Внаслідок воєнних дій, що ведуться на території України, транспорт і транспортна інфраструктура зазнали суттєвих руйнувань та пошкоджень. За даними Київської школи економіки[1], станом на початок вересня 2022 р., збитки інфраструктури і транспорту становлять відповідно 35,1 млрд дол. США і 2,7 млрд дол. США й надалі зростають. Втрату найбільшого у світі транспортного літака Ан-225 «Мрія» умовно оцінено у 300 млн дол. США.
Зазначимо, що транспортна інфраструктура в Україні у довоєнний час потребувала значного інвестування для її розвитку та модернізації. За дослідженням Європейської Бізнес Асоціації, за підсумками 2021 р., інтегральний показник Інфраструктурного індексу української транспортної галузі дорівнював 2,76 балів із 5-ти можливих[2]. Найвище значення Інфраструктурного індексу зафіксовано у авіаційному транспорті – 3,15 бала. У решті транспортних галузей України інтегральні показники Інфраструктурного індексу розташовані таким чином: автомобільний транспорт – 2,96 бала, внутрішній водний – 2,75, морський – 2,47, залізничний – 2,45 бала.
Отже, відбудова руйнувань має поєднуватися із глибокою модернізацією транспортного комплексу України.
В останні роки залученню інвестицій у розбудову транспортної галузі приділялася значна увага, проте реалізація проєктів з модернізації цього сектору припинилася через розгортання повномасштабної агресії Російської Федерації проти України.
Так, реалізація реформи залізничного транспорту призупинена з початком воєнного стану; фактично зупинено реалізацію основних програм у сфері морського та внутрішнього водного транспорту (Морської доктрини та Стратегії розвитку морських портів України); не можуть бути виконані завдання Плану заходів з виконання Національної транспортної стратегії України та Національної економічної стратегії України; щодо Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування державного значення на 2018–2022 роки, затвердженої Постановою КМУ від 21.03.2018 р. № 382, то виконання планових обсягів робіт на 2022 р. фактично зупинено, при цьому різного ступеню руйнувань зазнали ділянки доріг та їх складові частини, збудовані або відремонтовані в рамках реалізації програми.
Транспортна галузь потребує колосальних фінансових ресурсів на відбудову і відновлення. У проєкті Плану відновлення України, розробленому Національною радою з відновлення України від наслідків війни, створеною відповідно до Указу Президента України від 21.04.2022 № 266/2022, визначено, що загалом на відновлення транспортної інфраструктури України потрібно орієнтовно близько 212,7 млрд грн. Фінансування спрямовуватиметься на реалізацію пріоритетних заходів: відновлення критичних об’єктів транспортної інфраструктури, розбудову залізничних, автомобільних і внутрішніх водних шляхів для налагодження логістики перевезень пасажирів і вантажів, відновлення експорту і забезпечення продовольчої безпеки у світі.
Довідково. Орієнтовні потреби у фінансуванні проєктів на виконання плану відновлення транспортної інфраструктури (на період 2022–2026 рр.) становлять:
1. Залізничний транспорт – 110,7 млрд грн, зокрема:
- - інфраструктурні проєкти – 51,2 млрд грн;
- - пасажирські перевезення – 52,4 млрд грн;
- - вантажні перевезення – 7,1 млрд грн.
2. Авіаційний транспорт – 51,5 млрд грн.
3. Морський та внутрішній водний транспорт – 14,6 млрд грн.
4. Автомобільний, міський електричний транспорт, автомобільні дороги та дорожнє господарство – 993 млрд грн.
Європейський Союз візьме безпосередню участь у проєктах відбудови транспортної інфраструктури, спираючись при цьому на План відновлення України[3]. Ще до війни Європейський інвестиційний банк був одним із найбільших інвесторів транспортної інфраструктури України: у 2021 р. інвестиції у розвиток транспортної інфраструктури, міської мобільності, освітньої інфраструктури та місцевої економіки України, зокрема підвищення стійкості до пандемії COVID-19, сягнули 554 млн євро, а у 2020 р. – перевищували 1 млрд євро. Вже під час воєнних дій в Україні Європейська комісія внесла зміни до індикативних мап Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T), залучивши до неї українські логістичні шляхи. Це рішення є стратегічним кроком у процесі інтеграції України до ЄС і сприятиме реалізації ініціативи «Шляхи солідарності» щодо експорту української аграрної продукції та доставки гуманітарної допомоги в Україну. Зокрема внесено наступні зміни: Північно – Балтійський коридор продовжено через Львів та Київ до Маріуполя; Балто – Чорноморсько – Егейський коридор продовжено через Львів, Чернівці (Румунію і Молдову) до Одеси; коридори Балтійське море – Адріатичне море та Рейн – Дунай проходитимуть через Львів[4].
Крім того, Міністерство транспорту Великої Британії й Міністерство інфраструктури України підписали угоду про план дій з відновлення пошкодженої війною української транспортної інфраструктури[5]. Британські експерти з транспортної інфраструктури передаватимуть знання українським фахівцям щодо реконструкції аеропортів, злітно-посадкових смуг та портів. Департамент транспорту пропонує кошти, інженерну експертизу та транспортні засоби. Також йдеться про пакет підтримки «Української залізниці» вартістю 10 млн фунтів стерлінгів. У рамках пакету буде придбано обладнання для ремонту мостів і облицювання тунелів, основні ручні інструменти та понад 120 транспортних контейнерів, що допоможуть мобілізувати українські зернові поїзди. Наразі підтримка Великобританії для України становить майже 4 млрд фунтів стерлінгів.
З метою координації національних та міжнародних планів інвестування у транспортну галузь України, визначення пріоритетності та послідовності реалізації проєктів потрібно переглянути Національну транспортну стратегію України до 2030 року «Drive Ukraine 2030» та скоригувати План дій до неї, враховуючи при цьому наявні руйнування та зміни в територіальному розміщенні споживачів транспортних послуг. Доцільно також розробити дорожню карту відбудови транспортної галузі й залучити інвестиції до неї, щоб вирішити проблеми, спричинені війною.
Залученню інвестицій у відбудову транспортної галузі сприятиме розвиток державно-приватного партнерства (ДПП).
Довідково. Серед уже наявних масштабних проєктів ДПП у сфері транспорту, Міністерство інфраструктури України підписало договори концесії портів «Херсон» (переданий компанії «Рисоіл-Херсон») та «Ольвія» у Миколаєві (перейшов у концесію дочірній компанії катарської групи QTerminals). Крім того, Мінінфраструктури планувало провести концесійні конкурси у Чорноморському, Одеському, Ізмаїльському та Бердянському морських портах у 2022 р.[6]
Також у 2022 р. планувалося розпочати реалізацію проєкту з будівництва першого концесійного автобану, що мав пролягати за маршрутом Краковець – Броди – Рівне[7]. Згідно із планами, протяжність першого автобану становитиме близько 280 км. Час подолання маршруту може скоротитися з 4 годин 20 хвилин до 2,5 годин. Автобан буде розраховано на швидкість транспорту 130 км/год.
У січні 2021 р. КМУ затвердив Порядок безоплатного проїзду автодорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру (Постанова КМУ від 05.01.2021 р. № 11)[8].
Для розвитку складової частини ДПП у процесі відбудови зруйнованих війною об’єктів необхідно ухвалити Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення механізму залучення приватних інвестицій з використанням механізму державно-приватного партнерства для пришвидшення відновлення зруйнованих війною об’єктів та будівництва нових об’єктів, пов’язаних з післявоєнною перебудовою економіки України» (законопроєкт від 01.07.2022 р. № 7508), який, зокрема, спрощує процедуру і скорочує строки підготовки конкурсів та наступної реалізації будівельної фази для проєктів з відновлення та невеликих проєктів ДПП. При цьому у законопроєкті необхідно, з урахуванням отриманого Україною досвіду передачі морських портів у концесію, передбачити механізми запобігання несправедливому розподілу ризиків і винагород між учасниками проєктів ДПП, а також, з урахуванням воєнного стану в Україні, механізми надання гарантій приватним компаніям під інвестиції у відбудову країни.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
[1] Загальна сума прямих збитків інфраструктури зросла до $114.5 млрд / Київська школа економіки. 2022. 08 вер. URL: https://kse.ua/ua/about-the-school/news/zagalna-suma-pryamih-zbitkiv-in…
[2] Інфраструктурний індекс 2021. Logistics in Ukraine. 2021. 08 груд. URL: https://logistics-ukraine.com/2021/12/08/стан-і-пріоритети-розвитку-тра…
[3] Офіційна сторінка Д. Шмигаля у фейсбуці. URL: https://www.facebook.com/dshmyhal/posts/551254309898014
[4] ЄС включив українські логістичні шляхи до Транс’європейської транспортної мережі. Укрінформ. 2022. 27 лип. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/3538117-es-vkluciv-ukrainski-lo…
[5] New UK-Ukraine transport partnership to rebuild war-torn infrastructure / GOV.UK. 2022. 25 Aug. URL: https://www.gov.uk/government/news/new-uk-ukraine-transport-partnership…
[6] Міністерство інфраструктури очікує у 2022 році 4-6 концесійних конкурсів та пілотних конкурсів щодо оренди та приватизації. Інтерфакс-Україна. 2021. 06 груд. URL: https://interfax.com.ua/news/economic/784273.html
[7] Шмигаль анонсував у 2022 році будівництво першого в Україні концесійного автобану. Факти ICTV. 2021. 09 груд. URL: https://fakty.com.ua/ua/ukraine/suspilstvo/20211209-shmygal-anonsuvav-b…
[8] Про затвердження Порядку безоплатного проїзду автомобільними дорогами, побудованими на умовах концесії, та розмір відшкодування концесіонеру : Постанова КМУ від 5 січня 2021 р. № 11. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/11-2021-%D0%BF#Text