23 червня 2011 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" “Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України”, у ході якого розглянуто тенденції та проблеми аграрного виробництва в Україні, а також пріоритети розвитку аграрного сектору у контексті завдань забезпечення продовольчої безпеки України. У дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади, неурядових організацій та засобів масової інформації.
Фахівці НІСД представили присутнім матеріали аналітичної доповіді “Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України” і виклали основні проблеми, винесені на обговорення.
У ході дискусії учасники обмінялися думками щодо головних проблем розвитку аграрного виробництва в Україні та шляхів їх вирішення, а також напрямів забезпечення продовольчої безпеки держави.
Засідання відкрив директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій Єрмолаєв. У вступному слові він привітав учасників "круглого столу", підкреслив пріоритетність завдання розвитку аграрного сектору України у здійсненні державної політики щодо реформування вітчизняної економіки. А. Єрмолаєв відмітив безперспективність сировинної орієнтації вітчизняного АПК і наголосив на необхідності вироблення загальнодержавного довгострокового підходу щодо модернізації вітчизняного аграрного сектору і забезпечення якості аграрної продукції.
Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Ярослав Жаліло наголосив на ключовій ролі формування нової організації агропромислового виробництва у забезпеченні успішного розвитку аграрного сектору економіки.
Завідувач відділу секторальної економіки Національного інституту стратегічних досліджень Оксана Собкевич представила основні положення аналітичної доповіді «Розвиток аграрного виробництва як передумова забезпечення продовольчої безпеки України».
О. Собкевич відмітила особливості аграрного виробництва в Україні періоду незалежності, охарактеризувала системні чинники гальмування розвитку аграрного сектору. О. Собкевич зазначила, що ефективне аграрне виробництво є основою забезпечення продовольчої безпеки держави, задоволення населення продуктами харчування в достатній кількості та різного асортименту. Натомість на сьогодні, у результаті реалізації екстенсивної моделі розвитку аграрного сектору, більшість показників продовольчої безпеки України знаходиться за межами порогових значень. Доповідачем відмічено необхідність реалізації заходів щодо покращення ситуації у вітчизняному АПК і підвищення рівня продовольчої безпеки України, серед яких, зокрема, забезпечення ефективності внутрішнього ринку та цінового регулювання; сприяння підвищенню ефективності та конкурентоспроможності агровиробництва, захист інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішніх ринках; забезпечення цільового спрямування коштів від продажу сільгосппродукції на розвиток аграрного сектору економіки; активізація інвестиційної діяльності у сільськогосподарському виробництві; оновлення матеріально-технічної бази аграрних підприємств; реформування земельних відносини; підвищення якості продуктів харчування і забезпечення їх відповідності міжнародним стандартам; здійснення заходів щодо охорони земель.
Директор ННЦ «Інститут аграрної економіки» Петро Саблук зазначив, що Україна, володіючи значним аграрним потенціалом, не повинна мати проблем із забезпеченням власної продовольчої безпеки. Доповідач вказав на недостатню увагу до розвитку аграрного виробництва у світі та Україні, як на одну з причин кризових явищ у світовій економіці. П. Саблук навів позитивні приклади успішного розвитку аграрного виробництва у Бєлгородській області Російської Федерації та у Бельгії. Доповідачем наголошено на необхідності завершення земельної реформи, метою якої має бути вирішення проблем сільської економіки та офіційне визнання землі активом, капіталом.
Генеральний директор Українського державного науково-дослідного інституту «Ресурс» Валентин Шліхта звернув увагу присутніх на застарілість та неефективність методів і стилів управління в АПК України, що потребує ефективної організації праці і розроблення комплексної системи управління АПК України. Доповідач також визначив проблему відсутності практичного втілення праць вітчизняних науковців і відсутність глибоких професійних знань у працівників державних органів, які на практиці здійснюють управління аграрним сектором України.
Завідувач відділу комплексної оцінки та управління природними ресурсами Інституту економіки природокористування та сталого розвитку НАН України Ігор Бистряков бачить майбутнє АПК України у вигляді корпоратизованого соціально-економічного простору, в якому буде місце не тільки крупному, середньому і малому бізнесу, але і державі, як власнику найважливішого з активів – землі. На його думку, входження держави зі своїми активами у холдинги змішаного типу дозволить вирішити не тільки економічні проблеми агропромислового комплексу, але і соціальні.
Головний науковий співробітник відділу форм і методів господарювання в агропродовольчому комплексі ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» Любов Молдаван зазначила, що латифундистська система господарювання у сільському господарстві, яка характеризується наявністю крупного землевласника, не виправдала себе у багатьох країнах світу, тому її запозичення Україною є кроком назад у розвитку вітчизняного сільського господарства. Л. Молдаван наголосила, що слід зосередити зусилля фермерів на переробці і подальшому продажу готової продукції, а не сировини, що дозволить підвищити прибутковість сільськогосподарського виробництва, забезпечити АПК фінансовими ресурсами і надати додатковий імпульс для його розвитку.
Заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Ігор Яцук відмітив, що найбільш ефективними механізмами управління в аграрному секторі є методи планово-ринкової економіки, які дозволяють уникнути ринкових диспропорцій за допомогою реалізації запобіжних заходів. Він зазначив, що показники безпеки сільськогосподарського виробництва мають бути законодавчо чітко визначені та неухильно дотримуватися товаровиробниками.
У своєму виступі заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський відмітив, що на сьогодні аграрний сектор в Україні є соціальним донором усього українського суспільства, який стримує інфляційні процеси в економіці, обмежуючи власну рентабельність. Він підкреслив важливість здійснення державою соціальної продовольчої допомоги малозабезпеченим верствам населення, що дозволило б, з одного боку, стимулювати попит на ринку, а з іншого – підвищити рівень життя населення країни. На думку О. Ярославського, держава має також сприяти зниженню вартості кредитних ресурсів для аграрного сектору, які в Україні є набагато дорожчими порівняно з європейськими країнами. Доповідач наголосив на важливості адресної підтримки аграрного сектору з боку держави, що відповідало б пріоритетам, визначеним у Програмі економічних реформ Президента України.
Старший науковий співробітник ННЦ “Інститут аграрної економіки” Ольга Козак визначила контрольованість ринку сільськогосподарської продукції однією з передумов його ефективного функціонування. О. Козак підкреслила, що в умовах жорсткої конкуренції на світовому ринку та існування агресивного зовнішнього середовища Україні вкрай важливо побудувати власну політику та ідеологію, які б не були бездумним запозиченням іноземного досвіду.
Завідувач відділу ДУ “Інститут економіки природокористування та сталого розвитку” НАН України Олександр Дацій зазначив, що основною перешкодою ефективному розвитку аграрного сектору є відсутність цивілізованих відносин між державою, крупним та малим бізнесом. Він наголосив на необхідності розвитку крупного бізнесу, який має можливості залучати великий капітал в аграрний сектор, і малого бізнесу, який виконує соціальну функцію.
Провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Анатолій Юрченко звернув увагу на цінність для України досвіду США та європейських країн, які ще у минулому столітті відмовилися від концентрації капіталу в аграрному секторі, що призводить до загроз національній безпеці держави. Він наголосив на важливості застосування антимонопольної політики в аграрній сфері, а також застеріг від підходу до агробізнесу лише як до джерела прибутку з ігноруванням соціальних, екологічних та виробничих аспектів.
Провідний експерт Центру ім. О. Разумкова Володимир Жмуцький відмітив, що в Україні вкрай важливо забезпечити доступність продуктів харчування різноманітного асортименту та високої якості. Нині на ринку представлена низькоякісна дешева іноземна продукція, яку населення вимушене купувати через низький рівень доходів. Доповідач відмітив, що на сучасному етапі першочергове завдання полягає у посиленні контролю за випуском харчової продукції з метою забезпечення українців високоякісною продукцією.
Підсумовуючи, перший заступник директора НІСД Ярослав Жаліло подякував всім учасникам, колективу, який підгодовував доповідь, а також закликав до співпраці у сфері подальших досліджень проблем розвитку агропромислового сектору України.
Засідання здобуло широкого висвітлення у матеріалах ЗМІ.