Вплив енергетичних обмежень на функціонування промисловості України

Поділитися:

Масовані обстріли російськими військами об’єктів енергетики й енергетичної інфраструктури України наприкінці 2022 р. і початку 2023 р. завдали суттєвого негативного впливу на функціонування підприємств промисловості.

Серед галузей переробної промисловості найбільше електроенергії споживають чорна металургія (у 2020 р. – 15216 ГВт-год.), харчова промисловість (4588 ГВт-год.), хімічна галузь (3964 ГВт-год.); відповідно, підприємства цих галузей зазнають особливо відчутного впливу енергетичних обмежень.

У металургійній галузі через обмеження енергопостачання про тимчасове зупинення більшості виробничих процесів до стабілізації енергозабезпечення 23 листопада 2022 р. оголосив металургійний комбінат «Каметсталь» групи «Метінвест», а 24 листопада 2022 р. – ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Скоротила потужності «Ferrexpo» (за підсумками жовтня – грудня 2022 р. компанія зменшила виробництво окатишів на 64,2 % порівняно з попереднім кварталом). За підсумками 2022 р. скорочення виробництва чавуну становило 69,8 %, сталі – 70,7 %, прокату – 72 % порівняно з показниками 2021 р. [1]. Падіння виробництва поглибилось наприкінці 2022 р.: у грудні порівняно з листопадом чавуну було вироблено на 26,3 % менше, прокату – на 51,3 %, сталі – на 66 %, тоді як у листопаді, порівняно з жовтнем, падіння виробництва зазначеної продукції становило 4,0 %, 23,2 % і 1,6 % відповідно. Окрім прямих утрат від зупинення потужностей зменшився попит на металопродукцію з боку інших секторів економіки, змушених скоротити або зупинити виробництво через нестабільне енергопостачання. Так, через ракетні атаки на українську енергетичну інфраструктуру в жовтні – листопаді 2022 р. попит на металопродукцію впав приблизно вдвічі [2]. За оцінками експертів галузі, у разі стабілізації енергосистеми темпи падіння виробництва у металургійній промисловості в 2023 р. можуть уповільнитися й становити 58 % [3].

У хімічній промисловості енергетичні обмеження вразили насамперед підприємства основної хімії, мінеральних добрив, гумових виробів та інші енергоємні виробництва.

Після початку повномасштабного вторгнення в Україні продовжили працювати лише два великих заводи з виробництва добрив – черкаський ПрАТ «Азот» та ПрАТ «Рівнеазот». 22 жовтня 2022 р. внаслідок ракетної атаки по об’єктах енергетичної інфраструктури відбулася аварійна зупинка основних цехів ПрАТ «Рівнеазот» – з виробництва аміаку, азотної кислоти, вапняково-аміачної селітри й аміачної селітри; завод не працював 12 днів. Для стабілізації ситуації з енергозабезпеченням черкаський «Азот» та «Рівнеазот» оптимізували виробничий процес, запровадили низку технологічних рішень щодо енергозбереження. Зокрема, встановлення системи власної енергогенерації дало змогу скоротити витрати електроенергії на 40 % [4]. Уже на початку лютого 2023 р. черкаський «Азот» збільшив потужність з 30 % до 70 % – працюють цехи з виробництва аміаку, аміачної селітри, карбаміду. «Рівнеазот» наростив потужності до 50 % – запустив аміачний цех, цехи аміачної селітри та вапняково-аміачної селітри. Потужного імпульсу в боротьбі з енергоризиками на підприємствах галузі надало очікуване зростання споживання добрив в Україні в 2023 р. на 15–20 % [5]. Значно сприяли цьому зернова угода та сезонний попит на добрива. Зазначене дає можливість аграріям збільшити виручку та обсяги закупівлі добрив.

Малі підприємства хімічної галузі завдяки меншій енергоємності та можливостям диверсифікації енергопостачань змогли краще адаптуватися до енергетичних обмежень. Це сприяло збереженню українського виробництва хімічних товарів споживчого та промислового призначення – синтетичних миючих засобів, мила, косметичних виробів, лакофарбових матеріалів, пігментів та барвників, гумових та пластмасових виробів воєнно-промислового, промислового, побутового, будівельного використання тощо[6].

Високий попит на фармацевтичну продукцію з боку населення та замовлення для потреб фронту дали змогу фармацевтичній галузі зберегти відносно високі обсяги виробництва попри те, що на її підприємствах, котрі  належать до критичної інфраструктури, також відбуваються відключення електроенергії. Стабілізувати роботу галузі в умовах енергетичних обмежень удалося завдяки встановленню потужних генераторів, здатних забезпечити підприємства електроенергією протягом трьох діб, а також відкриттю нових виробництв за кордоном [7] («Фармак»), перенесенню окремих виробничих процесів на нічні зміни та вихідні, використанню LED-освітлення, диверсифікації енергоресурсів, зниженню температури у виробничих приміщеннях, збільшенню швидкості роботи машин тощо [8].

У харчовій галузі значною мірою постраждало виробництво молочних продуктів. Знеструмлення виробників та переробників молочних продуктів внаслідок обстрілів, а також планові відключення задля економії електроенергії порушують основні виробничі процеси молокопереробних підприємств. Виробники молочних продуктів уже збільшували відпускні ціни восени 2022 р. За оцінками Асоціації виробників молока, вартість молочних продуктів зросте в 2023 р. ще на 20–25 % через проблеми з енергопостачанням і подорожчанням собівартості продукції [9].

Перебої з енергопостачанням вкрай негативно впливають на олійно-жирову галузь – постійні відключення олійно-жирових підприємств з безперервним циклом виробництва є ризикованими, оскільки підприємства віднесені до вибухонебезпечних. Криза в енергетичному секторі країни, ліміти на використання електроенергії призвели до зменшення переробки соняшнику – за чотири місяці 2022/23 маркетингового року (вересень – грудень) в Україні перероблено близько 4,48 млн т соняшнику, що стало мінімумом з сезону 2015/16 маркетингового року. У разі зупинки ліній з фасування олії, варто очікувати перебоїв з постачанням продукції до роздрібних мереж.

Деякі великі підприємства в Україні є енергонезалежними. На тлі відключень електроенергії через ракетні атаки виробники олії додатково почали встановлювати турбіни для виробництва електроенергії й забезпечення безперебійного процесу переробки насіння олійних культур та випуску рослинної олії. Перебої з електроенергією торкнулись і портів – уповільнилися вивантаження та перевалка вантажів, суттєво збільшилися черги з автомобільного та залізничного транспорту в припортовій зоні.

Серед постраждалих напрямів харчової галузі – виробництво комбікормів, адже обладнання комбікормових заводів потребує певної напруги для запуску та роботи, забезпечення повного процесу виробництва, що на дизель-генераторах зробити неможливо.

Стійкість виробничих процесів навіть під час відключень електроенергії втримала від значного падіння показники виробництва в борошномельній галузі, яка розвивалася в умовах ажіотажного внутрішнього попиту, що сприяло відновленню роботи й повному завантаженню млинів та багатьох невеликих борошномельних підприємств. Натомість набагато болючішими виявилися наслідки енергодефіциту для хлібопекарської галузі, яка зазнала відчутних утрат. Процес випікання хліба є безперервним, і під час дії графіку стабілізаційних або аварійних відключень забезпечити технологію виробництва вкрай складно. Використання генераторів є дороговартісним: генератор, необхідний для забезпечення потреб хлібозаводу середніх розмірів, коштує 3–4 млн грн. Проте, попри значне збільшення виробничих витрат, зростання цін на хліб у 2022 р. було меншим, ніж на інші харчові продукти, і становило 20–25 % залежно від регіону та сорту хліба. За прогнозами, зростання вартості хліба в найближчі місяці не перевищуватиме кілька відсотків [10].

У легкій промисловості гнучкість роботи підприємств, переважна більшість яких належить до малого і середнього підприємництва, невисока енергоємність, а також стабільно високий попит на товари легкої промисловості для ЗСУ забезпечували більш високу стійкість та швидку адаптацію до енергетичних обмежень.

Розглянемо негативні наслідки енергетичних обмежень, дефіциту енергоресурсів для промисловості та економіки України.

  • Посилення інфляційних тенденцій. Основними причинами стануть висока вартість електроенергії, що виробляється генераторами, порівняно з тарифами Укренерго (якщо ціна електроенергії Укренерго для підприємств становить 3–6 грн/кВт⋅год, то з використанням генератора вона зростає до 15–20 грн/кВт⋅год) [11]. Також імовірне подальше зростання граничних цін і тарифів на електроенергію для промислових споживачів.
  • Скорочення експорту товарів (зокрема певної продовольчої продукції – передусім соняшникової олії, а також металургійних виробів), зростання товарного імпорту, насамперед нафтопродуктів (для забезпечення роботи генераторів), а також продукції машинобудування (для відновлення зруйнованих і пошкоджених об’єктів енергосистеми України).
  • Зниження економічної активності підприємств та погіршення їхніх очікувань. Дефіцит енергоресурсів став одним із основних чинників посилення песимістичних очікувань промислових підприємств: дифузійний індекс очікувань ділової активності підприємств промисловості знизився до 40,6 п. у січні 2023 р. з 43,4 п. у грудні 2022 р. Загалом в економіці індекс очікувань ділової активності (ІОДА) у січні 2023 р. знизився до 37,5 п. (у грудні 2022 р. він дорівнював 42,1 п.) [12].

На державному рівні вживаються заходи для забезпечення України електроенергією, необхідною для функціонування підприємств в умовах масованих ракетних ударів РФ по об’єктах критичної енергетичної інфраструктури.

  • Запроваджено ввезення без оподаткування ввізним митом та ПДВ генераторів, «Starlink», іншого обладнання для енергетики завдяки ухваленню відповідних законів України [13]. Розширено список імпортних товарів, які завозяться до України без сплати ввізного мита та ПДВ, обладнання, яке має допомогти країні подолати наслідки енергетичної кризи (генератори, акумулятори тощо); пізніше до переліку додано комплектовання для виготовлення енергетичного обладнання, що стимулюватиме виробництво такого обладнання в Україні [14]. Упровадження таких ініціатив має забезпечити потреби внутрішнього ринку в обладнанні для відновлення та стабілізації електро- та газопостачання споживачам.
  • У грудні 2022 р. КМУ визначив чотири пріоритетні групи для постачань електроенергії [15], а саме:
    1) критична інфраструктура, зокрема об’єкти водо-, теплопостачання та лікарні;
    2) об’єкти ВПК, які працюють на оборону держави;
    3) бізнес, який виготовляє критично важливі товари та продукти – наприклад, хлібопекарні та молокозаводи;
    4) житловий сектор.
    До об’єктів критичної інфраструктури віднесено підприємства хімічної, металургійної, оборонної, космічної, авіаційної, суднобудівної, фармацевтичної галузей, виробництво та переробку сільськогосподарської та/або харчової продукції [16].
  • Спрощено імпорт генераторів та іншого енергетичного обладнання. Нове положення щодо ввезення на митну територію України тимчасово (до припинення або скасування воєнного стану та протягом наступних 90 календарних днів) передбачає не застосовувати до таких товарів вимоги про наявність декларації про відповідність та маркування знаком відповідності технічним регламентам [17].
  • Запроваджено механізм імпорту електроенергії з ЄС, що зменшить залежність виробників від планових відключень електроенергії та допоможе функціонувати підприємствам [18]. На початку лютого поточного року перше приватне підприємство з Рівного уклало контракт на імпорт електроенергії з ЄС, що гарантовано захищає його від планових обмежень електропостачання в об’ємах закупленої електроенергії та сприятиме зниженню навантаження на систему енергопостачання області.

Подальші кроки із забезпечення енергетичної стійкості промисловості потребують модернізації та відбудови системи енергетичного забезпечення виробництв за принципом «краще, ніж було» (build back better), сприяння використанню систем розосередженої генерації енергії, розумних мереж (SMART-grids), диверсифікованих енергетичних ресурсів та відповідної інфраструктури у промисловості, задіяння альтернативних ресурсів енергозабезпечення, що досі не використовувались або використовувались недостатньо.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

Список використаних джерел:

[1] Результати діяльності металургійної галузі України за 12 місяців 2022 р. Укрметалургпром. 2023. 10  січ. URL: https://www.ukrmetprom.org/rezultati-diyalnosti-metalurgiynoi-14/

[2] Українські металурги в листопаді 2022 року виробили 222 тис. т прокату. GMK.Center. 2022. 12 груд. URL: https://gmk.center/ua/news/ukrainski-metalurgi-v-listopadi-2022-roku-vi…

[3] Єрмоленко Г. Стан діяльності ГМК України за підсумками 11 місяців 2022 року. GMK.Center. 2022. 26 груд. URL: https://gmk.center/ua/posts/stan-diyalnosti-gmk-ukraini-za-11-misyaciv-…

[4] OSTCHEM у 2022 році скоротив виробництво міндобрив на 70 %. Kurkul. 2023. 11 січ. URL: https://kurkul.com/news/32253-ostchem-u-2022-rotsi-skorotila-virobnitst…

[5] OSTCHEM збільшив завантаження виробничих потужностей та знизив ціни на мінеральні добрива. Group DF. 2023. 07 лют. URL: https://groupdf.com/uk/pres-tsentr/novini/ostchem-zbil-ca-b9shyv-zavant…

[6] Аналітична оцінка ситуації у хімічній промисловості України та на внутрішньому товарному ринку хімічної продукції за підсумками 2022 року (попередні дані). ДП «Черкаський НДІТЕХІМ». URL: http://www.nditekhim.com.ua/wpcontent/uploads/2023/01/HPU-Vyp-82022-ric…

[7] Українських ліків у Європі стане більше: «Фармак» будує завод в Іспанії. Фармак. 2022. 23 лист. URL: https://farmak.ua/news/ukrayinskih-likiv-u-evropi-stane-bilshe-farmak-b…

[8] Фармвиробники можуть скоротити виробництво через проблеми з енергопостачанням, просять урегулювати відключення фармзаводів. Інтерфакс-Україна. 2022. 04 лист. URL: https://interfax.com.ua/news/pharmacy/870044.html

[9] Молочні продукти для українців стануть розкішшю: коли та на скільки подорожчають. Lviv.Media. 2023. 13 січ. URL: https://lviv.media/ekonomika/63205-molochni-produkti-dlya-ukrayinciv-st…

[10] Чи загрожує українцям дефіцит і подорожчання хліба: з’явився прогноз. Всеукраїнська асоціація пекарів. 2023. 11 січ. URL: https://vap.org.ua/news/chi-zagrozhuie-ukraincjam-deficit-i-podorozhcha…

[11] Якщо ціна електроенергії Укренерго для підприємств становить 3–6 грн/кВт⋅год, то з використанням генератора вона зростає до 15–20 грн/кВт⋅год.

[12] Щомісячні опитування підприємств України, січень 2023 року / Національний банк України. 2023. 01 лют. URL: https://bank.gov.ua/ua/news/all/schomisyachni-opituvannya-pidpriyemstv-…

[13] Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України: Закон України від 13.12.2022  № 2836-IX; Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України : Закон України від 13.12.2022  № 2837-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2836-IX#Text, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2837-IX#Text

[14]  Про внесення змін до переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість та які звільняються від сплати ввізного мита : Постанови КМУ від 09.11.2022 № 1260, від 29.11.2022 № 1340. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1260-2022-%D0%BF#Text ; https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-vnesennia-zmin-do-pereliku-tovariv-u-to…

[15] Кабмін визначив чотири пріоритетні групи, яким надаватимуть електрику першочергово. Бабель. 2022. 09 груд. URL: https://babel.ua/news/88065-kabmin-viznachiv-chotiri-prioritetni-grupi-…

[16] Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109 : Постанова КМУ від 16.12.2022  № 1384. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1384-2022-%D0%BF#Text

[17] Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 09.11.2022 № 1260 : Постанова КМУ від 16.11.2022  № 1288. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1288-2022-%D0%BF#Text

[18] Про затвердження Положення про особливості імпорту електричної енергії під час проходження осінньо-зимового періоду 2022/23 року в умовах правового режиму воєнного стану в Україні : Постанова КМУ від 03.01.2023 № 1. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1-2023-%D0%BF#Text