2 липня завідувачка відділу розвитку політичної системи центру суспільних досліджень НІСД Ірина Павленко взяла участь у зустрічі учасників Робочої групи з підготовки проєкту Закону «Про політичні партії в Україні» з експертами Венеціанської комісії та БДІПЛ. Зустріч відбулася за сприяння Національного Демократичного інституту з міжнародних відносин (NDI) та Міжнародної фундації виборчих систем (IFES), при підтримці амбасад в Україні Великої Британії, Канади та США.
У ході зустрічі обговорювалися новації законопроєкту з регулювання внутрішньопартійної діяльності та реєстрації політичних партій в Україні.
В частині реєстрації політичних партій основним предметом дискусії стала норма законопроєкту щодо обов’язковості утворення політичними партіями місцевих осередків у п’яти виборчих регіонах України. Пояснюючи позицію Робочої групи Ірина Павленко, зокрема, наголосила на тому, що запроваджена вимога територіального представництва є важливим елементом у реалізації мети сприяння формуванню в Україні загальнонаціональних партій (на противагу регіональним політичним проєктам) та активнішій роботі партій із виборцями, а також – ширшого представництва партій у регіонах. Хоча вимоги територіального представництва і не є притаманними європейській практиці та оцінюються фахівцями Венеціанської комісії та БДІПЛ як додаткова перепона на шляху реєстрації партій, таке представництво є, певною мірою, політичною традицією України та відповідає інтересам захисту національної безпеки Україні із протидії сепаратизму.
Також, пані Павленко зауважила, що ця територіальна норма, поряд із вимогою мінімального 2000-го членства, як умови участі у загальнонаціональних виборах, яка була розроблена згідно з рекомендаціями Положення про правове регулювання діяльності політичних партій (ухваленого на 84-му пленарному засіданні Венеціанської комісії) в частині правомірності висування різних вимог допуску партій для участі у виборах в залежності від рівня виборів, є насправді значною лібералізацією процедури реєстрації політичних партій в Україні у порівнянні з вимогами нині чинного законодавства.
В частині обговорення питань з організації діяльності політичних партій (внутрішньопартійна демократія) експертка НІСД зауважила, що першочерговою метою при написанні 4-го розділу законопроєкту було прагнення захистити права рядових членів партії. Цей захист розуміється як елемент захисту конституційного права українців на об’єднання у політичні партії. Тому, оцінювання конфліктів всередині партій (які часто є результатом конкуренції) та виключення з членів партій, внаслідок цих конфліктів, як внутрішньопартійної справи, такий підхід на думку експертки НІСД є не зовсім правильним.
Другою метою групи було прагнення зробити партії внутрішньо конкурентними структурами.
Тому, за основу була взята модель розв'язання питань внутрішньопартійної демократії закону про політичні партії Латвійської Республіки. Проте, врахувавши критику експертів Венеціанської комісії та БДІПЛ, а також позиції парламентських фракцій, висловлені їх представниками при обговоренні законопроєкту, за основу був взяти інший, більш поширений в європейських країнах підхід – замість регулювання внутрішньопартійних процедур у законопроєкті поставити вимогу, що дані процедури мають унормовуватися партіями самостійно в їх статутних документах. Разом із тим, пані Павленко зазначила, що група вважає принциповим моментом необхідність визначення у статутах партій періодичності скликання чергових партійних з’їздів (зборів, конференцій), а також забезпечення гарантій скликання на вимогу місцевих партійних осередків позачергових з’їздів (зборів, конференцій). Важливим елементом протидії внутрішньопартійних зловживань та протидії рейдерським захопленням партій є висування вимоги визначення партіями у статутах норм представництва регіональних структур партій на загальнопартійних з’їздах. Наполягалося також на важливості збереження вимог до періодичності переобрання керівних органів та лідерів партій, які мають визначатися партіями також самостійно.
Відповідаючи на критику щодо реальності контролю за дотриманням даних вимог законопроєкту, експертка НІСД зауважила, що основним суб’єктом здійснення такого контролю мають виступати самі члени партій, які зможуть орієнтуватися на захист своїх прав посилаючись на норми майбутнього Закону. Інструментами такого захисту будуть внутрішньопартійні арбітражні органи, вимога створення яких також передбачена у законопроєкті, та (у разі не вирішення конфлікту) суди.
Члени робочої групи висловили подяку експертам Венеціанської комісії та БДІПЛ за висловлені зауваження та надану консультацію при підготовці проєкту Закону «Про політичні партії в Україні».
Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua
Фото: НІСД