15 грудня 2022 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулось спільне засідання НІСД та ГО «Клуб банкірів» на тему «Підсумки 2022 року для банківської системи, фінансового ринку та економіки. Прогнози на 2023 рік».
У вступному слові перед учасниками заходу заступник директора – керівник центру економічних та соціальних досліджень НІСД д.е.н. Ярослав Жаліло зазначив високу зацікавленість фахівців інституту у подібних зустрічах, адже їх головна мета – не лише обмін думками, а й формулювання узагальнених рекомендацій щодо вдосконалення макроекономічної та фінансової політики держави.
Предметом фахової дискусії на засіданні стали доповіді учасників.
Зокрема, виступ Ярослава Жаліла, заступника директора НІСД, був присвячений аналізу найбільш показових економічних результатів року, що минає, основних ризиків та небезпечних тенденцій 2022 року, ключових економічних досягнень та успіхів України у поточному році та очікуваних ризиків 2023 року. Базою для відповідного аналізу стали результати експрес-опитування фахівців Центру економічних та соціальних досліджень НІСД.
Як показало опитування, ключовими ризиками для країни наразі є: критичний стан енергетики, втрата виробничого потенціалу, зростання виробничих витрат, ускладнення логістики для бізнесу, стагнація у сфері інвестиційної діяльності, скорочення експорту, зростання дефіциту бюджету та державного боргу, девальвація гривні, зростання темпів інфляції, підвищення облікової ставки, стиснення «ринкового» кредитування, скорочення платоспроможного попиту, зростання безробіття, збільшення міграційних потоків. Натомість безумовними досягненнями країни у складних умовах війни є: наявність розробленого національного плану відновлення, успішна адаптація бізнесу до воєнних ризиків, збереження керованості економічними процесами, збереження державної підтримки громадян та бізнесу, поширення цифровізації, отримання міжнародної допомоги, реструктуризація частини зовнішнього боргу, переорієнтація зовнішньоекономічної діяльності на нові логістичні інструменти та на європейські ринки, здобуття економічного, транспортного, митного та енергетичного «безвізу», забезпечення стабільності банківської системи, уникнення гіперінфляції та обвальної девальвації гривні.
Доповідач визначив п’ять ключових інституційних якорів стійкості, України у період війни, а саме: розвинене підприємництво, стійкі транспортні, енергетичні, інформаційні комунікації, міцні громади внаслідок успішної реформи децентралізації, розвинене громадянське суспільство, висока економічна, політична та громадянська відкритість країни.
Очікуваними ризиками 2023 року, на думку учасників опитування, є: подальші руйнування, зростання безробіття, організаційна неузгодженість процесу відновлення, невиправдання економічних прогнозів на майбутній рік, посилення міграцій, зростання бюджетного дефіциту та державного боргу, надто жорстка монетарна політика, девальвація гривні, зниження рівня фінансової інклюзії, скорочення платоспроможного попиту, зростання імпортозалежності.
Відтак головними завданнями 2023 року мають стати: утвердження стійкості основних складових економічної системи в умовах воєнних ризиків на основі розподіленості ресурсів та комунікацій; інтеграція відновлення воєнних руйнувань у процес реалізації цілей набуття членства в ЄС; оволодіння інструментами макроекономічної стабілізації, які не стають на заваді економічній динаміці та інвестуванню у відновлення економіки; проведення збалансованої бюджетної політики, яка поєднує стимулювання підприємництва з належним фінансуванням державних функцій в оборонній, соціальній сферах та забезпечення відбудови країни; надання пріоритетності відбудові умов та середовища життя у регіонах та громадах, що постраждали внаслідок бойових дій, для сприяння поверненню їх мешканців та запобігання втраті людського капіталу країни.
На завершення виступу доповідач запропонував перелік проблемних запитань, які потребують обговорення в середовищі фахівців банківської сфери. Зокрема - до НБУ: як гарантувати стабільність банків та економіки в умовах війни та відновлення; як зберегти стійкість та функціональність банківської системи в умовах воєнних ризиків; як ефективно вирішити питання «поганих» кредитів, породжених війною? До комерційних банків: як розблокувати ринкове кредитування бізнесу; як відновити довгострокове інвестиційне кредитування; як кредитувати специфічні процеси відновлення?
У виступі провідного наукового співробітника ДННУ «Академія фінансового управління», к.е.н. Анатолія Дробязка було проаналізовано ключові проблеми, з якими стикнулась банківська система країни у 2022 році. Як зазначив доповідач, режим інфляційного таргетування передбачає активне використання інструменту облікової ставки, натомість спроби впливати на інфляцію таким чином негативно впливають на динаміку ВВП. Отже, монетарна політика, що реалізовувалась в країні у передвоєнний період, мала скоріше негативні наслідки. Між тим, облікова ставка наразі не виконує функцію монетарної трансмісії для економіки. Доповідач також виклав власне бачення причин та наслідків негативної динаміки залишків строкових коштів фізичних осіб в українських банках та позитивної динаміки коштів підприємств на банківських рахунках протягом року. Ключовою проблемою банківського сектора, на його думку, є очевидне скорочення банківського кредитування на тлі зростання небанківських кредитів з аномально високими відсотковими ставками. В якості висновку доповідач наголосив на необхідності переходу від монетаристської до кейсіанської моделі економіки, створення в Україні Банку реконструкції та розвитку, компанії з управління проблемними активами, а також посилення ролі Міністерства фінансів у процесі кредитування, зокрема, через державну програму «Доступні кредити 5-7-9 %».
Олеся Листопад, заступник Голови Правління АТ «Європейський промисловий банк», у своєму виступі окреслила основні проблеми, пов’язані зі зростанням частки проблемних кредитів у портфтелях банків, та особливості врахування заставного майна на окупованій території в процесі формування страхових резервів, що призводить до зростання обсягу «поганих» кредитів. Натомість робота судів в країні останнім часом, на думку доповідачки, відбувається на належному рівні, незважаючи на періодичну відсутність електропостачання, у першу чергу, у прифронтових регіонах.
Голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації Сергій Волков зазначив, що сукупні втрати житлового фонду країни склали 140 млрд дол. США без врахування витрат на знесення зруйнованого житла та розчищення завалів. При цьому існуючі на сьогодні законодавчі ініціативи, спрямовані на відновлення житла та відшкодування його вартості потерпілим особам, мають низку недоліків, зокрема, передбачать централізований механізм відшкодування, що може містити ризики корупції. На думку доповідача, альтернативним варіантом відшкодування збитків може стати емісія компенсаційних сертифікатів, що дозволить персоніфікувати обсяги збитків у розрізі окремих осіб.
У загальній дискусії взяли участь більшість учасників заходу. Зокрема, директор Інституту економіки і прогнозування НАНУ, академік НАНУ Валерій Геєць, піддав критиці запропонований механізм відшкодування вартості зруйнованого житла шляхом емісії компенсаційних сертифікатів через довготривалий термін їх обігу та відсутність гарантованих джерел відшкодування завданих збитків. Натомість в контексті завдань на майбутній рік виступаючий запропонував зосередитись на трьох ключових елементах: національному плані дій, фінансовому механізмі його реалізації та політичному консенсусі щодо його пріоритетів.
Президент ДННУ «Академія фінансового управління», академік НАНУ Тетяна Єфименко, у своєму виступі зазначила наявність важливих сучасних тенденцій, що проявляються на глобальному рівні, зокрема - у невиконанні Цілей Сталого Розвитку та зростанні глобального державного боргу до 91 % світового ВВП. При цьому в Україні бюджетні витрати лише на 51 % забезпечені бюджетними доходами, що обумовлено, зокрема, наявністю значного тіньового сектору економіки та поширенням елементів корупції. Ключовим елементом механізму зниження негативного впливу тіньової економіки та корупції на бюджет, на думку доповідачки, є стійка та прозора банківська система.
Приєднавшись до дискусії, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАНУ, чл.-кор. НАНУ Сергій Кораблін зазначив, що він приємно здивований успішною адаптацією бізнесу до функціонування в екстремальних умовах війни. Натомість державний сектор, на думку фахівця, не демонструє аналогічного рівня ефективності. Проблемним є великий (близько 400 млрд грн) обсяг депозитних сертифікатів НБУ в портфелях банків, що не працює на підтримку економіки. У випадку ж значного зниження дохідності сертифікатів ці кошти можуть бути спрямовані на валютний ринок, що матиме вкрай негативні наслідки для курсової стабільності гривні та інфляції.
Солідаризуючись із попереднім виступаючим, Ігор Шумило, екс-виконавчий директор з економічних питань НБУ, охарактеризував поточну монетарну політику регулятора не як жорстку, а як неефективну, що проявляється, зокрема, у відсутності каналів трансмісії в межах реалізації режиму інфляційного таргетування. Також, на думку експерта, потребує реформування сектор державних банків.
У цьому ж контексті голова Спостережної ради «Кристалбанку» Вадим Копилов зазначив, що банківська система останнім часом концентрує зусилля не на процесі кредитування, а на власному виживанні, негативним чинником чого стало зростання рівня облікової ставки у червні та зростання частки «поганих» кредитів. Отже, відбувається процес вимивання коштів з економіки на користь НБУ.
В обговоренні також взяли участь Людмила Ловінська, д.е.н., професор ДННУ «Академія фінансового управління», Юрій Прозоров, д.е.н., президент Товариства фінансових аналітиків, Тетяна Сисоєва, Директор департаменту фінансів Фонду держмайна України, Ірина Гаврильчук, Голова Наглядової ради «RwS Банку», Владислав Кравець, радник Голови Правління «Укргазбанку».
Підбиваючи підсумки заходу, Людмила Мостова подякувала колегам за активну участь у дискусії та підкреслила необхідність формування консолідованої позиції учасників заходу щодо переліку першочергових кроків у сфері монетарної політики з можливим подальшим інформуванням керівництва Національного банку України.
Підсумовуючи, Ярослав Жаліло наголосив на неприпустимості втрати банківською системою функціональності в умовах воєнних викликів для стійкості країни, необхідності ефективної взаємодії банків та регулятора. На його думку, максимальне зміцнення інституційних «якорів» стійкості, які виявив стрес-тест війни, дозволить створити належне середовище для консолідації вітчизняних ресурсів та міжнародної фінансової допомоги навколо цілей відновлення економіки країни.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube