«Торговельна блокада» Донбасу: втрати чи здобутки?
Таку назву мала прес-конференція, що відбулася 14 квітня 2017 р. у конференц-залі Інституту за участі провідних учених НІСД.
Відкриваючи зустріч із представниками засобів масової комунікації, організовану спільно з агентством «Укрінформ», директор Інституту, академік НАН України В.П. Горбулін зазначив, що тема так званої торговельної блокади Донбасу, як і багато інших тем, пов’язаних із гібридною війною, є неоднозначною і подекуди занадто емоційною. На жаль, ані українське суспільство, ані міжнародна спільнота не мають цілісної та об’єктивної картини ситуації, що склалася внаслідок тимчасового припинення торговельно-економічних операцій з ОРДЛО. Цю прогалину покликане заповнити дослідження науковців Інституту, яке щойно вийшло друком і є комплексним аналітичним поглядом на зазначену проблему.
В.П. Горбулін нагадав, що тимчасове припинення торговельно-економічних операцій із непідконтрольними уряду територіями здійснюється на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України «Про невідкладні додаткові заходи із протидії гібридним загрозам національній безпеці України», введеного в дію Указом Президента України від 15 березня 2017 р. № 62/2017. «Це рішення є необхідним, довгоочікуваним і водночас запізнілим щонайменше на півтора року», – наголосив він.
Директор Інституту та його перший заступник, доктор економічних наук О.С. Власюк розповіли присутнім, що рішення РНБО України щодо тимчасового припинення перевезень вантажів з ОРДЛО політично не вирішує гострих питань на Донбасі та не торкається основних причин протестної мобілізації громадян. «Важке рішення РНБО ґрунтується на безумовному визнанні території ОРДЛО територією України. Україна залишає за собою право вимагати компенсацій від порушників суверенітету в межах національної та міжнародної юрисдикції».
Знані вчені наголосили на тому, що не слід перебільшувати впливу так званої торговельної блокади ОРДЛО на економічну ситуацію в Україні. «Це питання безпеки, – зазначив В.П. Горбулін. – А безпека має бути понад усе. Економічний детермінізм у безпековому дискурсі недоречний». Його підтримав О.С. Власюк, підкресливши важливість прийнятого РНБО рішення для суспільного оздоровлення й зниження «внутрішньополітичної температури» в Україні, зміцнення морального духу нашого суспільства та відновлення загальнонаціонального консенсусу щодо окупованих територій.
Керівник створеного в НІСД Центру досліджень проблем Російської Федерації, доктор політичних наук М.М. Розумний висловив свою думку щодо того, наскільки «блокада ОРДЛО» корелюється з аналогічними подіями восени 2015 р. на адміністративному кордоні з Кримом. На запитання одного із журналістів щодо процесів інтеграції ОРДЛО з РФ він сказав, що Росія ставиться до Донбасу як до ресурсу розвитку – демографічного, виробничого тощо. Однак у міру вичерпання цього ресурсу її інтерес до цих територій зменшуватимуться, як і підтримка нею населення, що мешкає на цих територіях.
Власним поглядом на енергетичний аспект припинення торговельних зв’язків з ОРДЛО із журналістами поділився завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД, доктор наук з державного управління О.М. Суходоля. За його словами, на антрацитовому вугіллі нині працює половина українських ТЕС, однак нині на цих підприємствах відбуваються процеси переведення на інші види палива. Тому енергетичної кризи через брак антрациту в Україні очікувати не слід. «Криза може виникнути, якщо ми припинимо наводити лад в енергетиці, проводити реформи», – заявив науковець.
Журналісти поставили вченим Інституту, і передусім його директорові, чимало інших запитань – і щодо можливої тривалості припинення торговельних операцій з ОРДЛО, і про долю Мінського процесу, роботу Тристоронньої контактної групи в Мінську. На закінчення розмови В.П. Горбулін запропонував представникам ЗМК зустрічатися частіше, аби першими отримувати інформацію про нові дослідження вчених.
Презентація до прес-конференції
