Засідання експертної РГ з опрацювання пропозицій до актуалізації Енергетичної стратегії України

Поділитися:

Uchast22 жовтня 2014 року у Національному інституті стратегічних досліджень відбулось засідання експертної робочої групи з опрацювання пропозицій до актуалізації Енергетичної стратегії України.

 

В роботі засідання взяли участь представники виконавчої та законодавчої влади України, науковці Національного інституту стратегічних досліджень та НАН України, представники від українських підприємств галузі енергетики, представники бізнесу та банківської сфери, незалежні експерти.

 

Список учасників.

 

Діяльність з актуалізації Енергетичної стратегії України була розпочата на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 квітня 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки у зв'язку з ситуацією щодо постачання природного газу в Україну» уведеного в дію Указом Президента України № 448/2014 від 1 травня 2014 року, з метою актуалізації положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, врахування існуючих загроз енергетичній безпеці України та необхідності забезпечення виконання міжнародних зобов'язань.

 

UchastЗа погодженням з Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, у відповідності до Статуту Національного інституту стратегічних досліджень, на базі Національного інституту стратегічних досліджень на початку жовтня 2014 року була створена експертна робоча група із залученням широкого кола провідних фахівців в галузі енергетики, включаючи авторитетних незалежних експертів.

На засіданні 22 жовтня 2014 року відбулось обговорення розробленої робочою групою експертів Концепції нової редакції Енергетичної стратегії України.

 

У вступному слові Перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Власюк О.С. відзначив, що в умовах посилення глобальної конкуренції за енергетичні ресурси та контроль над енергетичними ринками, одним із основних пріоритетів нашої держави має стати забезпечення енергетичної безпеки. Проте, в Україні забезпечення енергетичної безпеки має свою специфіку, яка полягає в тому, що зовнішні проблеми, пов’язані з забезпеченням енергетичної безпеки, тісно корелюють з низкою внутрішніх проблем, а саме з неефективною внутрішньою енергетичною політикою. Впродовж всього періоду незалежності України наш енергетичний сектор постійно потребує державної підтримки, і зокрема часто значних бюджетних видатків на врятування тієї чи іншої енергетичної компанії. Сьогодні ми бачимо як енергетичний сектор став джерелом зовнішньополітичних проблем і чи не основною болючою точкою агресивного тиску на Україну. Зрозуміло, що подальше існування енергетичного сектору у такому стані є загрозою національній безпеці держави. Держава не має витрачати ресурси на існування галузі, яка може самостійно забезпечити свій розвиток і потенційно сама може стати точкою зростання національної економіки.

Невдачі з реформуванням енергетичного сектору, відсутність суттєвих позитивних зрушень щодо підвищення енергоефективності економіки, розвитку конкурентних енергетичних ринків та диверсифікації джерел енергопостачання, обумовили критичну уразливість енергетичного сектору України перед низкою зовнішніх і внутрішніх ризиків. Агресія Російської Федерації проти України у 2014 році перевела реальні та потенційні ризики в енергетичній сфері у безпосередні загрози сталому розвитку енергетики та національної економіки України.

Сьогодні необхідно докорінно переглянути державну енергетичну політику та уточнити пріоритети розвитку енергетичного сектору, тобто стратегію розвитку енергетики України. Рішенням РНБО України від 28 квітня 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки у зв'язку з ситуацією щодо постачання природного газу в Україну» визначено завдання забезпечити:

- актуалізацію положень Енергетичної стратегії України на період до 2030 року з метою забезпечення виконання міжнародних зобов'язань та з урахуванням загроз енергетичній безпеці, пов'язаних із тимчасовою окупацією території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя внаслідок збройної агресії Російської Федерації.

Національний інститут стратегічних досліджень, на прохання Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, взявся за цю роботу. Ми взялися за цю роботу не самостійно, а запрошуємо максимальний експертний загал, який має власні напрацювання, власне бачення проблеми, щоб у нас в підсумку вийшов комплексний результат, який задовольнить вимоги забезпечення енергетичної безпеки держави.

Сьогодні ми представляємо Концепцію Енергетичної стратегії України, яка має за мету адекватно відповісти на всі виклики, які постають перед енергетичним сектором.

При розробці Проекту Концепції було поставлене завдання обґрунтувати траєкторію трансформації енергетичного сектору країни з проблемного, що потребує постійної державної підтримки, у ефективний й конкурентоспроможний. Розробники виходили з того, що сучасний енергетичний сектор має забезпечити довгостроковий сталий соціально-економічний розвиток України в умовах регіональної інтеграції та конкуренції на європейських енергетичних ринках. Має бути забезпечена енергетична безпека країни – задоволення потреб суспільства та економіки в паливно-енергетичних ресурсах у технічно надійний, безпечний, економічно ефективний, екологічно прийнятний спосіб для гарантування належного рівня життєдіяльності суспільства в режимах звичайного та особливого стану.

Попередні висновки із уже проведеного аналізу ситуації свідчить про необхідність вжиття кроків, які можливо будуть болючі на короткостроковому етапі, але є безальтернативними, якщо ми прагнемо гарантувати безпеку країни у сьогоднішній конкурентній боротьбі на світовій арені.

Передбачається декілька періодів трансформацій:

- на короткотермінову перспективу має бути зменшене адміністративне втручання у роботу енергетичних ринків, припинене функціонування існуючої системи субсидування (дотування), в тому числі ліквідовано перехресне субсидування, прийнято необхідні законодавчі акти та організаційні рішення щодо узгодження енергетичної політики із міжнародними зобов’язаннями України;

- у середньостроковому вимірі слід закріпити ринкові принципи функціонування енергетичного сектору та енергетичних ринків, зокрема. Необхідно перебудувати відносини в енергетичній сфері між державою та суб’єктами господарювання, підвищити якість їх корпоративної культури;

- на довгострокову перспективу пріоритетним завданням є забезпечення конкурентоспроможності енергетичного сектору України в умовах інтеграції до європейських ринків.

 

У вітальному слові учасникам обговорення Радник Міністра енергетики та вугільної промисловості Павлуша С.М. поінформував присутніх, що не дивлячись на всі ті задачі, які вирішуються Міністерством у робочому порядку, питання актуалізації енергетичної стратегії було сформульовано з самого початку роботи нового Уряду і нового складу Міністерства.

Він також зауважив, що нинішня складна ситуація є платою за відсутність правильної адекватної енергетичної стратегії. Необхідність актуалізації енергетичної стратегії обумовлена суттєвою зміною, як зовнішніх, так і внутрішніх факторів. Це стосується, як виробництва та споживання енергетичних продуктів, так і отримання їх із зовнішніх джерел. Існуючі документи (як Енергетична Стратегія, що діє з 2005 року, так і нова її редакція, що схвалена у минулому році) довели свою неспроможність дати відповіді на виклики в енергетичному секторі. В першу чергу це стосується викликів у сфері енергетичної безпеки. При цьому мова йде не тільки про нові виклики, але навіть і про ті, що існують з дня здобуття Україною незалежності.

Яскравий приклад – питання диверсифікації джерел постачання енергетичних продуктів та матеріалів, зокрема природного газу – нема законодавчих нормативів щодо глибини диверсифікації.

Інша проблема – це сталість роботи об’єднаної енергетичної системи України – сьогоднішня проблема – це наслідок того, що питанням сталості енергетичної системи не приділялася належна увага. Практично, впродовж всього часу незалежності, об’єднана енергосистема розвивалася ще по радянським трафаретам. Всі проекти, що реалізуються зараз – це проекти заплановані у 70-х, 80-х роках минулого століття.

В існуючих документах не були сформовані та реалізовані відповідні стратегічні завдання, які б відповідали сучасним викликам, що стали перед Україною, як незалежною державою. Простий приклад – сьогодні Україна працює паралельно з енергетичними системами країн СНД, найбільша і найвпливовіша з яких – енергосистема Російської Федерації. Переривання такої роботи з одночасним перериванням постачань природного газу, не кажучи вже про можливі проблеми з постачанням ядерного палива, створюють загрозу виключного рівня для енергетичної безпеки та незалежності нашої країни.

Свого часу країни Вишеградської групи прийняли стратегічне рішення – від’єднатися від колишньої енергосистеми «Мир», створили свою відокремлену систему, а згодом – приєднатися до енергосистеми країн західної Європи. Таке рішення, до речі, приймалося у пакеті з рішенням щодо інтеграції до ЄС та входженням цих країн до НАТО.

Ще один аргумент, на користь необхідності актуалізації енергетичної стратегії – це нарешті визначення зовнішньополітичного курсу України, як держави, так, і, головне, суспільства на входження до Європейського Союзу. Не може залишатися без змін стратегія, коли радикально міняється зовнішньополітичний курс держави.

Набула чинності Угода про Асоціацію, яка формує нові стратегічні завдання в енергетичному секторі. Окрім іншого, це також стосуються і безпосередньо вироблення гармонізованої енергетичної політики, або ,кажучи іншими словами, - енергетичної стратегії. Така стратегія, окрім іншого, має бути гармонізована і за методологією. Ясно, що існуючі стратегії не відповідають цим вимогам.

На що направлена стратегія? Попередні стратегії акцентувались на розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу. Практичний досвід нас переконав, що ми маємо будувати цілі стратегії значно ширше.

Важливим є формування механізму підтримки та моніторингу реалізації Стратегії. Стратегія має зафіксувати пріоритети енергетичної політики України на довгострокову перспективу та запропонувати механізм концентрації зусиль всіх зацікавлених суб’єктів на її реалізацію. Всі органи виконавчої влади, регуляторні відомства, контрольні організації, які мають відношення до енергетичного сектору, беруть участь у забезпеченні виконання Стратегії. Положення Стратегії також мають знайти відображення у діяльності органів місцевої влади при розроблені формуванні своїх планів діяльності. Стратегія має запропонувати ефективну систему моніторингу динаміки наближення до цільового стану, а також запропонувати інструменти корегування пріоритетності реалізації завдань.

Хочу сказати, що при формуванні ТЗ на розробку стратегії були враховані пропозиції широкого круга спеціалістів в галузі енергетики. Ми розглядали ТЗ на науково-технічній Раді Міенерговугілля. Сподіваємося, що Національний інститут стратегічних досліджень, залучить найкращу експертизу та найсучасніші підходи для розробки такого виключно важливого документу, як енергетична стратегія України до 2030 року.

 

Презентацію Проекту Концепції зробив Завідувач відділу енергетичної, транспортно-комунікаційної, екологічної та техногенної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Суходоля О.М. У своєму виступі він додатково підкреслив зміну філософії побудови Енергетичної стратегії України з відходом від галузевого підходу та акцентом на механізмах досягнення поставлених стратегічних завдань, які сформульовані у вигляді цільових індикаторів, що характеризують стан всієї системи в цілому, а не окремої галузі енергетики. В тексті Проекту Концепції передбачається декілька етапів виконання завдань стратегії, найголовніший з яких – зменшення адміністративного втручання в діяльність підприємств енергетики, ліквідація субсидування та формування ринкових умов функціонування енергетичного сектору економіки на внутрішньому ринку, передбачивши цільову допомогу малозабезпеченим верствам населення. Останній етап передбачає інтеграцію енергетичної системи України в європейську систему. Підкреслюється, що Енергетична стратегія не є стратегією розвитку тільки енергетики України, а є стратегією розвитку держави, частиною якої є галузь енергетики. Тому необхідним є гармонізація положень нової редакції Енергетичної стратегії з подальшими рішеннями та діями на всіх рівнях державного управління. Важливим аспектом у розробці є врахування у тексті Стратегії можливих надзвичайних ситуацій, щоб були готові плани дій на випадок їх виникнення. При цьому передбачається, що текст Енергетичної стратегії буде періодично коректуватися відповідно до появи нових технологій, зміни внутрішніх та зовнішніх факторів. На виконання Енергетичної стратегії передбачається розробка галузевих програм.

 

Презентація Проекту.

 

В презентації Головний науковий співробітник відділу фінансової безпеки Національний інститут стратегічних досліджень Харазішвілі Ю.М. запропонував прогнозні значення макроекономічних показників в різних варіантах розвитку подій, використовуючи власну розроблену модель. Метою прогнозу є оцінка максимального та мінімального рівня макроекономічних показників на період дії Енергетичної стратегії як основи для побудови майбутніх енергетичних балансів.

 

Презентація.

 

Директор Інституту загальної енергетики НАН України Кулик М.М. у своїй презентації результати розрахунків енергетичних балансів у різних варіантах макроекономічних прогнозів на період дії Енергетичної стратегії. У доповіді було вказано на значні можливості України у вирішенні власних проблем в енергетиці власними силами та енергоресурсами, відзначено поточний низький рівень використання місцевих видів енергоресурсів.

 

Презентація.

 

У обговоренні Проекту Концепції взяли участь члени експертної групи та запрошені експерти. При цьому найбільше дискусій було щодо механізмів реалізації Енергетичної стратегії, достовірності зроблених прогнозів та невизначеності поточної ситуації в Україні та її впливу на подальші прогнози. Було акцентовано на необхідності здійснення реальних кроків до зменшення енергозалежності шляхом впровадження заходів з енергоефективності, використання місцевих видів палива та відновлювальних джерел енергії, необхідності інтеграції до диверсифікованих європейських ринків енергії та енергоресурсів, відповідної гармонізації української нормативно-правової бази, створенні ринкових умов та інвестиційної привабливості галузі енергетики України. При прогнозуванні споживання енергоресурсів пропонується враховувати паралельне зменшення енергоспоживання за рахунок впровадження заходів з енергоефективності.

Після проведення засідання, робота над створенням нової редакції Енергетичної стратегії України продовжується. Передбачається максимально можливе врахування всіх конструктивних пропозицій. В зв’язку із стислими термінами підготовки, будемо вдячні за надання пропозицій щодо актуалізації Енергетичної стратегії України до 10 листопада 2014 р.

 

Зауваження, пропозиції та матеріали надсилати: Бєгун Сергій Васильович; телефон: (044) 245-88-48; факс: (044) 234-41-03; електронна пошта: [email protected]