18 червня 2013 року в Національному інституті стратегічних досліджень у форматі "круглого столу" відбулись Консультації з зацікавленими сторонами щодо можливості відродження сільськогосподарського виробництва на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У заході взяли участь, представники Мінагрополітики, обласних рад та обласних державних адміністрацій, місцевих органів Держземагентста територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, профільних наукових установ та професійних організацій, експерти Продовольчої і сільськогосподарської організації Об’єднаних Націй (ФАО), Представництва Європейської Комісії в Україні, Північної екологічної фінансової корпорації НЕФКО в Україні.
До обговорення були запропоновані наступні теми:
- Загальна ситуація на територіях, віднесених до радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи;
- Сучасний радіологічний стан та перспективи реабілітації сільськогосподарських та лісових угідь територій, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС;
- Науковий супровід реабілітації чорнобильських територій;
- Подолання соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи і інформаційна підтримка процесів реабілітації;
- Можливості отримання технічної допомоги для реабілітації сільськогосподарських та лісових угідь територій, радіоактивно забруднених внаслідок аварії на ЧАЕС.
Засідання відкрив Юрій Скалецький, завідувач відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень, який привітав присутніх і повідомив, захід було організовано на звернення Офісу шанованої організації системи ООН, а саме Організації з продовольства і сільського господарства (ФАО). Офіс попросив надати допомогу в організації зустрічі пана Кевіна Хелпса, керівника відділу природних ресурсів офісу ФАО з Європи і Центральної Азії, з представниками органів державної влади та провідними експертами у сфері радіаційної безпеки. Він повідомив, що приїзд пана Хелпса в Україну є реакцією ФАО на звернення Міністра аграрної політики і продовольства України пана Присяжнюка до Генерального Директора ФАО пана Ж.Г. Да Сільви щодо можливості отримання Україною технічної допомоги ФАО у поверненні до сільськогосподарського використання земель, що були вилучені із використання внаслідок їх радіоактивного забруднення після Чорнобильської катастрофи.
Ю. Скалецький зазначив, що питання реабілітації земель сільськогосподарського використання, виведених з обігу після аварії на ЧАЕС сьогодні вже явно назріло. Питання це не просте, вимагає скоординованої діяльності центральних і місцевих органів влади, наукових закладів, представників зацікавлених сторін. Ускладнюється воно ще й істотною міфологізацією наслідків Чорнобильської катастрофи, необхідністю зміни психології учасників процесу. Але іншого шляху немає. Тому сьогодні потрібно виробити спільні підходи до вирішення цього непростого завдання. Інститут готовий і надалі здійснювати і координувати розробки, які відповідають його профілю, зокрема, за напрямами реформування законодавства і забезпечення інформаційної підтримки проектів реабілітації чорнобильських територій. Він побажав всім успіху в роботі круглого столу і знаходженні порозуміння.
Учасників привітав Кирило Клименко, Директор Департаменту зовнішньоекономічних зв’язків Мінагрополітики. Він повідомив, що Мінагрополітики є координатором взаємодії з ФАО і зазначив, що землі, виведені з сільськогосподарського обігу після Чорнобильської аварії, сьогодні вже фактично використовуються, незважаючи на існуючу заборону. Тому Міагрополітики попросило технічну допомогу ФАО в обґрунтуванні і організації безпечного виробництва на цих землях сільськогосподарської продукції нехарчового призначення, зокрема біопалива чи біоетанолу.
Кевін Хелпс, керівник відділу природних ресурсів офісу ФАО з Європи і Центральної Азії подякував за можливість цього візиту, спілкування з українськими експертами і можливості навчання від них досвіду щодо Чорнобильських територій. ФАО відповідальна за сільгоспвиробництво, починаючи від лісництва і до питань продовольчої безпеки, включно з технічними культурами. В частині, що стосується радіоактивності ФАО тісно співпрацює з міжнародним співтовариством, МАГАТЕ. Він зазначив, що ФАО тут не для того, щоб сказати українським експертам, що тут потрібно робити. Представники ФАО знаходяться тут серед експертів, які десятиліттями працюють в цій проблемі. Що ФАО може зробити, це показати, як існуючий в Україні досвід і знання можна використати в трохи інший спосіб. Як можна повернути продуктивність землям, сприяти розвитку економіки чорнобильських регіонів і зробити внесок в забезпечення національних енергетичних потреб.
К.Хелпс повідомив, що його місія до України є прямою реакцією на звернення Міністра аграрної політики і продовольства України пана Присяжнюка до Генерального Директора ФАО пана Ж.Г. Да Сільви і сподівається, що вона стане ще одним кроком вперед у розвитку взаємин ФАО і України. Він побажав учасникам конструктивних і плідних дискусій протягом зустрічі.
Після представлення всіх учасників зустрічі слово для подальшого її ведення було надане Олегу Насвіту, головному спеціалісту відділу екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень.
О.Насвіт повідомив, що напередодні в Інституті відбулась зустріч з п. Хелпсом, і на його прохання у відділі була підготовлена загальна інформація про ті території, про які сьогодні йтиме мова і запропонував присутнім з нею ознайомитись.
О.Насвіт повідомив що Чорнобильські закони були прийняті у лютому 1991 р., а в липні 1991 року постановою Кабінету Міністрів № 106 (з наступними доповненнями) до зон радіоактивного забруднення було віднесено 2293 населені пункти (далі – н.п.). На територіях зон радіоактивного забруднення існують законодавчі обмеження щодо господарської діяльності, тому розглядаючи їх реабілітацію слід внести зміни і до нормативно-правових актів.
О.Насвіт повідомив, що в Інституті є традиція вивчати ситуацію на радіоактивно забруднених територіях з виїздом на місця. В квітні цього року Ю.Скалецький та О.Насвіт проїхали за маршрутом Житомир – Коростень – Овруч – Народичі – Малин – Красятичі – Поліське. Вони зробили важливе спостереження: найбільша міфологізація наслідків Чорнобильської катастрофи є на територіях, найменш уражених. Можливо, це пов’язано з тим, що інформаційна робота була зосереджена переважно на найбільш забруднених територіях.
О.Насвіт зазначив, що сьогодні чорнобильський вклад в дозу опромінення пересічного українця становить не більше 3%, і навіть на територіях, віднесених до радіоактивно забруднених внаслідок Чорнобильської катастрофи, доза опромінення від природних джерел значно переважає чорнобильську. В Україні більше 2 млн. осіб отримують дозу опромінення від радону більше 10 мЗв на рік, а біля 400 тис. – більше 20 мЗв на рік. В той же час за даними загальнодозиметричної паспортизації в 2011 році тільки 25 н.п. мали паспортну дозу більше 1 мЗв на рік. Тобто потрібно вже переглядати віднесення н.п. до зон радіоактивного забруднення. Але це доза в н.п., а з точки зору предмету сьогоднішнього обговорення при такому перегляді слід дообстежити сільгоспугіддя з метою визначення конкретних рекомендацій щодо подальшого їх сільськогосподарського використання.
О.Насвіт зауважив, що на чорнобильських територіях, згідно з висновками НКДАР ООН, не очікується якихось важких медичних наслідків, тому потрібно допомагати людям відроджувати ці території, відроджувати їх економіку і ставати господарями свого власного життя. Але людям це потрібно пояснювати, поширювати у доступній формі наукову інформацію про наслідки дії опромінення. Всі реабілітаційні заходи мають супроводжуватися серйозною інформаційною роботою. Він висловив сподівання, українські експерти будуть це робити разом із ФАО в рамках спільних проектів.
Ілля Ліхтарьов, директор Науково-дослідного інституту радіаційного захисту АТН України, зауважив, що реабілітація сільськогосподарських угідь – це комплексна проблема. Можна виділити її 4 складові.
1. Реабілітація на відселених територіях – це, перш за все, проблема відновлення інфраструктури.
2. За 25 років своїми законами ми створили синдром жертви у постраждалого населення. Ми платимо за життя під ризиком і не хочемо відмовлятися від цих грошей. Потрібна соціально-психологічна реабілітація населення, що дуже непросто.
3. Там, де живе населення зараз практично відсутні, окультурені пасовища, їх потрібно створювати.
4. Наслідки Чорнобиля сильно міфологізовані. Потрібно проводити велику роз’яснювальну роботу.
Микола Лазарєв, заступник директора Унді сільгоспрадіології Національного університету біоресурсів і природокористування повідомив, що Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської радіології був створений для наукового забезпечення ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи в аграрному виробництві.
Презентація Лазарєва.
М.Лазарєв зазначив, що на територіях всіх зон радіоактивного забруднення майже половину площі обіймають ліси. Сільгоспугіддя на територіях 3 і 4 зон реабілітації не потребують, там виробництво здійснюється без обмежень. Потребують реабілітації сільгоспугіддя 2 зони. Водночас, лісові угіддя навіть на територіях 3 зони мають цілий ряд обмежень щодо використання їх продукції і власне виробництва. В інституті розроблені принципи реабілітації, накопичені інформація і знання, що уможливлюють розробку проекту реабілітації для більшості із обстежених угідь. Але бюрократичні процедури досить складні. Крім того, відсутність чіткої програми інформаційної роботи має наслідком міфологізацію наслідків Чорнобиля, з чим доведеться рахуватися при здійсненні реабілітації.
М.Лазарєв зауважив, що угіддя 2 зони, а це 22 тис. га, потребують дообстеження для розробки проектів реабілітації. У 12 селах Рівненської області вміст цезію-137 в молоці може перевищувати український норматив (100 Бк/л) від 2 до 10 разів, а у 100 н.п. Рівненської і Житомирською областей можливе перевищення цього нормативу. В Рівненській області зустрічаються н.п. з перевищенням вмісту цезію-137 у картоплі. Найкритичніші угіддя – долини рік з торф’яно-болотними ґрунтами. В інституті розроблений цілий ряд технологій, які можуть бути застосовані для реабілітації.
Георгій Лисиченко, в.о. директора Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ зауважив, що потрібно розробити стратегію нашого рішення. Перед ФАО було поставлено завдання надання технічної допомоги для введення в обіг тих земель, де немає населення, де можна отримати чисту продукцію нехарчового призначення.
Кевін Хелпс, керівник відділу природних ресурсів офісу ФАО з Європи і Центральної Азії зауважив, що незважаючи на специфічність чорнобильської ситуації є деякі загальні проблеми розвитку. Є проблеми суспільного сприйняття і громадської думки, інфраструктури доступу до ринку, залежності від допомог і компенсацій, які виплачуються урядом. Питання розвитку є добре описаними. Виходячи з пріоритету стійкого розвитку експерти ФАО хотіли б розглядати не питання підтримки вже існуючих індивідуальних господарств і виробництва в них чистої продукції, а створення нових виробництв, які дозволять забезпечити робочі місця і дати поштовх до економічного, культурного, соціального розвитку.
К.Хелпс зазначив, що складність форм територій зон забруднення, яка визначається його плямистістю, породжує питання, чи не буде виробництво у зоні 2 переповзати у зону 1 і продукція із зони 1 незаконно проникати на інші території? Тому виникають питання відстежуваності вироблених товарів та деякі інші. Результатом дискусій експертів ФАО і МАГАТЕ є переконання, що на сучасному етапі виробництво(в рамках проектів ФАО на чорнобильських територіях) не повинно зачіпати продукти харчування, а має зосередитись на лісництві і виробленні біопалива. Частково це обумовлено технічними питаннями, частково політичними.
К.Хелпс повідомив, що у своїй діяльності він пов’язаний з багатьма підрозділами ФАО, з і структурами МАГАТЕ, а також Єврокомісії і Глобального екологічного фонду. Останні дві організації вкрай важливі, оскільки є основними донорами проектів. Ці організації мають специфічні форми для подачі заявок на проекти. Вміння заповнювати такі форми він якраз може привнести у спільну команду.
К.Хелпс представив перші кроки співробітництва і зазначив, що подальші кроки мають бути визначені українськими експертами, які мають величезний досвід і великий обсяг інформації. Але ця інформація не зв’язана між собою. Створення команди, об’єднання інформації для досягнення спільних цілей дуже важливе, як і підтримання зв’язки із зацікавленими сторонами на місцях.
К.Хелпс зазначив, що ФАО є технічною агенцією, а не фінансовою і має забезпечити, щоб всі рішення були технічно і економічно обґрунтованими. Від питань контролю пилоутворення до поводження із відходами виробництва і сприйняття місцевим населенням. Обовязковими принципами діяльності за прпоектами мають бути незбільшення радіоактивного забруднення довкілля і відсутність негативного впливу на харчову безпеку.
К.Хелпс висловив впевненість, що більша частина даних, які необхідні для проектів, вже існують, їх треба тільки зв’язати між собою під одну ідею. Він бачить ситуацію так: є дані, є досвід, є ідеї і є стандарти. Але сьогодні вони не зв’язані між собою, не структуровані. Потрібно провести аналіз, ідентифікувати пробіли в інформації, визначити як інтегрувати всі дані у систему. Потрібні ідеї українськиї експертів. Потрібно враховувати законодавство, безпеку продуктів, робітників і споживачів. Є також певні часові межі. Пропозиції до донорів мають бути готові до березня 2014 року.
І.Ліхтарьов зазначив, що першим проблемним питанням є координація, і запропонував, щоб Національний інститут стратегічних досліджень взяв на себе роль міжвідомчого координатора з цих питань. Друге питання – це форми співробітництва, ФАО має чітко сформулювати, в якій формі буде надаватися допомога. Якщо ФАО хоче нас просто навчати, то нам це не потрібно, ми і самі можемо вже кого хочеш навчити. Є приклади: європейські гранти, де фінансуються експерти і техніка. Крім того потрібно виробити механізми перевірки ефективності пропонованих рекомендацій.
Петро Лакида, директор інституту лісового та садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України зауважив, що найціннішим товаром на ринках світу сьогодні є інформація, або дані, про які говорив представник ФАО. Сьогодні Національний університет має виняткову інформацію про всі угіддя на забруднених територіях. Поки ми дискутуємо про шляхи використання виведених з обігу земель – заліснення, залуження, олійні чи енергетичні культури, частина цих земель сьогодні вже заліснена, відбувається природне заліснення самосівом. У людини має вистачити розуму допомогти Природі. Заліснення консервує на тривалий час радіонукліди і фіксує вуглець у біомасі, створює запас ділової деревини на перспективу. Потрібне політичне рішення щодо заліснення цих земель. НУБіП надавав пропозиції щодо цього до уряду.
Андрій Давиденко, заступник начальника управління аргопромислового розвитку Київської ОДА, повідомив, що Київська ОДА виконує доручення Президента щодо збільшення площ ріллі. З 2010 року введено в обіг 53 тис. га ріллі, із них у Поліському і Іванківському районах 17 тис. га. В області діють дві програми, це «Зерно Київщини» та «Підвищення родючості ґрунтів». Рослинництво розвивається завдяки інвестиціям з обласного бюджету та приватного сектора, є плани створення тваринницьких комплексів і будівництва елеваторів.
Василь Зиль, начальник центру з організації радіологічного контролю в агропромисловому комплексі Рівненської області повідомив, що в Рівненській області немає земель, які потребують реабілітації. Було 29 тис. га виведено, але згодом повернуто в сільськогосподарське виробництво рішенням обласної ради.
В.Зиль наголосив, що потрібно змінити чорнобильські закони, щоб від обласних рад не вимагали робити подання щодо перегляду меж зон радіоактивного забруднення. Уряд має вирішувати це самостійно. Потрібно вести роз’яснювальну роботу, потрібно щоб провідні експерти, такі як Ліхтарьов, Гудков, Лазарєв були на телебаченні і доносили правдиву інформацію до населення.
К.Клименко він імені Мінагрополітики підтримав створення координаційного центру/групи при Національному інституті стратегічних досліджень.
К.Хелпс зауважив, що зараз не потрібно заглиблюватись у технічні деталі. Потрібно підготувати і запустити пілотні проекти і визначити що і як доцільно робити на цих землях. Що зараз необхідно зробити – це створити координаційну групу. Як я зрозумів, присутні підтримують створення такої групи при НІСД, ми маємо визначити хто до неї ввійде, які завдання вона буде вирішувати, що вона має виробити, її продукт. Організаційно вона має бути оформлена до кінця липня.
Ю.Скалецький зазначив, що попередньо приймається ідея створення такої групи при Національному інституті стратегічних досліджень. Проект протоколу сьогоднішньої зустрічі, його структуру підготує ФАО, а Інститут зробить наповнення і передасть по відповідним каналам офіційно через Мінагрополітики.