Відбулося третє засідання Експертної ради НІСД з питань зовнішньоекономічної політики, присвячене проблемам зовнішньої фінансово-економічної політики. На початку засідання з коротким оглядом матеріалів виступив завідувач відділу зовнішньоекономічної політики Олександр Шаров. Згодом свої напрацювання з цієї тематики представила головний консультант відділу зовнішньоекономічної політики Вікторія Колосова.
Модератор засідання, колишній перший заступник міністра зовнішньоекономічної політики України та колишній заступник міністра фінансів України, Борис Соболєв звернув увагу присутніх, що 40% дохідної та видаткової частин бюджету України на 2020 рік залежать від зовнішньої сфери, що підсилює вразливість вітчизняного бюджету. Крім того, на його думку, негативним фактором є відсутність програми соціально-економічного розвитку, яка традиційно передувала поданню проєкту бюджету. При цьому він наголосив на важливості дотримання монетарного суверенітету України та запропонував окремо обговорити шляхи підвищення ефективності участі України в МФО та закликав Рахункову палату України поновити проведення аналізу використання кредитних коштів, результати якого публічно не представлені з 2009 року.
Продовжила дискусію колишній заступник виконавчого директора Світового Банку Тамара Соляник, яка наголосила на тому, що Україна з початку членства в МФО ніколи не користувалась усіма можливостями, що надаються цими організаціями, та відмітила незадовільне використання Україною наданих їй кредитів. Крім того, вона звернула увагу присутніх на відсутність в Україні чіткого розподілу між реформами, які мають системний і точковий характер, наголосивши на тому, що розвиток конкурентоспроможності та внутрішнього ринку повинен бути в стратегічних документах. На завершення вона закликала продовжити процес лібералізації зовнішньоекономічної діяльності України.
У своєму виступі колишній голова правління Укрексімбанку Сергій Яременко нагадав про те, що питання проблем співробітництва України з МВФ та Світовим банком обговорювалися на «круглих столах», які проходили в НІСД у 2014 році. Також він звернув увагу присутніх на те, що відповідно до моделі, яка застосовується в Україні, НБУ та Уряд розділені, та закликав запровадити відповідальність НБУ за економічні результати Уряду.
Щодо курсу національної валюти він зазначив, що саме торговельний баланс повинен його визначати, а не загалом платіжний баланс, який містить в собі спекулятивний характер. В частині проблем вітчизняної фінансової політики Сергій Яременко звернув увагу на те, що борг не розміщується на внутрішньому ринку, а через відсутність в країні стратегій економічного розвитку відсутній попит на кошти, які виділяють МФО. Крім того, в Україні відсутні інструменти розвитку експорту, такі як банк розвитку, експортно-імпортний банк, немає встановлених правил підтримки експорту для комерційних банків, через що вітчизняні високотехнологічні галузі відрізані відсотковою ставкою від кредитів. Також він підтримав Бориса Соболєва у тезі щодо необхідності програми соціально-економічного розвитку країни та зазначив, що такий розвиток неможливий без визначення стосунків з Російською Федерацією.
З останньою тезою не погодився колишній заступник Міністра економіки України Ігор Шумило, наголосивши на тому, що якщо Російська Федерація є агресором, то будь-які плани про добросусідство не можуть бути реалізовані. Повертаючись до основної теми дискусії він зазначив, що останні роки показали інституційну неспроможність НБУ, прикладом чого стала девальвація національної валюти у 3,5 раза для якої не було економічних підстав. Ігор Шумило сказав, що він є прихильником того, що НБУ повинен відповідати за стабільність національної валюти та не є прихильником прив’язки національної валюти до долара, або іншої валюти. Також він нагадав присутнім, що Голову і Раду НБУ обирають на 7 років, наголосив на потребі стабільності їх роботи, при збільшенні рівня підзвітності та прозорості їх діяльності.
При цьому він звернув увагу на те, що цілі по валютно-курсовій політиці не прописані в нормативних документах, як й відсутні спільні зобов’язання по розв'язанню питань інфляції з урядом. Крім цього Ігор Шумило зазначив, що за різними показниками реальний обмінний курс гривні є недооціненим на 20%, що вимагає пояснень від НБУ, насамперед, в частині впливу курсу на негативне сальдо платіжного балансу, адже дослідження показали, що курс національної валюти не впливає на імпорт енергоносіїв та інвестиційний імпорт та наголосив, що імпорт зростає внаслідок інвестиційної складової, а не курсу. В частині боргового навантаження Ігор Шумило зазначив, що Україна не є країною, яка може дозволити собі частку боргу у 50-70% від ВВП, погодившись з розрахунками, відповідно до яких ця цифра може становити 35-37 %. При цьому він зазначив, що значна частка боргу є в іноземній валюті. На завершення свого виступу він наголосив на необхідності мати інформацію стосовно кінцевих власників варантів, а також стосовно того, що комерційні банки мають малі можливості щодо підтримки експорту.
Колишній голова Національного центру міжнародної технічної допомоги Україні (в ранзі міністра) Леонід Кістерський наголосив, що суттєвим негативним чинником вітчизняної економіки є те, що більш ніж половина населення отримують субсидії. В частині зміни підпорядкованості міністерств звернувся до досвіду Франції з постійними експериментами з об’єднанням міністерств економіки та фінансів. Звернув увагу присутніх членів Експертної ради на те, що невикористання виділених кредитів залежить від бюрократичних процедур в державних інституціях України, через значні обсяги часу, які уходять на паперову роботу, замість реальної.
Також вказав на низький рівень кваліфікації сучасних державних службовців в Україні та потребі у їх навчанні тому, як працювати на конкретній посаді. У довершені запропонував переглянути кваліфікаційну складову окремих державних службовців. Леонід Кістрерський поставив під сумнів тези про відсутність коштів в Україні, насамперед, після аналізу податкових декларацій державних службовців, наголосивши на тому, що загалом 3,2 млрд дол. знаходиться у населення, які вилучені з економіки та не сприяють її розвитку. На завершення він зазначив, що в Україні не робиться перевірка на життєздатність проєктів, під реалізацію яких беруть кошти.
Колишній виконуючий обов'язки Міністра економічного розвитку і торгівлі України Анатолій Максюта звернув увагу на те, що в проєкті бюджету України на 2020 рік, поданому на перше читання, нема жодної стратегії та нема розуміння того, як буде досягнуто встановлені цілі по зростанню економіки. Він зазначив, що потрібно розробити програму уряду і переробити бюджет під цю програму.
Також він закликав переглянути травневий прогноз по зростанню економіки на 3,3%. Крім того, він нагадав, що повернення боргу у 2020 році складе приблизно 145 млрд гривень, що становитиме приблизно 10 % від видаткової частини бюджету. Говорячи про дефіцит бюджету, він наголосив на потребі його скорочення, але не коштом капітальних видатків та видатків на економічний розвиток. В частині облікової ставки він зазначив, що чинна облікова ставка у 16% не сприяє розвитку і має бути співставна з цілями інфляції. Для досягнення економічного зростання потрібна комплексна програма по стимулюванню виробництва та експорту і ця програма повинна підтримуватись політикою НБУ. На завершення він наголосив на потребі у прозорій інформації щодо власних умов отримання кредиту від МВФ та підтримав занепокоєння щодо злиття міністерства економіки та сільського господарства, зазначивши, що це може призвести до негативних наслідків для сільського господарства, або навіть втрати агропромислового комплексу України.
Колишній перший заступник голови СБУ Петро Шатковський надав свої пропозиції щодо підвищення ефективності роботи з коштами міжнародних фінансових інституцій. Суттєвим елементом в організації роботи з освоєння (вибірки) кредитних ресурсів МФО в Україні є ефективність роботи груп управління проєктами, що створюються для імплементації міжнародних договорів по проєктах міжнародних фінансових інститутів. Однак у багатьох випадках члени таких груп не зовсім відповідають необхідним кваліфікаційним критеріям, рівень їх відповідальності за результати роботи невисокий, мотивація до праці незначна. Він запропонував переглянути підходи в комплектації груп управління проєктами, сформувавши їх з дійсно компетентних фахівців (зі знанням англійської мови), передбачити матеріальне стимулювання результатів їх праці в залежності від рівня вибірки коштів в проєктах, що реалізовуються. Також слід передбачити регулярне їх цільове навчання та можливість залучення до цих робіт фахівців чи компаній на аутсорсингу. Для цього слід внести відповідні зміни в підзаконні нормативні акти, що регулюють питання співпраці з МФО.
По звершенню дискусії Олександр Шаров подякував членам експертної ради та зазначив, що окреслені пропозиції увійдуть до рекомендацій центральним органам влади України в частині проведення зовнішньої фінансово-економічної політики України.