба України звернулася до Міністерства фінансів України з пропозицією про поновлення проведення документальних невиїзних перевірок. За період квітень – серпень 2022 р. митниці Держмитслужби за наявними матеріалами виявили майже 1270 фактів, які мають ознаки порушень митного законодавства в частині законності надання (отримання) пільг i звільнення від оподаткування, правильності визначення бази оподаткування імпортованих товарів, порушення правил класифікації згідно з УКТ ЗЕД, недотримання вимог митних режимів та інші. Загальна сума митних платежів за результатами виявлених порушень становить майже 645 млн грн. Причому 70 % порушень митного законодавства виявлено на підставі отриманих відповідей від уповноважених органів іноземних держав щодо непідтвердження автентичності документів, поданих митному органу під час здійснення митного оформлення товарів. Як зазначає Держмитслужба, поновлення проведення митними органами невиїзних документальних перевірок не дозволить окремим платниками податків ухилитися від сплати митних платежів у повному обсязі, що своєю чергою вплине на збільшення надходжень до Державного бюджету України.
Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про результати протидії злочинам на митниці. Загалом у 2022 р. працівники ДБР розслідують 321 кримінальне провадження щодо злочинів у митній сфері. За результатами розслідувань уже повідомлено про підозру 75 особам, до суду направлено 69 обвинувальних актів. Зловживання на митниці коштують державному бюджету десятків мільярдів гривень та не мають виправдання в країні, яка воює. Цьогоріч у завершених кримінальних провадженнях ДБР встановило завданих держбюджету України збитків на суму понад 170 млн грн. Завдяки ДБР частину цих втрат уже відшкодовано. Триває активна робота для повного відшкодування збитків. Загальна зафіксована сума неправомірної вигоди, отримана фігурантами кримінальних проваджень у галузі митних злочинів, перевищує 1,7 млн грн. Також працівники ДБР ініціювали арешт майна фігурантів на понад 6 млн грн. Статистика свідчить, що здебільшого працівники митних органів порушують закон заради власної наживи. При цьому вони нерідко організовують схеми для систематичного отримання грошей під час митного оформлення товарів. Стандартними схемами «заробітку» є отримання неправомірної вигоди за полегшення та пришвидшення митних процедур під час імпорту транспортних засобів, різноманітних товарів та матеріальних цінностей, або несплата повної суми всіх митних платежів. Організатори злочинних схем фактично беруть гроші за послуги, які вони мають надавати безкоштовно відповідно до своїх службових обов’язків. Досить часто представники митниці допомагають уникнути сплати акцизного податку та інших митних платежів завдяки штучному заниженню вартості імпортованих товарів чи транспортних засобів, або імпорту товару під виглядом іншого.
Здебільшого злочини у митній сфері стають можливими за участі посадовців держструктур. Саме тому послідовна та системна робота ДБР щодо протидії порушенням митного законодавства має винятково важливе значення, а зловживання у митній сфері мають жорстко і безапеляційно припинятися.
В умовах обмежених можливостей щодо надходження коштів до Державного та місцевих бюджетів, уряд у вересні 2022 р. продовжував працювати над задоволенням першочергових потреб держави у сфері національної безпеки та оборони, забезпечення своєчасної соціальної підтримки населення.
Міністерство фінансів поінформувало[1] про стан виконання Державного бюджету в січні – вересні 2022 р. За оперативною інформацією Казначейства, за січень –вересень 2022 р. касові видатки державного бюджету становили 1745,5 млрд грн, зокрема загального фонду – 1593,8 млрд грн, що становило 83,6 % від розпису звітного періоду. Для порівняння: у січні – вересні 2021 р. касові видатки державного бюджету становили 960,9 млрд грн.
У вересні 2022 р. касові видатки державного бюджету здійснено в обсязі 295,2 млрд грн, зокрема загального фонду – в сумі 233,1 млрд грн. Зазначимо, що у вересні обсяг касових видатків державного бюджету був рекордним (попередній значний обсяг видатків спостерігався у червні – 252,5 млрд грн).
При цьому, державний бюджет за 9 місяців 2022 р. виконано з дефіцитом у сумі 493,4 млрд грн (дефіцит загального фонду державного бюджету становив 495,3 млрд грн при запланованому дефіциті за цей період у сумі 1018,0 млрд грн). У вересні дефіцит державного бюджету становив 74,9 млрд грн, зокрема загального фонду – 76,6 млрд грн.
Уряд своєчасно – 14 вересня 2022 р. – вніс до Верховної Ради України проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», який представив міністр фінансів України на засіданні Верховної Ради України 21 вересня 2022 р.
Попри воєнний стан, було дотримано норми законодавства України щодо внесення проєкту Державного бюджету України до 15 вересня.
Проєкт Державного бюджету України на 2023 рік (ДБУ-23) сформовано у складній ситуації, спричиненій воєнною агресією РФ проти України. При формуванні проєкту ДБУ-23 враховано планове зростання реального ВВП на 4,6 % (після очікуваного падіння цього показника у 2022 р. на 33,2 %), зростання індексу споживчих цін (ІСЦ) на 30 % та індексу цін виробників (ІЦВ) – на 35,7 % (грудень відповідно до грудня попереднього року), середньомісячну заробітну плату на рівні 18,5 тис. грн (проти 14,0 тис. грн у 2022 р.), а також негативне сальдо торговельного балансу на рівні 14,2 млрд дол. США.
Проєкт ДБУ-23 побудовано на чинній податковій базі й не передбачає суттєвих змін у бюджетному законодавстві. Тобто разом з цим проєктом (на відміну від практики минулих років) не було подано додаткових законопроєктів, що уточнюють норми інших законів.
Складності з наповненням дохідної частини державного бюджету та особливості формування його видаткової частини не дозволили забезпечити традиційне підвищення рівня окремих показників соціального характеру (соціальних стандартів), з урахуванням яких здійснюються розрахунки бюджету. Однак, проєкт ДБУ-23 зберігає рівень відповідних соціальних стандартів: мінімальна заробітна плата з 01 січня 2023 р. становитиме 6700 грн на місяць (не змінюватиметься протягом року), прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць – 2589 грн.
Динаміка доходів за окремими статтями проєкту ДБУ-23 відносно плану ДБУ-22 очікується різноспрямованою. Загалом доходи за проєктом ДБУ-23 становитимуть 1 279,2 млрд грн, що на 273,9 млрд грн, або на 17,6 % менше, ніж ДБУ-22 (1 553,0 млрд грн) (мал. 1).
Доходи загального фонду державного бюджету визначено в сумі 1 146,6 млрд грн, що на 64,3 млрд грн менше планового показника 2022 р. (1 210,9 млрд грн), проте на 138,0 млрд грн більше очікуваного за цей рік (1 008,6 млрд грн).
У абсолютних показниках найбільше зростуть рентна плата за користування надрами для видобування природного газу та ПДВ з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування. У абсолютних показниках зменшаться найбільше податок та збір на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції), ПДВ з увезених на митну територію України товарів, частка чистого прибутку (доходу) державних підприємств тощо. Втім, найбільшого зменшення зазнають офіційні трансферти – з 130,9 млрд грн у ДБУ-22 (факт за 8 місяців – 269,8 млрд грн) до 0,25 млрд грн у проєкті ДБУ-23 (мал. 2). Це пов’язано із особливостями планування доходів, щодо яких Україна ще не отримала підтвердження. Потенційним додатковим джерелом надходжень до державного бюджету України у 2023 р. можуть стати надходження від Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних донорських організацій. Це залежатиме, передусім, від роботи уряду щодо визначення додаткових пріоритетів у фінансуванні та готовності іноземних держав і донорів підтримувати нашу державу.
Видатки державного бюджету заплановано в обсязі 2 513,87 млрд грн (загальний фонд – 2 253,32 млрд грн, спеціальний – 260,55 млрд грн) (мал. 1).
Проєкт ДБУ-23 передбачає спрямувати кошти за такими пріоритетними напрямами (мал. 3):
- національна безпека та оборона – 1 141,1 млрд грн або 17,8 % ВВП – майже втричі більше, ніж закладено у Державному бюджеті України на 2022 р.;
- охорона здоров’я – 175,7 млрд грн; на реалізацію програми медичних гарантій виділено 142,75 млрд грн; на централізовану закупівлю лікарських засобів, медичних виробів та високовартісного медичного обладнання для оснащення закладів охорони здоров’я передбачено 10,3 млрд грн тощо;
- освіта – 155 млрд грн; заплановано спрямувати до місцевих бюджетів кошти освітньої субвенції у сумі 87,5 млрд грн; для відновлення парку шкільних автобусів – 1 млрд грн; на облаштування безпечних умов у закладах загальної середньої освіти – 1,5 млрд грн;
- пенсійне забезпечення та соціальний захист – 403,4 млрд грн; у межах цих видатків Пенсійному фонду України буде спрямовано 232,9 млрд грн; на надання пільг і житлових субсидій громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу – 37,9 млрд грн; на допомогу внутрішньо переміщеним особам на проживання – 57,65 млн грн тощо;
- Фонд розвитку підприємництва – 16 млрд грн; суттєве збільшення видатків для функціонування цього Фонду (на 2022 р. було заплановано 9,3 млрд грн) пов’язане з продовженням реалізації низки державних програм підтримки малого та середнього підприємництва (МСП) та населення – «Доступні кредити 5-7-9 %», «Доступна іпотека 7 %» та «Доступний фінансовий лізинг 5-7-9 %»;
- Фонд ліквідації наслідків збройної агресії – 19,36 млрд грн; є однією з новацій проєкту ДБУ-23; ресурси Фонду формуватимуться за рахунок надходження коштів, пов’язаних з виконанням норм Закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів» (обсяг находжень не визначено), а також коштів, що перераховуються Національним банком України (НБУ) відповідно до Закону України «Про Національний банк України» (19,36 млрд грн), спрямовуватимуться для ліквідації наслідків бойових дій, відновлення об’єктів критичної інфраструктури, житлового фонду та здійснення інших першочергових заходів;
- резервний фонд – 17,3 млрд грн;
- обсяг міжбюджетних трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам – 181,7 млрд грн; з них дотації – 56,6 млрд грн, зокрема додаткова дотація на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на деокупованих, тимчасово окупованих та інших територіях України, що зазнали негативного впливу у зв’язку з повномасштабною агресією Російської Федерації – 23,96 млрд грн; субвенції – 97,9 млрд грн.
У 2023 р. не планується фінансування державних інвестиційних проєктів та відсутня підтримка регіонів у межах Державного фонду регіонального розвитку. Капітальні видатки з державного бюджету залишатимуться на критично низькому рівні – 3,7 %, однак, з місцевих бюджетів видатки заплановано більші – 12,4 %.
Дефіцит державного бюджету передбачено на рівні 1279,8 млрд грн (20 % ВВП) (мал. 1). Він фінансуватиметься за рахунок державних запозичень в обсязі 1 686,83 млрд грн (загальний фонд – 1 516,87 млрд грн, спеціальний фонд – 169,96 млрд грн), з них для погашення державного боргу планується спрямувати 414,99 млрд грн.
Таким чином, відзначимо, що проєкт ДБУ-23 є максимально консервативним та передбачає спрямування коштів лише для реалізації найнагальніших потреб держави й населення.
У вересні набули чинності чергові зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (з початку воєнної агресії РФ проти України зміни вносили 10 разів). Зокрема зміни, внесені Законом України від 30 серпня 2022 № 2549-ІХ, стосувалися фінансового забезпечення заходів, спрямованих на придбання природного газу та підвищення обороноздатності держави. З цією метою затверджено нову бюджетну програму «Придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 років» у сумі 12,7 млрд грн та передбачено збільшення фінансування за програмою «Видатки для Головного управління розвідки Міністерства оборони України на реалізацію заходів щодо підвищення обороноздатності і безпеки держави» на суму 2,0 млрд грн (до майже 2,6 млрд грн). Фінансування зазначених заходів планується здійснити за додаткових державних запозичень. Позитивним наслідком реалізації вказаних змін є фінансування придбання природного газу для проходження опалювального сезону 2022–2023 років, а також додаткова підтримка заходів із підвищення обороноздатності України. Негативним наслідком є подальше зростання дефіциту державного бюджету та державного боргу, що у майбутньому збільшить потреби в коштах для обслуговування та погашення державного боргу.
Уточнено механізми формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану. З цією метою Постановою Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 1083 внесено зміну до підпункту 2 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2022 р. № 252 «Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану» та дозволено виконавчим комітетам відповідних місцевих рад, місцевим державним адміністраціям, військово-цивільним адміністраціям або військовим адміністраціям приймати рішення про передачу коштів між місцевими бюджетами без укладення договорів. Однак, такі рішення про передачу коштів між місцевими бюджетами в обов’язковому порядку підлягають погодженню Мінфіном.
Продовжено роботу щодо фінансового забезпечення за рахунок коштів резервного фонду здійснення першочергових заходів щодо підтримки місцевих органів влади, що здійснювали розміщення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також відбудови зруйнованої й пошкодженої інфраструктури, підтримки бізнесу. Зокрема, у вересні 2022 р.:
1) виділено:
- 49,16 млн грн Міністерству економіки для надання грантів на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства (розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2022 р. № 776-р та від 16 вересня 2022 р. № 818-р);
- 32,75 млн грн обласним державним адміністраціям (для відповідних обласних військових адміністрацій) та Мінрегіону (для Київської міської військової адміністрації) для компенсації витрат за липень 2022 р. за тимчасове розміщення внутрішньо переміщених осіб, які перемістилися у період воєнного стану (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 798-р);
- 60,57 млн грн центральним органам виконавчої влади для покриття витрат за травень 2022 р. закладів, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форми власності, закладів освіти приватної форми власності, у приміщеннях (будівлях) яких в умовах воєнного стану на безоплатній основі розміщувалися тимчасово переміщені особи (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 840-р);
- 33,78 млн грн Міністерству у справах ветеранів для надання одноразової грошової допомоги членам сімей шести осіб, які загинули (померли) під час участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, та 41 особі, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час участі в зазначених операції та заходах (розпорядження Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 р. № 801-р);
- 70,0 млн грн Мінрегіону для Харківської ОВА з метою відбудови пошкодженої філії «Теплоелектроцентраль-3» комунального підприємства «Харківські теплові мережі» та відновлення процесу надання послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води та виробництва електроенергії у м. Харкові (розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 вересня 2022 р. № 835-р);
- 400,0 млн грн Харківській ОДА (для Харківської ОВА) та 300,0 млн грн Київській ОДА (для Київської ОВА) для ліквідації наслідків бойових дій та відновлення інфраструктури населених пунктів в умовах воєнного стану (розпорядження Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2022 р. № 809-р та від 27 вересня 2022 р. № 852-р);
2) ухвалено рішення про перерозподіл та виділення 14,89 млрд грн Укравтодору для фінансового забезпечення на безповоротній основі заходів, визначених пунктом 26 Плану запровадження та забезпечення заходів здійснення правового режиму воєнного стану в Україні, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2022 р. № 181-р «Питання запровадження та забезпечення здійснення заходів правового режиму воєнного стану в Україні» (щодо забезпечення належного функціонування дорожнього господарства, транспортної інфраструктури та інфраструктури, що забезпечує життєдіяльність населення та функціонування держави в умовах воєнного стану). Зазначені кошти виділяються з резервного фонду державного бюджету, який попередньо був поповнений за рахунок скорочення обсягу надання кредитів зі спеціального фонду державного бюджету, джерелом формування яких є надходження від державних зовнішніх запозичень за спільним з Європейським інвестиційним банком проєктом «Європейські дороги України ІІІ (Проєкт «Розвиток транс’європейської транспортної мережі»)», що передбачені Державному агентству автомобільних доріг за програмою 3111600 «Розвиток автомагістралей та реформа дорожнього сектору». Для реалізації зазначеного механізму Мінінфраструктури має погодити цей перерозподіл з Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, затвердити перелік об’єктів та заходів, які фінансуються за рахунок вказаних коштів.
Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з міжнародними партнерами у G7 та Паризькому клубі. Міністр фінансів України С. Марченко 14 вересня 2022 р. підписав меморандум про призупинення виплат за державним та гарантованим державою боргом із групою кредиторів України з країн «Групи семи» та Паризького клубу. Ця угода є продовженням наміру зупинити виплати за двосторонніми боргами з 1 серпня до кінця 2023 р., який група кредиторів оголосила 20 липня. Меморандум підписали представники урядів Канади, Франції, Німеччини, Японії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки.
Призупинення виплат за боргом Україною, підтримане цими країнами, дозволить українському уряду заощадити валютну ліквідність, зменшити бюджетні видатки на обслуговування боргу. Загальна сума боргу, що покривається цим Меморандумом, становить приблизно 3,1 млрд дол. США[2].
3 вересня 2022 р. Україна відзначила 30-ту річницю членства у Міжнародному валютному фонді (МВФ) та співпраці з Групою Світового банку.
- З 1992 р. МВФ системно підтримує Україну з метою забезпечення сталого розвитку та стійкого реагування на виклики. Близько 37 млрд дол. США фінансової підтримки у рамках 13 програм співпраці та впровадження низки структурних реформ у сферах монетарної та фіскальної політики, банківської, судової й податкової систем, митниці, державного управління, боротьби з корупцією, ринку землі та медицини – такими є результати багаторічної злагодженої співпраці України з Фондом.
Під час кожної кризи в Україні МВФ приходив на допомогу. Коли у 2008 р. глобальна фінансова криза сколихнула весь світ, Фонд надав рекордну для України на той час позику у 10,6 млрд дол. США (7 млрд СПЗ – спеціальні права запозичення). Після окупації Криму та початку війни на сході країни Україна отримала два транші загальним обсягом 4,6 млрд дол. США (2,97 млрд СПЗ). Згодом було затверджено програму розширеного фінансування, у рамках якої було отримано 8,7 млрд дол. США (6,15 млрд СПЗ). За цією програмою Україна отримала максимальну кількість траншів – чотири, а перший транш був найбільшим за всю історію й мав розмір приблизно 5 млрд дол. США (3,55 млрд СПЗ).
У березні 2022 р. Рада виконавчих директорів Фонду проголосувала за надання нашій країні коштів у рамках інструменту швидкого фінансування у розмірі 1,4 млрд дол. США (1 млрд СПЗ). Фінансова допомога була вагомим внеском у пом’якшення економічних наслідків вторгнення[3].
13 вересня Президент України Володимир Зеленський провів переговори з головою МВФ Крісталіною Георгієвою, в результаті чого Міжнародний валютний фонд погодив надання Україні ще 1,4 млрд дол. США фінансової допомоги, а наступного року – започаткування нової спеціальної програми.
- З вересня 1992 р. Україна стала членом усіх п’яти структур Групи Світового банку: Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD), Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Міжнародної асоціації розвитку (IDA), Багатосторонньої агенції з гарантування інвестицій (MIGA), Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID). Серед міжнародних кредитно-фінансових організацій Міжнародний банк реконструкції та розвитку є другим, після МВФ, кредитором України. За 30 років плідної співпраці Світовий банк затвердив для України 70 позик загальним обсягом понад 14,4 млрд дол. США та 2,1 млрд євро, з яких наразі отримано 11,8 млрд дол. США та 1,2 млрд євро.
Фінансові ресурси, отримані від Світового банку, використовуються для фінансової та технічної підтримки державного бюджету, допомагають нашій державі впроваджувати інституційні та структурні реформи, а також реалізовувати довгострокові інвестиційні проєкти за пріоритетними напрямами економічного розвитку країни.
Світовий банк з перших днів повномасштабної війни РФ проти України забезпечив підтримку нашої держави. Зокрема, у березні 2022 р., у надзвичайно короткі строки, затверджено додатковий пакет підтримки для України у розмірі понад 500 млн євро, які спрямовано до загального фонду державного бюджету на покриття нагальних соціальних та гуманітарних витрат. Під час воєнного стану в Україні Світовий банк затвердив три позики на загальну суму 1,85 млрд євро та 91,16 млн дол. США.
З метою надання підтримки Україні під час війни Світовий банк створив новий ефективний фінансовий механізм на безповоротній основі – Цільовий фонд багатьох донорів, завдяки чому вдалося залучити грантові кошти на загальну суму 1,1 млрд євро та 7,5 млрд дол. США, які надали США, Велика Британія, Данія, Нідерланди, Австрія, Норвегія, Литва, Латвія та Ісландія[4].
10 вересня 2022 р. на засіданні уряду ухвалено рішення про залучення додаткового фінансування у розмірі 530 млн дол. США у рамках реалізації спільного з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». Кредит буде надано на пільгових умовах під гарантії Великобританії та Данії. Термін погашення кредиту – 19 років з п’ятирічним пільговим періодом. Процентна ставка – 0,25 % річних (нараховується на невикористану частину позики). Кошти буде спрямовано на оплату роботи працівників бюджетної сфери, забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, внутрішньо переміщених осіб (ВПО), а також на оплату медичних послуг за програмою медичних гарантій тощо[5].
Рада Європейського Союзу підтримала пропозиції Європейської Комісії щодо започаткування для України нової масштабної, восьмої за ліком, програми макрофінансової допомоги ЄС у розмірі 5 млрд євро в рамках анонсованого в травні поточного року загального пакету допомоги у сумі 9 млрд євро. Рішення про надання зазначеної фінансової допомоги ухвалено 20 вересня 2022 р. основними інституціями ЄС (Європейською Комісією, Європейським парламентом та Радою Європейського Союзу) у безпрецедентно короткі терміни: 7 вересня Європейська Комісія оголосила пропозицію щодо започаткування допомоги, а 15 вересня Європейський парламент підтримав рішення Комісії. Протягом найближчого часу сторони мають підписати відповідні Меморандум про взаєморозуміння та Кредитну угоду щодо визначення умов, а також юридичних та технічних аспектів надання Україні зазначених пільгових кредитних коштів.
Макрофінансова допомога ЄС буде спрямована на фінансування першочергових потреб Держбюджету та сприятиме збереженню фінансової стабільності України. Загальна сума наданої Україні макрофінансової допомоги ЄС сягатиме 12,21 млрд євро (з урахуванням восьмої за ліком макрофінансової допомоги ЄС та вже отриманих Україною протягом 2014–2022 рр. кредитних коштів у рамках попередніх семи програм)[6],[7].
Україна отримала перші 500 млн євро від Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у рамках пакету негайної допомоги на фінансування відновлення інфраструктури. Кошти, що надійшли 14 вересня 2022 р., призначено для фінансування державних підприємств «Укравтодору» та «Укрзалізниці». Ці кошти є частиною другого пакету допомоги від ЄІБ на суму 1,59 млрд євро, розробленого у тісній співпраці з Європейською комісією. Фінансову допомогу гарантує ЄС у межах Мандату на зовнішнє кредитування та доповнює екстрену фінансову підтримку для України у розмірі 668 млн євро, яка була надана Україні від ЄІБ на початку березня 2022 р.[8].
Україна отримала останній транш гранту обсягом 4,5 млрд дол. США від США з Цільового фонду Світового банку у рамках проєкту «Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні». 17 вересня 2022 р. до державного бюджету України надійшов грант у розмірі 1,5 млрд дол. США. Зазначені грантові кошти буде спрямовано на відшкодування витрат держбюджету для забезпечення пенсійних виплат та окремих програм державної соціальної допомоги, таких як оплата житлово-комунальних послуг, підтримка малозабезпечених сімей, дітей-інвалідів та інвалідів з дитинства, ВПО тощо. Загалом від початку відкритої військової агресії РФ Сполучені Штати Америки за сприяння Світового банку вже надали Україні 8,5 млрд дол. США грантової допомоги[9].
Уряд України отримав 500 млн євро грантових коштів ЄС 28 вересня 2022 р. у рамках підписаного Сторонами 5 вересня поточного року Контракту з розбудови держави та посилення стійкості. Зазначені кошти зараховано до загального фонду державного бюджету та буде спрямовано на забезпечення фінансування найактуальніших видатків держави, зокрема у соціальній та гуманітарній сферах. Частина коштів також спрямовуватиметься на підтримку продовольчої безпеки та посилення економічної стійкості країни через забезпечення безперебійного виробництва сільськогосподарської та харчової продукції, зокрема у спосіб підтримки доступу малих фермерських господарств до оборотного капіталу[10].
Усього з початку війни Україна залучила до держбюджету 18,9 млрд дол. США зовнішньої грантової та кредитної допомоги: у березні – 3,4 млрд дол. США, у квітні – 1,7 млрд дол. США, у травні – 1,5 млрд дол. США, у червні – 4,4 млрд дол. США, у липні – 1,7 млрд дол. США, у серпні – 4,7 млрд дол. США, у вересні – 1,5 млрд дол. США.
Головними іноземними донорами державного бюджету України, станом на 29.09.2022 р., стали: за двосторонніми угодами та грантами – США (8,5 млрд дол. США – грант); ЄС (2,43 млрд дол. США, включаючи грант 132 млн євро); Канада (1,5 млрд дол. США); Німеччина (1,37 млрд дол. США, включаючи грант 1 млрд євро); Японія (0,6 млрд дол. США); за пільговими кредитними угодами з МФО: МВФ (1,4 млрд дол. США); Світовий банк (0,9 млрд дол. США) та ЄІБ (0,7 млрд дол. США)[11].
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Мінфін: У вересні 2022 року до загального фонду державного бюджету надійшло 156,1 млрд грн. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/minfin_u_veresni_2022_roku_do_zagalnogo_fond…
[2] Україна підписала Меморандум про взаєморозуміння щодо призупинення виплат за офіційним боргом з міжнародними партнерами у G7 та Паризькому клубі. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraine_signs_-memorandum_of_understanding_o…
[3] 30 років співпраці з МВФ. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/30_rokiv_spivpratsi_z_mvf-3586
[4] 30 років співпраці зі Світовим банком. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/30_rokiv_spivpratsi_zi_svitovim_-bankom-3587
[5] Уряд схвалив рішення про залучення від МБРР додаткового фінансування у розмірі 530 млн дол. США. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/uriad_skhvaliv_rishennia_pro_zaluchennia_vid…
[6] Європарламент проголосував за надання Україні додаткової макрофінансової допомоги у розмірі 5 млрд євро. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ievroparlament_progolosuvav_za_nadannia_-ukr…
[7] Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні макрофінансової допомоги у розмірі 5 млрд євро. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/rada_ies_ukhvalila_rishennia_pro_nadannia_uk…
[8] Україна отримала перші 500 млн євро від ЄІБ у рамках пакету негайної допомоги на фінансування відновлення інфраструктури. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_pershi_500_mln_ievro_-vid_i…
[9] Україна отримала останній транш гранту об’ємом 4,5 млрд дол. США від США з Цільового фонду Світового банку. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraina_otrimala_ostannii_transh_grantu_obie…
[10] Україна отримала 500 млн євро грантової допомоги від ЄС. URL: https://mof.gov.ua/uk/-news/ukraina_otrimala_500_mln_ievro_grantovoi_do…
[11] Фінансування Державного бюджету України з початку повномасштабної війни станом на 28 вересня 2022 р. URL: https://mof.gov.ua/uk/news/ukraines_state_budget_financing_since_the_be…