Пройшов лише місяць з початку агресії Росії проти України, та Росія уже втратила свою стратегічну перевагу на енергетичному фронті у геополітичній війні з країнами ліберальної демократії.
ЄС усвідомив російську енергетичну удавку на своїй шиї та заходився шукати способи щоб звільнитись від неї, а якщо вдасться, то і завдати удару у відповідь.
І знову, вже вчетверте за останні майже 20 років, Україна змушує бюрократію та політиків ЄС критично поглянути на свою політику в енергетичній сфері. Газові війни 2006 та 2009 років допомогли усвідоми ЄС необхідність зміни моделей функціонування енергетичних ринків, що відображалось у появі другого та третього енергетичних пакетів директив ЄС. Гібридна агресія Росії проти України у 2014 році підштовхнула ЄС збільшити увагу до безпекових питань та підвищення стійкості до загроз. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року примусило ЄС відповідати на питання, чи їх демократична система взагалі має перспективи у зіткненні із авторитарним агресором.
Економічні збитки та політичні втрати України після газових воєн, втрата територій, руйнування економіки та загибель людей, які зазнала Україна внаслідок гарячих воєн, мали стати уроком для ЄС. На жаль, українські уроки не були вивчені аж до березня 2022 року.
Енергетика та зростаюча залежність від російських енергоресурсів стали тим інструментом, який поставив ЄС у економічну та політичну залежність від Росії. Включивши «енергетичну зброю», на доповнення до ядерного шантажу та застосування конвенціональної зброї за межами території Росії, у набір інструментарію гібридного впливу, Кремль сподівався придушити волю ЄС до спротиву та досягти геополітичного реваншу. Затягуванню енергетичного зашморгу сприяла недалекоглядність політикуму ЄС. У рамках демократичних процедур врядування та вільного виявлення своєї позиції вирощені лобісти російських інтересів дозволяли блокувати реалізацію енергетичної політики ЄС, що базується на солідарності та взаємопідтримці.
Серед найбільш ефективних лобістів російських інтересів виявились політики та урядовці Угорщини та Німеччини. Хоча не менш потужне проросійське лобі діяло в Австрії, Італії, Франції та інших країнах ЄС. Істеблішмент цих країн не приховував своєї позиції щодо необхідності «розуміння» інтересів Росії в обмін на збільшення поставок дешевих енергетичних ресурсів.
Напередодні російського вторгнення в Україну Володимир Путін відверто похвально висловився про таку роль прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана: «..маю відзначити, що у результаті Вашої роботи на російському напрямі все-таки багато зробили в інтересах народу Угорщини і в інтересах Росії» [1].
Не менш компліментарно Путін оцінив і тривалу співпрацю з Німеччиною на зустрічі з новообраним федеральним канцлером ФРН [2]. Позиція лідерів Німеччини, з часів Герхарда Шредера, залишалась незмінною і зводилась до тези, що енергетичні проекти є ініціативою приватного бізнесу, і політики у цьому немає. Дана формула фактично є узгодженим, публічним обгрунтуванням такої сепаратної політики з точки зору принципу солідарності ЄС, як з німецької (зберігалась урядом Ангели Меркель [3], і підтримувалась урядом Олафа Шольца [4], щонайменше до 24 лютого 2022), так і з російської сторони [5].
Результатом застосування енергетичної зброї став своєрідний розкол в ЄС щодо цілого ряду питань внутрішньої та зовнішньої політики. При цьому Росія отримала інструмент впливу як на цільові позиції країн ЄС, так і фактично на позицію ЄС загалом. Частково це пов’язано із досягнутим високим рівнем залежності від постачання енергоресурсів з Росії (41% по природному газу, 27% по нафті, 47% по вугіллю) [6]. Частково досягнутий високий рівень життя виборців у країнах ЄС підштовхував політиків проявляти схильність до досягнення компромісів з Росією.
З якої б причини лідери ЄС не погоджувались на компроміс «демократичні цінності в обмін на газ», такий енергетичний важіль з легкістю застосовувався Росією для посилення свого геополітичного впливу в Європі і використовувався для формування «обережного» ставлення ЄС в окремих питаннях міжнародної політики, наприклад щодо членства України в НАТО чи навіть надання допомоги Україні у протидії агресії Росії.
Однак, зусиль та ресурсів проросійського лобі все ж виявилось недостатньо для «викрадення» цілого блоку націй – ЄС, особливо під час найбільшого воєнного конфлікту у Європі.
ЄС започаткував процес спротиву гібридному впливу Росії. На неформальній зустрічі, що відбулась у Парижі 10-11 березня 2022 року, лідери ЄС прийняли декларацію [7] про російську агресію проти України, а також про необхідність посилення обороноздатності, зменшення енергетичної залежності.
Лідери країн ЄС зазначили: «Зіткнувшись із зростаючою нестабільністю, стратегічною конкуренцією та загрозами безпеці, ми вирішили взяти на себе більшу відповідальність за нашу безпеку та вжити подальших рішучих кроків до розбудови нашого європейського суверенітету, зменшення нашої залежності та розроблення нової моделі зростання та інвестування на 2030 рік».
Лідери країн ЄС домовились «якнайшвидше припинити свою залежність від російського імпорту газу, нафти та вугілля» та доручили Єврокомісії запропонувати план зменшення енергетичної залежності ЄС (RePowerEU plan) до кінця травня 2022 року. Для України важливою стала також політична підтримка зусиль щодо гарантування достатнього рівня заповнення газових сховищ і запровадження солідарного механізму їх наповнення (ensuring sufficient levels of gas storage and putting in place coordinated refilling operations), а також посилення інфраструктурної з’єднаності ЄС із безпосередніми сусідніми країнами (enhancing connectivity with our immediate neighbourhood).
Безумовно, це рішення не перекреслило бажання окремих політиків та бізнесменів ЄС «закрити очі» на факти застосування енергетичної зброї Росією та продовжувати вести справи як завжди. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан після зустрічі, поспішив заявити, що ЄС не буде запроваджувати санкції проти російського енергетичного сектору [8], а канцлер Німеччини Олаф Шольц зазначив, що поспішати відмовлятись від російських енергоресурсів його країна не буде [9].
Проте, зрушення відбулись, і ЄС розпочав змінювати свою політику та здійснювати заходи із зменшення енергетичної залежності від Росії. Україна ж отримала можливість здійснити прорив у взаємовідносинах із ЄС у сфері електроенергетики.
16 березня 2022 року Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E на рік раніше запланованого [10]. Україна і Європа становлять тепер єдиний енергетичний простір. Синхронізація дозволить значно підвищити надійність роботи української енергосистеми та забезпечити безпеку постачання електроенергії споживачам. Якщо виникне аварійна ситуація в Україні, то тепер є технічна можливість отримати електроенергію з країн ЄС [11], що суттєво знизить ризики щодо постачання вугілля з Росії.
Слід відзначити й інший напрям зусиль ЄС щодо зниження залежності від Росії, де Україна також може відіграти важливу роль. Використання ЄС наявних в України підземних сховищ природного газу дозволяє не тільки реалізувати плани ЄС щодо формування стратегічного резерву газу, а й повноцінно долучитись Україні до спільного ринку газу ЄС та підвищити свою енергетичну безпеку. Україна вже висловила готовність співпрацювати з ЄС у цьому питанні [12].
Росія своєю неспровокованою агресією проти України та неконструктивною позицією відносно країн Заходу лише пришвидшує трансформацію позиції ЄС щодо Росії.
У відповідь на санкції, накладені на фінансовий сектор Росії, Путін доручив російському уряду перейти на використання російських рублів при торгівлі енергоресурсами з «недружніми» країнами [13]. Таке рішення, яке, власне, було черговою схемою обходу санкцій, роздратувало навіть проросійськи налаштованих політиків ЄС. Навіть Олаф Шольц заявив [14], що це неможливо, і треба дотримуватись існуючих контрактів. Відзначимо, що така позиція була узгодженою, і таку ж відповідь Росії надали інші лідери країн ЄС та Єврокомісії [15].
Більш того, в процесі внутрішніх дискусій було узгоджено і план дій щодо зменшення залежності від Росії. Саміт лідерів ЄС 24-25 березня 2022 року підтвердив прийняту дорожню карту на позачерговому саміті в Парижі 8 березня 2022 року та уточнив завдання з підготовки плану практичних кроків, з врахуванням особливостей різних країн, щодо усунення залежності ЄС від імпорту російських енергоресурсів до 2027 року.
План REPowerEU передбачає, що скорочення споживання газу відбудеться як за рахунок диверсифікації джерел постачання, так і за рахунок економії енергії в будинках (до 15,5 млрд кубометрів на рік), розширення використання відновлюваної енергетики (до 20 млрд кубометрів на рік), а також інших планів підвищення енергоефективності економіки (170 млрд кубометрів на рік до 2030 року). Лише цього року ЄС планує скоротити імпорт російського газу на 100 млрд кубометрів (при 155 млрд кубометрів поставлених Росією до ЄС у 2021 році) [16].
ЄС та США уже оголосили про партнерство у сфері постачання енергоресурсів із США. У рамках домовленостей, США до кінця 2022 року збільшать експорт СПГ до Європи на 15 мільярдів кубометрів з подальшим збільшенням обсягу поставок до 50 мільярдів кубометрів на рік [17]. Німеччина на національному рівні розпочала роботу з налагодження постачання газу з інших країн та домовилась про довгострокове енергетичне партнерство з Катаром та іншими країнами Перської затоки [18].
Безумовно, це лише початок довгого процесу, і проросійське лобі буде чинити запеклий опір зміні політики ЄС, однак основні принципові рішення вже прийнято.
Рівень енергетичної залежності ЄС від Росії буде знижуватись, а Україна стає повноцінним партнером та учасником єдиного енергетичного ринку ЄС.
ЄС отримує нові сфери для інвестування та розвитку новітніх технологій. Цілком можливо, що залежність від викопних видів палива стала перешкодою для ЄС у його зусиллях з побудови вуглецевого-нейтральної економіки та здійснення енергетичного переходу. Можливо, відмова від викопних ресурсів уже була запланована, і необхідно було лише знайти підстави для відмови від Росії. І саме агресивна позиція Кремля допомогла ЄС розірвати цілий ряд формальних та неформальних зобов’язань, посилаючись на своєрідний форс-мажор. На жаль, для України цим форс-мажором є війна.
Україна отримує нові можливості від входження до енергетичного простору ЄС, що суттєво підвищує її енергетичну безпеку, а також можливості перебудови національної економіки та енергетичного сектору на новій технологічній базі. Проте у найближчій перспективі пріоритетом для України є інше - вистояти у війні.
Росія ж має високі шанси залишитись біля розбитого корита. Хоч як не парадоксально, саме вторгнення в Україну, порушення правил ведення війни, масові злочини є для Росії каменем, який блокуватиме її зусилля тримати руку на горлі ЄС. Навіть проросійські політики не зможуть діяти як завжди в умовах масової солідарності з Україною їх виборців.
Щоб спробувати переграти ситуацію в енергетичних стосунках з ЄС, зберегти частину ринку зараз і мати можливість його розширювати у майбутньому, Росії треба здатись Україні.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Фото: НІСД
Джерела:
[1] Переговоры с Премьер-министром Венгрии Виктором Орбаном. 1 февраля 2022 года. http://kremlin.ru/events/president/news/67682 (дата звернення: 04.03.2022);
В.Путин: «Продолжаются крупные проекты, имею в виду «Пакш» – два новых блока, строительство атомной электростанции. Энергетика в целом занимает большое место в нашем сотрудничестве. 55 процентов потребляемой Венгрией нефти, 80 процентов природного газа поступает из России, всё работает стабильно.
…должен отметить, что в результате Вашей работы на российском направлении всё-таки многое сделали в интересах народа Венгрии и в интересах России. Надеюсь, что такая взаимная работа будет продолжена.»
[2] Пресс-конференция по итогам российско-германских переговоров. 1 февраля 2022 года. http://kremlin.ru/events/president/news/67774
В.Путин: «Всего в России действует порядка четырёх тысяч компаний с участием немецкого капитала. Особое место в двустороннем экономическом сотрудничестве занимает энергетика. Ещё в 70-е годы прошлого века наши страны успешно реализовали знаковый проект, он назывался «газ в обмен на трубы». С тех пор германские и другие европейские потребители надёжно и без перебоев снабжаются российским газом.
В настоящее время Россия обеспечивает более трети потребности ФРГ в энергоносителях – как в нефти (34 процента), так и в природном газе (35, даже 35,4 процента). В 2021 году Германии поставлено российского газа в объёме 50,7 миллиарда кубических метров.»
[3] Germany’s Merkel Defends Russian Gas Pipeline Plan. URL: http://www.wsj.com/articles/germanys-merkel-defends-russian-gas-pipeline-plan-1450447499 (дата звернення: 20.03.22)
[4] „Deutsche Behörde entscheidet“ - Scholz sieht in Nord Stream 2 keine politische Frage mehr. URL:https://www.welt.de/politik/ausland/article235711676/Scholz-sieht-in-Nord-Stream-2-keine-politische-Frage-mehr-Behoerde-entscheidet.html (дата звернення: 20.03.22)
[5] Пресс-конференция по итогам российско-германских переговоров. 15 февраля 2022 года. http://kremlin.ru/events/president/news/67774 (дата звернення: 20.03.22)
В. Путин: «… регулятор Федеративной Республики проводит процедуры сертификации газопровода «Северный поток – 2», который с декабря прошлого года с технической точки зрения полностью готов к работе. Не раз говорил, что этот проект – это чисто коммерческий проект, и никакой политики, никакой политической окраски здесь нет.»
[6] From where do we import energy? https://ec.europa.eu/eurostat/cache/infographs/energy/bloc-2c.html
[7] The Versailles declaration, 10 and 11 March 2022 https://www.consilium.europa.eu/en/press/press-releases/2022/03/11/the-versailles-declaration-10-11-03-2022/
[8] Hungary PM Orban says EU will not sanction Russian gas or oil. March 11, 2022. https://www.reuters.com/world/europe/hungary-pm-orban-says-eu-will-not-sanction-russian-gas-or-oil-2022-03-11/
[9] Germany Says It Won't Stop Buying Russian Energy Despite Moscow’s War in Ukraine. https://www.wsj.com/livecoverage/russia-ukraine-latest-news-2022-03-07/card/germany-says-it-won-t-stop-buying-russian-energy-despite-moscow-s-war-in-ukraine-1RLThH0sOukkiygAXV9x
[10] Енергосистема України стала частиною енергосистеми Європи. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245641705&cat_id=35109
[11] Після синхронізації з ENTSO-E можемо збільшити пропускну здатність мереж між Європою і Україною до 5 ГВт. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245641854&cat_id=35109
[12] Українські ПСГ готові прийняти стратегічний запас європейського газу. http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/publish/article?art_id=245642404&cat
[13] Рutin's gas-for-rubles plan set to worsen EU energy crunch. https://www.dw.com/en/putins-gas-for-rubles-plan-set-to-worsen-eu-energy-crunch/a-61250164
[14] Germany Won't Pay Russia in Rubles for Natural Gas, Defying Putin Request. https://www.newsweek.com/germany-russia-natural-gas-payment-rubles-1691570
[15] EU Leaders Call Putin's Rubles-For-Gas Plan Breach Of Contract.
https://www.rferl.org/a/eu-russia-gas-oil-rubles/31769029.html
[16] REPowerEU: Joint European action for more affordable, secure and sustainable energy. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/ip_22_1511
[17] FACT SHEET: United States and European Commission Announce Task Force to Reduce Europe’s Dependence on Russian Fossil Fuels
https://www.whitehouse.gov/briefing-room/statements-releases/2022/03/25/fact-sheet-united-states-and-european-commission-announce-task-force-to-reduce-europes-dependence-on-russian-fossil-fuels/
[18] Qatar to help Germany cut reliance on Russian gas, says minister. https://www.dw.com/en/qatar-to-help-germany-cut-reliance-on-russian-gas-says-minister/a-61191584