«Процес декарбонізації економіки потребує значного ресурсу і для створення нових підприємств, і для перенавчання та працевлаштування громадян»: експертка НІСД взяла участь у вебінарі «State Mediation and Geographies of Transition»

Поділитися:

Завідувачка сектору регіональних стратегій центру регіональних досліджень Ольга Шевченко 22 жовтня 2020 року взяла участь у вебінарі «Державне посередництво та географія перехідного періоду», організованому фахівцями з University of Sheffield, Sheffield Hallam University та Cardiff University (Велика Британія).

Під час вебінару розглядалися питання ролі державних інституцій у становленні низьковуглецевої економіки та використанні відновлювальних джерел енергії. Професори Ейдан Вайл та Віл Ідсон (Dr Aiden While, University of Sheffield, UK Dr Will Eadson, Sheffield Hallam University, UK) презентували розуміння низьковуглецевого переходу як економічної реструктуризації, звертаючи увагу на роль держави у посередництві у просторовому розподілі праці в низьковуглецевих сферах економіки. Вони наголосили, що декарбонізація має бути потужною силою економічної реструктуризації, створюючи нові економічні можливості, однак вона загрожує існуванню робочих місць та інвестиціям до секторів, що вже нездатні пристосуватися до зменшення обсягів видобування корисних копалин і необхідності переходу на нові енергетичні технології. Головним питанням є: чи стане низьковуглецева реструктуризація економіки викликом і загрозою для усталених пропорцій економіки, чи кине виклик і посилить існуючі просторові нерівномірності економіки та на ринках праці. Зміни у просторовому розподілі праці (як об’єктивний результат становлення низьковуглецевої економіки) мають враховувати питання зайнятості і навчання як ключових вимірів низьковуглецевого переходу. Професори охарактеризували нові критичні перспективи низьковуглецевого переходу, вважаючи декарбонізацію формою просторової економічної перебудови, та сформували її потенційні наслідки для посилення і/або протидії існуючим моделям регулювання нерівномірного просторового розвитку.

У рамках дискусії пані Шевченко зазначила, що процес декарбонізації економіки потребує значного ресурсу і для створення нових підприємств, і для перенавчання та працевлаштування громадян. Такий ресурс може бути отриманий не лише з державного бюджету. Оскільки питання переходу до низьковуглецевої економіки стають вже нагальною необхідністю для країн, то значна увага у пошуку ресурсів для реструктуризації економіки має бути приділена і до інших джерел – приватних, коштів міжнародних фондів, а також коштів у розпорядженні місцевої влади. Однак, доцільно говорити не лише про «пошук ресурсів», але і про «правильність або ефективність їх розподілу». А якщо говорити про роль влади, то значно зростає роль саме місцевої влади у формуванні стратегій власного розвитку у контексті запровадження енергоефективних технологій та забезпечення навчання, перепрофілювання та створенні умов для праці. Процеси в Україні, зокрема передача на місця більшої кількості повноважень та ресурсів, стають майданчиком для втілення світових тенденцій т. зв. «низьковуглецевого переходу», і роль місцевої влади при цьому значно зростає.

У своєму виступі Карла де Лорантіс (Carla De Laurentis, Cardiff University, UK) зосередилась на ролі регіонів у реалізації політики відновлюваної енергетики, вивченні взаємозв'язку між державною політикою та впровадженням відновлюваних джерел енергії. Використовуючи дані порівняльних тематичних досліджень по двох регіонах в Італії (Apulia, Tuscany) та двох у Великобританії (Wales, Scotland), дослідник виявила деякі відмінності щодо компетенції регіонів у впровадження політики відновлюваної енергетики у цих двох країнах. Хоча досліджені регіони демонструють різницю у своїх можливостях до збільшення обсягів розміщення відновлюваної енергії, на їх здатність діяти значною мірою впливають центральні уряди, підкреслюючи важливу роль держави у визначенні форми та напрямку використання відновлюваної енергії. Доповідач продемонструвала, що на взаємозв'язок між державною політикою та упровадженням відновлювальної енергетики впливають розбіжності та спільні риси між державним регулюванням економіки загалом та заходами політики у сфері енергетики, що має значні наслідки для практики та результатів територіального управління і упровадження енергозберігаючих технологій на місцях.