Національний інститут стратегічних досліджень презентував аналітичну доповідь Децентралізація влади: порядок денний на середньострокову перспективу

Поділитися:

В обговоренні результатів дослідження  яке відбулося 7 червня 2019 року в агентстві "Укрінформ" взяли участь:

Т.в.о. директора НІСД Василь Яблонський, заступник директора НІСД Ярослав Жаліло, Голова правління Центру політико-правових реформ  Ігор Коліушко, експерт Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», директор з науки та розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства» Анатолій Ткачук, керівник групи експертів Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою» Юрій Третяк, експерти НІСД, представники ЗМІ.

В доповіді представлено підсумки впровадження першого етапу децентралізації влади в Україні та охарактеризовано порядок денний цієї важливої реформи на середньострокову перспективу. Здійснено комплексну оцінку процесу формування ефективного місцевого самоврядування та територіальної організації влади задля створення і підтримки повноцінного життєвого середовища в Україні, підвищення ефективності системи влади, створення умов для динамічного, збалансованого розвитку України та її регіонів, забезпечення надання якісних та доступних публічних послуг. Реформу децентралізації проаналізовано у контексті її впливу на демократичні перетворення та консолідацію суспільства, загальнонаціональну та локальну ідентичність, зміцнення державності та згуртованості країни, підвищення дієздатності громад та управлінської ефективності органів місцевого самоврядування. У доповіді  виокремлено ключові виклики, що постають перед реформою децентралізації на її новому етапі

Новий етап реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, який відбуватиметься протягом 2019-2021 рр., має спиратися на стрімкі кардинальні зміни нормативно-правового поля внаслідок взаємопов’язаних трансформацій адміністративно-територіального устрою, місцевого самоврядування та державного управління. Серед пріоритетних завдань реформи децентралізації на середньострокову перспективу - виокремити удосконалення розподілу влади, упорядкування адміністративно-територіального устрою, стимулювання місцевого розвитку, розбудова місцевої демократії та втілення принципів місцевого самоврядування відповідно до європейських стандартів. Ключовою гарантією досягнення цих завдань стане нормативно-правове забезпечення незворотності реформи децентралізації шляхом внесення змін до Конституції щодо формування ефективної системи територіальної організації влади на основі зміни адміністративно-територіального устрою, надання органам місцевого самоврядування ширших повноважень, уточнення обов’язків державних адміністрацій.

Для успішного досягнення цілей реформи децентралізації необхідно зберегти баланс між завданням завершити об’єднання громад до весни 2020 р., з одного боку, та метою формування громад, спроможних до розвитку та надання якісних та доступних послуг.

Децентралізаційний процес у частині об’єднання територіальних громад досяг незворотності. Консолідуючим чинником в об’єднанні громад є усвідомлення неможливості досягнення вищої якості життя без інституційних змін середовища існування, а успішності і довірі до реформи додає те, що вона проводиться за безпосередньою участю громадян і за їх волевиявленням. Об’єднання територіальних громад додає до зміцнення державності у сенсі створення у регіонах осередків суспільних змін та позитивних економічних перетворень, які поступово приводять до зростання якості життя громадян.

Наявність ознак спротиву на першому етапі реформи засвідчила потребу оптимізації механізму втілення в життя нового етапу децентралізації влади. Необхідно оперативно представити змістовне наповнення актуального порядку денного реформи максимально широкому колу зацікавлених сторін: громадськості, органам самоврядування місцевого,

районного та обласного рівнів, обласним та районним державним адміністраціям, органам державної виконавчої влади.

Гнучке та стрімке реагування держави на виклики, що постають перед реформою на новому етапі, а також об’єднання зусиль із громадськістю для оперативного вирішення актуальних проблем дозволять знизити ризик затягування впровадження нового етапу реформи. Оптимізація інструментів упровадження реформи дозволить досягти мети зміцнення спроможності місцевого самоврядування та держави забезпечувати достойну якість життя громадян, зміцнення державності та підвищення громадської участі у вирішенні суспільних справ у законний спосіб.

Реалії сучасного життя, зокрема – новітні економічні процеси, змушують змінити підходи до розуміння спроможності територіальних громад, яка насамперед має полягати у здатності оптимальним чином задіяти мотивацію до фокусування на місцевих ресурсах та повнішого продуктивного залучення локального потенціалу громад. Це, у свою чергу, потребує відповідного інституційного інструментарію, який забезпечує безпосередній взаємозв’язок між розвитком територіальної спільноти як цілого та суб’єктів, які функціонують на цій території, й базується на утвердженні належної територіальної ідентичності членів громади.

Бізнес та економічно активна частина територіальної спільноти загалом мають стати пріоритетними цільовими групами реформи децентралізації, а громади – оволодіти засобами розширення власної спроможності до створення умов, сприятливих для розвитку.

Специфічний стан постконфліктної території Донецької і Луганської областей зумовлює приділення прискіпливої уваги розробці механізмів та інструментів децентралізації для цих територій з урахуванням важливих аспектів: близькості до зони бойових дій, відповідності потенційних об’єднаних громад критеріям спроможності, реальної управлінської спроможності майбутніх громад. Тому доцільно вести мову про розробку специфічних моделей планування об’єднання громад.      

Таким чином, перший етап реформи децентралізації створив передумови для розширення переліку системних реформ, до реалізації яких може бути безпосередньо долучена місцева влада. Це підвищує запит на поглиблення секторальної децентралізації, яка триватиме й після завершення поточного етапу реформи, розрахованого на 2019-2021 рр. Подальша децентралізація управлінських повноважень у різних секторах очікувано передбачатиме підвищення ефективності реалізації відповідних публічних політик шляхом посилення спроможності органів місцевого самоврядування брати на себе відповідальність за надання послуг та інвестування у місцевий розвиток. У такому контексті ключовим викликом на шляху подальшого провадження секторальної децентралізації у пріоритетних сферах стає спроможність органів місцевого самоврядування належним чином здійснювати делеговані та власні повноваження.

У доповіді обґрунтовано рекомендації щодо подальшого формування спроможного та відповідального місцевого самоврядування, удосконалення системи організації влади та державного управління за напрямами:

- забезпечення узгодженості практичних процесів реалізації реформи децентралізації з її стратегічними цілями та пріоритетами;

- нормативно-правове забезпечення збалансованого проведення реформи децентралізації, включно із прискоренням перерозподілу та унормування повноважень органів управління адміністративно-територіальних одиниць в процесі адміністративно-територіальної реформи, з недопущенням конфліктів повноважень; узгодженням вичерпних повноважень обласних та районних рад, а також обласних та районних державних адміністрацій; врегулюванням правових механізмів місцевої демократії;

- розширення переліку інструментів зміцнення власної спроможності та сприяння економічному розвитку, які належать до компетенції територіальних громад;

- зміцнення управлінської спроможності ОТГ та впровадження інклюзивних механізмів управління;

- налагодження належного кваліфікаційно-кадрового забезпечення ефективного управління громадами.