11 листопада 2013 року в конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулось пленарне засідання Національного Конвенту України щодо ЄС на тему "На шляху до Угоди про асоціацію та ЗВТ між Україною та ЄС: 5 вимірів співробітництва".
Учасники Проекту – Національний інститут стратегічних досліджень за підтримки Українського незалежного центру політичних досліджень у партнерстві з Дослідницьким центром Словацької асоціації зовнішньої політики та за участі «Slovak AID». Проект виконується під патронатом Адміністрації Президента України, Міністерства закордонних справ України та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
На порядок денний засідання винесено обговорення наступних питань:
1. Угода про асоціацію та зону вільної торгівлі між Україною та ЄС: виклики та можливості
2. Енергетичний вимір співробітництва між Україною та ЄС
3. Регіональний вимір євроінтеграційної стратегії
4. Культурний вимір євроінтеграційної стратегії
У засіданні взяли участь: Заступник міністра закордонних справ України, Державний секретар Міністерства закордонних справ Словаччини, посадовці міністерств та відомств України, представники дипломатичних установ, провідні вітчизняні та зарубіжні експерти, представники неурядових організацій.
Зі вступним словом до учасників звернувся Директор Національного інституту стратегічних досліджень Андрій ЄРМОЛАЄВ, який привітав присутніх та підкреслив, що Національний конвент став унікальним проектом, Пленарне засідання якого відбувається напередодні такої знакової події, як проведення Саміту Східного Партнерства у листопаді 2013 р. у м. Вільнюсі. Андрій Єрмолаєв висловив сподівання щодо продовження цього проекту в майбутньому. Порядок денний реалізації євроінтеграційної стратегії не вичерпується підготовкою та підписанням Угоди про асоціацію, попереду – робота з наближення українського законодавства до європейського в умовах більш тісної інтеграційної взаємодії з ЄС. Він презентував збірку Рекомендацій усіх робочих груп Національного Конвенту та закликав учасників засідання до дискусії.
Заступник міністра закордонних справ Андрій ОЛЕФІРОВ зазначив, що українськи урядом зроблена велика підготовча робота, проте вже зараз є потреба планувати наступні кроки. «Треба говорити не про Вільнюс - 2013, а про Ригу – 2015» (наступний саміт Східного партнерства – ред.), на якому обговорюватимуться перші результати імплементації Угоди про асоціацію, в частині імплементації певних частин угоди. Також Андрій Олефіров наголосив на важливості створення оптимальної моделі координації діяльності з імплементації Угоди про асоціацію в Україні та між Україною та ЄС.
Петер БУРІАН, Державний секретар Міністерства закордонних справ Словаччини наголосив на підтримці українських прагнень до євроінтеграції з боку Словаччини. Проте зазначив, що успіх щодо реалізації цих прагнень повністю залежить від України, зокрема від вирішення проблеми вибіркового правосуддя.
Марія ЮРІКОВА, заступник голови Представництва Європейського Союзу в Україні, коментуючи суспільні очікування щодо підписання угоди, зазначила, що не варто сподіватися, «що зміни настануть вже на наступний день». Пані Юрікова послалася на досвід Словаччини, що сьогодні є успішною країною, але не одразу досягла цього. Зараз, як член ЄС, Словаччина впровадила європейську валюту та має позитивне зростання, не зважаючи на кризу в Європі. Тому підписання Угоди про асоціацію дає змогу Україні отримати очікуваний результат за кілька років реформ. «Ми повинні розуміти, чи Україна буде робити кроки аби вийти з кризи. Лідери країни повинні бути сміливими для того аби робити реформи. Але без реформ перспективи не видно», - підсумувала Марія Юрікова. Серед проблем, що має вирішити Україна, дипломат вказала також на те, що закон щодо вибіркової юстиції так і залишився не прийнятим.
Олександр ЛИТВИНЕНКО, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень зазначив, що головне значення Угоди про асоціацію – це визначення того, яким шляхом іде Україна і де вона зараз знаходиться.
Володимир ЛУПАЦІЙ, радник при дирекції Національного інституту стратегічних досліджень, подякував всім структурам та експертам, які брали участь у роботі Національного Конвенту та зазначив, що в рамках роботи робочих груп Конвенту було обговорено низку проблем, які раніше взагалі не дискутувалися на загальнонаціональному рівні в контексті євроінтеграції. Насамперед мова йде про регіональний розвиток та співпрацю у сфері культури, яка і визначає цивілізаційний вибір України.
Валерій ПЯТНИЦЬКИЙ, урядовий уповноважений з питань європейської інтеграції в Україні, відмітив вклад роботи Конвенту в процес підготовки Угоди про асоціацію та зазначив, що бізнес в регіонах розуміє що труднощі виникають не в самій Угоді про асоціацію, а в тому, як вона виконується. Валерій Пятницький наголосив на тому, що Україні не слід відтягувати прийняття рішень, посилаючись на перехідний період, а слід запроваджувати трансформації одразу після підписання Угоди.
Александр ДУЛЕБА, директор Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики, подякував всім учасникам проекту за співпрацю, зазначивши що протягом 3 років роботи Конвенту в Україні у засіданнях взяли участь близько 60 експертів з Словаччини, які поділилися з українськи фахівцями важливою інформацією та досвідом інтеграції Словаччини в ЄС. Також Александр Дулеба прокоментував можливі витрати України, пов’язані з імплементацією регуляторних норм Євросоюзу. Він вважає, що ті оцінки, що лунають в українських ЗМІ не відображають реальних процесів. Наприклад, щодо необхідності інвестувати 160 млрд євро в українську економіку, то стільки коштів, вважає експерт, просто не можливо освоїти одномоментно; а якщо мати на увазі певний проміжок часу, потрібно враховувати зростання економіки і ЄС, і України. Крім цього, наголосив експерт, виходячи з досвіду Словаччини, уряд не повинен вкладати такі ресурси в приватні компанії, задля перетворення їх у конкурентоспроможні підприємства, завдання уряду – проводити реформи та створювати умови для інвестицій. «Ринок ЄС - це 500 мільйонів людей з великою купівельною спроможністю. Це є шансом! Це дасть змогу отримати в українську економіку мільярди, яких у уряду не має!», - підсумував А. Дулеба.
Сергій ТАТУСЯК, голова Вінницької обласної ради, зазначив, що альтернативи зближенню України з Європейським Союзом немає, зазначивши, що у Вінницької області вже є більше 300 угод з адміністративно-територіальними одиницями ЄС, насамперед Польщею та Румунією. Особливо Сергій Татусяк наголосив на важливості формату народної дипломатії у співробітництві з ЄС.
Михайло ГОНЧАР, керівник енергетичних програм центру «НОМОС», співголова Робочої групи «Євроінтеграційна стратегія України: енергетичний вимір» зазначив, що хоча Угода про асоціацію ще не підписана, в енергетичному секторі Україна вже співпрацює з ЄС з 1 лютого 2013 року, коли Україна приєдналася до Єдиного енергетичного співтовариства.
Анатолій ТКАЧУК, президент Інституту громадянського суспільства, співголова Робочої групи «Регіональний розвиток та політика згуртованості», звернув увагу, що багато учасників говорили про погану погоду щодо угоди з ЄС. Анатолій Ткачук закликав учасників до консолідації зусиль щодо утвердження в Україні європейських цінностей.
Валерій ЧАЛИЙ, заступник генерального директора Центру ім. О. Разумкова наразі песимістично оцінив шанси України щодо підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Експерт вважає, що «Національний інститут стратегічних досліджень повинен рекомендувати Президенту України Віктору Януковичу виконати всі умови Європейського Союзу, щоб угода про асоціацію була підписана». Валерій Чалий наголосив на необхідності механізмів імплементації Угоди про асоціацію та внесення положень Угоди до національного законодавства. Основними викликами Валерій Чалий назвав: корозію єдиної мети євроінтеграції в умовах незавершеності початого процесу; інтеграційний вакуум, який може бути заповнений іншим (неєвропейським) змістом; фрустрацію активної частини населення, експертів, політиків; втрату довіри до керівництва України з боку партнерів з ЄС; відсутність чіткої стратегії України.
Вадим КАРАСЬОВ, Директор Інституту глобальних стратегій, наголосив на можливих ризиках за умови не підписання Угоди про асоціацію у Вільнюсі. Як вважає експерт, «Україна не просто попаде в сіру зону, тут питання значно глибше». На його переконання, в останні 20-25 років в Україні помирав Радянський Союз: «Тепер питання, що буде на цій території тепер; чи буде тут формуватись Євразійський союз, чи буде формуватись нова Східна Європа. Україна або європеїзується, чим допоможе і Європі і собі, чи пройде реінкарнація СРСР». Вадим Карасьов, висловив занепокоєння, що українська влада не готова відмовлятися від «ручного управління та переходити на регламенти, правила, закони».
Владімір БІЛЬЧІК, керівник відділу з європейських справ Дослідницького центру Словацької асоціації зовнішньої політики, вказав на ризик «втратити шанс найближчим часом мати нову угоду», якщо підписання Угоди буде відкладено. Він аргументував це тим, що в 2014 році в Європі вибори Європарламенту, потім формування нового складу Єврокомісії. Під час виборів українські проблеми будуть відсунуті на другий план, також не відомо, яким буде новий склад Єврокомісії, і чи цьому новому складу буде прийнятним формат асоціації, напрацьований сьогодні.
Вера БАГАЛІАНТЦ, директор Goethe-Institut в Україні подякувала за запрошення на пленарне засідання та наголосила на важливому значенні культурних питань та питань захисту інтелектуальної власності у подальшому розвитку Україні. Вера Багаліянц побажала успіхів Україні, зазначивши, що Україна є частиною Європи і це головне.
Євген БИСТРИЦЬКИЙ, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження», наголосив на важливості ролі громадянського суспільства в процесі європейської інтеграції.
Юлія ТИЩЕНКО, голова Ради Українського незалежного центру політичних досліджень, співкоординатор проекту «Національний Конвент України щодо ЄС», подякувала всім учасникам Конвенту та вказала на роль суспільства та громадянських платформ у питанні наближення взаємин з ЄС.
Ігор ЖДАНОВ, президент Аналітичного центру «Відкрита політика», наголосив на популярності євроінтеграційних прагнень в українському суспільстві. Він зазначив, що ідея євроінтеграції сьогодні актуалізувалася в думках не лише політиків та експертів, а і у простих громадян, і навіть у школярів та їхніх вчителів.
Олег МИРОШНІЧЕНКО, незалежний експерт з питань європейської інтеграції, зазначив, що основні перешкоди для розвитку підприємницької діяльності в Україні полягають не в запровадженні нових стандартів відповідно до Угоди про асоціацію, а в надмірному регуляторному навантаженні. В частині протидії імпорту, Олег Мирошніченко звернув увагу присутніх на необхідність боротьби з контрабандою, яка і створює проблеми вітчизняним виробникам, натомість європейські правила торгівлі та конкуренції передбачать прозорі процедурі та сприяють розвиткові бізнесу.
Оксана МЕЛЬНИЧУК, радник директора Національного інституту стратегічних досліджень, ознайомила присутніх з основними рекомендаціями робочої групи Національного конвенту «Культурний та соціальний виміри євроінтеграційної стратегії України».
Олексій СЕМЕНІЙ, заступник директора з міжнародних питань Міжнародного фонду «Єдиний світ», закликав продовжити діяльність проекту «Національний конвент України щодо ЄС» і запропонував присвятити більше часу обговоренням програми імплементації Угоди про асоціацію спочатку на експертному рівні, а потім і з представниками бізнесу та галузевими асоціаціями.
Артем ФИЛИПЕНКО, директор Регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Одесі, звернув увагу присутніх на питаннях розвитку Причорноморських територій, насамперед у питаннях транзиту товарів. Також Артем Филипенко наголосив на тому, що Україна не використовує чинні інструменти, що напрацьовані ЄС, насамперед Дунайську стратегію ЄС.
Олександр НАРБУТ, незалежний експерт з енергетичних питань, зазначив, що Україна не повинна демонструвати слабкість, натомість серед першочергових завдань з реалізації євроінтеграційної стратегії має стати посилення інституційної спроможності України.
Підбиваючи підсумки Олександр Литвиненко зазначив, що проблема полягає в тому, що багато людей не знають, ким вони хочуть бути, та нагадав про підготовлені учасниками рекомендації, які будуть передані керівництву Держави. Олександр Литвиненко наголосив, що проект Національний конвент відбувся і висловив сподівання, що цей проект буде продовжено.