18 грудня 2013 року у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулося засідання "круглого столу" на тему "Економіка України у пошуках післякризової моделі розвитку", у ході якого відбулось обговорення підсумків макроекономічної динаміки України у 2013 році, ризиків та перешкод для забезпечення подальшого економічного зростання, а також пошук основних характеристик нової моделі української економіки для реалізації модернізаційної парадигми розвитку.
У дискусії взяли участь посадові особи органів державної влади, представники наукових та аналітичних установ, неурядових організацій та засобів масової інформації.
Відкрив засідання перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло. Він представив учасникам засідання основні результати підготовленої під його керівництвом фахівцями НІСД аналітичної доповіді «Формування моделі економічного розвитку України у післякризовому світі» і запросив учасників заходу до дискусії з питань, винесених на обговорення.
Аналітична доповідь (оновлена версія від 20.01.14)
Директор Інституту еволюційної економіки Ігор Макаренко розпочав дискусію, звернувши увагу на питання економічної динаміки і основні проблеми та чинники, які на неї впливали. Він відзначив негативні наслідки завищених прогнозів макроекономічної динаміки 2013 року, які мали серйозний вплив на бюджетний процес, наповнення бюджету, касові розриви тощо, та застеріг від повторення подібної ситуації, оскільки бюджет 2014 року формується під надто оптимістичні показники економічної динаміки. І. Макаренко відзначив деякі специфічні особливості проходження кризи в Україні як країні з ринками, що розвиваються, та неврахування цих особливостей центральним банком при формуванні своєї політики. Він акцентував увагу на тому, що українська економіка сьогодні втрачає мільярдні доходи через неефективну банківську систему, корупцію тощо.
Керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський відзначив, що не відбувається формування нового економічного діалогу по лінії «бізнес – влада» та «суспільство – влада». Він застеріг, що без формування загальнонаціонального консенсусу з питань економічного розвитку Україна може опинитись у так званій «дефляційній спіралі». А. Забловський привернув увагу до проблеми зниження конкурентоспроможності українського металургійної продукції і наголосив, що металургійне виробництво може зростати в найближчі роки тільки за рахунок збільшення споживання всередині країни через модернізацію основних фондів української економіки та реалізацію точкових інфраструктурних проектів. Також А. Забловський назвав основні причини, чому не запрацювала Державна програма активізації розвитку економіки на 2013-2014 роки: високий рівень корупції, неадекватність фінансових ресурсів, забюрократизований алгоритм прийняття рішень. Він наголосив на необхідності проведення інвентаризації державних програм, акумулювання внутрішніх інвестиційних ресурсів через стимулювання населення та інвесторів виводити з тіні свої заощадження, посилення довіри, створення рівних правил гри на ринках.
Віце-президент Українського союзу промисловців та підприємців Максим Кунченко відзначив, що 2013 рік був дуже непростим для бізнесу, оскільки динаміка практично всіх основних економічних показників виявилася негативною, втрачено ринки збуту українських товарів у Російській Федерації та частково в Європі, не відбулося відновлення кредитування за прийнятними процентними ставками. Натомість бізнес отримав посилення тиску з боку контролюючих органів через неповернення ПДВ, сплату податків наперед, непрозорість процедур державних закупівель, відсутність результатів з перегляду деяких норм СОТ. М. Кунченко наголосив на необхідності звернути увагу на дисциплінарний фактор у владі та персональну відповідальність за реалізацію прийнятих державних програм.
Народний депутат України Ксенія Ляпіна відзначила наявність тривалого періоду стагнації української економіки, яку обумовлюють не об’єктивні, а переважно суб’єктивні чинники. На її думку, поточна економічна модель побудована на монополізації, тому резерв її розвитку полягає не в реалізації певних програм або пошуку фінансових ресурсів – відповідні механізми не спрацювали за останні роки, оскільки країна знаходиться в стані тотальної корупції та монополізації. К. Ляпіна наголосила на тому, що потенціал розвитку полягає в незалежності судів, що призведе до збільшення захисту прав власності, в подальшому реальному дерегулюванні, в реалізації конкурентної політики. Вона також відзначила, що в бюджеті на 2014 рік не передбачено зменшення податкового навантаження на бізнес, запроваджуються додаткові фіскальні заходи для малого і середнього бізнесу, що свідчить про зростання податкового навантаження на бізнес в умовах стагнації і падіння економічних показників у реальному секторі.
Завідувач кафедри економічної теорії та конкурентної політики факультету економіки, менеджменту та права Київського національного торговельно-економічного університету Василь Лагутін наголосив, що рецесії української економіки має нециклічний характер. Він зазначив, що в нинішній ситуації треба говорити не про те, що ми хочемо мати ефективну інноваційну економіку, зорієнтовану на людину, а про те, що ми можемо реально зробити в даній ситуації. В. Лагутін відзначив важливість піднятого у аналітичній доповіді Інституту питання про формування ємкого, ефективного, цивілізованого внутрішнього ринку, а також розкрив основні проблеми його розбудови. Окремо виступаючий зупинився на питанні інституційного монополізму, який проявляється в особливих формах і характері залежності бізнесу від влади, особливому характері власності, об’єднанні кількох товарних ринків. Також В. Лагутін звернув увагу на проблему територіальної реконсолідації, оскільки існує досить серйозна розбіжність між регіонами.
Президент Академії фінансового управління Міністерства фінансів України Тетяна Єфименко висловила переконання, що країна зараз не знаходиться в умовах післякризової моделі розвитку. Оскільки криза, яка відбувається в ХХІ столітті, має інший характер і відрізняється від класичних криз, на її думку, потрібно говорити про антикризову модель розвитку. Т. Єфименко навела приклади основних механізмів по боротьбі з кризовими явищами в окремих країнах світу. Окремо вона зупинилася на питанні системної кризи в рамках процесу глобалізації, при якій потрібно чітко розуміти закономірності, які сьогодні несе світова фінансова архітектура та здійснити перезавантаження правил взаємодії всіх її складових елементів. Т. Єфименко зазначила, що технологія управління в кризових умовах має орієнтуватися на чинники реагування на невизначеність, ґрунтуватись на аналізі можливих сценаріїв подій та на застосуванні механізмів реагування. На думку виступаючої, в Україні має бути сформована модель, де економічний цикл середньострокового бюджетування чітко прив’язаний до політичного циклу. Т. Єфименко наголосила на необхідності використання в бюджетному процесі принципу прозорості, контролю витрачання коштів бюджету, середньострокового циклу бюджетування, обмеження видатків, удосконалення системи податків.
Науковий консультант Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Сіденко наголосив, що тема круглого столу є дуже актуальною, оскільки пошук моделі розвитку означає знаходження головних факторів, які зумовлюють розвиток, і головних способів їх поєднання в деяку систему, яка самоорганізується і самооновлюється. В. Сіденко зазначив, що сучасна світова економіка не характеризується післякризовим станом, оскільки співпали і наклалися один на одного різні цикли розвитку різної довжини. Вони стимулюють, резонують один одного і таким чином виникають абсолютно нові ефекти, які не спостерігалися в класичних кризах ділового циклу. Виступаючий наголосив, що неправильно суто економічно підходити до питання про модель розвитку і модернізацію. Потрібно враховувати загальні соціальні деформації, які відбулися в процесі реформ і подекуди призвели до демодернізації суспільства, повернення певних архаїчних елементів у суспільні відносини.
Радник Посольства Російської Федерації в Україні Ігор Севастьянов зазначив, що після переговорів в Москві з’явилися додаткові можливості для України та навів чинники, які можуть погіршити ситуацію. Також він зосередився на деяких аспектах підготовки угоди про асоціацію України з Європейським Союзом та взаємодії України з Митним союзом.
На завершення Ярослав Жаліло подякував учасникам "круглого столу" за участь в дискусії, за висловлені пропозиції щодо формування майбутньої моделі економічного розвитку України.