9 листопада 2016 року в Національному інституті стратегічних досліджень проведено міжнародний захід — спільне розширене засідання Міжвідомчої експертної робочої групи з питань протидії розповсюдженню зброї масового знищення, тероризму та захисту критичної інфраструктури та Робочої групи щодо співробітництва з НАТО з питань енергетичної безпеки, присвячене захисту критичної інфраструктури в Україні.
У рамках співробітництва Національного інституту стратегічних досліджень (далі – НІСД) та Програми професійної підготовки НАТО (ППП) відділом енергетичної та техногенної безпеки Інституту було проведено спільне засідання експертних груп, участь в якому взяли запрошені ППП експерти з країн-членів НАТО. На засіданні було обговорено два основні питання:
1) підготовка до наміченого на 2017 рік навчання національного рівня з відпрацювання механізмів реагування та безпекові інциденти на енергетичних об’єктах критичної інфраструктури (КІ); та
2) створення в Україні системи підготовки кадрів для захисту КІ.
Взяти участь у заході були запрошені представники 28 міністерств, відомств, правоохоронних органів та спецслужб, наукових та освітніх установ, державних компаній України, а також зарубіжні експерти. Загалом, відділ енергетичної та техногенної безпеки отримав заявки на участь у засіданні 83 осіб. Фактично ж в обох тематичних частинах заходу або в одній з них взяли понад 50 представників від України та представників зарубіжних країн (Великобританії, Данії, Угорщини та Чехії), включаючи представників Офісу зв’язку та ППП НАТО в Україні.
Засідання відкрив завідувач відділу енергетичної та техногенної безпеки НІСД д.держ.упр., професор Суходоля Олександр Михайлович. У вступному слові він зазначив, що для організаторів виявилося деякою несподіванкою той величезний інтерес, який було проявлено до заходу з боку запрошених державних органів та інших організацій. На думку О. Суходолі, це свідчить, що в Україні, як і в усьому світі, все більше усвідомлюють, що у теперішніх безпекових умовах захист критичної інфраструктури є ключовим завданням для сектору безпеки кожної держави.
Доповідач також нагадав присутнім, що співробітниками НІСД разом з вітчизняними експертами з інших організацій за дієвої підтримки ППП, яка забезпечила, зокрема, залучення до цієї роботи експертів з країн НАТО, було розроблено так звану Зелену книгу з питань захисту критичної інфраструктури в Україні (далі – Зелена книга), з текстом якої можна ознайомитися на сайті НІСД. Положення цього документу, на думку доповідача, слід використовувати у подальшому запроваджені концепції захисту КІ в нашій країні, в т.ч. і за тими напрямами, які були винесені для обговорення на спільне засідання експертних груп.
Керівник ППП Ове Уруп-Мадсену (Ove Urup-Madsen), (Данія), у своєму вступному слові зробив наголос на тому, що в результаті майже чотирирічної співпраці НІСД та ППП було підготовлено Зелену книгу, але тепер вже настав час переходити від академічної роботи до практичної імплементації положень розробленого документу. Після цього керівник ППП зачитав звернення до учасників заходу від імені спеціального радника Міністерства оборони України Філа Джонса (Phil Jones) (Велика Британія).
У цьому зверненні Філ Джонс зазначив про велику увагу, яка його країни приділяє співробітництву з Україною. Далі у заяві зазначається про те, що Велика Британія надає серйозну допомогу Україні у сфері стратегічного управління кризовими та надзвичайними ситуаціями, що має безпосереднє відношення до питань захисту КІ. У рамках цієї допомоги британські спеціалісти та експерти провели в Україні низку семінарів та робочих зустрічей за такими напрямами, як загальна основа управління надзвичайними ситуаціями, розгляд британської контртерористичної стратегії, інформування під час кризової ситуації тощо. У заяві британського радника також повідомлялось, що вже з 21 листопада ц.р. розпочнеться черговий візит британських фахівців та експертів, які за підтримки секретаріату Віце-прем’єр-міністра України проведуть низку зустрічей з керівниками ряду урядових установ з метою уточнення формату допомоги Україні з боку Великої Британії у сфері розбудови управління кризовими та надзвичайними ситуаціями.
У своїй змістовній презентації Ове Уруп-Мадсен зробив кілька важливих акцентів, на які слід звернути особливу увагу при підготовці та проведенні навчання національного рівня. Перш за все він підкреслив, що належний рівень кризового управління є фундаментальним елементом якісного державного управління. При цьому, за його твердженням, наявність відповідної системи кризового управління дозволяє виконувати пріоритетні завдання під час кризи: рятувати людські життя, обмежувати розповсюдження кризи, захищати навколишнє середовище, підтримувати стійкість суспільства та відновлювати нормальне суспільне життя та порядок у державі. Іншим важливим моментом, який часто залишається поза увагою при організації навчань різного рівня в Україні й на який звернув увагу Ове Уруп-Мадсен, є те, що навчання мають проводитися не для того, щоб виявляти винних, карати та звільняти осіб, що не змогли виконати ті чи інші завдання, а для перевірки систем реагування та управління в умовах кризової або надзвичайної ситуації; при чому така перевірка виконується, перш за все, через перевірку дієвості планів дій у надзвичайних та кризових ситуаціях.
Керівник ППП висловив думку, що підготовка до навчання національного рівня має пройти 6 етапів, і розпочатися (1-й та 2-й етапи) з розробки планів дій у надзвичайних ситуаціях та з проведення командно-штабних навчань. Проведення навчання національного рівня має стати завершенням цього процесу. Важливо відмітити, що коротко розглянувши необхідну для ефективного кризового управління архітектуру, Ове Уруп-Мадсен відніс до останньої координаційний центр кризового управління, науково-дослідну установу для вивчення проблем кризового управління та систему підготовки кадрів для захисту критичної інфраструктури. При цьому очільник ППП підкреслив, що система кризового управління має базуватися на наявних системах управління у надзвичайних ситуаціях.
У наступному виступі Олександр Суходоля коротко презентував навчання національного рівня у сфері захисту енергетичних об’єктів КІ, щодо проведення якого восени 2017 року вже отримано доручення Уряду. Відповідальним за підготовку державним органом призначене Міненерговугілля України. Доповідач поінформував присутніх про основні завдання і параметри навчання, методологічну підтримку підготовки до якого спільно здійснюють НІСД та Вільнюський центр передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки. Як повідомив О. Суходоля, під час навчання попередньо заплановано перевірити реагування для чотирьох сценаріїв розвитку подій. У рамках проведення навчання буде перевірено роботу окремих функціональних груп, які мають забезпечувати реагування.
Висвітлення проблем підготовки до запланованого на 2017 рік навчання національного рівня було продовжене у виступі В’ячеслава Лучкова, начальника відділу Міненерговугілля України. Доповідача досить детально розповів про коло залучених до підготовки навчання міністерств, відомств та інших організацій, а також про створення міжвідомчої робочої групи з підготовки до навчання. Зважаючи на важливість заходу такого рівня він також висловив попередньо узгоджену пропозицію, щодо необхідності проведення семінарів для кожної з груп з тим, щоб забезпечити підготовку представників державних органів та інших організацій до участі у навчанні. Окремо представник Міненерговугілля зупинився на проблемі державно-приватного партнерства, проілюструвавши його важливість тим, що, наприклад, 70% потужностей теплової енергетики знаходиться у володінні приватних компаній, і зволікання з розбудовою такого партнерства у безпековій сфері є неприпустимим.
Наступний доповідач, Олександр Євдін, перший заступник начальника Українського НДІ цивільного захисту ДСНС України, зробив доповідь на тему «Досвід проведення навчань з питань цивільного захисту: рекомендації для навчання з енергетичної безпеки». Доповідач поділився з присутніми інформацією про ті підходи, які напрацьовані у системі цивільного захисту при підготовці навчань різного рівня та формату. О. Євдін підкреслив особливу важливість призначення керівництва проведення навчань та чіткого визначення теми та цілей навчання. Називаючи серед видів навчань так звані навчання демонстраційного типу, доповідач висловив думку про їх обмежену цінність, закликавши надавати пріоритет навчанням, які максимально наближені до реальних умов. Серед рекомендацій, запропонованих доповідачем, слід виділити, зокрема, доцільність відпрацювання реагування на енергетичну кризу комплексного характеру, що включає кібератаку та необхідність ліквідації техногенних аварій на 1-2 об’єктах ПЕК.
Презентація Олександра Євдіна.
Наприкінці першої частини заходу було проведено загальну дискусію. Присутні отримали можливість задати питання доповідачам, а також надати свої зауваження та коментарі стосовно піднятих проблем. Крім доповідачів в обговоренні взяли участь Сергій Нагорний (незалежний експерт), Дмитро Бобро (НІСД), Тетяна Кутузова та Георгій Свислоцький (обидва - Держатомрегулювання), Григорій Ситник (НАДУ при Президентові України), Іван Слюсарчук (Національна академія СБУ), Сергій Кондратов (НІСД), Юрій Кнут (АТЦ при СБУ).
Друга частина заходу була присвячена проблематиці підготовки кадрів для системи захисту КІ, але у доповіді чеського експерта Ярослава Хайєка (Jaroslav Hajek) «Програми з освіти, підготовки кадрів та проведення навчань Центру передового досвіду НАТО з питань енергетичної безпеки», тема була розглянута у більш широкому контексті, включаючи й досвід центру щодо проведення навчань національного рівня з реагування на енергетичні кризові ситуації (командно-штабні навчання у 2014, 2016 роках у Литві). Доповідач також коротко розповів про співпрацю центру з українськими партнерами та встановлення партнерських відносин з НІСД, поінформував присутніх про міжнародні заходи та програми, в яких брав участь вільнюський центр НАТО, а також про діяльність підрозділу центру, який займається підготовкою кадрів та навчаннями у сфері енергетичної безпеки країн-членів НАТО та партнерів Альянсу. Доповідач також представив висновки та рекомендації підготовлені центром на основі аналізу результатів навчань, які, без сумніву, будуть корисними при підготовці та проведенні запланованого на 2017 рік навчання в Україні.
Огляд національного досвіду в сфері підготовки кадрів для захисту національної критичної інфраструктури представив запрошений ППП експерт Міхай Речеі (Mihaly Récsei), Угорщина. Доповідач також спробував розкрити анонсовану тему своєї доповіді у більш широкому контексті, зокрема через зв’язок захисту КІ із заходами, спрямованими на забезпечення промислової фізичної безпеки (industrial security). Міхай Речеі також розповів про нормативно-правову базу ЄС щодо захисту КІ та поінформував присутніх про організацію роботи експертних груп з цього питання на рівні ЄС. Зокрема, на особливу увагу державних органів та інших організацій України, які мають відношення до захисту КІ, має інформація доповідача про діяльність Комісії Мережі попереджувального інформування щодо критичної інфраструктури (The Commission of a Critical Infrastructure Warning Information Network, CIWIN), створеної державами-членами ЄС з метою зниження відповідних ризиків, обміну інформацією щодо найкращої практики та для швидкої передачі сигналів тривоги. Значний інтерес учасників засідання викликав слайд, на якому Міхай Речеі представив рейтинг секторів КІ на основі даних представлених 24-ма країнами-членами ЄС. Угорський експерт також достатньо детально зупинився на типах і формах підготовки кадрів для захисту КІ в залежності від секторів КІ, цільових аудиторій тощо.
Олена Романова, заступник керівника Навчального центру ім. Джорджа Кузміча Інституту ядерних досліджень НАНУ, у своїй доповіді розповіла про досвід підготовці кадрів, набутий центром за 18-річну історію. є добре відомий в Україні та поза її межами завдяки майже 20-річній історії успішної підготовки кадрів для ядерної галузі, об’єкти якої, як правило, відносять до КІ. Створений завдяки фінансовій, технічній та методологічній підтримці США центр провів близько 250 навчальних курсів, у т.ч. міжнародних, різного формату і для різних категорій спеціалістів, представників правоохоронних органів, державних службовців тощо. За інформацією О. Романової, підготовку та перепідготовку в центрі пройшли більш ніж 3500 осіб. З точки зору тематики засідання на особливу увагу заслуговує період у діяльності центру до прийняття в Україні профільного закону щодо фізичного захисту ядерних установок та ядерних матеріалів (жовтень 2000 р.). Доповідач коротко розповіла про матеріально-технічне забезпечення навчального процесу в центрі, акцентувавши увагу присутніх на унікальному навчальному полігоні «Комплекс інженерно-технічних засобів системи фізичного захисту», який дозволяє проводити практичні заняття та лабораторні роботи на обладнанні сучасних систем фізичного захисту. О. Романова підкреслила вирішальну роль, яку відіграла міжнародна технічна допомога у створенні, становленні та функціонуванні центру, констатувавши, разом з тим, що за весь час свого існування центр не отримав жодного фінансування з державного бюджету.
Великий інтерес учасників засідання викликала презентація на актуальну тему «Чому важливо включати питання кіберзахисту у підготовку кадрів, коли йдеться про захист критичної інфраструктури», яку зробив радник Офісу зв’язку НАТО в Україні Бела Тецеі (Béla Téczely). Доповідач, проілюструвавши тісний взаємозв’язок КІ та критичної інформаційної інфраструктури (КІІ), зробив висновок, що за невеликим виключенням, практично уся КІ може розглядатися, як КІІ. На конкретних прикладах Б. Тецеі обґрунтував твердження, що з подальшим розвитком ІТ-технологій ця тенденція буде лише посилюватися. При цьому, як він вважає, буде зростати загрози, пов’язані із можливістю перехоплення терористами управління системами і об’єктами КІ. На думку доповідача, наслідки реалізації таких загроз можна порівнювати із застосуванням зброї масового знищення. Б. Тецеі навів цілу низку прикладів кібер-атак на об’єкти КІ (у т.ч. кібер-напад на підприємство Прикарпаттяобленерго в Україні, у здійсненні якого підозрювалися російські хакери). Угорський експерт також розповів про європейські структури, які створені для кібер-захисту КІІ, зокрема, про вже згадувану Мережу попереджувального інформування щодо критичної інформаційної інфраструктури (CIWIN), та Європейську агенцію мережевої та інформаційної безпеки (European Network and Information Security Agency, ENISA), послався на проект, який реалізується в ЄС: CI2RCO (Critical Information Infrastructure Research Coordination), який має на меті створення Європейської цільової групи з координації досліджень щодо КІІ. Крім того, Бела Тецеі у своїй доповіді зазначив, які саме аспекти кіберзахисту мають бути включені у програми підготовки персоналу для систем захисту КІ і зробив особливий наголос на розробці планів реагування та відновлення після кризових ситуацій, спричинених кібератаками.
Представлення доповідей щодо перспектив створення системи підготовки кадрів для захисту КІ продовжив Олександр Суходоля, який свою роботу в НІСД поєднує з викладацькою діяльністю в Національній академії управління при Президентові України. Тема його доповіді — «Навчання керівного складу державних органів та інших організацій у сфері захисту критичної інфраструктури» (Файл11 ПрезентCуходоля.ppt додається). У своєму виступі О. Суходоля презентував розроблений план лекцій, семінарів та круглих столів, проведення яких має на меті підвищення інформованості вищого керівного складу державних органів та інших залучених організацій щодо проблематики захисту критичної інфраструктури, включаючи теоретичні основи захисту КІ, формування державної політики у цьому напрямі, державне-приватне партнерство, захист КІ в умовах війни, передовий зарубіжний досвід у цій сфері тощо.
Презентація Олександра Суходолі.
Далі слово для останньої доповіді на тему «Можливості факультету комп'ютерних наук та кібернетики КНУ імені Тараса Шевченка щодо підготовки кадрів у сфері забезпечення захисту критичної інфраструктури в Україні» було надано Володимиру Анатолійовичу Заславському, професору кафедри математичної інформатики зазначеного факультету Київського національного університету. У своєму виступі В. Заславський запропонував розглядати КІ та її елементи, як складні системи з високою ціною відмови. На його думку, при створенні системи захисту КІ в Україні важливою науково-прикладною проблемою стане розв’язання сукупності унікальних взаємопов’язаних задач. У презентації досить детально розглянуте питання життєвих циклів складних систем, що може бути використано при створенні та забезпеченні функціонування національної КІ. Доповідач також сформулював принципи системного аналізу, які мають бути застосовані при дослідженні систем, віднесених до КІ. Разом з тим, представник КНУ в своєму виступі відмітив негативний факт втрати дієвих зв’язків науково-освітніх установ із замовниками, що не дозволяє повністю використовувати науковий потенціал таких вузів, як КНУ. На завершення своєї доповіді В. Заславський запевнив присутніх у тому, що факультет комп’ютерних наук та кібернетики здатний зробити відповідний внесок у створення системи підготовки кадрів для захисту КІ в Україні.
Презентація Володимира Заславського.
Після цього відбулося жваве обговорення доповідей. У своїх виступах учасники засідання торкалися як проблеми підготовки кадрів, так і проведення в наступному році навчання національного рівня. Великий інтерес присутніх викликала інформація Наталії Панкратової, заступника директора з наукової роботи Інституту прикладного системного аналізу НТУУ «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського» про створення в інституті ситуаційно-аналітичного центру, призначеного для моделювання і виявлення терористичних загроз, запобігання терористичним актам, пом’якшення наслідків терактів та катастроф іншої природи. Проект виконується у рамках програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» і розрахований на підготовку не тільки для України, але й для інших країн Європи системних аналітиків, математиків, фахівців, які володіють сучасними математичними методами для прогнозування та протидії тероризму. В подальшій дискусії взяли участь Дмитро Бобро (НІСД), Бела Тецеі (Офіс зв’язку НАТО), Сергій Нагорний (незалежний експерт), Володимир Заславський (КНУ), Анатолій Качинський (НТУУ «КПІ»).
Підбиваючи підсумки засідання, Ове Уруп-Мадсен висловив декілька серйозних міркувань. Перш за все, він заявив, що був вражений високим рівнем наукової та професійної дискусії стосовно, зокрема, організації запланованого на 2017 рік навчання національного рівня для відпрацювання кризового управління у сфері енергетичної безпеки. Разом з тим, він висловив своє переконання у тому, що настав час переходу на наступний рівень роботи, який має полягати в імплементації теоретичних напрацювань. У цьому сенсі керівник ППП зауважив про необхідність посилення уваги з боку керівництва державних органів до проведення майбутнього навчання та отримати дієву підтримку на політичному рівні. Ове Уруп-Мадсен заявив, що про це він буде доповідати своєму керівництву, хоча зазначив, що НАТО не може розв’язувати проблеми України, а може лише допомогти українцям в їх зусиллях. Наприкінці свого виступу Ове Уруп-Мадсен сформулював цілу низку практичних кроків (фактично, план подальшої роботи), які слід зробити, щоб належним чином підготуватися до навчання, наміченого на осінь 2017 року.
Закриваючи засідання, Олександр Суходоля подякував його учасникам за роботу і повідомив, що відділ енергетичної та техногенної безпеки готує аналітичний матеріал з проблематики підготовки кадрів для системи захисту КІ в Україні, та запропонував усім, хто має конкретні пропозиції стосовно цього питання надсилати їх до відділу, де вони будуть проаналізовані, узагальнені та ураховані при підготовці відповідних рекомендацій та пропозицій.