21 травня 2019 року в приміщенні Національного інституту стратегічних досліджень відбулось засідання «круглого столу» на тему «Угода про асоціацію між Україною та ЄС: пріоритети внутрішньої політики та вплив зовнішніх чинників», який був організований спільно з Українським інститутом публічної політики.
Під час відкриття засідання тимчасово виконуючий обов’язки директора Національного інституту стратегічних досліджень Яблонський В. М. привітав учасників, ознайомив присутніх з дослідженнями стосовно виконання угоди про асоціацію України з ЄС, а також побажав плідної дискусії та вагомих рекомендацій.
Заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень Жаліло Я. А. наголосив на необхідності розуміння у суспільства того, навіщо країні потрібна євроінтеграція. Угода про асоціацію не може бути річчю у собі, а населення й органи влади в Україні повинні розуміти мету кроків по виконанню цієї Угоди. Крім того, Я. Жаліло звернув увагу присутніх на необхідність застосування сутнісних критеріїв оцінки прогресу у виконані Угоди про асоціацію з ЄС та зазначив, що 4 роки функціонування зони вільної торгівлі з ЄС дають підстави підбити певні підсумки та зрозуміти, як вона вплинула на життя країни. На завершення, Я. Жаліло вказав на те, що Україна не лише повинна залучити потенціал ЄС до розв'язання своїх проблем, а й взяти участь у розв'язанні проблем, які перебувають на порядку денному Європи. Докладніше у презентації експерта НІСД.
Результати кількарічного проекту по аналізу політики Східного Партнерства, зробленого Українським інститутом публічної політики, представив Аналітик Українського інституту публічної політики І. Газізуллін. На його думку, лібералізація торгівлі з Європейським союзом справляє різнобічний вплив на ключові сектори економіки України. З одного боку, лібералізація торгівлі призводить до появи на ринку нових економічних учасників і до більшої конкуренції. З іншого, відкриття нових ринків може зміцнювати позиції місцевих еліт, зокрема в пострадянських кранах з обмеженим доступом до економічних та політичних ресурсів. Остаточний ефект часто залежить від відносин між державними інститутами та економічними акторами, які домінують в кожному з секторів. В Україні лібералізація торгівлі з Європейським союзом (а раніше і в рамках Світової організації торгівлі) допомогла консолідувати статус-кво щодо доступу до політичних та економічних ресурсів. Водночас, в секторах з більш диверсифікованою структурою власності, таких як аграрний сектор та харчова промисловість, вільніша торгівля обмежила можливості до застосування дискримінаційних заходів проти іноземних компаній та надала певні стимули для малого та середнього бізнесу. Ці результати мають важливі наслідки для подальшої інтеграції українського ринку з ринком Європейського союзу.
Після презентації доповіді Газізулліна учасники засідання «круглого столу» обговорили наступні питання:
1) Засоби оптимізації впливу Угоди про асоціацію на системні реформи в Україні
2) Політико-економічні зміни в ЄС та їх ймовірний вплив на євроінтеграційну політику України.
3) Ризики та перспективи виконання графіку імплементації Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.
4) Перспективи прискорення імплементації Угоди про асоціацію з метою подання у 2024 році документів для отримання членства в ЄС: завдання на середньострокову перспективу.
В дискусії взяли участь Директор Українського інституту публічної політики Борода М. О., Член експертної ради Національного інституту стратегічних досліджень з питань зовнішньоекономічної політики Шумило І.А., Радник з політичних питань Групи з підтримки України Представництва Європейського Союзу в Україні Голуб М. В., Директор програми Зовнішня та безпекова політика Українського інституту публічної політики Бугрій М. Г (презентація), Головний науковий консультант Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова Сіденко В.Р., Виконавчий директор Українського центру європейської політики Акуленко Л. В. та інші учасники.