Одним із соціально-економічних наслідків російського повномасштабного вторгнення є загострення проблеми дефіциту кадрів на українському ринку праці, а надто робітничих професій. Згідно з результатами останніх досліджень [1], дефіцит кадрів наразі відчувають 74 % опитаних роботодавців (2023 р. цей показник становив 53 %). Опосередкованим свідченням цього утруднення є щораз частіші повідомлення українських ЗМІ про залучення українськими підприємствами працівників-мігрантів.
Актуальна воєнно-політична ситуація в країні є одним з найістотніших чинників, що впливає на регіональні ринки праці – активні бойові дії спричинили виїзд людей за кордон (особливо в перші дні російської навали), а також зумовили мобілізаційні заходи, потрібні для відсічі ворогові. Варто констатувати, що дефіцит кадрів властивий як для прифронтових та географічно близьких до зони бойових дій територій України, так і для т. зв. тилових регіонів – проблема має комплексний характер. У цьому контексті наведемо приклад Закарпатської області.
4 квітня 2024 р. було проведено онлайн-зустріч «Профтехосвіта: навчальні можливості та потреби бізнесу» у межах роботи платформи «Діалог влади та бізнесу». За її результатами промислові підприємства Закарпатської області, з одного боку, указали на нестачу кваліфікованої робочої сили (робітничі професії), а з іншого – на те, що підготовка кадрів на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти не відповідає сучасним вимогам ринку праці.
Оцінка перспектив розвитку регіональних ринків праці в умовах кадрового дефіциту стала однією з центральних тем під час експертного обговорення на Другому міжнародному конгресі Координаційної платформи «ВзаємоДія». Завідувач сектора досліджень західного регіону НІСД, доктор економічних наук Володимир Химинець, коментуючи цю проблему, озвучив додатковий чинник ринку праці – у рамах програми релокації до Закарпатської області (як, утім, і до інших тилових регіонів) були переміщені підприємства, спеціалізація яких не притаманна регіонові. У Закарпатській області ринок праці, а також мережа закладів освіти (як професійної / професійно-технічної освіти, так і вищих навчальних закладів) дотепер не володіють достатніми можливостями для задоволення потреб у кваліфікованих кадрах на релокованих підприємствах – показовим прикладом є «Краматорський завод важкого верстатобудування», який потребує залучення такої робочої сили. Зокрема, зростає потреба оновити чинні та розробити нові освітні програми, адаптовані відповідно до вимог сучасного регіонального ринку праці. Критично важливим для підвищення якості підготовки кваліфікованих робітників є розвиток державно-приватного партнерства, залучення роботодавців до оновлення матеріально-технічної бази закладів освіти (верстатів із числовим програмним управлінням для цілей навчання), організація стажування педагогів та майстрів виробничого навчання на підприємствах. Разом з тим на розвиток системи професійної освіти і навчання значною мірою тисне стереотип сприйняття робітничих професій як непрестижних.
Подолання проблеми дефіциту кадрів у регіонах потребує комплексного підходу, спрямованого як на поліпшення освітньо-навчального компонента, так і на активізацію співробітництва та комунікацій між підприємствами-роботодавцями та закладами освіти. Досягти окреслених цілей можна з допомогою таких заходів:
сприяння розвитку дуального навчання – учні закладів професійної (професійно-технічної) освіти проходять стажування на відповідних підприємствах, зокрема релокованих, поряд з аудиторним навчанням. Важливо розвивати партнерство між закладами професійної (професійно-технічної) освіти та бізнесом (потенційними роботодавцями), що, з одного боку, сприятиме набуттю випускниками потрібних навичок та компетентностей, з іншого, спонукатиме бізнес інвестувати в розвиток матеріально-технічної бази закладів освіти;
залучення коштів міжнародних донорів до оновлення матеріально-технічної бази закладів професійної (професійно-технічної) освіти, закладів вищої освіти, розроблення нових освітніх програм, що сприятиме поліпшенню якості освіти. У цьому контексті важливо ефективно використовувати експертний потенціал агенцій регіонального розвитку, асоціацій проєктних менеджерів у частині написання проєктів, підготовки проєктних заявок на участь у конкурсах грантів, програмах транскордонного співробітництва тощо;
розроблення (за участі роботодавців) короткострокових (2–4 тижні) програм перенавчання / підвищення кваліфікації для представників робітничих професій.
Окремим потенційним рішенням, яке на позір може видатися перспективним, є залучення кваліфікованих мігрантів (включно з географічно близьких регіонів країн ЄС), які можуть тимчасово заповнити актуальні вакансії. Обговоренню цих питань був присвячений Українсько-словацький круглий стіл з питань розвитку регіонального ринку праці, що відбувся 20 червня 2024 р. в Ужгороді (організований Агенцією регіонального розвитку Закарпатської області, спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень) і до участі в якому були залучені керівники словацьких та українських підприємств (зокрема релокованих), а також представники Ужгородської міської ради, державної міграційної служби, експерти й науковці. Під час дискусії представники українських релокованих підприємств констатували, що можуть запропонувати конкурентоспроможні заробітні платні від 40 до 80 тис. грн, або близько 1–2 тис. дол. США, що може стати додатковим мотивувальним чинником для мігрантів (за наявності відповідної інформаційної підтримки та рекрутингової кампанії).
Водночас доцільно поліпшувати інформування населення регіону щодо можливостей працевлаштування, налагоджувати ефективну взаємодію між органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, бізнесом, службою зайнятості, закладами освіти, експертним середовищем щодо визначення потреб регіону в робочій силі, організації професійного навчання та перепідготовки (залежно від потреб економіки).
________________________________________________________________________
[1] Три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в Україні. URL: https://eba.com.ua/try-chverti-robotodavtsiv-vidchuvayut-defitsyt-kadri…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД