Виконуючи завдання Національного інституту стратегічних досліджень щодо інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності Президента України з питань практичної реалізації курсу держави на європейську інтеграцію та лібералізацію візового режиму між Україною та ЄС, Регіональний філіал НІСД в м. Ужгороді ініціює та проводить експертні обговорення з цієї тематики.
Стратегічна мета України - членство в Європейському Союзі. Шлях до цього лежить через політичну асоціацію та економічну інтеграцію, входження України до єдиного міграційно-візового та гуманітарного простору. Невід'ємний етап цього шляху - повноцінний безвізовий режим для громадян України з боку країн членів ЄС. Приклад Західних Балкан доводить принципову можливість цієї мети і для України. Наразі Україна та ЄС власне і керуються Балканською моделлю у переговорному процесі щодо лібералізації візового режиму, згідно з якою ЄС допускає Україну до Європейського простору у сфері юстиції і внутрішніх справ за рахунок проведення системних реформ.
Продовжуючи здійснення оцінки виконання Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та двосторонніх Угод про місцевий прикордонний рух між Україною та Угорщиною, Україною та Словаччиною, Регіональний філіал НІСД в м. Ужгороді спільно з Центром стратегічного партнерства в рамках Міжнародної ініціативи "Європа без бар'єрів", фундатором створення якої є і РФ НІСД в м. Ужгороді, за підтримки Європейської програми Міжнародного Фонду "Відродження" провели "круглий стіл" з презентацію Аналітичного звіту: "Візова політика Угорщини та Словаччини в консульських установах на території Закарпатської області" за результатами четвертого етапу моніторингу (липень-серпень 2010 р.).
Відкриваючи "круглий стіл", директор Регіонального філіалу НІСД в м. Ужгороді Світлана Мітряєва наголосила, що процес лібералізації візового режиму між Україною та ЄС був започаткований Україною, яка в односторонньому порядку ввела безвізовий режим для громадян країн ЄС. Подальша візова політика України спрямована на відстоювання позицій безвізового режиму в'їзду своїх громадян до країн ЄС на принципах взаємності.
Активний рух до безвізового режиму розпочався з набранням чинності з 1 січня 2008 р. пакету угод між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та реадмісію. Окреслюючи зміст, алгоритми та етапність просування до безвізового режиму України з ЄС, вона зазначила, що вже є певні здобутки і результати:
- введена в дію та повноцінно функціонує Угода між Україною та Європейським Співтовариством про спрощення оформлення віз (далі Угода), яка передбачає спрощену та безкоштовну процедуру оформлення шенгенських віз для визначених 14 категорій громадян всієї України;
- запроваджено місцевий прикордонний рух для жителів прикордонних територій України з Угорщиною, Словаччиною та Польщею та розпочато роботу щодо його запровадження з Румунією;
- започатковано структурований візовий діалог з ЄС (формулювання заходів та рекомендацій, виконання яких сприятиме запровадженню безвізового режиму з Україною);
- здійснено перші кроки в реалізації Комунікації Європейської Комісії "Східне партнерство", зокрема, розпочато роботу над підготовкою проекту "Дорожньої карти", що міститиме передумови та "технічні критерії", виконання яких дозволить ввести безвізовий режим з державами ЄС (безпека документів, у т.ч. запровадження збору біометричних даних; боротьба з нелегальною міграцією, включаючи реадмісію; підтримка громадського порядку та безпеки; захист фундаментальних прав людини);
- за вказаними напрямами створені і працюють робочі групи, які на основі порівняльного аналізу Шенгенського законодавства та норм законодавства України узгоджують відповідні пропозиції до "Дорожньої карти", затвердження якої очікується в ході самміту Україна-ЄС восени 2010 р.
Світлана Мітряєва відзначила, що метою даного аналітичного дослідження було продовжити вивчення особливостей візової політики і практики зазначених консульств країн-членів ЄС на території Закарпатської області та порівняти отримані результати з попередніми.
Завданням дослідження було співставлення результатів чотирьох етапів моніторингу, що дало можливість підбити підсумки якості імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС та її впливу на лібералізацію візового режиму, а також виокремити тенденції у візовій політиці і практиці зазначених консульств на території Закарпатської області.
Крім того, в рамках окремого моніторингу було проаналізовано процедуру перетину українсько-словацького кордону.
Світлана Мітряєва також відзначила, що відмінність даного етапу моніторингу від трьох попередніх полягає в тому, що він виконувався за методологією, яка включала:
- анкетування аплікантів на виході з Консульства щодо їх досвіду проходження всієї візової процедури,
- анкетування аплікантів щодо їх оцінки основних етапів візової процедури для формування рейтингів консульських установ країн ЄС, які працюють в Україні.
Загалом в рамках моніторингу трьох консульств на території Закарпатської області було опитано 352 респонденти, з них:
- 180 осіб в ході анкетування щодо проходження процедури отримання шенгенської візи;
- 72 особи в рамках анкетування щодо проходження процедури отримання дозволу на місцевий прикордонний рух;
- 100 осіб в рамках анкетування щодо процедури перетину українсько-словацького кордону.
Головна увага під час моніторингу була зосереджена на якості виконання положень Угоди між Україною та Європейським співтовариством про спрощення оформлення віз (статті 4, 5, 6, 7), які безпосередньо передбачають таку лібералізацію.
Співставлення результатів чотирьох етапів моніторингу дало можливість виокремити тенденції щодо якості імплементації Угоди у візовій практиці зазначених консульств на території Закарпатської області та її вплив на лібералізацію візового режиму.
Керівник проекту "Моніторинг візової політики консульських установ країн ЄС в Україні" Олексій Врадій відмітив, що системний моніторинг виконувався в 21 консульській установі 11 країн-членів ЄС в м. Києві та 6 областях України, в т.ч. і в Закарпатській області. Наразі експертною групою готується Загальний Аналітичний Звіт щодо всіх консульських установ, які підлягали моніторингу та формується рейтинг консульських установ країн ЄС на території України, що будуть представлені державним установам та громадськості на спеціальному брифінгу в м. Києві в середині вересня цього року. Загальний Аналітичний звіт також буде надіслано до українських органів державної влади та Представництва Європейського Союзу в Україні. Цей аналіз готується для використання Спільним візовим комітету Україна-ЄС під час Саміту Україна-ЄС в жовтні ц.р.
Старші наукові співробітники РФ НІСД в м. Ужгороді - Ольга Єгорова та Ганна Концевенко, заступник директора РФ НІСД в м. Ужгороді - Андрій Крижевський, представили результати моніторингу візової політики і практики видачі віз відповідно Генеральним Консульством Угорської Республіки в м. Ужгороді, Генеральним Консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді та Консульством Угорської Республіки в м. Берегово, зупинившись на аналізі практики видачі шенгенських віз та дозволів на місцевий прикордонний рух. Крім того, Андрій Крижевський окремо зупинився на аналізі процедури перетину українсько-словацького кордону, оскільки саме вона викликає найбільше нарікань з боку подорожуючих (тривалість очікування, оперативність роботи прикордонників та митників на пунктах перетину, елементи корупції, ставлення до українських громадян, приниження їх гідності тощо).
Олексій Врадій також представив інформаційно-аналітичне видання "Безвізова Європа для країн Східного партнерства: шляхи досягнення". Дана публікація є черговим внеском Міжнародної громадської ініціативи "Європи без бар'єрів" у розвиток експертизи візово-міграційної політики ЄС та умов реалізації права на свободу пересування у Європі. Увага експертів зосереджена на визначенні потенціалу та перспектив Східного партнерства ЄС в процесі лібералізації візових режимів. У виданні представлені ексклюзивні матеріали з експертною оцінкою офіційної статистики видачі віз країнами ЄС за 2009 рік.
В роботі "круглого столу" та обговоренні представленого Аналітичного звіту взяли участь та дали високу оцінку проведеному аналізу: Юрій Колядинський (в.о. Генерального консула України в Словацькій Республіці в м. Пряшів), Ален Панов (консул у розпорядженні Міністерства закордонних справ України), Іван Алмаші (перший заступник начальника Голованого управління юстиції у Закарпатській області), Отто Ковчар (Президент Закарпатської торгово-промислової палати), Володимир Фленько (заступник Голови Правління Громадської ради при Чопській митниці).
Участь у "круглому столі" взяли представники дипломатичних місій, акредитованих на території Закарпатської області - Антал Кулчар (консул Генерального Консульства Угорської Республіки в м. Ужгороді), Янош Пето (консул Консульства Угорської Республіки в м. Берегово), Маріанна Чічманцова (консул Генерального Консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді), Їтка Фішерова (консул Генерального Консульства Словацької Республіки в м. Ужгороді).
А також Михайло Дзихор (т.в.о. представника Міністерства закордонних справ в м. Ужгороді), Микола Товт (начальник Управління міграційної служби у Закарпатській області Державного комітету України у справах національностей та релігій), Сергій Федака (експерт, професор Ужгородського національного університету) та інші представники експертних кіл, наукових та навчальних установ Закарпаття, органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій краю та численні ЗМІ.
Підбиваючи підсумки "круглого столу", Світлана Мітряєва відзначила, що четвертий етап моніторингу візової політики і практики консульських установ країн ЄС на території Закарпатської області підтвердив, що якість імплементації Угоди про спрощення оформлення віз між Україною та ЄС (ст. 4-7) Генеральним Консульством Угорської Республіки в м. Ужгороді, Консульством Угорської Республіки в м. Берегово та Генеральним Консульством Словацької Республіки в м. Ужгороді залишається на стабільно високому рівні.
Відсоток відмов у видачі віз аплікантам наразі є незначним. При цьому, якщо в консульствах Угорської Республіки він залишається приблизно на одному й тому ж рівні, то в консульстві Словацької Республіки відбулося значне зменшення цього показника порівняно з попередніми етапами.
Щодо оформлення дозволів на місцевий прикордонний рух, то необхідно зазначити, що цей інструмент лібералізації візового режиму дуже добре працює в обох консульствах Угорської Республіки, в той час як в Генеральному консульстві Словацької Республіки цей інструмент залишається неефективним, проблемним і майже не витребуваним.
Моніторинг українсько-словацького кордону на міжнародному КПП "Ужгород-Вишнє Нємецке" показав, що процедура перетину кордону наразі залишається проблемною (тривалість очікування, оперативність роботи прикордонників та митників на пунктах перетину, елементи корупції, ставлення до громадян України, приниження їх гідності тощо). Середня тривалість очікування при перетині кордону складає близько 2-3 годин.
Світлана Мітряєва представила рекомендації експертної групи за результатами проведеного моніторингу видачі віз та перетину українсько-словацького кордону. Вони зводяться до наступного:
- сприяти консолідації зусиль органів державної влади та місцевого самоврядування на національному та регіональному рівнях для здійснення ефективного виконання "технічних критеріїв" по наданню Україні "Дорожньої карти" до симетричного безвізового режиму між ЄС та Україною;
- враховуючи низьку ефективність функціонування інструменту місцевого прикордонного руху між Україною та Словацькою Республікою, внести необхідні зміни та доповнення в Угоду про місцевий прикордонний рух між Україною та Словацькою Республікою з метою лібералізації цього механізму за прикладом дії аналогічних угод з Угорською Республікою та Польщею. З цією метою винести дане питання на обговорення Українсько-словацької комісії з питань транскордонного співробітництва, засідання якої відбудеться в Закарпатській області в кінці вересня 2010 р.;
- з метою виявлення тенденцій змін ситуації на пунктах перетину українсько-словацького кордону здійснювати постійний громадський та експертний моніторинг цього процесу;
- привернути увагу органів держаної влади, діяльність яких пов'язана з функціонуванням пунктів перетину кордону, щодо необхідності організації спільної охорони українсько-словацької ділянки кордону, що значно скоротить час очікування на пунктах пропуску;
- продовжити практику навчання та стажування представників Державної прикордонної та митної служб України в Словацькій Республіці з питань Шенгену та охорони зовнішнього кордону ЄС;
- створити консультаційний пункт на КПП "Ужгород - Вишнє Нємецке" за прикладом досвіду Республіки Польща та України;
- розглянути питання про можливість створення індустріального парку "Ужгород - Вишнє Нємецке" (аналог "Захонь - Тиса");
- забезпечити вивчення та поширення досвіду, накопиченого європейськими країнами у боротьбі за свободу пересування Європою, для розгортання такої кампанії органами державної влади та місцевого самоврядування, дипломатичними представництвами та інституціями громадянського суспільства України;
- сприяти інтегрованості внутрішніх дискусій на тему візового режиму до загальноєвропейських кампаній, проектів, ініціатив з цієї тематики.