26 січня 2017 року в Національному інституті стратегічних досліджень відбувся круглий стіл «Мережа народної дипломатії “Global Ukrainians” та органи державної влади». Для обговорення було запропоновано наступні питання:
- Актуальні завдання народної дипломатії, як один з векторів державної Стратегії просування інтересів України у світі.
- Можливі форми співпраці народних дипломатів та державних інституцій.
- План заходів та очікувані результати реалізації «Стратегіï розвитку народної дипломатії на 2017-2018 роки».
До участі у дискусії були запрошені провідні науковці, експерти неурядових організацій, іноземні фахівці, представники Адміністрації Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, інших установ та організацій.
Засідання Круглого столу відкрив модератор заходу, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський, наголосивши, що це не перший захід, присвячений питанням публічної дипломатії, в організації якого бере участь НІСД.
Директор Національного інституту стратегічних досліджень, академік Володимир Горбулін у вступному слові відзначив, що представники міжнародної громадської організації «Global Ukrainians», які тісно співпрацюють зі співробітниками НІСД, можуть принести велику користь, просуваючи інтереси нашої держави на міжнародній арені в контексті пошуку ефективних шляхів формування позитивного іміджу України у світі. Публічна дипломатія посідає важливе місце в системі стратегічних комунікацій, будучи дієвим інструментом «м’якої сили». Використовуючи публічну або народну дипломатію як один із інструментів «м’якої сили», ми маємо значно посилити свою присутність у світовому інформаційному просторі. В. Горбулін також зауважив, що останнім часом публічна дипломатія посіла важливе місце у зовнішньополітичній діяльності багатьох країн, які ефективно її використовують, просуваючи свої національні інтереси. Так відбувається, зокрема, тому що вона звертається до суб’єктів громадянського суспільства, що надає їй важливий зміст синергетичної взаємодії державних і громадських ініціатив. В. Горбулін наголосив на значенні публічної політики для України в сучасних реаліях світової гібридної війни та висловив зауваження щодо збереження і посилення визначальної ролі освіти для формування ефективних стратегічних комунікацій у сучасних умовах.
Ініціатор мережі народної дипломатії Global Ukrainians Віолета Москалу у вступному слові відзначила, що Круглий стіл є своєрідним підбиттям підсумків перших двох років роботи мережі. В. Москалу представила громадську організацію та «Стратегію розвитку народної дипломатії через мережу «Global Ukrainians», запросивши учасників заходу активно долучатися до її обговорення та удосконалення. На часі – вирішення питання поліпшення взаємодії народних дипломатів з державними інституціями на рівні конкретних заходів, перехід від стратегії до тактичних кроків. Як відзначила В. Москалу, одна з суттєвих поточних проблем розвитку народної, культурної та бізнес-дипломатії полягає у браку належної координації між українськими громадськими організаціями, що діють у багатьох країнах світу, і профільними органами державної влади. Зараз «Global Ukrainians» із залученням провідних міжнародних ІТ-компаній розробляє потужну координаційну платформу з використанням новітніх інформаційних технологій, пілотна версія якої розпочне роботу у найближчі місяці.
Заступник міністра інформаційної політики України Артем Біденко у своєму виступі наголосив на актуальності теми народної дипломатії та на тісній співпраці з мережею «Global Ukrainians». А. Біденко зазначив, що 2017 рік має стати ключовим для створення системи стратегічних комунікацій, і публічна дипломатія є важливою складовою цієї системи. Заступник міністра окреслив основні віхи зробленого державою щодо реалізації планів просування інтересів та іміджу України у світі. Найближчим часом очікується оприлюднення Доктрини інформаційної безпеки, значне місце в якій відводиться стратегічним комунікаціям та розвитку публічної дипломатії. А. Біденко наголосив на важливості об’єктивного інформування міжнародної громадськості щодо подій в Україні та російської агресії проти нашої держави та її наслідків. У цьому велику допомогу можуть надати саме громадські організації, такі, як «Global Ukrainians».
Народний депутат України Павло Кишкарь звернув увагу на проблемні моменти державної політики, зокрема, щодо деокупації тимчасово непідконтрольних районів Донецької та Луганської областей, АР Крим, наголосивши на необхідності максимальної конкретизації і деталізації планування вже на поточному етапі та наголосив на важливій ролі цілеспрямованої інформаційної політики для ідеологічної деокупації тимчасово окупованих територій нашої країни. П. Кишкарь висловився на користь необхідності поширення у світі об’єктивних і якісних інформаційних матеріалів про події в Україні та гібридну війну, про досягнення української культури та історію держави.
Завідувач сектору культурної політики відділу гуманітарної безпеки НІСД Оксана Розумна підкреслила, що «Global Ukrainians» - це нова хвиля українських експатріантів, що є інтегрованими до українських реалій, та зауважила, що світові українці, які повертаються на Батьківщину, сьогодні є важливим ресурсом модернізації держави і суспільства, бо готові брати активну участь у процесах оновлення України. Також О. Розумна звернула увагу на проблеми координації діяльності громадських організацій українців за кордоном з відповідними офіційними представництвами України, зазначивши відсутність реакції відповідних державних органів на пропозиції активістів, зокрема, щодо питань культурної дипломатії.
Голова правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Геннадій Максак наголосив на важливості стратегічного бачення розвитку публічної дипломатії в системі стратегічних комунікацій і зовнішньополітичної діяльності. Разом з тим спікер відзначив брак оперативності та координації, зокрема, у міжнародному аспекті інформаційної політики. Без належної координації інші кроки, навіть стратегування, неможливі. Г. Максак відзначив успішний досвід співпраці українських експертно-аналітичних громадських організацій з міжнародними установами з метою просування інтересів України у світі. При цьому негативні для України позиції окремих держав пояснюються, у тому числі, і недоліками інформаційної політики, у тому числі браком поінформованості державних органів.
Директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій подякувала НІСД і його фахівцям за плідну роботу у сфері публічної і культурної дипломатії, поширення в суспільстві відповідної інформації. К. Смаглій висловила стурбованість щодо певної втрати енергії, яка могла би спрямовуватися на розвиток публічної і культурної дипломатії. Інституціалізація цих сфер, на жаль, не супроводжується бажаними результатами. У таких питаннях, як створення Українського інституту, держава далі декларацій поки що не йде. Недостатньою є й участь у заході міністерств закордонних справ і культури. Потрібно нарешті створювати координаційну раду, до якої увійшли б представники органів влади, громадських організацій, волонтерських рухів.
Головний редактор моніторингового проекту «Око», учасник мережі «Global Ukrainians», Ірина Купчинська представила висновки проекту щодо розвитку та результативності, зокрема, культурної дипломатії. І. Купчинська розповіла, що було створено систему автоматичного моніторингу й аналізу матеріалів світових ЗМІ – 12 мов, понад один мільйон текстів, широкі можливості контент-аналізу, – присвячених Україні. Програмний продукт можна використовувати для удосконалення інформаційної політики, оцінки та підвищення ефективності месиджів, тенденцій щодо сприйняття України. І. Купчинська запропонувала схему взаємодії держави з громадськими організаціями у піднесенні іміджу України у світі. Також спікер вказала на конкретні можливості підвищення ефективності інформаційної політики.
Голова правління ГО «Європейський Рух України», директор Координаційного Бюро європейської та євроатлантичної інтеграції у 2008–2010 рр. Вадим Трюхан у своєму виступі вказав на наявність розуміння у суспільстві того, що сама лише державна дипломатична служба не може повністю охопити серйозних завдань зовнішньополітичної сфери. Це можна зробити тільки з допомогою громадянського суспільства, публічної, культурної, економічної дипломатії. Зараз потрібні суспільний запит, координація, комунікація. Тут може стати у пригоді тактика малих справ та поширення історій їхнього успіху. В. Трюхан також відзначив брак адекватної фінансової підтримки громадських ініціатив з боку держави і бізнесу.
Руслана Лінник, представник управління публічної дипломатії Міністерства закордонних справ України, повідомила про велику увагу, яку приділило підготовці до заходу керівництво відповідних департаменту та управління МЗС. Історія публічної дипломатії в МЗС має де-юре лише півроку, однак робота у цьому напрямі ведеться вже два роки. І тільки протягом півроку існує офіційне бюджетне фінансування цих програм. Протягом попередніх двох років усе робилося за допомогою спонсорів, людей небайдужих. Незважаючи на це нам вдалося за кордоном провести більше ста заходів на достатньо серйозному рівні, зокрема це була участь у Франкфуртському ярмарку та інших подіях. Ми маємо великі плани на наступний рік. Запит на публічну та культурну дипломатію, як з’ясувалося за цей період, дуже великий. Потрібно комунікувати з управлінням – ми готові надавати інформацію і активно співпрацювати.
Провідний науковий співробітник сектору науково-освітньої політики відділу гуманітарної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук зазначив, що наше завдання і обов’язок полягає у тому, щоб в силу своїх можливостей і досвіду донести правду щодо причин війни із Росією. Особливо слід звернути увагу, що війна почалася не зараз. Вона тривала усі 25 років набуття Україною незалежності. Саме брак гуманітарної державницької політики призвів до того, що ми маємо таку страшну війну. Наша дипломатія потребує підсилення на всіх фронтах, включаючи народну дипломатію, яка є вагомим і реальним засобом входження України у світ.
Професор Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Людмила Чикаленко відмітила, що народна дипломатія – це лобізм, без якого не може існувати жодна держава. Таке лобіювання треба підсилювати і просувати через нього наші інтереси. Це потрібно внести у Закон України «Про дипломатичну службу».
Директор департаменту міжнародних багатосторонніх відносин благодійного фонду «Майдан закордонних справ» Олександр Хара акцентував увагу на тому, що в Україні громадянське суспільство бере активну участь у розробці та реалізації певних політик. Водночас державний апарат досі працює на процес, а не на результат. Всі рішення приймаються на високому рівні, і тому це не дозволяє швидко реагувати. «Global Ukrainians» пропонує готову мережу, яка називається стратегічна комунікація, тому необхідно об’єднати зусилля держави та громадянських установ.
Експерт Групи «Культура» Олена Салата звернула увагу на конфлікт між ієрархічною системою, яку представляє влада, та мережевою горизонтальною системою, яку представляє громадськість. Держава має бути готовою спілкуватися із мережею, зокрема з такою, яку представляє «Global Ukrainians».
Представник Центру міжнародної міграції та розвитку GIZ Юрій Дідевич відзначив користь функціонування мережі «Global Ukrainians». Зокрема, вона дозволяє залучати громадський сектор з метою виходу на якісно новий рівень співпраці держави із громадянським суспільством.
Професор Дипломатичної академії при Міністерстві закордонних справ України Олександр Цвєтков наголосив на необхідності комунікації між державними дипломатичними структурами та громадським сектором. Громадський сектор, зокрема, може допомогти посольствам за кордоном у співпраці із політичними партіями, політологічними центрами, церковними організаціями, мас-медіа. Має бути продуктивним симбіоз між нашими посольствами та громадськими структурами.
Представник Торгово-промислової палати України Геннадій Бондар звернув увагу на необхідності представлення економічних інтересів України та їх просування на зовнішніх ринках, де можна використовувати ресурс народної дипломатії. Економічні служби дипломатичних установ наразі перебувають у стадії реформування, тому допомога громадських організацій у просуванні економічних інтересів держави на зовнішніх ринках є дуже корисною.
Менеджер із міжнародних відносин «Реанімаційного пакету реформ» Христина Парандій поінформувала про залучення структур Реанімаційного пакету реформ до формування позитивного міжнародного іміджу України. Зокрема, за допомогою створення та розповсюдження аналітичних матеріалів про успіхи впровадження реформ в Україні.
Ініціатор мережі народної дипломатії Global Ukrainians Віолета Москалу підвела підсумки дискусії, наголосивши про потенціал закордонних українців, яких представляє мережа «Global Ukrainians» у реформуванні України.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський, підсумовуючи обговорення, зазначив, що дискусія допомогла у цілісному сприйнятті публічної дипломатії як важливого ресурсу просування інтересів України у світі.