Резюме. Розглянуто основні події у сфері цифрової трансформації економіки в січні 2025 р. як підґрунтя для інтеграції України до Європейського Союзу та гармонізації вітчизняного законодавства з європейським у сфері електронних комунікацій. Окреслено законодавчі ініціативи для отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС щодо постачання послуг роумінгу, забезпечення безперебійності надання електронних довірчих послуг і встановлення європейських стандартів для телеком-ринку. Створення умов для цифрових перетворень економіки як основи ефективної, прозорої та інклюзивної системи задля забезпечення нового етапу в розвитку цифрової держави сприяє впровадженню розумних підходів та цифровому розвитку інноваційної діяльності. Такий цифровий перехід формує передумови для побудови нової екосистеми у сфері інновацій, що є критично важливими для захисту суверенітету та територіальної цілісності, економічного розвитку країни, відбудови й підтримки процесу трансформації України. Розкриттю потенціалу сприятимуть глобальна рада цифрових лідерів у сферах ІТ і цифрових трансформацій, комплексна реформа інституту наукових парків та інвестиційний каталог імпакт-підприємств для вирішення економічних проблем та створення нової моделі економіки.
Серед визначальних подій цифрової трансформації економіки в січні 2025 р. варто виокремити такі.
Гармонізація вітчизняного законодавства з європейським у сфері електронних комунікацій. У рамках Спільної декларації лідерів країн G7 [1] про підтримку відновлення і реконструкції України та інтеграції України до Європейського Союзу Верховна Рада України ухвалила закон, який забезпечує стабільне функціонування електронних комунікаційних мереж [2]; прийняла за основу проєкт закону про внесення змін до вітчизняного законодавства щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій [3]. Також у парламенті триває розгляд законопроєкту, що врегульовує створення Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України. Норми, що їх містить зазначений проєкт закону, сприятимуть автоматизації процесів відновлення та розвитку України, зокрема управління плануванням і забудовою територій, проєктами будівництва об’єктів нерухомого майна, розвитку та будівництва інфраструктури, регіонального й місцевого розвитку [4] у рамках прийнятої в грудні 2024 р. постанови Кабінету Міністрів України щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні [5]. Утім, впровадження запланованих заходів потребуватиме залучення публічних інвестицій, обробки й оприлюднення великого масиву статистичних даних на регіональному та місцевому рівнях, а також адаптації до нового цифрового режиму в будівництві у спосіб запровадження будівельного інформаційного моделювання (ВІМ-технології) на всіх етапах життєвого циклу об’єктів.
Загалом законодавчі ініціативи в січні 2025 р. було спрямовано на: забезпечення безперебійного надання електронних комунікаційних послуг в особливі періоди населенню, органам влади, зокрема й регіональним, органам місцевого самоврядування; об’єкти критичної інфраструктури; поліпшення умов для отримання Україною режиму внутрішнього ринку з ЄС щодо послуг роумінгу шляхом приєднання до єдиної роумінгової зони Європейського Союзу.
Крім того, експерти напрацьовують положення щодо: розширення повноважень регуляторного органу у сфері електронних комунікацій для підтримки стабільного зв’язку користувачів; ефективного управління інфраструктурою зв’язку; захисту прав та інтересів споживачів; співпраці українських постачальників електронних комунікаційних послуг на рівних умовах з європейськими; вдосконалення процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг; забезпечення прозорості ціноутворення у сфері електронних комунікацій; перегляду ліцензій на користування радіочастотним спектром [6].
Верховна Рада України взяла за основу проєкт закону щодо удосконалення окремих положень та забезпечення безперебійності надання електронних довірчих послуг [7], що дозволить застосовувати відкриті європейські підходи у сфері електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг.
Інтеграція України до Європейського Союзу у сфері електронних комунікацій. З ініціативи Міністерства цифрової трансформації України за підтримки USAID/UKрозроблено Стратегію розвитку електронних комунікацій до 2030 р. як основу для відновлення та розвитку сфери електронних комунікацій [8].
Довідково. Згідно з рейтингом «Digital Quality of Life Index» Україна є першою в світі за показником стабільності фіксованого інтернету. Кількість користувачів зросла до 8,4 млн, 4,2 млн з яких перейшли на сучасну оптоволоконну мережу xPON. За рік побудовано близько 50 000 км таких мереж, а швидкість фіксованого інтернету зросла з 67,7 Мбіт/с у 2023 р. до 83,8 Мбіт/с у 2024 р. Крім того, у 2024 р. мобільні оператори покрили зв’язком та інтернетом 809 населених пунктів і побудували 3400 нових базових станцій. Порівняно з 2023 р. на 35 % підвищилась швидкість мобільного інтернету, яка дорівнює 31,23 Мбіт/с. Для стабільної роботи мереж під час відключень електроенергії було встановлено понад 500 тис. акумуляторів і генераторів. Уряд затвердив план підготовки до запуску пілотного проєкту 5G влітку 2025 р. «Київстар», «VEON» і «Starlink» підписали угоду про впровадження технології супутникового зв’язку Direct to Cell, яка забезпечить зв’язком найвіддаленіші території.
Також Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт, який встановлює європейські стандарти для телеком-ринку та розширює повноваження державного регулятора [9], що визначає повноваження незалежного регулятора зв’язку НКЕК (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку) для вступу України до Євросоюзу та дотримання вимог одного з етапів з приєднання України до єдиної роумінгової зони з ЄС (Roam Like at Home, RLAH). Такі заходи сприятимуть забезпеченню доступу, взаємоз’єднання та сумісності мереж українських та європейських операторів. Крім того, цей процес потребує внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж і послуг [10], а також імплементації законодавства з європейським з метою дотримання принципів регуляторної передбачуваності.
Цифровий розвиток інноваційної діяльності. 14 січня поточного року уряд затвердив Стратегію цифрового розвитку інновацій України до 2030 року (WINWIN), яка окреслює основні напрями, принципи, цілі й завдання державної політики у сфері цифрового розвитку інноваційної діяльності й охоплює 14 провідних галузей [11]. Реалізація Стратегії передбачає створення вітчизняних інноваційних продуктів з доданою вартістю, товарів і послуг та впровадження конкретних кроків для зміцнення інноваційної екосистеми в Україні, ефективного регулювання та відкриття нових ринків. Основними напрямами Стратегії визначені, зокрема, такі технології: оборонні, медичні, біологічні, освітні, напівпровідникові, космічні, державного управління, агротехнічні, імерсивні, штучного інтелекту, безпілотні, автономні системи, зелені. Крім того, за кожним із провідних напрямів Міністерство цифрової трансформації України планує публікувати секторальні стратегії [12].
24 січня 2025 р. опубліковано першу секторальну стратегію однієї з пріоритетних галузей – безпілотних технологій та автономних систем (Аutonomous Vehicles, АUV). Реалізація стратегії АUV спрямована на зміцнення цифрової економіки як в умовах повномасштабної війни, так і на створення нових можливостей для післявоєнного відновлення, інтегруючи автономні рішення в стратегічно важливі сектори економіки (логістику, агросектор, оборону та інфраструктуру). Уже нині стартапи та компанії у сферах штучного інтелекту, інтернету речей (IoT) і робототехніки демонструють здатність створювати унікальні рішення, що можуть масштабуватися на глобальний ринок.
Розвиток AUV не лише прискорить відновлення України, а й пом’якшить проблему дефіциту робочої сили в стратегічно важливих галузях. Крім того, реалізація проєктів у галузі безпілотних технологій та автономних систем відкриє нові обрії для технологій, сприятиме створенню якісно нових робочих місць, розвитку суміжних індустрій та зміцнить позиції України як інноваційного хабу у світі. Утім, реалізація стратегії АUV потребує прискорення впровадження проєктів галузі для їх трансформації в довгостроковий економічний розвиток.
З метою реалізації стратегії WINWIN та секторальних стратегій Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство освіти і науки України запускають комплексну реформу інституту наукових парків – проєкт «Science City» [13], який створить умови для співпраці між науковими установами, університетами, бізнесом і державою та сприятиме подоланню бар’єрів, що гальмують інноваційну діяльність (податкове навантаження, складні процедури закупівель, бюрократизовані операційні процедури). «Science City» також відіграватиме важливу роль в інтеграції України у світовий ринок високих технологій та в залученні міжнародних партнерів до спільних проєктів.
Довідково. Нині в Україні зареєстровано 37 наукових парків, з яких лише 5 провадять інноваційну діяльність. Завдяки ініціативі за три роки планується збільшити кількість активних наукових парків з 5 до 15, обороти наукових парків – до 1–1,5 млрд грн, доходи університетів і наукових установ – до 750 млн грн на рік, що сприятиме створенню робочих місць у високотехнологічних галузях.
Під час Всесвітнього економічного форуму (WEF) «Співпраця заради інтелектуальної епохи», який відбувся в Давосі в січні поточного року, Україна стала співзасновником першої у світі глобальної ради – Global GovTech Board, що об’єднає цифрових лідерів країн світу у сферах ІТ та цифрових трансформацій [14]. Україна та Німеччина, як співзасновники Global GovTech Board, – глобальної гігантської консалтингової корпорації з питань трансміграції (GGTCC), координуватимуть роботу через центри govtech у Києві та Берліні. Така співпраця сприятиме виробленню спільних рішень для подолання глобальних викликів, удосконаленню govtech-практик, розробленню спільних стратегій та побудові ефективних інноваційних урядів майбутнього.
Довідково. Реалізація Global GovTech Board розпочалася зі створення в грудні 2024 р. Київського govtech-центру (GGTC Kyiv), який є другим у світі після Берліна та 21-м вузлом у глобальній мережі Центру четвертої промислової революції (C4IR) Всесвітнього економічного форуму. Основу для лідерства України в галузі govtech було закладено Фондом Східна Європа в результаті реалізації швейцарсько-української програми EGAP (Електронне урядування задля підзвітності влади та участі громади) за підтримки Швейцарії.
Оприлюднено Інвестиційний каталог імпакт-підприємств, що працюють над вирішенням соціальних, екологічних та економічних проблем, сприяючи позитивним змінам у суспільстві та довкіллі, що є важливим кроком до створення нової моделі економіки [15].
Довідково. Нині 89,6 % українських підприємств залучено до допомоги країні під час війни, зокрема 65,4 % допомагають Збройним Силам України. Зросла кількість заявок на інкубаційні програми «SILab Ukraine» з 70–100 до майже 300 у 2024 р. У січні 2025 р. дослідження Глобального альянсу соціального підприємництва Фонду Шваба засвідчило, що у світі налічується близько 10 млн соціальних підприємств, які генерують 2 трлн дол. США доходу та створюють понад 200 млн робочих місць.
В умовах повномасштабної війни РФ проти України цифрова трансформація економіки відіграє провідну роль у забезпеченні швидких та ефективних рішень через співпрацю та інновації у досягненні стійкості держави в умовах війни й повоєнного відновлення.
Список використаних джерел
[1] Спільна декларація про підтримку відновлення та реконструкції України. URL: https://www.president.gov.ua/news/spilna-deklaraciya-pro-pidtrimku-vidn…
[2] Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння забезпеченню сталого функціонування електронних комунікаційних мереж та надання електронних комунікаційних послуг, а також заборони демонтажу електронних комунікаційних мереж в умовах надзвичайного та воєнного стану : Закон України від 17.12.2024 № 4150-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4150-IX#Text
[3] Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм законодавства Європейського Союзу з питань електронних комунікацій : Проєкт Закону від 25.10.2024 № 12150.
URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45101
[4] Про внесення змін до Закону України «Про засади державної регіональної політики» щодо створення Єдиної державної цифрової системи відновлення та розвитку України : Проєкт Закону від 28.10.2024 № 12154.
URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45111
[5] Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні : Постанова Кабінету Міністрів України від 31.12.2024 № 1557. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1557-2024-%D0%BF#Text
[6] Про внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг : Проєкт Закону від 11.10.2024 № 12112.
URL: https://komit.rada.gov.ua/news/main_news/75859.html
[7] Про внесення змін до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» щодо удосконалення окремих положень та забезпечення безперебійності надання електронних довірчих послуг : Проєкт Закону від 01.11.2024 № 12174. URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45132
[8] Стратегія розвитку сфери електронних комунікацій України до 2030 року. URL: https://dzplatforma.com.ua/files/2024/05.2024/strat_rozv_analitmat.pdf
[9] Один з етапів .приєднання до євророумінгу: рада ухвалила законопроєкт, який наближає законодавство України до стандартів ЄС. URL: https://thedigital.gov.ua/news/odin-z-etapiv-priednannya-do-evrorouming…
[10] Про внесення змін до деяких законів України у сфері електронних комунікацій щодо врегулювання окремих питань користування радіочастотним спектром, загальної авторизації та процедури ведення реєстру постачальників електронних комунікаційних мереж та послуг : Проєкт Закону від 11.10.2024 № 12112.
URL: https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/Card/45003
[11] WINWIN: Україна затвердила Стратегію цифрового розвитку інновацій.
[12] WINWIN: Секторальна стратегія розвитку АUV в Україні. URL: https://thedigital.gov.ua/news/winwin-sektoralna-strategiya-rozvitku-au…
[13] Як наукові парки рухатимуть інновації в Україні: новий законопроєкт Science City. URL: https://thedigital.gov.ua/news/yak-naukovi-parki-rukhatimut-innovatsii-…
[14] Обмін досвідом цифрової трансформації: Україна та Німеччина оголосили про запуск ініціативи Global GovTech Board. URL: https://thedigital.gov.ua/news/obmin-dosvidom-tsifrovoi-transformatsii-…
[15] Можливості для імпакт-бізнесів: долучайтеся до каталогу на порталі Дія.Бізнес. URL: https://thedigital.gov.ua/news/mozhlivosti-dlya-impakt-biznesiv-dolucha…
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД