12 березня у Дніпропетровській ОДА відбулось виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку за участі членів Комітету з питань бюджету і Комітету з питань транспорту та інфраструктури. Розглядались шляхи відродження космічної галузі як ключового компонента нової промислової політики України. В засіданні брали участь голова Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко, голова Дніпропетровської обласної ради Святослав Олійник, президент Українського союзу промисловців і підприємців Анатолій Кінах, а також керівники Державного космічного агентства України і ключових підприємств галузі. В якості експерта на засіданні був присутній завідувач сектору досліджень Центрального регіону в місті Дніпрі Олексій Їжак.
Ситуація в космічній галузі є складною. З 17 підприємств галузі вісім є збитковими, два перебувають у стані ліквідації. Проблемою, яка не може бути вирішена без втручання держави, є складний фінансовий стан Південного машинобудівного заводу — найбільшого за активами підприємства галузі. Водночас успішно розвиваються Конструкторське бюро «Південне» (50% виробництва і 70% експорту космічної галузі) і Павлоградський хімічний завод. Вони демонструють значно кращі показники продуктивності праці, ніж в середньому у машинобудуванні України. Ці два підприємства уособлюють різні моделі розвитку, перша з яких побудована на зовнішньоекономічних партнерствах, друга – на використанні можливостей Державного оборонного замовлення. Проте ці моделі мають доповнювати одна одну. Адже на зовнішніх ринках високотехнологічної продукції краще продається те, що купується власною державою, при цьому для впевненого розвитку підприємств державні закупівлі мають бути диверсифіковані комерційними контрактами.
Вдалими є приклади збереження профілів виробництв, які демонструють ДНВП «Об’єднання Комунар», ПАТ «Хартрон», ДП ВО «Київприлад». Успіх цих підприємств залежить від внутрішнього попиту, який знищується необґрунтованим імпортом.
Більшість підприємств галузі зберігає форму державних підприємств, які ще не перетворені на акціонерні товариства. Однак держава не інвестує розвиток галузі. Вже кілька років заблокована Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України. Але й у попередні періоди її фінансування було символічним. Контракти, які приносить окремим підприємствам Державне оборонне замовлення, обмежене поточними інтересами Міністерства оборони.
Водночас в Україні існує значний попит на космічні послуги. Тільки сільське господарство споживає дані космічного спостереження і прогнози на їх основі на суму біля 30 млн дол. на рік. Наразі ці послуги закуповуються у США. Значним попитом, зокрема, у правоохоронної системи, користуються дані щодо розробки бурштину і вирубки лісів, стан інфраструктури на тимчасово окупованих територіях. Значну кількість космічних послуг надає Національний центр управління та випробувань космічних засобів, який має доступ до низки сучасних супутників іноземного виробництва.
Внутрішній ринок може значно збільшитися, якщо в Україні буде змінено культуру споживання космічних послуг. Навіть дещо застарілі і тому дешеві технології, такі як супутники з роздільною здатністю спостереження у кілька метрів, мають значний комерційний потенціал на внутрішньому ринку України. Тому створення замкненого циклу космічних послуг, в якому власні засоби фінансуватимуться власним попитом, має значний економічний потенціал, який може стати драйвером росту.
Перспективним є використання можливостей, які з’явилися внаслідок зняття державної монополії на космічну діяльність. Зокрема, Південний машинобудівний завод покладає значні сподівання на партнерство з українсько-американською приватною компанією Firefly Aerospace, яка розробляє космічні носії легкого класу. До зняття монополії значну частину своєї діяльності Firefly Aerospace була змушена виносити за межі України.
Зняття державної монополії актуалізує питання корпоратизації, тобто перетворення державних підприємств на акціонерні товариства з одночасним виведенням принаймні частини з них зі списку підприємств, які не підлягають приватизації. Це не потребує витрат і спрощує пошук інвесторів, зокрема стратегічних.
Перспективна ініціатива була висловлена головою Дніпропетровської ОДА Олександром Бодаренком – створити механізм спільного фінансування певних проєктів. Обласна адміністрація готова виділити 1-2 млн дол. для запуску вже готового українського супутника спостереження (всього потрібно 8-10 млн дол.).
Ці та інші проєкти мають знайти відбиток у новій Загальнодержавній цільовій науково-технічній космічній програмі України, яка розробляється Державним космічним агентством. Цю роботу планується завершити протягом кількох місяців.
Комітет Верховної Ради України з питань економічного розвитку висловив готовність створювати необхідний клімат розвитку космічної галузі. За результатами засідання була затверджена низка практичних кроків, спрямованих на досягнення даної мети.