4 березня керівниця центру регіональних досліджень НІСД Світлана Ковалівська взяла участь у дискусії в рамках презентації Моніторингового звіту з Цілей Сталого Розвитку (ЦСР) за 2020 рік на тему «Моніторинг ЦСР в Україні»
Під час презентації виступали координаторка системи ООН в Україні Оснат Лубрані, віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанишина, представниця ЮНІСЕФ в Україні Лотта Сільвандер, голова Державної служби статистики Ігор Вернер, директорка інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України Елла Лібанова, директорка департаменту Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Наталія Горшкова, державний експерт Директорату координації державних політик та стратегічного планування Секретаріату Кабінету Міністрів України Артем Тахтаров.
Під час дискусії пані Ковалівська порушила важливі питання імплементації положень Указу Президента України № від 30.09.2019 № 722 «Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року», у т.ч. в частині «упровадження дієвої системи моніторингу реалізації Цілей сталого розвитку України на період до 2030 року» (п. 2.2), зокрема забезпечення моніторингу досягнення ЦСР на регіональному рівні, та відповідно дезагрегації даних та локалізації національних завдань на рівень регіонів та громад.
«Роль та місце індикаторів ЦСР у формування політики регіонального розвитку є надзвичайно важливими, оскільки в процесі стратегічного планування забезпечують експертів доказовою базою, а ЦСР є рамкою, що об’єднує», - зазначила С. Ковалівська. «І це також є актуальним в контексті низки завдань в рамках прийнятої Державної стратегії регіонального розвитку на період 2021-2027 рік, зокрема які були включені до неї за препозиціями НІСД та стосуються забезпечення впровадження ЦСР на регіональному та місцевому рівні, що повинні бути інтегровані у формування політики на всіх рівнях у горизонтальній (галузеві програми та стратегії) та вертикальній площинах (на базовому, субрегіональному, регіональному та макрорегіональному рівні, а також на рівні міжмуніципального співробітництва)», - зазначила експертка НІСД.
Питання викликало жваву дискусію у доповідачів та учасників заходу. Експертами були окреслені перспективи та основні проблеми локалізації ЦСР в Україні. Пан Вернер розповів про перспективи та напрями роботи Держстату в питаннях локалізації індикаторів ЦСР, зокрема ініціативного листа Держстату до Мінрегіону щодо запровадження платформи адміністративних даних, які можуть збиратися на рівні територіальних громад різними органами державної влади, і, на думку пана Вернера, ця база даних в перспективі могла б забезпечити процес моніторингу ЦСР на нижчих рівнях.
Експерти дійшли згоди в питанні нагальної потреби локалізувати не лише індикатори ЦСР, а і відповідні завдання, ставити цільові орієнтири на всіх рівнях публічного управління і це завдання для влади та експертного середовища є актуальним, водночас його вирішення великою мірою залежить від запровадження в Україні системи стратегічного планування.
Загалом за результатами презентації можна сказати, що Україна поступово рухається в процесі досягнення ЦСР-2030, проте цей процес все ще не набув повсюдної імплементації, тому по багатьох показниках експертами відмічаються відставання.
Як наведено у звіті, висока ймовірність досягнення оцінюється лише за кількома цілями, а саме:
- ЦСР 1 «Подолання бідності»,
- ЦСР 3 «Забезпечення здорового способу життя та сприяння благополуччю для всіх у будь-якому віці»,
- ЦСР 4 «Забезпечення всеохоплюючої і справедливої якісної освіти та заохочення можливості навчання впродовж усього життя для всіх»,
- ЦСР 5 «Забезпечення гендерної рівності, розширення прав і можливостей усіх жінок та дівчат».
Майже недосяжними у 2030 році на сьогодні є:
- ЦСР 9 «Створення стійкої інфраструктури, сприяння всеохоплюючій і сталій індустріалізації та інноваціям»,
- ЦСР 10 «Скорочення нерівності»,
- ЦСР 13 «Вжиття невідкладних заходів щодо боротьби зі зміною клімату та її наслідками»,
- ЦСР 14 «Збереження та раціональне використання океанів, морів і морських ресурсів в інтересах сталого розвитку»,
- ЦСР 15 «Захист та відновлення екосистем суші та сприяння їх раціональному використанню, раціональне лісокористування, боротьба з опустелюванням, припинення і повернення назад (розвертання) процесу деградації земель та зупинка процесу втрати біорізноманіття».
При цьому вісім цілей мають середній та низький рівні ймовірності досягнення.
Пандемія, російська агресія та інші виклики безумовно впливають на систему публічного управління в країні та її здатність до ефективного планування та реалізації завдань сталого розвитку і це, на нашу думку, потребує не лише налагодження міжсекторальної, міжрегіональної співпраці, а й запровадження більш дієвих інституційних та організаційних механізмів досягнення ЦСР в Україні на всіх рівнях.
Більш детальні пропозиції на цю тему надані НІСД за посиланнями:
- Запровадженя механізмів досягнення цілей сталого розвитку в Україні у міжрегіональному співробітництві
- Щодо першочергових завдань забезпечення сталого місцевого розвитку в поствиборчий період
- Удосконалення регіонального та місцевого стратегування соціально-економічного розвитку
- Щодо удосконалення координації та моніторингу імплементації цілей сталого розвитку України
Моніторинговий звіт ЦСР 2020 Держстату розміщений за посиланням: