29 травня 2012 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання «круглого столу» «Міжнародні політичні та правові ініціативи щодо майбутнього кіберпростору», в ході якого було обговорено актуальні питання розвитку, регулювання та безпеки кіберпростору в сучасному світі. Захід було організовано Національним інститутом стратегічних досліджень спільно з Науково-дослідним центром правової інформатики Національної академії правових наук України. У заході взяли участь працівники органів державної влади, співробітники наукових, освітніх та науково-аналітичних установ, представники посольств США та КНР в Україні.
До обговорення було запропоновано такі питання:
- Глобалізований кіберпростір: перспективи розвитку
- Поведінка держав в кіберпросторі: політичне чи нормативне регулювання?
- Перспективи сучасних ініціатив щодо кіберпростору.
Засідання відкрив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Валерійович ЛИТВИНЕНКО. У вступному слові він привітав учасників Круглого столу, коротко окреслив його проблематику і висловив впевненість у тому, що результати обговорення будуть враховані профільними відділами НІСД при підготовці аналітичних матеріалів на заявлену тематику.
Директор Науково-дослідного центру правової інформатики Національної академії правових наук України, член-кореспондент НАПрН України Володимир Григорович ПИЛИПЧУК у своєму виступі підкреслив, що нині у світі відбувається формування декількох глобальних інформаційних центрів (просторів) – американського, європейського, азійського, а також – за певними ознаками – євразійського. Країни світу досить чітко розділилися на дві групи – виробники інформаційних технологій, послуг та продуктів і їх споживачі. З цим поділом пов’язана неоднозначність тлумачення деяких спеціальних понять та категорій, – наприклад, представники першої групи виходять з пріоритетності кібербезпеки, в той час як держави другої, що нерідко стикаються з необхідністю захисту свого інформаційного суверенітету, наріжним вважають поняття інформаційної безпеки. Та в будь-якому разі є фактом, що на даний момент жодна країна світу не в змозі самостійно захистити власну інформаційну сферу, і це актуалізує питання створення колективної системи безпеки в цій галузі. Відтак, на часі є розробка та прийняття відповідного консенсусного міжнародного документа, причому однією з його принципових позицій має стати заборона на будь-який інформаційний продукт, що несе загрозу життю та здоров’ю людини.
Завідувач відділу інформаційного суспільства та інформаційних стратегій НІСД Дмитро Володимирович ДУБОВ презентував аналітичну доповідь «Майбутнє кіберпростору та національні інтереси України: нові міжнародні ініціативи провідних геополітичних гравців».
Радник директора Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Феодосійович ГУЦАЛ у своєму виступі звернув увагу присутніх на особливу важливість власне воєнного аспекту кібербезпеки. В історії людства найновіші технології завжди застосовувалися в першу чергу у воєнній сфері, задля збройної експансії і домінування. Так було, наприклад, з використанням енергії атомного ядра. Ця ж ситуація спостерігається зараз в інформаційній сфері (кіберзброя, кібератаки, інформаційні війни тощо), і це треба враховувати. Зокрема, такі поняття мають бути відображені у законодавстві. На глобальному рівні Україна має свою вагу, позицію і здатна певною мірою впливати на міжнародну ситуацію, проте вона не претендує на роль світового гравця, тому основою нашої стратегії має стати формування нової, адекватної умовам сучасного світу, культури існування українського соціуму і держави.
Валентин Володимирович ПЕТРОВ (Служба безпеки України) зупинився проблемах боротьби з кіберзлочинністю і зокрема, на питанні імплементації законодавства України до ратифікованої нею Конвенції про кіберзлочинність Ради Європи (Будапештська конвенція). Насамперед це стосується внесення змін в низку законів, узгодження деяких правових норм та понять (наприклад, «комп’ютерна злочинність» та «кіберзлочинність», «кібертероризм»), перегляду їх змісту, збільшення міри покарань за кіберзлочини тощо. Крім того, потребує якнайскорішого прийняття Закон України «Про кібернетичну безпеку» і розробка Стратегії кібернетичної безпеки. Підсумовуючи, п. Петров зауважив, що в деяких аспектах «правова система України залишається аналоговою, хоча світ уже є цифровим».
Директор департаменту Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України Олександр Андрійович БАРАНОВ підкреслив, що аби не грати за нав’язаними ззовні правилами, Україна повинна брати активну участь у створенні колективної системи кібербезпеки. Чудовим майданчиком для просування українських позицій та ініціатив в цьому питанні може стати ОБСЄ, де наша держава головуватиме з 2013 року. Управління Інтернет як технологічним феноменом, телекомунікаційною мережею як такою, безумовно повинно здійснюватись під міжнародною юрисдикцією (зокрема, це стосується регулювання доменного простору). В інтернеті (з малої літери), тобто взятому як сукупність інформаційних ресурсів та комунікаційних потоків, має превалювати національна юрисдикція, тут варто підтримати позицію РФ. Але разом з цим потрібні ретельно узгоджені міжнародні документи, покликані регулювати міждержавні інформаційні відносини. Оптимальною тут, очевидно, є «золота середина» між американською (свобода інформаційних потоків) і російсько-китайською (їх пріоритетне регулювання на національному рівні) позиціями. Спеціальну увагу в своєму виступі п. Баранов приділив також деяким теоретико-правовим і методологічним аспектам тлумачення понять «кіберзлочин» та «кіберзлочинність».
Також в обговоренні участь прийняли: радник Голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації С.В. ПРОНІН, завідувачі наукових відділів Науково-дослідного центру правової інформатики НАПрН України Д.В. ЛАНДЕ та В.С. ЦИМБАЛЮК, головний науковий співробітник відділу досліджень інформаційного суспільства та інформаційних стратегій М.А. ОЖЕВАН, генеральний директор Видавництва “Академпрес” В.С. АНДРІЙЧУК.
Завершуючи засідання "круглого столу", заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Олександр Валерійович ЛИТВИНЕНКО подякував всім, хто взяв у ньому участь, та висловив впевненість в необхідності проведення подальших плідних дискусій з розглянутих в його ході питань.