28 листопада 2014 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбулось чергове засідання експертної робочої групи з актуалізації Енергетичної стратегії України.
В роботі засідання взяли участь представники виконавчої та законодавчої влади України, науковці Національного інституту стратегічних досліджень та Національної академії наук України, представники від українських підприємств галузі енергетики, представники бізнесу та банківської сфери, незалежні експерти, представники неурядових та громадських організацій.
Діяльність з актуалізації Енергетичної стратегії України була розпочата на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки у зв'язку з ситуацією щодо постачання природного газу в Україну» уведеного в дію Указом Президента України № 448/2014 від 1 травня 2014 року, з метою актуалізації положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, врахування існуючих загроз енергетичній безпеці України та необхідності забезпечення виконання міжнародних зобов'язань.
За погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, на базі Національного інституту стратегічних досліджень на початку жовтня 2014 року була створена експертна робоча група із залученням широкого кола провідних фахівців в галузі енергетики, включаючи авторитетних незалежних експертів. 22 жовтня 2014 року відбулось перше засідання експертної робочої групи з опрацювання пропозицій до актуалізації Енергетичної стратегії України. На ньому було обговорено Концепцію нової редакції Енергетичної стратегії України.
На засіданні 28 листопада 2014 року було обговорювались результати опрацювання Концепції, а також визначення цільових параметрів та основних механізмів реалізації Енергетичної стратегії України.
У вступному слові Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Власюк Олександр Степанович нагадав, що це вже друге засідання, представлено доопрацьований документ з врахуванням наданих конструктивних пропозицій. Він запропонував розглядати поточну версію документа не як кінцевий варіант, що не передбачає змін у майбутньому, а як документ, що містить орієнтири для розвитку, як предмет для обговорення, що передбачає періодичне оновлення. Саме тому Енергетична стратегія України на сьогодні має виступити інструментом державної політики який чітко визначить завдання держави у сфері енергетики, пріоритетні шляхи їх досягнення та чітко встановити послідовність кроків з їх досягнення.
О.С. Власюк зазначив, що на сьогодні Енергетична стратегія України фактично є однією із основних складових Стратегії національної безпеки України і період нехтування загроз енергетичній безпеці країни та вагань із реалізацією нагальних реформ в енергетиці закінчився.
Стратегія має чітко представити довгострокові перспективи розвитку енергетичного комплексу. Нам зараз важливо визначити завдання до 2020 року, тим більше, що Програма Президента розрахована до 2020 року. Ми маємо обговорити завдання переходу енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування – це стимулюватиме підвищення ефективності економічної діяльності та ефективності використання енергетичних ресурсів суб’єктами господарювання і загалом в суспільстві. Ми маємо окреслити шляхи ліквідації критичної залежності економіки України від поставок енергоресурсів із монопольних джерел і маємо підвищити нашу енергетичну безпеку шляхом диверсифікації як маршрутів, так і джерел енергозабезпечення України, – це ті завдання, які мають бути вирішені до 2020 року.
До 2025 року потрібно вирішити завдання інтеграції енергетичного сектору України до енергоринків Європейського Союзу і загалом до системи забезпечення європейської енергетичної безпеки. Необхідно досягти конкурентоспроможності в цій сфері для того, щоб український енергетичний сектор виглядав пристойно і конкурентоспроможно на європейському енергетичному ринку. Цього можливо досягнути лише, якщо ми створимо сприятливі умови для залучення інвестицій на технічну модернізацію та розвиток об’єктів енергетичного сектору.
У довгостроковій перспективі до 2035 року необхідно вирішити завдання повноцінної інтеграції енергетичного сектору України до європейського енергетичного ринку з вільним рухом енергоресурсів, інвестицій та технологій, що забезпечить випереджаюче оновлення галузей енергетики то зростання рівня самозабезпеченості видобувними енергоресурсами.
Загальним результатом реалізації стратегії має стати перетворення паливно-енергетичного комплексу нашої країни з проблемного сектору, який нині потребує державної підтримки та висмоктує і без того недостатні фінансові ресурси, у сучасний, ефективний, конкурентоспроможний сектор національної економіки із забезпеченням умов сталого розвитку в процесі регіональної інтеграції та в умовах підвищення конкуренції на європейському та світовому енергоринках.
Виступаючий відзначив, що цілий ряд положень, відображених у проекті Стратегії уже стали складовою Коаліційної Угоди депутатських фракцій Верховної Ради України, і вони визначатимуть пріоритети діяльності Верховної Ради України, новоствореного Уряду України та Президента України.
Враховуючи важливість Енергетичної стратегії України, ми будемо прагнути розглянути можливість її прийняття на найвищому політичному рівні в системі державного управління. У нас є для цього певні можливості, ми будемо їх використовувати. Варто розглянути можливість посилення ролі Енергетичної стратегії України шляхом її затвердження рішенням Верховної Ради України. Як ще один варіант – вона може бути затверджена рішенням Ради національної безпеки і оборони України. Затвердження Енергетичної стратегії в одному із зазначених варіантів дозволить узгодити спільні дії різних органів державної влади з реалізації загальнодержавних цілей Стратегії.
Заступник Міністра енергетики та вугільної промисловості України Діденко Ігор Миколайович привітав всіх Учасників засідання від імені Міністра енергетики та вугільної промисловості Юрія Васильовича Продана. Він відзначив, що розроблення нової редакції Енергетичної стратегії України є вимогою часу та пріоритетом державної політики.
Оновлена редакція Енергетичної стратегії України на період до 2030 року схвалена Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року № 1071 формувалася із позицій, тривалого і стратегічного партнерства між Україною та Російською Федерацією. Нажаль дану позицію було повністю зруйновано збройною агресією Російської Федерації та багатьма негативними тенденціями в енергетичній сфері, які сьогодні ускладнюють діяльність паливно-енергетичного комплексу нашої держави.
Тому, на сьогодні стратегія має врахувати необхідність реагування на: 1) обмеження ресурсної бази та захоплення об’єктів паливно-енергетичного комплексу в Автономній Республіці Крим – різними міністерствами готуються подання до відповідних міжнародних судових інстанцій для того, щоб у легітимний міжнародний спосіб довести усю безглуздість позиції Російської Федерації; 2) міжнародні зобов’язання в енергетичній сфері. Україна, приєднавшись до Договору Про заснування Енергетичного Співтовариства, підписавши Угоду про Асоціацію з Європейським Союзом, прийняла на себе цілий ряд зобов’язань, які безпосередньо впливатимуть на функціонування енергетичного сектору України; 3) необхідністю імплементації нового методологічного підходу до формування стратегії та механізмів реалізації енергетичної політики України; 4) необхідність врахування найсучасніших світових наукових досягнень, економічних та екологічних трендів.
Розробка нової Енергетичної стратегії України уже визначена пріоритетом у плані розвитку співробітництва між Україною та Європейським Союзом. Виходячи з цього, Енергетична стратегія має визначати пріоритети енергетичної політики України спрямовані не тільки на адаптацію загальних принципів функціонування енергетичних ринків, узгодження пріоритетів розвитку паливно-енергетичного комплексу України, але і на формування Україною енергетичної політики, яка відповідатиме принципам і практиці Європейського Союзу. Також потрібно відзначити, що, виконуючи нову стратегію, старі бізнес процеси, які мають місце останніми десятиліттями, повинні відійти в минуле.
На замовлення Міненерговугілля Національний інститут стратегічних досліджень здійснює розробку нової енергетичної стратегії України. 22 жовтня 2014 року Інститут представив широкому загалу Концепцію стратегії, яка знайшла широкий відгук в експертному середовищі. Безумовно, можливі різні погляди на зміст та методологію побудови такого документу, однак більшість фахівців енергетики підтримали запропонований підхід. Серйозні дискусії відбувалися і на платформі власне Міненерговугілля.
Сьогодні ми пропонуємо розглянути результати чергового етапу підготовки проекту стратегії – визначення цільових параметрів стратегії а основних механізмів її реалізації. При цьому ми переконані, що Стратегія має бути спрямована на забезпечення енергетичної безпеки України, конкурентоспроможності національної економіки, сталого розвитку українського суспільства в цілому, зростання конкурентного потенціалу енергетики України, інтеграції енергетичного сектору України до європейських ринків.
Фактично Стратегія має стати нормативним документом державної енергетичної політики, покликаним зафіксувати довгострокові цілі розвитку енергетичного сектору, сформувати механізм узгодження дій та концентрації зусиль всіх зацікавлених юридичних осіб в реалізації цілей, визначених на політичному рівні. Даний підхід, як нам відомо, широко застосовується в країнах ЄС та довів свою ефективність і життєспроможність.
Презентацію Проекту Енергетичної стратегії України зробив Завідувач відділу енергетичної, транспортно-комунікаційної, екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Суходоля О.М. У своєму виступі запропонував набір цільових параметрів Енергетичної стратегії України, механізми їх досягнення та «дорожню карту» реалізації Стратегії, що передбачають декілька етапів.
Виступаючий відзначив, що Енергетична стратегія не є стратегією розвитку тільки енергетики України, а є стратегією розвитку держави, частиною якої є галузі енергетики. Тому необхідним є гармонізація положень нової редакції Енергетичної стратегії з подальшими рішеннями та діями на всіх рівнях державного управління. При цьому передбачається, механізм корегування Енергетичної стратегії відповідно до появи нових технологій, зміни внутрішніх та зовнішніх факторів. На виконання Енергетичної стратегії передбачається розробка комплексу програм (загальнодержавних, галузевих інших), які будуть спрямовані на реалізацію визначених Стратегією цілей і відповідних сферах енергетичного сектору та уточнюватимуть механізми реалізації Стратегії відповідно до вимог часу.
Важливим аспектом у розробці є врахування у тексті Стратегії можливих надзвичайних ситуацій, зокрема таких які спричинені збройною агресією Російської Федерації, та відповідного формування плану дій держави для забезпечення функціонування енергетики у таких ситуаціях. Виступаючий відзначив, що необхідно на законодавчому рівні визначити принципи та методи реагування держави на випадок виникнення загроз функціонуванню енергетичного сектору. При цьому, на законодавчому рівні має бути визначено систему взаємодії та узгодження дій держави та приватного сектору для забезпечення функціонування національної економіки та суспільства.
В своїй презентації Генеральний директор ТОВ «Нафтогазбудінформатика» Уніговський Л.М. розглянув пріоритети реалізації стратегії у сфері забезпечення потреб економіки та суспільства у природному газі. Він представив доповідь щодо інтеграції ринку природного газу України до європейського ринку, різні маршрути постачання природного газу в Україну, в тому числі можливі варіанти використання українських підземних сховищ газу в схемах постачання природного газу на європейському ринку, та етапи розвитку ринку природного газу в Україні.
В презентації Голови правління Біоенергетичної асоціації України Гелетухи Г.Г. запропоновані пріоритети та прогнози до 2035 року щодо внеску відновлювальних джерел енергії в загальний енергобаланс України і етапи розвитку відновлювальної енергетики України до 2035 року.
У обговоренні Проекту Концепції взяли участь всі бажаючі присутні в залі. Учасники обговорення відзначили якісну відмінність нової редакції Енергетичної стратегії України від попередніх версій стратегії у кращу сторону. У той же час в процесі дискусії було зроблено ряд побажань до вдосконалення проекту та висловлені ряд зауважень, зокрема:
1. Зверталась увага на значній кількості цільових параметрів, а також необхідності деталізації та визначення механізмів їх досягнення. У той же час пропонувалось розширити, кількість цільових параметрів, більше уваги приділити їх змістовності та репрезентативності.
2. Зауважувалось, що для досягнення багатьох із вказаних у проекті тексту стратегії цільових параметрів, потрібні значні інвестиції, які не під силу тільки державі і мають бути профінансовані з використанням коштів приватних інвесторів. При цьому зверталась увага на поточній низькій привабливості сектору енергетики для залучення приватних інвестицій.
3. Зауважувались проблеми залучення значних приватних інвестицій в рамках існуючої нормативно-правової бази, що вимагає внесення до стратегії механізмів стимулювання залучення інвестицій. При цьому зазначалось на необхідності, запровадження механізмів впливу на приватних власників підприємств паливно-енергетичного комплексу та енергоємних підприємств споживачів енергії та енергоресурсів щодо покращення показників відповідних підприємств.
4. Відзначалось, що в прогнозному енергетичному балансі недостатньо відображена частка вітроенергетики при тому, що вітроенергетика є одним з найбільш конкурентоздатних джерел відновлюваної електроенергії з значним невикористаним потенціалом на території України. Пропонується надалі розглянути можливість збільшення частки вітроенергетики при плануванні розвитку відповідної інфраструктури та введення в експлуатацію заміщуючих електрогенеруючих маневрових потужностей.
5. Наголошувалось на відсутності гарантованих джерел сировини для здійснення задекларованих у тексті Стратегії проектів з біоенергетики і необхідності залучення значних територій під плантації енергетичної верби, яких ще дуже мало в Україні.
6. Зауважувалось, що попри декларації та великі плани, жоден великий проект з забезпечення диверсифікації в нафтогазовому секторі не був доведений до кінця, окрім реверсних поставок природного газу із Європейського Союзу. Однак, на нинішньому етапі не гарантованим є збереження та збільшення реверсних поставок природного газу із Європейського Союзу.
7. Пропонувалось при плануванні розвитку паливно-енергетичного комплексу в частині альтернативних маршрутів, диверсифікації та побудови інтерконекторів більш активно співпрацювати з зовнішніми партнерами на рівні Міністерства закордонних справ України, Уряду України та відповідних господарюючих суб’єктів.
8. Зауважувалось, що питання диверсифікації та побудови інтерконекторів необхідно узгоджувати із зростанням внутрішнього видобутку енергоресурсів, щоб не опинитися в ситуації, коли збудовані активи внаслідок зростання внутрішнього видобутку виявляться непотрібними.
9. Для переходу до принципу розвитку, що базується на потребах споживача енергії та енергоресурсів, а не виробника, для ефективного впливу на покращення ситуації в секторі енергетики з боку держави та для приходу потужних приватних інвесторів, окрім іншого, потрібна об’єктивна поточна інформація про стан паливно-енергетичного сектору у відкритому доступі з відображенням детальної структури внутрішнього споживання енергії та енергоресурсів.
10. Пропонувалось передбачити забезпечення принципів сталого розвитку енергетики шляхом запровадження стратегічної екологічної оцінки при розробленні програм реалізації Стратегії.
11. Суттєвою проблемою майбутнього розвитку паливно-енергетичного комплексу України є кадрове забезпечення, що також пропонувалось врахувати у тексті Енергетичної стратегії України.
Всі учасники обговорення погодилися, що розроблена нова редакція Енергетичної стратегії України може розглядатися в якості першої редакції для доопрацювання та направлення до Міненерговугілля.
З питань пропозиції та зауважень звертатись: Бєгун Сергій Васильович; телефон: (044) 245-88-48; факс: (044) 234-41-03; електронна пошта: [email protected]