31 травня 2024 р. у Національному інституті стратегічних досліджень відбулася експертна дискусія «Економічна безпека держави в умовах довготривалої війни». Захід був присвячений аналізу системних трансформацій у сфері економічної безпеки України, які генеруються повномасштабною війною. Учасники обговорили процеси та чинники, котрі визначили перехід національної системи забезпечення економічної безпеки держави від шокового стану на початку повномасштабного вторгнення до стабілізації та поступової адаптації до економіки воєнного часу. Під час дискусії експерти відзначили, що, попри обережні оптимістичні оцінки, економічна безпека стикається з новими викликами, зокрема такими, як: підвищення геополітичної напруженості, триваюче руйнування інфраструктури, нестача кваліфікованої робочої сили, демографічні та соціальні деформації.
У вступному слові Ярослав Жаліло, заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень, привітав учасників експертної дискусії та презентував дослідження Третьої хвилі експертного опитування економічної безпеки, здійснене в Національному інституті стратегічних досліджень.
У своєму виступі Ярослав Жаліло наголосив на поліпшенні експертних оцінок стану забезпечення економічної безпеки та оптимістичні оцінки на перспективу 2025–2027 рр., що пов’язано як з адаптацією експертних очікувань, так і зі стійкістю, продемонстрованою національною економікою. Водночас він звернув увагу присутніх на зміни акцентів викликів для економічної безпеки. Зокрема йдеться про загострення проблем кадрового та трудоресурсного забезпечення, зростання імпортозалежності, ймовірне погіршення інноваційності економіки України. Зростає кількість точок уразливості – ризиків, щодо яких мають застосовуватися цілеспрямовані запобіжні заходи. Я. Жаліло закликав до активного обговорення та спільного пошуку стратегій забезпечення економічної безпеки в майбутньому. Він підкреслив необхідність удосконалення політики, спрямованої на реагування на нові виклики для економічної безпеки.
Валерій Геєць, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України, підкреслив, що Україна стикається зі значними викликами у сфері економічної безпеки. Аналіз засвідчив, що система управління економічною безпекою виявляє значні недоліки й потребує удосконалення управлінських підходів. Результати дотичних досліджень підтверджують наявність проблем, зокрема в державних закупівлях та регуляторній політиці, що призводять до витіснення з ринку національних виробників.
В. Геєць також звернув увагу на продовольчу безпеку. Попри позитивні оцінки виробництва та переробки продукції на внутрішньому ринку, виникають питання щодо купівельної спроможності населення та ефективності системи соціального захисту, котрі потребують конструктивних дій для забезпечення стабільності та безпеки в цій сфері. Валерій Геєць зазначив, що система соціального захисту має сприяти формуванню платоспроможного попиту для задоволення потреб населення в продовольстві. Хоча наразі голоду немає, на ринку є серйозні проблеми, які потрібно вирішувати.
В. Геєць відзначив важливість роботи Міністерства економіки щодо зниження ризиків економічній безпеці держави, яка організована на високому рівні, і наголосив на важливості залучення експертів та інститутів громадянського суспільства до такої роботи. Він висловив вдячність НІСД за ініціювання дослідження та закликав до подальшого обговорення і розробки рекомендацій для забезпечення економічної безпеки України.
Гліб Вишлінський, виконавчий директор Центру економічної стратегії, звернув увагу на ключові ризики, пов’язані з економічною безпекою. Це, по-перше, ймовірність тривалої війни з невизначеним терміном завершення, що створює значні потреби у військових витратах. По-друге, недостатнє фінансування збройних сил, яке може призвести до серйозних проблем у військовій готовності. Він наголосив, що невирішеність питання стосовно зобов’язань партнерів щодо фінансової допомоги Україні змушує шукати кращі рішення для попередження негативного розвитку подій. Зокрема доповідач указав на необхідність уникнення «дірок» у податковій системі, а також акцентував увагу на ефективній співпраці з банками для забезпечення фінансової стійкості країни в умовах геополітичних викликів.
Крім того, у своєму виступі Гліб Вишлінський підкреслив важливість мобілізації резервів та бронювання військовозобов’язаних, зазначив, що для забезпечення економічної безпеки країни необхідно реформувати такі системи, зокрема у спосіб впровадження електронного бронювання та оптимізації процесів мобілізації. Він наголосив на ефективності координації між різними відомствами та органами управління для забезпечення успішної реалізації цих реформ.
Г. Вишлінський підкреслив важливість адаптації економічних і фінансових стратегій до нових викликів, зокрема до тривалої війни та нестабільності на міжнародному рівні, а також необхідність ефективного управління фінансовими ресурсами для забезпечення національної безпеки та стійкості країни.
Тетяна Єфименко, президент Академії фінансового управління, акцентувала увагу на здійсненні досліджень щодо економічної безпеки для ухвалення ефективних стратегічних рішень, спрямованих на забезпечення перемоги України. Вона відзначила необхідність досягнення синергії структурних реформ для сталого та збалансованого розвитку, як на національному, так і на міжнародному рівнях, з метою підтримки суверенітету і територіальної цілісності держави. Тетяна Єфименко нагадала присутнім про значні руйнування у транспортній галузі, торгівлі, промисловості, енергетиці та сільському господарстві, особливо в Донецькій, Харківській, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Київській областях. У контексті співпраці з Міжнародним валютним фондом вона наголосила на важливості формування інституційного середовища в умовах високої невизначеності, зокрема запровадження інноваційно-інвестиційної програми в рамках механізму розширеного фінансування. Також доповідачка нагадала про очікування надання фінансових гарантій від Європейського Союзу для зміцнення стабільності та взаємодії з міжнародними партнерами.
Серед напрямів протидії загрозам інвестиційній безпеці Т. Єфименко підкреслила важливість реалізації базових реформ державного управління, управління державними фінансами, судової системи, боротьби з корупцією та відмиванням грошей. Крім того, пріоритетний пакет економічних реформ має стосуватися таких сфер, як: фінансові ринки, управління державними активами, людського капіталу, бізнес-середовища, децентралізації та регіональної політики.
Важливу роль у забезпеченні інвестиційної діяльності, на думку Тетяни Єфименко, також має відіграти оновлена Державна стратегія регіонального розвитку, яка має ґрунтуватись на диференціації регіонів за рівнем безпечності проживання, здійснення економічної діяльності, що дозволить краще формувати індивідуальні підходи до забезпечення інвестування та розміщення інноваційних підприємств.
Значну увагу Тетяна Єфименко приділила інструментам податкового регулювання, здатним суттєво пожвавити інвестиційно-інноваційну діяльність навіть в умовах війни, та запропонувала адаптувати досвід ЄС стосовно забезпечення податкових стимулів. Зокрема вона відзначила ефективність прискореної амортизації, податкової знижки та кредиту, механізм спеціальних економічних зон та інші інструменти, які мають значний потенціал прискорення інвестиційно-інноваційних процесів навіть в умовах війни. Водночас головними пріоритетами для капіталовкладень на найближчу перспективу в умовах значної невизначеності мають стати відновлення зруйнованих та пошкоджених війною активів, розвиток оборонних спроможностей України.
Захарій Варналій, професор кафедри фінансів Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, підкреслив важливість експертної оцінки стану економічної безпеки й схвально оцінив системну роботу Національного інституту стратегічних досліджень у цій сфері протягом трьох років поспіль.
Він звернув увагу на необхідність внесення методичних корективів до науково-методичного апарату викладання дисциплін про економічну безпеку держави, та підкреслив, що в умовах надзвичайних ситуацій, таких як пандемія чи війна, важливо говорити не про гарантування, а саме про зміцнення безпеки. З. Варналій також висловив власну думку стосовно термінів «безпекознавство» як системи знань про безпеку, та «безпекологія» як міждисциплінарної науки, яка вивчає сутність та закономірності ефективного забезпечення (зміцнення) безпеки в різних сферах.
Анатолій Мокій, провідний науковий співробітник відділу регіональної економічної політики ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», закликав відійти від мислення у категоріях надзвичайних ситуацій та перейти до стійкого довгострокового підходу. Він підкреслив, що повномасштабна війна, яка розпочалася 24 лютого 2022 р., має довгостроковий характер, і тому Україні потрібно розробити стратегію розвитку, котра буде враховувати цю нову реальність. А. Мокій відзначив низку критичних викликів, які постали в умовах довготривалої війни, насамперед: виїзд людей з країни, зменшення економічної активності, втрату віри в державні інститути, розчарування в політиці, відсутність чіткої стратегії розвитку, неефективну роботу державних органів, корупцію та інші проблеми.
Для подолання зазначених загроз Анатолій Мокій запропонував, зокрема, забезпечити: налагодження широкого діалогу серед експертів, політиків та громадськості для вироблення спільного бачення майбутнього України; оновлення національної ідеї, яке має ґрунтуватися на цінностях свободи, демократії та єдності українського народу; інтеграцію факторного потенціалу продуктивної спроможності на всіх рівнях ієрархії управління, що передбачає координацію зусиль держави, бізнесу та громадськості для розвитку економіки та соціальної сфери.
Анатолій Мокій запропонував зміну парадигми концентрації зусиль та ресурсів, зосередившись на безпеці майбутнього, що означає перехід від короткострокового планування до довгострокового, з акцентом на інновації та розвиток. Також він підкреслив важливість забезпечення низки проєктів, зокрема професійної армії України та науки заради безпеки країни. Не менш важливою він вважає потребу переходу до воєнної економіки, що передбачає збільшення ролі держави в економіці за умов збереження демократичних принципів.
А. Мокій закликав до відкритої і конструктивної дискусії про майбутнє України, зазначив, що тільки спільними зусиллями українці зможуть подолати виклики, з якими стикається наша країна, та побудувати краще майбутнє.
Ольга Іляш, професор кафедри економічної кібернетики Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», підкреслила важливість співпраці державних, наукових та громадських установ для ефективного реагування на виклики економічній безпеці. Вона також зазначила, що в системі індикаторів, запропонованих для оцінки економічної безпеки, суттєво недооцінена виробнича безпека, її важливість в умовах повномасштабної війни та у період відновлення економіки України. Ольга Іляш висловила пропозицію в системі індикаторів економічної безпеки розглядати складову «промислової безпеки» замість чинної «виробничої безпеки». Крім цього, вона запропонувала: залучити до показників виробничої безпеки індикатори розвитку переробної промисловості; створити механізми будівництва промислових підприємств з високими технологіями; забезпечити доступ до кредитів для великого бізнесу, який ввозитиме важливе обладнання; активізувати розвиток хімічної промисловості; звернути увагу на проблему переробки відходів, що утворилися внаслідок воєнних руйнувань.
Олена Дубровіна, заступниця начальника відділу з питань економічної стійкості та статистики управління моніторингу світової економіки, аналізу та прогнозування зовнішньої торгівлі департаменту стратегічного планування та макроекономічного прогнозування Міністерства економіки України, висловила вдячність за ґрунтовне дослідження НІСД, яке було представлено, і вказала на його актуальність в умовах потреб ідентифікації нових загроз та розробки інструментів їх подолання. Вона підкреслила практичну цінність запропонованих механізмів та індикаторів, які можуть бути використані для подолання можливих загроз, зокрема у сфері виробництва та промисловості. Олена Дубровіна також запропонувала додати до методології оцінки рівнів економічної безпеки держави, яка розробляється Мінекономіки спільно з Національним інститутом стратегічних досліджень, нові рекомендації, що стосуються воєнних загроз та реагування на них.
Олександра Ляшенко, професор Українського католицького університету, представила ґрунтовне бачення низки аспектів дослідження економічної безпеки України. Зокрема вона відзначила необхідність розрізняти підходи до забезпечення економічної безпеки довоєнного, воєнного та післявоєнного стану, рівні економічної безпеки, враховувати особливості різних типів територій (наприклад, окуповані, прикордонні), критичну важливість урахування аспектів фізичної безпеки в умовах довготривалої війни. Торкаючись теми збереження промислового виробництва, О. Ляшенко вказала на потенційні рішення – зокрема підземне розташування потужностей на небезпечних територіях. При цьому вона висловила занепокоєння щодо надмірної короткостроковості державного управління.
Щодо зовнішньої залежності, Олександра Ляшенко наголосила на необхідності збереження поміркованості у запозиченнях. Вона також торкнулася завдань адаптації освітньої системи до нових реалій економічної безпеки, зазначивши, що освітні системи мають адаптуватися до нових вимог відновлення та розвитку, а університетська система має стати провайдером економічного безпекознавства. Не менш важливими О. Ляшенко вважає проблеми етики та інших нематеріальних категорій, які мають враховуватися в розбудові системи забезпечення економічної безпеки. Крім того, потрібне усвідомлення взаємовпливу різних показників економічної безпеки, що допоможе в розробленні стратегії розвитку України.
Ігор Макаренко, директор Інституту еволюційної економіки, наголосив на важливості визначення причин виникнення війн, криз та загроз безпеці. Він підкреслив, що без розуміння основних причин, можна зосередитися лише на боротьбі з наслідками, а це вкрай небезпечно. І. Макренко навів приклади Першої та Другої світових воєн, де інноваційні процеси, які отримали спротив, стали причинами конфліктів. Він також звернув увагу на важливості інноваційного аспекту безпеки та адаптації до змін, викликаних інноваціями. Крім того, доповідач акцентував увагу присутніх на потребі враховувати виклики макроекономічного управління в сучасних умовах та закликав до спільного розгляду таких проблем і пріоритетів.
У завершальному слові Ярослав Жаліло подякував за участь у фаховій дискусії, зазначивши, що завдання експертного обговорення було виконано успішно. Він наголосив на важливості продовження і вдосконалення розвідок у галузі економічної безпеки, а також на необхідності імплементації результатів в освітньому процесі та втілення рекомендацій для органів державної влади. Я. Жаліло підкреслив значення оцінки економічної стійкості та оперативного аналізу ситуації, зауваживши, що для цього потрібні оперативні показники.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД