5 грудня 2012 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень (НІСД) проведена науково-практична конференція на тему «Правова політика України: концептуальні засади та механізми формування». Організаторами заходу виступили Національний інститут стратегічних досліджень та Національна академія правових наук України. У дискусії взяли участь вчені, експерти, юристи-практики, представники органів державної влади.
На порядок денний науково-практичної конференції були винесені питання щодо стану, проблем концептуалізації та підвищення ефективності правової політики в Україні; основних напрямів формування і розвитку правової політики, у т.ч. в умовах глобалізації та європейської інтеграції; сутності та призначення правової ідеології як визначальної складової державної правової політики України тощо.
Відкрив науково-практичну конференцію заступник директора НІСД, кандидат історичних наук, доцент Василь Миколайович Яблонський, який привітав учасників заходу від імені дирекції Інституту, а також, підкреслюючи важливість вказаного питання, зазначив, що потребують обговорення сучасний стан правової політики в Україні, цілі та пріоритети правової політики на найближчий період та на перспективу, принципи і шляхи підвищення ефективності правової політики та висловив сподівання на плідне обговорення заявленої проблематики.
Завідувач відділу державної правової політики НІСД, доктор юридичних наук, професор Олександра Миколаївна Руднєва у своєму виступі зупинилась на основних питаннях щодо правової політики, а саме на визначенні терміну «правова політика» та його інтерпретації, узагальненні основних проблем сучасного правового розвитку України, серед яких: розбалансованість окремих складових системи права; наявність значної кількості нормативно-правових актів, які дублюють, а інколи й протирічать один одному; відсутність чіткої ієрархії і законодавчо врегульованого порядку прийняття нормативно-правових актів; недостатня прогнозованість наслідків прийняття нормативно-правових актів; порушення у правотворчій діяльності правил законодавчої техніки, відсутність єдності термінології, що порушують узгодженість системи правових актів; недостатнє залучення до підготовки та обговорення законопроектів інститутів громадянського суспільства, внаслідок чого широкому загалу населення не завжди зрозумілі підстави прийняття тих чи інших нормативно-правових актів тощо. Крім того, О.М. Руднєвою проаналізовано зарубіжний досвід (Росія, Киргизстан, Казахстан), а також вітчизняний досвід розробки Концепції правової політики. Акцентуючи увагу присутніх на головних завданнях, визначених у Посланні Президента України, О.М. Руднєва підкреслила, що правова система має бути інноваційна, публічна, спрямована на людину, з максимальною передачею повноважень на нижчі рівні управління і самоврядування. Також в Концепції мають визначатися основні заходи у правотворчій, правореалізаційній, інформаційно-виховній та культурно-моральній сферах. Концепція правової політики повинна розроблятися у системній пов’язаності з конституційною реформою, що наразі відбувається в Україні.
Заступник директора з наукової роботи Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, кандидат юридичних наук, доцент Іван Васильович Яковюк привітав учасників заходу від імені установи, підкресливши, що Національна академія правових наук, зокрема, Науково-дослідний інститут державного будівництва і місцевого самоврядування в 2001 році одним із перших в Україні серед наукових установ був залучений Міністерством юстиції до розробки цієї проблеми (було проведено комплексне дослідження, яке завершилось підготовкою проекту Концепції правової політики, який, на жаль, не був поширений серед юридичної спільноти, не отримав широкого обговорення, і, як наслідок, не був схвалений).
У доповіді І. В. Яковюк сфокусував увагу присутніх на необхідності прийняття базової Концепції правової політики, яка охоплювала б фактично всю законодавчу сферу, правозастосування, зокрема, судову діяльність; висловився щодо форми та змісту такого документу, де особлива увага повинна бути приділена оцінці сучасного стану правової системи держави з визначенням причин, які потребують корегування правової політики на найближчий період та на перспективу.
Член-кореспондент Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор Олександр Назарович Ярмиш зазначив, що проблема концептуалізації правової політики є актуальною. Підтримуючи думку тих науковців, які розглядають Концепцію державної правової політики за змістом як доктринальний документ, тобто систему поглядів, які відображають наукові підходи до тих питань, що підняті, О.Н.Ярмиш вважає, що такий документ повинен легітимізуватися указом Президента України. На його думку, в країні проходить модернізація шляхом реформ, а система реформ вимагає концептуального підходу, бо без Концепції це хаотичні заходи, засоби, які можуть навіть спричинити шкоду, якщо вони робляться несвоєчасно і непослідовно. А загалом, відзначив О.Н.Ярмиш, Концепцію правової політики потрібно розглядати саме як документ, який закріплює компроміс між громадянським суспільством і державою.
Президент Інституту правової політики, доктор юридичних наук Микола Васильович Оніщук зазначив, що в країні є очевидним запит на концептуалізацію політик, зокрема, державної правової політики. Концептуалізація сьогодні є явищем надзвичайно важливим, підкреслив він, особливо цінними є секторальні концепти. Вітаючи зусилля вчених, а тим більше наукових установ, які ставлять за мету виробити відповідні концепти чи то на підставі секторального аналізу, чи то в цілому державної правової політики, М.В.Оніщук зазначив, що в основі такого документу повинен бути покладений людиноцентристський підхід, права і захист людини усією системою правових явищ.
Завідувач сектору методології відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства Верховної Ради України, доктор філософських наук, професор Микола Петрович Недюха подякував за запрошення та можливість виголосити позицію Інституту законодавства Верховної Ради України. Узагальнивши досвід, накопичений в Інституті законодавства, М.П.Недюха акцентував увагу на тому, що в основу концептуального забезпечення розробки правової політики має бути покладена ідея запровадження засад ідеологічної правової політики, і це є принциповий підхід. Оскільки, на думку науковця, ідеологічні засади в Україні на державному рівні, передусім, у контексті забезпечення ідеологічних функцій держави реалізуються недостатнім чином, а правова ідеологія, зокрема, дозволяє компенсувати недостатність правового механізму, тим паче, що цей механізм є достатньо універсальним і гнучким.
Заступник Голови Конституційного Суду України, доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Юрій Васильович Баулін звернув особливу увагу на те, що правова політика держави охоплює весь спектр суспільних відносин. Розглядаючи можливість концептуалізації правової політики, потрібно, передусім, врахувати позитивний зарубіжний досвід. Що стосується змісту проекту Концепції, то, на думку Ю.В. Бауліна, він має включати загальну частину (стратегічні цілі, мету, засоби, завдання) та спеціальну або особливу частину (визначення галузевих напрямів). Особлива увага у виступі Ю.В. Бауліна була приділена взаємовпливу рішень Конституційного Суду на державну правову політику. Основна теза полягає в тому, що рішення Конституційного Суду і висновки, які стосуються конкретних питань, особливо при тлумаченні, вони якраз і здатні впливати на реалізацію правової політики, виходячи із конституційних цінностей.
Суддя Конституційного Суду України, кандидат юридичних наук, доцент Михайло Іванович Колос акцентував увагу на кримінально-правовій політиці, підкреслюючи, що потрібно невідкладно провести роботу із забезпечення та узгодження норм Кримінального кодексу України з новітньою ідеологією чинного Кримінального процесуального кодексу України, що надасть можливість ефективно функціонувати органам, що застосовують ці акти, а також необхідно перевірити обґрунтованість підстав криміналізації або декриміналізації окремих норм Кримінального кодексу України тощо. Галузева Концепція, на думку М.І. Колоса, повинна присвячуватися не тільки кримінально-правовій політиці, а й кримінально-процесуальній та кримінально-виконавчій політиці, для чого необхідно об’єднати зусилля науковців та практиків і розробити дану галузеву Концепцію саме із урахуванням цих трьох елементів.
Керівник науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України, доктор юридичних наук, доцент Василь Іванович Борденюк підтримав думку М.В. Оніщука, що правова політика має пов’язуватися не з системою права, а з правовою системою, з правовою організацією суспільства в цілому. Не перебільшуючи значення різних концепцій, доктрин і стратегій, В.І. Борденюк висловив думку з приводу того, що, насамперед, всі повинні чітко дотримуватися відповідних положень Конституції і перед тим, як затверджувати Концепцію державної політики в будь-якій сфері, потрібно забезпечити дотримання принципу єдності влади, джерелом якої є народ, який здійснює її через органи державної влади. В.І. Борденюк висловив думку з приводу науково-обгрунтованої Концепції законодавчої діяльності, оскільки одним із напрямів державної правової політики має бути скорочення кількості законів і їх якість (переглянути ті закони, які набули історико-правового характеру (втратили актуальність) і досі знаходяться у системі законодавства, особливо це стосується тих законів, якими затверджена, наприклад, якась Концепція). На сьогодні правова система, зазначив В.І. Борденюк, містить закони, які абсолютно не впливають на відповідні суспільні відносини, які не мають самостійного предмету правового регулювання тощо.
Помічник Міністра юстиції України, доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Анатолій Павлович Заєць у своєму виступі торкнувся багатьох важливих питань, а саме таких як: недосконалість Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» в контексті правової політики; важливість удосконалення правових засад і впровадження ефективних правових механізмів регулювання економіки і зміцнення правових засад соціальної сфери; питання реалізації вимог верховенства права і, як висновок, необхідність прийняття Концепції правової політики разом із державною програмою з реалізації правової політики, без якої Концепція не зможе бути реалізована на бажаному рівні.
Завідувач кафедри міжнародного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доктор юридичних наук, професор, член-кореспондент Національної академії правових наук України Михайло Всеволодович Буроменський висловив міркування з приводу того, чи може наукова доктрина бути реальною політикою, чи можна її практично реалізувати. Підтримуючи думки І.Б. Коліушка та М.В. Оніщука, науковець зазначив, що секторальність має ключове значення, оскільки лише в секторах можна шукати відповідь, яким чином змінювати законодавство в певних галузях. На думку М.В. Буроменського, роботу у цьому напрямку потрібно розпочинати з прийняття Закону України «Про нормативно-правові акти».
Директор Кримського юридичного інституту Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого», доктор юридичних наук, професор, академік Національної академії правових наук України Наталія Олександрівна Гуторова підтримала колег у тому, що роботу потрібно розпочинати із прийняття Закону України «Про нормативно-правові акти», в якому необхідно визначити чітку градацію нормативно-правових актів, конституційних законів, кодексів та інших законів, співвідношення їх з Конституцією України. Вона також запропонувала законодавчо закріпити обов’язковість висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради України щодо проектів законів, які виносяться на розгляд, а в разі негативного експертного висновку запровадити обов’язкові парламентські слухання щодо проекту закону за участю представників провідних наукових та навчальних закладів, які є фахівцями з цієї проблеми. Акцентуючи увагу на кримінально-правовій політиці, на індивідуалізації кримінальних покарань, Н.О. Гуторова звернулася до американського досвіду, де існує комісія з питань призначення покарань. На її думку, такий досвід мав би позитивний вплив для нашої країни. З приводу концептуалізації правової політики, то п. Гуторова підтримує секторальні напрями розвитку.
У заключному слові завідувач відділу державної правової політики Інституту, доктор юридичних наук, професор Олександра Миколаївна Руднєва підбила підсумки науково-практичної конференції, наголосивши на важливості висловлених думок з приводу концептуалізації правової політики.
Винесені на обговорення питання викликали жваву дискусію учасників конференції, за результатами якого планується видання збірника матеріалів.