6 грудня 2012 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (вул. Пирогова, 7-а) відбулося дев’яте засідання Міжвідомчої експертної робочої групи (МЕРГ) з питань протидії загрозам розповсюдження зброї та матеріалів масового знищення, а також пов’язаних з ними терористичних загроз і захисту критично важливої для забезпечення життєдіяльності держави інфраструктури. У засіданні взяли участь 15 членів групи, які представляли державні органи, в т.ч. Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство закордонних справ, Службу безпеки і Державну службу експортного контролю (Держекспортконтроль), а також Державний науково-технічний центр з ядерної та радіаційної безпеки (ДНТЦ ЯРБ), Національну енергогенеруючу компанію "Енергоатом" і Національний інститут стратегічних досліджень (НІСД). Головувала на засіданні т.в.о. заступника директора НІСД, заступник керівника МЕРГ О.Д. Маркєєва.
Своє вступне слово О.Д.Маркєєва розпочала з поздоровлення присутніх з днем Збройних сил України, відзначивши, що цей день є визначним святом для тих, хто служив і продовжує служити у Збройних силах України, а також для усіх патріотів нашої держави. Далі О.Д.Маркєєва повідомила членам групи, що основною темою чергового засідання будуть проблеми реагування на терористичні акти. Вона нагадала присутнім, що після низки терористичних актів з важкими наслідками, насамперед терактів 11 вересня 2001 року, в багатьох країнах були переглянуті ймовірнісні оцінки загроз та ризиків тероризму в бік їх значного збільшення. "Разом з тим, — підкреслила промовець, — необхідно чітко усвідомлювати, що жодна система забезпечення фізичної безпеки у світі не може гарантувати стовідсотковий захист відповідних об’єктів, систем і ресурсів від несанкціонованих і зловмисних дій. В реальності, навіть найефективніші з них лише зводять до прийнятного з точки зору держави мінімуму ризики, пов‘язані із загрозами терористичних актів та інших злочинів. Тому державні органи разом з іншими суб’єктами процесу повинні вживати всіх заходів щодо забезпечення своєчасного та ефективного реагування на випадок, якщо системи захисту не зможуть запобігти злочинним (у крайньому випадку — терористичним) діям." О.Д.Маркєєва наголосила на важливості вивчення та аналізу інформації про реальні терористичні акти, і винесення практичних уроків з метою удосконалення систем контртерористичних заходів на усіх рівнях. При цьому доповідач відзначила окреме місце, яке займає терористичний акт у Театрі на Дубровці, під час якого було здійснене захоплення більш ніж 900 заручників, адже велика кількість загиблих в результаті операції зі звільнення викликала багато питань з точки зору готовності російських спецслужб до боротьби з тероризмом, зокрема стосовно попередження таких масштабних терактів і реагування на них, включаючи організацію допомоги постраждалим в ході штурму, а також інформаційної політики у період кризи, викликаної терактом.
О.Д.Маркєєва нагадала присутнім, що у жовтні ц.р. минуло 10 років з часу тих трагічних подій, і запропонувала членам групи заслухати доповідь завідувача відділу екологічної та техногенної безпеки НІСД, заступника керівника МЕРГ Ю.М.Скалецького на тему "Організаційно-правові та логістичні проблеми реагування на катастрофічні події природного, техногенного і соціально-політичного характеру", в основу якої було покладено аналіз фактів, що стосуються, саме теракту в Театрі на Дубровці, а також деяких інших терактів на території РФ. Ю.М.Скалецький стисло виклав основні відомості про терористичний акт у Театрі на Дубровці та висловив підтримку позиції тих аналітиків та експертів, які, оцінивши операцію зі звільнення заручників з точки зору силових дій як успішну, піддали її серйозній критиці в частині організації надання допомоги постраждалим, інформаційного супроводу операції та забезпечення інформаційної безпеки під час її проведення. У доповіді було відзначено, зокрема, що при виборі газу для нейтралізації терористів не було враховано важкий стан, в якому перебувала значна частина заручників внаслідок екстремальних умов утримання, фізичного та психологічного виснаження тощо. Також не були вирішені питання своєчасного застосування антидоту і транспортування постраждалих до медичних закладів. Крім того, були виявлені факти використання терористами інформації, яку передавали деякі російські ЗМІ у ході висвітлення кризи. Доповідач зазначив, що визнання російською владою контртерористичної операції зі звільнення заручників у Театрі на Дубровці як, у цілому, успішної призвело до того, що за результатами кризи не було зроблено належних висновків, що, значною мірою, відгукнулося під час подій 1-3 вересня 2004р. у Беслані (Північна Осетія, РФ), коли було захоплено більш ніж 1100 заручників, а у ході штурму загинуло 334 людини, з них 186 дітей, і більш ніж 800 людей було поранено. Крім того, найбільших втрат у своїй історії (10 офіцерів) зазнали спецпідрозділи ФСБ РФ "Альфа" і "Вимпел". До того ж, у ході операції загинуло 2 співробітники МНС РФ.
Натомість,терористи, готуючись до цього теракту, винесли певні уроки з результатів операції у Театрі на Дубровці. Зокрема, як повідомив доповідач, терористи врахували можливість застосування газу при штурмі, а також мали вибухові пристрої, які були розраховані на приведення їх у дію у разі розмикання контактів. Ю.М.Скалецький зазначив, що велика кількість жертв і виявлені в результаті теракту недоліки призвели до серйозних соціально-політичних та організаційно-управлінських наслідків у секторі безпеки РФ.
Переходячи до розгляду проблем реагування на терористичні акти та інші надзвичайні ситуації в Україні, доповідач зазначив наявність достатньо розвинутого національного законодавства у цій сфері, яке включає базовий законодавчий акт — Закон України "Про боротьбу з тероризмом" (2003 р.), наголосивши при цьому, що сучасна безпекова ситуація у світі вимагає постійного удосконалення і оновлення нормативно-правової бази, чому, на його думку, не завжди приділяється належна увага в нашій країні. Він проілюстрував своє твердження тим, що у зазначеному законі, наприклад, не знайшли свого відображення результати адміністративної реформи, і назви деяких суб’єктів боротьби з тероризмом залишилися старими; у законі використовується термін "війська цивільної оборони", які вже не існують, і т. ін.
Ю.М.Скалецький також звернув увагу присутніх на те, що попри значний прогрес, досягнутий у секторі безпеки на ядерному напрямі, де була прийнята і вже переглядається національна проектна загроза ядерним установкам і ядерним матеріалам, іншим радіоактивним матеріалам і джерелам, в нашій країні все ще не запроваджені сучасні підходи до оцінки ризиків, не імплементовані такі важливі міжнародні документи, як Публікація 96 Міжнародної комісії з радіаційного захисту, існують серйозні проблеми фінансового та матеріально-технічного забезпечення виконання прийнятих програм. На завершення доповідач підкреслив важливість міжвідомчих контактів і співпраці на усіх рівнях представників державних органів, науково-дослідних установ та інших організацій, які несуть відповідальність за реагування на надзвичайні події соціально-політичного, техногенного і природного характеру, і закликав членів групи до більш активного спілкування і взаємодії, в т.ч. у рамках МЕРГ.
Далі головуюча на засіданні О.Д.Маркєєва надала слово старшому науковому співробітнику відділу техногенної та екологічної безпеки НІСД С.І.Кондратову, який виступив з доповіддю "Про походження терміну "стокгольмський синдром", тема якої безпосередньо пов’язана із захопленням заручників. Доповідач коротко розповів членам групи історію виникнення терміну, який було введено шведськими криміналістами, щоб дати назву нелогічній, на перший погляд, поведінці заручників під час подій у серпні 1973 р., коли була здійснена спроба пограбування банку в центрі Стокгольму. У доповіді було відзначено, що ця нелогічність полягала у тому, що після кількох днів перебування в екстремальних умовах під впливом постійної загрози насильства і смерті частина заручників фактично перейшла на бік злочинців і стала вимагати від шведського уряду задовольнити вимоги останніх. При чому таке відношення збереглося і після завершення успішної операції зі звільнення заручників. С.І.Кондратов дав стислий опис психологічних механізмів, які призводять до виникнення такого синдрому, і навів кілька історичних прикладів криз із захопленням заручників, у ході яких яскраво проявився "стокгольмській синдром". Доповідач привернув увагу присутніх членів групи до того, що у спеціальній літературі згадуються окремі випадки, коли деякі заручники внаслідок формування у них психологічного стану, описаного як "стокгольмський синдром", навіть намагалися активно протидіяти бійцям спецпідрозділів під час операцій зі звільнення заручників, можливість чого, безумовно, слід ураховувати при плануванні таких операцій.
Крім того, С.І.Кондратов коротко доповів про плани роботи МЕРГ на наступний рік. Він повідомив членам групи, що у 2013 році також заплановано провести чотири засідання (щоквартально), для яких попередньо вже визначені теми основних доповідей. С.І.Кондратов поінформував присутніх про те, що на першому засіданні заплановано розглянути питання інформаційної та кібер-безпеки та їх ролі у захисті критично важливої для функціонування держави інфраструктури. Далі промовець звернув увагу членів групи на те, що основні доповіді наступних трьох засідань передбачено об’єднати загальним методологічним підходом, відповідно до якого побудова систем захисту певних об’єктів відбувається у такій послідовності: оцінка загроз цим об’єктам; оцінка вразливостей об’єктів стосовно визначених загроз; оцінка наслідків у випадку реалізації зазначених загроз; оцінка ризиків, пов’язаних із визначеними загрозами. С.І.Кондратов також ознайомив присутніх з підготовленими у відділі екологічної та техногенної безпеки НІСД пропозиціями, спрямованими на удосконалення інформаційного висвітлення діяльності МЕРГ на сайті НІСД.
У ході загальної дискусії навколо проблем і питань, піднятих у доповідях і повідомленнях, взяли участь В.В.Полянський (Держекспортконтроль), І.Я.Кузмяк (ДНТЦ ЯРБ), Е.В.Чергенець (ГУР МО), О.Д.Маркєєва, Ю.М.Скалецький, С.І.Кондратов.
На завершення засідання О.Д.Маркєєва запропонувала основному доповідачу, заступнику керівника МЕРГ Ю.М.Скалецькому підбити підсумки засідання. Ю.М.Скалецький на основі зроблених доповідей і повідомлень, а також висловлених у ході обговорення думок, зробив висновок про необхідність об’єднання зусиль на шляху до створення ефективної системи реагування на надзвичайні події, включаючи й ті, що у національному законодавстві визначені як "акти технологічного тероризму". Посилаючись на свою участь у недавньому тренуванні на Запорізькій АЕС, присвяченому відпрацюванню процедур реагування на надзвичайні ситуації техногенного характеру, Ю.М.Скалецький зауважив, що на цьому напрямі існує ще достатньо багато проблем, особливо у площині міжвідомчої взаємодії, а також взаємодії між органами державної влади різного рівня. Тому, на його думку, незважаючи на недавні серйозні досягнення, зокрема, забезпечення високого рівня безпеки під час фінальної частини ЄВРО-2012 та отримані після ядерної кризи на АЕС "Фукусіма-І позитивні оцінки стану безпеки на українських АЕС, нам не слід спочивати на лаврах, а необхідно продовжити спільну роботу в цій сфері, в т.ч. спрямовану на створення сучасної національної системи реагування на надзвичайні події будь-якого характеру.