Круглий стіл «ОБСЄ: сучасні виклики та перспективи розвитку»

Поділитися:

3 грудня 2013 року у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання «круглого столу» на тему «ОБСЄ: сучасні виклики та перспективи розвитку», присвячене обговоренню ефективності діяльності ОБСЄ на даному етапі свого розвитку, новим викликам для організації, можливим шляхам їх подолання, а також підсумкам українського головування в ОБСЄ в 2013 році. У дискусії взяли участь представники органів державної влади, співробітники наукових та аналітичних установ, а також представники медійної галузі.

 

Список учасників

 

Відкриваючи засідання, директор НІСД Андрій Єрмолаєв наголосив на зміні парадигми розуміння безпеки – від безпеки порядку до безпеки розвитку. При цьому важливо напрацьовувати механізми унеможливлення мілітаризації новітніх технологій, що з’являються. Інша проблема – напрацювання нового порядку денного для забезпечення продовження курсу на європейську інтеграцію України. Вкрай важливими на цьому напрямку вбачаються дальше проведення політичної модернізації України, реформування правоохоронної, економічної, енергетичної сфер, створення додаткових механізмів взаємодії України з ЄС та Російською Федерацією.

 

Головний науковий співробітник відділу глобалістики та безпекових стратегій НІСД Галина Яворська представила основні тези аналітичної доповіді «ОБСЄ: сучасні виклики та перспективи розвитку» у формі презентації, які заклали основу подальшому обговоренню та викликали дискусію.  

 

Аналітична доповідь

 

Заступник завідувача відділу глобалістики та безпекових стратегій Ольга Резнікова звернула увагу на існуючу конкуренцію між різними безпековими організаціями на міжнародному рівні. На її думку, на рівні ОБСЄ доцільно переглянути співвідношення існуючих трьох кошиків. Це дозволить реалізувати підхід до безпекових питань в широкому сенсі. Крім безпекової інші сфери, наприклад, енергетична та інформаційна, потребують нових відповідей.

 

Президент Центру Близькосхідних досліджень Олександр Богомолов відзначив позитивні сторони консенсусної природи прийняття рішень в рамках ОБСЄ. На його думку, для ОБСЄ, яка охоплює значну кількість країн-учасниць, лише консенсус дозволяє ухвалювати збалансовані рішення в галузі безпеки, що і є кінцевою метою діяльності цієї організації. Саме через підтримку і забезпечення консенсусу з безпекових питань ОБСЄ доводить змістовність свого існування. Водночас, це не дозволяє ОБСЄ просуватися далеко в своїх рішеннях, через що часто говорять про її неефективність.

 

Директор інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергій Толстов наголосив, що формулювання, які були закладені в Гельсинському Заключному акті 1975 р. та інших документах ОБСЄ, є здебільшого декларативними. Відтак, сьогодні доволі складно підходити до їх вдосконалення. На цьому тлі відмова від принципу консенсусу призведе до порушення функціонування ОБСЄ. Доцільно робити акцент не лише на розвитку ОБСЄ як системи загального стримування, а й на покращенні умов проживання людей в зонах конфліктів.

 

Співробітник Одеської філії НІСД Ганна Шелест відзначила, що з повного переліку рекомендацій експертів для українського головування в ОБСЄ у 2013 році не все було узято і реалізовано. Зокрема, наголошувалося на недостатньо активній роботі Українського головування в рамках процесу «Гельсинки +40». Водночас, було запропоновано підвищення ефективності польових місій ОБСЄ, вдосконалення мобільних груп і механізмів швидкого реагування. Також відзначалось про недостатнє висвітлення Україною питання застарілих озброєнь. Втім, Українське головування в ОБСЄ було в цілому успішне, хоча повний потенціал не вдалось розкрити.

 

У заключному слові заступника директора НІСД Олександра Литвиненка зазначалося, що попри наявний потенціал ОБСЄ не стала основою безпекової архітектури в Європі і потребує реформ. При цьому було наголошено на неспроможності значної кількості сучасних держав вирішувати внутрішні конфлікти законними засобами, отже розв’язання цієї проблеми має стати одним із завдань ОБСЄ в майбутному. Також акценти були зроблені на: необхідності розбудови в зоні діяльності ОБСЄефективних демократичних інституцій, переходу від класичної міжнародної безпеки до людської безпеки. Особливий наголос було зроблено на необхідності недопущення формування нових розподільних ліній на європейському просторі. Для пошуку компромісу в цьому складному питанні найпершим кроком повинно бути визнання зазначеної проблеми з боку провідних членів ОБСЄ - США, ЄС та Росії.

 

В цілому учасники «круглого столу» погодились з висновком про загалом успішне головування України в ОБСЄ в 2013 році, а також підтримали необхідність вирішення проблемних питань розвитку ОБСЄ, висвітлених у доповіді.