21 грудня 2010 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) відбулося засідання "круглого столу" "Розвиток промислового потенціалу України в процесі післякризового відновлення", в ході якого були розглянуті наявні проблеми та стратегічні напрями розвитку промислового потенціалу України у післякризовий період. У дискусії взяли участь співробітники наукових та аналітичних установ, представники органів державної влади та засобів масової інформації.
Фахівці НІСД представили підготовлену ними аналітичну доповідь з викладом основних проблем, винесених на обговорення.
У ході дискусії учасники обмінялися думками щодо змісту презентованої доповіді, оцінок виробничого, інвестиційного та науково-технологічного потенціалу промисловості України у процесі післякризового відновлення, надали пропозиції щодо орієнтирів стратегії розвитку промислового потенціалу у рамках антикризової політики України.
Засідання відкрив заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонський Василь Миколайович. У вступному слові він привітав учасників "круглого столу", підкресливши значущість обговорюваної теми, і зазначив, що існують різні точки зору на стан світової економіки та процес її виходу з кризи 2008-2009 рр., проте доповідь, підготовлена для обговорення, дає привід для оптимізму. Яблонський В. М. запропонував учасникам питання до обговорення.
Завідувач відділу секторальної економіки Собкевич Оксана Володимирівна представила основні тези доповіді "Розвиток промислового потенціалу України в процесі післякризового відновлення", надавши спостереження тенденцій економічного зростання в України, що є ознаками подолання наслідків світової фінансово-економічної кризи. У доповіді зроблено акцент на поглибленні диспропорцій промисловості України, відмічено залежність виробничого потенціалу промисловості від стану його інвестування. Наголошено на тому, що існуючі проблеми надходження і розподілу інвестицій у промисловому секторі в Україні криються у структурних диспропорціях і загрожують поглибленням дисбалансів товарних і фінансових ринків. Дана об’єктивна оцінка низького рівня науково-технологічного потенціалу промисловості України і його негативного впливу на посткризове відновлення промислового сектору. Презентовано стратегічні завдання для підвищення виробничого, інвестиційного і науково-технологічного потенціалу промисловості України.
Радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Сухоруков Аркадій Ісмаїлович зазначив, що у відкритій економіці, в якій діє зовнішній чинник, є поняття "взаємного інфікування", проникнення кризових явищ через кордони (або свідоме перенесення в інші країни як трансфер кризових ситуацій), внаслідок чого спостерігаються тенденції деформації і руйнування економік через негативний синергетичний ефект. Доповідач відмітив, що в умовах технологічного відставання та зростаючого рівня зношеності основних фондів вихід з кризи шляхом реструктуризації галузі є проблематичним, але можливим є здійснення диверсифікації галузей в межах дії вимог СОТ, за підтримки Уряду. Сухоруков А. І. наголосив на важливому значенні міжгалузевого підходу, як елементу промислової політики, що передбачає міжгалузеве планування та міжгалузеві баланси для сучасного управління економікою з державних позицій, а також відмітив необхідність реалізації процесів вертикальної інтеграції, кластеризації в межах економічних регіонів, територій та областей.
Головний науковий співробітник відділу економічного зростання, структурних змін та промислової політики Державної установи "Інститут економіки та прогнозування НАН України" Якубовський Микола Миколайович зазначив, що для ефективного вирішення проблеми структурної перебудови промисловості України необхідний діалог держави та підприємців. На його думку, промисловий потенціал України використовується неефективно, оскільки вітчизняна промисловість не забезпечує повною мірою потреби внутрішнього ринку України у промислових товарах. Про це свідчить стійка тенденція щодо зростання від`ємного сальдо зовнішньої торгівлі України промисловими товарами.
Доповідач відмітив необхідність цілеспрямованої державної промислової політики. Він також відзначив неефективність взаємодії вітчизняної галузевої науки із промисловими підприємствами, про що свідчить висока частка імпорту технологій у вітчизняній промисловості, а також робота значної частини української науки на зарубіжні замовлення.
Завідувач сектору грошово-фінансової стратегії відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень Молдован Олексій Олександрович висвітлив проблему структурної деформації вітчизняної промисловості. Він зазначив, що незважаючи на позитивну тенденцію щодо кількісного зростання промислового виробництва в Україні, воно характеризується переважанням у структурі виробництва сировинних та низькотехнологічних товарів, напівфабрикатів, виробництв із низькою часткою доданої вартості та екологічно шкідливих виробництв. На прикладі чорної металургії доповідач визначив причини переважання в Україні виробництв з низькою доданою вартістю. Серед них, зокрема, висока собівартість продукції, яка обумовлюється значною енерго- та матеріаломісткістю промислового виробництва, зношеністю основних фондів та технологічною відсталістю.
У своєму виступі заступник директора департаменту національних проектів Державного агентства України з управління національними проектами Федюк Василь Миколайович звернув увагу на необхідність розробки секторальних стратегій у сфері промислового виробництва, критеріями побудови яких мають стати внутрішній попит, експортний потенціал, можливість імпортозаміщення, існуючі конкурентоспроможні виробничі потужності, науковий потенціал та рівень інноваційності секторів. Це дозволить здійснити ґрунтовний аналіз ринку, відстежити формування доданої вартості, проаналізувати джерела конкурентоспроможності конкретної галузі та розробити чіткий план дій. Він також наголосив на важливості інтеграції стратегічного і проектного підходів, що забезпечить практичну реалізацію секторальних стратегій у рамках конкретних проектів.
Федюк В. М. зазначив, що на сьогодні Указом Президента України закріплені наступні 4 пріоритети реалізації "Національних проектів": "нова енергія", "нова якість життя", "нова інфраструктура" та "олімпійська надія – 2022". Ці проекти здійснюватимуться у рамках державно-приватного партнерства; передбачається, що частка приватних інвестицій складатиме близько 80 %. Загальна вартість проектів оцінюється у близько 130 млрд грн.
Аналізуючи зарубіжний досвід здійснення економічних реформ на прикладі Південної Кореї, генеральний директор представництва в Україні Міжнародного конгресу промисловців і підприємців Іванов Олександр Володимирович підкреслив важливість впровадження в Україні однієї з найбільш популярних у світі стратегій розвитку – концепції «зеленого» зростання, яка передбачає вкладання інвестицій у розвиток відновлюваних джерел енергії, залізниць, скорочення шкідливих викидів, раціональне використання водних ресурсів та переробку відходів.
Перший заступник генерального директора української асоціації інвестиційного бізнесу Трипольська Ольга Олегівна наголосила, що сьогодні вітчизняні підприємства досі не освоїли методи залучення капіталу через інструменти фондового ринку, що могло б допомогти вирішити проблему дефіциту фінансових ресурсів шляхом розширення внутрішнього інвестування та послабити залежність країни від зовнішніх ресурсів. Доповідач також зазначила, що важливу роль для розвитку промислового потенціалу держави має регіональне профілювання, що дозволить більш ефективно використовувати можливості місцевих рад, та має здійснюватись на основі врахування конкурентних переваг місцевості.
Помічник заступника Секретаря Ради національної безпеки та оборони Вороненко Олексій Володимирович зауважив, що на шляху розвитку промислового потенціалу України важливим є вирішення проблем децентралізації державного бюджету та сповідування принципу політичної неупередженості щодо розвитку окремих підприємств та галузей. Стратегічним орієнтиром розвитку промислового потенціалу, на думку доповідача, є вкладання ресурсів у розвиток людини.
Рудьковська Вікторія Леонідівна, аспірант кафедри підприємництва економічного факультету Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка зазначила, що розвиток промислового потенціалу є дуже актуальною темою, проте необхідно також говорити в цьому аспекті і про трудовий потенціал. Особливу тривогу у цьому зв’язку викликає факт відтоку талановитої молоді за кордон, яка фактично є майбутнім кадровим потенціалом промисловості, через відсутність можливості реалізувати свій талант в межах України.
Покришка Дмитро Степанович, завідувач відділу економічної стратегії Національного інституту стратегічних досліджень акцентував увагу присутніх на ризиках, пов’язаних з неконтрольованим надходженням інвестицій, які приведуть до формування ще більш диспропорційної структури промисловості. Доповідач зазначив, що частка інвестицій у промисловість в загальних обсягах інвестицій, що надходять до України, є досить незначною, що дозволяє стверджувати про неготовність українських підприємств до отримання інвестицій. А отже, назріла необхідність конкретизувати інструменти, за рахунок яких є можливим залучення інвестицій у промисловий сектор, кількісно оцінити спроможність українських індустріальних парків у залученні інвестицій та можливість залучення ресурсів внутрішніх інвесторів. Покришка Д. С. констатував триваюче зниження технологічного рівня промисловості, що в умовах недостатності інвестицій у промисловість призведе до перетворення існуючих ризиків в загрози економічній безпеці держави.
Під кінець, радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень Сухоруков А. І. подякував усім, хто взяв участь у "круглому столі", та висловив впевненість в необхідності проведення наступних зустрічей з цього питання.