Підсумки роботи системи охорони здоров'я у 2022 році

Поділитися:

Система охорони здоров’я України (СОЗ) на початку 2022 р. ще не відновилася повною мірою від стресу, спричиненого пандемією COVID-19, проте наприкінці лютого 2022 р. вже постала перед складними викликами повномасштабної війни. З березня зафіксовано істотне зниження спроможності СОЗ виконувати свої функції внаслідок безпекових ризиків, порушення логістичних ланцюгів, тимчасового кадрового дефіциту та загальної зміни настроїв громадян України. Водночас колапсу системи не відбулося, і вона спромоглася відновити свою функціональність уже в травні.

За підсумками року, обслуговано понад 34 млн звернень громадян (рис. 1) при загальній кількості пацієнтів близько 39,3 млн осіб. Тим часом використання послуг первинної медичної допомоги (ПМД) оцінюють на рівні 75 % – досить непогано з огляду на виклики, пов’язані з війною та загальним рівнем зростання доступності такої допомоги (протягом 2021 р. використання ПМД оцінили в середньому на рівні 56 %).

Систематичні атаки на енергетичну інфраструктуру також мало вплинули на здатність СОЗ надавати медичні послуги. Зокрема, про це свідчить кількість звернень – вона така сама, як і влітку.

Водночас, згідно з проведеним опитуванням, 53 % українців скаржилися на погіршення свого здоров’я протягом 2022 р.[1] 

Рис 1. Кількість звернень громадян протягом року (у % до загальної кількості)
Рис 1. Кількість звернень громадян протягом року (у % до загальної кількості)

Обмеженою досі є доступність лікарських засобів. Так, протягом 2022 р. погашено понад 10 млн рецептів за програмою «Доступні ліки» [1]. Тим часом програмою реімбурсації охоплено лише до 3 % отриманих рецептів. При цьому, як порівняти з попереднім періодом, цей показник не збільшився, а в другому півріччі 2022 р. навіть знизився до 2 %. План закупівель виконано на 94 % запланованого переліку ліків на суму 7,2 млрд грн. Найменше – за програмами «Інфекційні захворювання, що супроводжуються високим рівнем летальності» – 66,7 %; «Вірусні гепатити В і С», «Первинні (вроджені) імунодефіцити», «Дитячі розлади психіки» – 87,5 %. Водночас закупівлі за програмою «Ліки для потреб воєнного стану» виконано на 100 %.

За деякими напрямами потребу в лікарських засобах покрито завдяки гуманітарній допомозі, якої Україна отримала 10,5 тис. т на суму майже 13 млрд грн.

Загальний обсяг споживання ліків, вартість яких підлягає відшкодуванню, 2022 р. скоротився проти 2021 р. на 5,6 % у грошовому вимірі та на 15,3 % – у натуральному [2]. Загалом з бюджету відшкодовано лікарських засобів на суму 7,65 млрд грн [3]. З лютого по вересень спостерігали прострочення платежів (найбільше протягом березня – травня), проте ситуація до кінця року стабілізувалася (рис. 2).

Рис.2 Відсоток прострочених платежів у 2022 р. по відшкодуванню вартості лікарських засобів
Рис.2 Відсоток прострочених платежів у 2022 р. по відшкодуванню вартості лікарських засобів.

Водночас доступність лікарських засобів обмежена з погляду регіонів та за певними нозологіями: є криза з ліками для онкологічних пацієнтів, проте вона виникла через проблеми з їх моніторингом у лікарнях [5].

За інформацією від МОЗ України, програма медичних гарантій 2022 р. отримала рекордне фінансування у 157 млрд грн. При цьому є економія бюджетних коштів на суму близько 4,6 млрд грн, зокрема 2,2 млрд грн – у програмі «Доступні ліки».

Медична інфраструктура України відчутно постраждала внаслідок повномасштабного вторгнення – зазнали пошкодження 1218 об’єктів у закладах охорони здоров’я, з них – 540 лікарень. За оцінками Світового банку, сфері охорони здоров’я завдано збитків на суму понад 1 млрд дол. США. Проте, з урахуванням утраченого потенціалу та інвестицій, оцінки Світового банку зростають до 24 млрд дол. США. Попри це, протягом 2022 р. вже відновлено 113 пошкоджених об’єктів, а 264 перебувають у процесі відновлення.

На кінець 2022 р. зареєстровано 2,2 тис. закладів, що надають медичні послуги населенню. Переважна форма власності є комунальною – 1284 суб’єкти господарювання; серед інших суб’єктів приватні – 297; ФОП – 667 та 2 установи державної форми власності. Загалом у цих закладах на 1 січня 2023 р. кількість зареєстрованих медпрацівників перевищила 325 тис. осіб. Водночас 30 тис. медичних працівників приєдналися до лав Збройних Сил України або стали волонтерами; 2,3 тис. медиків виїхали за кордон; 4,4 тис. стали вимушено переміщеними особами, 106 осіб загинуло. За даними МОЗ, 4436 внутрішньо переміщених медиків скористалися можливістю працевлаштуватися в медичному закладі іншого регіону. Серед них – 2040 лікарів, 1569 фахівців (медичних сестер / братів, акушерів, фельдшерів, асистентів фармацевтів), 827 технічних працівників.

Попри бойові дії, протягом 2022 р. тривало щеплення проти коронавірусної хвороби. Усього за рік проведено майже 4,5 млн щеплень (проти 2,8 у 2021 р). При цьому вакцинація серед жінок у середньому на 25 % вища, ніж серед чоловіків (у попередньому періоді рівень вакцинації жінок був на 28 % вищим за чоловіків), а найбільшу різницю спостерігали навесні – влітку (з березня по серпень) 2022 р. – до 45 % (рис. 3).

Рис. 3 Різниця між кількістю вакцинацій серед жінок та серед чоловіків, 2022 р.
Рис. 3 Різниця між кількістю вакцинацій серед жінок та серед чоловіків, 2022 р.

Упродовж воєнного року тривали реформи галузі. Так, запрацював механізм договорів керованого доступу, який дає можливість домовитися з виробником про особливі умови постачання ліків; запроваджено електронні рецепти на антибіотики та ліки для пацієнтів з розладами психіки; прийнято Закони України «Про систему громадського здоров’я» (передбачає створення сучасної епідеміологічної служби за прикладом Франції та Словаччини) та «Про лікарські засоби» (запроваджує європейські норми та стандарти обігу лікарських засобів). Крім того, унесено зміни до законодавства з метою продовжити другий етап медичної реформи (зокрема об’єднати вторинний і третинний рівні медичної допомоги в один), а також посилено контроль за відпуском лікарських засобів.

Поряд з цим законодавча робота у сфері охорони здоров’я мала багато суперечностей. Так, серед звернень, що заперечують ухвалення законопроєктів та містять пропозиції щодо напрямів формування та реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я, найчисленнішими виявилися питання саме щодо галузі охорони здоров’я – 273,684 тис. (23,7 % загальної кількості питань, порушених у зверненнях громадян до Верховної Ради України) [6].

Таким чином, галузь охорони здоров’я, попри низку проблем, зберегла свою функціональність з можливістю продовжити заплановані реформи – це свідчить про її стійкість. Зростання кількості осіб, що звертались по медичну допомогу, певною мірою компенсовано залишенням меж України іншим прошарком громадян, які потенційно могли бути також споживачами цих послуг.

Відбулося переорієнтування галузі на пріоритетне надання допомоги тим категоріям громадян, які найбільше її потребують. Найперше – пораненим військовослужбовцям та цивільним особам, постраждалим унаслідок бойових дій. Досвід, отриманий СОЗ під час подолання наслідків коронакризи, дає змогу швидше перемкнутись у потрібний режим та мінімізувати негативний ефект управлінської інерції. Проте доволі високий відсоток громадян, які скаржаться на погіршення свого здоров’я, свідчить про обмежені галузеві ресурси, погіршення ситуації з профілактикою захворювань та зосередження галузі на наданні екстреної допомоги.

Дальше функціонування СОЗ має тривати на основі оцінки потреб у медичних послугах з огляду на регіони, з окресленням першочергових напрямів розвитку медичних станів у громадян (виокремлювати їх можливо вже сьогодні) та з урахуванням довгостроковості дії таких станів. Зокрема, ідеться про реабілітаційні послуги, психологічну допомогу, лікування травм та загострення наявних хронічних хвороб.

Так само актуальними є питання фінансового забезпечення галузі та пошуку альтернативних джерел фінансових ресурсів. Вочевидь, через падіння доходів громадян та зростання бідності населення запровадження обов’язкового медичного страхування доцільно відтермінувати, водночас його підвалини варто закладати вже зараз – ці аспекти треба передбачити в наступних кроках медичної реформи, яка триває. Сама реформа має враховувати цілі та проблеми повоєнного відновлення.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД

[1] Див.: URL: http://surl.li/fixsd

[2] Див.: URL: https://www.apteka.ua/article/655149

[3] Див.: URL: https://www.apteka.ua/article/659225

[4] Див.: URL: https://data.gov.ua/dataset/959dca0a-9b74-41ff-a7c8-f8de6398a219

[5] Див.: URL: https://www.apteka.ua/article/656417

[6] Див.: URL: https://www.rada.gov.ua/news/razom/232426.html