20 червня 2012 року в Національному інституті стратегічних досліджень (НІСД) відбувся «круглий стіл» на тему: «Бюджетна політика в Україні в умовах ризиків сповільнення економічної динаміки», в ході якого були розглянуті напрями та пріоритети бюджетної політики на 2013 рік, ризики для системи державних фінансів в умовах сповільнення економічної динаміки, а також заходи протидії впливу поточних ризиків на бюджетну систему .
У заході взяли участь посадові особи органів державної влади, експерти, представники наукових установ та неурядових організацій та засобів масової інформації.
Відкрив засідання «круглого столу» перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло, який відзначив, що формуючи бюджет на 2013 рік, Україна постане перед подвійним вибором: з одного боку, необхідно реагувати на виклик, пов’язаний із необхідністю максимальної консолідації бюджету, що відбиває загальносвітову тенденцію, з іншого – в умовах поширення депресивних тенденцій держава має розширювати бюджетні видатки з метою стимулювання економічної динаміки. На думку Я. Жаліла, саме у балансуванні між цими двома завданнями і має формуватися бюджет 2013 року.
Підготовлену доповідь до «круглого столу» представив завідувач сектору грошово-фінансової стратегії відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Молдован. Він проаналізував бюджетну політику у 2011 році, поточний стан бюджету та ризики його виконання, окреслив пріоритетні завдання у бюджетній сфері на середньострокову перспективу та запропонував пакет фіскальних заходів на випадок актуалізації деструктивних тенденцій в економіці.
Ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступник голови Національного банку України Олександр Савченко пов’язав уповільнення темпів економічного зростання з двома чинниками: перший виявляється у погіршенні умов торгівлі, а другий пов'язаний із зменшенням кредитування економіки банківською системою. Пропозиції на випадок погіршення фінансової ситуації, на його думку, полягають у розширенні кредитування чи витрат бюджету, в протилежному випадку держава матиме негативні темпи надходжень до бюджету. О. Савченко запропонував відмовитися від податку на нерухомість, обґрунтувавши це тим, що цей податок дестимулює будівельний сектор. Головним резервом збільшення бюджету О. Савченко назвав тіньовий сектор.
Президент Спілки орендарів і підприємців України Віктор Хмільовський висловив думку про те, що поглиблення прогресії податку на доходи фізичних осіб призведе до тінізації заробітної плати та до посилення корупції. Він критично висловився з приводу пропозиції фахівців НІСД що відмови від зниження ставки ПДВ з 20 до 17 %. На його думку, ПДВ не слід розглядати лише як навантаження на кінцевого споживача, оскільки режим фінансової дисципліни в економіці України не дозволяє підприємствам не відчувати на собі цього податку. Крім того, на думку В. Хмільовського, запроваджувати податок на нерухомість ще зарано, оскільки це буде дуже корупційний і неефективний податок.
Виконавчий директор Міжнародного Фонду Блейзера Олег Устенко запропонував групувати ризики, пов’язані з бюджетом, на такі групи: перша – все, що пов’язане з дохідною частиною бюджету, друга – з видатковою, а третя – зі стимулюванням дефіциту державного бюджету. Крім того, він висловив думку про те, що податок на розкіш в урядовому варіанті потрібно розуміти не як податок на розкіш, а як податок на значне чи надмірне споживання. О. Устенко також зазначив, що податки на розкіш та нерухомість є цілком логічними податками, але потребують доопрацювання.
Президент Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України Тетяна Єфименко висловила декілька важливих думок. Зокрема, вона відзначила, що коли відбувається сповільнення темпів економічного зростання, повинні зміцнюватися державні інститути управління. Головна пропозиція – потрібно розглядати не окремо кожну з позицій, тобто доходи, видатки і боргову політику, а дивитися з точки зору ефективності фіскального простору в цілому. Вона зазначила, що до тих пір, поки матиме місце такий великий обсяг готівки, будуть поширеними тіньові схеми. Т. Єфименко запропонувала ввести «нульову» декларацію, щоб на визначену дату декларувалися статки, а далі щоб відбувалася оцінка приросту активів у тієї чи іншої особи. Щодо податку на розкіш позиція Т. Єфименко полягає в тому, що за умови ефективного функціонування системи оподаткування ПДВ не потрібно окремих податків на розкіш, оскільки ПДВ завжди сплачується пропорційно чи імпортній ціні товару, який завозиться на територію України, чи при продажу.
Начальник Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету Державної податкової служби України Захарій Варналій відмітив що, податкове навантаження, зафіксоване в Україні на рівні 19,6 %, не є великим, проте є нерівномірним. Податкові пільги отримує майже половина населення, в той час як їх повинні мати лише соціально незахищені люди. До основних інституційних деформацій, які, з одного боку, заважають економічному розвитку, а з іншого – є великим резервом наповнення бюджету, він відніс тіньову економіку, рейдерство, непродуктивний вплив капіталу, корупцію.
Директор Генерального економічного департаменту Національного банку України Ігор Шумило зауважив, що потрібно мати стійкий середньостроковий бюджет, який забезпечує стійке довгострокове економічне зростання. На його думку, Україна є прикладом однієї з країн, яка демонструє значне зменшення бюджетного дефіциту. Він звернув увагу на відсутність у держави реалістичних макроекономічних і бюджетних показників для прогнозування.
Розглядаючи проблеми бюджету на 2013 рік член Президії Української муніципальної академії Василь Кравченко, наголосив на одній з головних проблем, що повинна бути врахована в бюджетній політиці – вирішення проблем енергозбереження і структурної перебудови економіки країни на базі енергозбереження.
На проблемах місцевих бюджетів та міжбюджетних відносин зупинився експерт Асоціації міст України Олександр Слобожан. Він зазначив, що органи місцевого самоврядування позбавлені можливостей для пошуку додаткових джерел надходжень до місцевих бюджетів. Заплановані в Державному бюджеті на 2012 рік показники доходів місцевих бюджетів завищені, що робить нереальним виконання більшості місцевих бюджетів. Експерт наголосив на необхідності практичної реалізації принципів фінансової автономії місцевого самоврядування. На його думку, найбільший фіскальний резерв – у податку на нерухомість, який повинен стягуватися за соціально прийнятними ставками із всього нерухомого майна, що знаходиться на території місцевих рад.
Заступник начальника управління аналізу бюджету та макроекономічних показників – начальник відділу макроекономічного аналізу Міністерства фінансів України Ольга Булавка вказала на необхідність завершення процесу формування системи державних стратегічних документів, що дозволить визначити напрями бюджетної політики на середньострокову перспективу.
Завідувач відділу фінансових ринків Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України Ольга Іваніцка відзначила той факт, що в Україні недостатньо говориться про можливість впровадження низки нових фіскальних інструментів, що функціонують в розвинених країнах світу, зокрема про податкові кредити, бюджетне інвестування, Банк інфраструктурного розвитку.
Завідувач відділу економіко-математичного моделювання та інформаційно-аналітичного забезпечення фінансово-економічних досліджень Науково-дослідного фінансового інституту Академії фінансового управління при Міністерстві фінансів України Валентина Плескач наголосила, що мета податкової реформи – це ефективна система податкових відносин. Вона відзначила низку позитивних нововведень, які впроваджені в Україні в ході реформи системи державних фінансів, зокрема зниження податкового тиску, впровадження середньострокового прогнозування.
Головний науковий співробітник відділу макроекономічного прогнозування та досліджень тіньової економіки Національного інституту стратегічних досліджень Юрій Харазішвілі представив присутнім прогноз ключових бюджетних параметрів на 2012 та 2013 роки. Крім того, проведені ним розрахунки засвідчили ефективність бюджетного регулювання в періоди економічного падіння, що обґрунтувало доцільність пожвавлення економіки через підвищення бюджетних видатків, спрямованих на інвестиції.
У заключному виступі Я. Жаліло підбив загальні підсумки «круглого столу», Він звернув увагу присутніх на підняте питання щодо змін до законодавства про стратегічне планування, відмітивши, що з наступного року послання Президента України матиме значно суттєвіший вплив на формування значного числа державних стратегічних документів, в тому числі і державного бюджету.