18 червня 2021 р. у Національному інституті стратегічних досліджень відбулося засідання круглого столу на тему: «Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів».
У вступному слові Ярослав Жаліло привітав учасників круглого столу і наголосив на важливості розгляду питань, що стосуються реального сектору як рушія розвитку економіки України.
Пан Жаліло наголосив, що реальний сектор розвивався спонтанно і зараз не в змозі задовольняти потреби внутрішнього ринку і відповідати на зовнішні виклики, головними серед яких є цифровізація економіки, вплив кліматичних змін, суттєве вивільнення працівників, коронавірусна пандемія. Тому необхідно впроваджувати інструменти, які сприятимуть адекватному реагуванню на дані виклики. Важливим стало створення нових Міністерств – Міністерства з питань стратегічних галузей промисловості та Міністерства аграрної політики та продовольства України, які в межах своїх повноважень здатні сформувати відповідні галузеві стратегії, що можуть надати нового поштовху розвитку національної економіки.
Оксана Собкевич представила результати аналітичної доповіді «Реальний сектор економіки України в умовах системних викликів».
Доповідачка наголосила, що актуальність аналітичної доповіді обумовлена кризовими тенденціями у реальному секторі, спричиненими впливом пандемії COVID-19, а також наявністю системних викликів.
Структурна диспропорційність промисловості веде до її неспроможності адекватно реагувати на потреби ринку у нових умовах, забезпечувати попит на продукцію як споживчого, так і інвестиційного призначення, унеможливлює досягнення необхідних для відновлення економіки темпів економічного зростання. На роботі сільського господарства позначаються кризові тенденції у тваринницькій галузі, а також нереформованість агропромислового сектору економіки у цілому. Транспортна інфраструктура перебуває на межі зношеності основних засобів та гранично допустимої технологічності.
Пані Собкевич зауважила, що слід оновити підходи державної політики до стимулювання модернізаційних перетворень на основі підвищення ефективності виробничих процесів шляхом техніко-технологічної модернізації та інноваційної діяльності, з акцентом на розбудову секторів з високою доданою вартістю, забезпечення рівного доступу до ринків і ресурсів для різних учасників економічних відносин, вироблення нових підходів до споживання обмежених ресурсів – з метою забезпечення інклюзивного економічного зростання.
Анатолій Кінах у своєму виступі відзначив актуальність представленої доповіді. Він наголосив, що глобальна пандемія коронавірусу значно вплинула на реальний сектор – зокрема, тривали тенденції падіння основних галузей промисловості; АТ «Укрзалізниця» продемонструвала збитковість у розмірі 12 млрд грн у 2020 р., що відповідним чином впливатиме на її подальше функціонування. При цьому фактично не спрацювала грошово-кредитна політика, яка мала б бути спрямована на подолання негативних наслідків пандемії. Відбулося значне зниження платоспроможності населення країни, а також зросла заборгованість по заробітній платі. А. Кінах зазначив, що при формуванні державного бюджету потрібні чіткі напрями і пріоритети, які повинні ґрунтуватися на стратегічних програмах, розроблених відповідними міністерствами. Він окремо наголосив на важливості проблеми трудової міграції, яка потребує адекватного реагування з тим, щоб зберегти кваліфікований трудовий потенціал всередині країни.
Валерій Геєць зазначив, що в Україні не працює модель економічного зростання на основі праці й капіталу, тому що є велика проблема з ресурсами праці. Зростає мотивованість людей до міграції, погіршується демографічна структура населення (частка населення віком від 0 до 15 років падає останні 15 років). Тому, на думку В. Гейця, відновлення економічного зростання, зокрема, у реальному секторі, вимагає залучення інших факторів, і перспективними виглядають ті складові, які пов’язані зі зменшенням питомої ваги витрат. Пан Геєць відмітив, що економічне зростання, на яке ми очікуємо, — відбуватиметься на тій основі, яка закладена у попереднє десятиліття, тобто залежатиме від цін на ресурси і сільськогосподарську продукцію, які постачаються на зовнішні ринки. Тому надзвичайно важливим завданням є позбавлення цієї залежності і забезпечення економічного зростання на принципово новій основі.
Володимир Власюк відмітив, що показники економічного зростання й донині не вийшли на рівень 1990 р. Зростання відбувається лише внаслідок нарощування експорту сировини, що свідчить про структурне спрощення економіки. При цьому, падіння частки переробної промисловості є однією із важливих проблем. Тому, на думку В. Власюка, потрібно використовувати інструментарій розвитку переробної промисловості, який нині широко застосовується у світовій практиці, – це грошово-кредитна, фіскальна політика, політика модернізації, інституції розвитку (банки розвитку). Також важливо залучити податкові преференції, державні закупівлі, грантову підтримку, пільгове кредитування для розбудови промисловості.
Леонід Козаченко відмітив актуальність дослідження НІСД, відзначивши при цьому відсутність представників виконавчої влади, які були запрошені на засідання круглого столу. Доповідач зауважив, що нині спостерігається деградація й руйнація системи державної влади та її вертикалі. При цьому практично відсутні стратегії розвитку як окремих галузей економіки, так і держави в цілому. Також Л. Козаченко окремо наголосив на неготовності влади до запровадження ринкового обігу земель сільгосппризначення.
Віктор Лисицький відмітив, що аналітична доповідь Інституту є дуже потужним, цікавим та вкрай важливим документом. Доповідач привернув увагу учасників круглого столу до проблем морської індустрії в Україні. Попри те, що морські перевезення – це надзвичайно вигідний бізнес, динаміка морських вантажних перевезень в Україні є негативною – вони впали до 8 млн т на рік. Тому, на думку В. Лисицького, необхідно забезпечити розвиток морського кластера України так, щоб це було вигідно українцям. Україні слід враховувати світовий досвід, який свідчить, що практично всі розвинені країни мають спеціалізовані заходи підтримки своїх стратегічних галузей, до якої належить і суднобудування.
Юрій Лупенко звернув увагу присутніх на основних проблемах, що нині стоять перед аграрним сектором. По-перше, це глобальні кліматичні зміни, які суттєво вплинуть на страхування сільгоспвиробників, зрошення культур, а також впровадження нових культур та технологій виробництва. По-друге, це запровадження ЄС "зеленого курсу", що вплине на відповідність української продукції європейським стандартам щодо внесення мінеральних добрив і засобів захисту рослин. По-третє, це запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення, з яким пов’язана ціла низка проблем, адже ринок починає діяти вже з 1 липня 2021 року.
Юрій Іванов відмітив високу якість представленої НІСД доповіді. Доповідач наголосив на відсутності належності стратегування на рівні держави, а також взаємоузгодженості окремих галузевих стратегій. Тому, на думку Ю. Іванова, окремі напрями державної політики суперечать один одному, тоді як повинні мати синергетичний ефект. Так, наприклад, в агросекторі запроваджено диференційовані ставки ПДВ на певні види продукції – знижено податкову ставку для виробників, але не для переробників. Це має наслідком розгортання інфляційних процесів в державі, що болісно позначається на домогосподарствах. Ю. Іванов підсумував, що корегування адресності державної підтримки є актуальним завданням державної політики сьогодення.
Олександр Юрчак відмітив, що нині більшість успішних країн перейшли на конкурентну боротьбу за інновації; Україна ж суттєво відстає у цих процесах. Світовий досвід свідчить про оперування успішними країнами набором інструментів і інституцій, на яких побудований сучасний економічний розвиток. Доповідач зауважив, що попри те, що інституції є більш важливими, ніж перспективні стратегії та інструменти, у Національній економічній стратегії на період до 2030 року немає жодного згадування про інституції.
В’ячеслав Ляшенко зауважив, що алгоритм використання будь-якого інструменту державної політики має бути детально прописано в Законі «Про державну промислову політику». Лише це надасть можливість ефективного застосування цих алгоритмів та інструментів державними службовцями.
Наприкінці заходу Оксана Собкевич подякувала усім присутнім за цікаве обговорення проблематики, висловлені думки і побажання. Наголосила на готовності працівників відділу секторальної економіки співпрацювати з профільними фахівцями для розроблення заходів щодо розбудови й модернізації реального сектору економіки.
Підбиваючи підсумки заходу, Ярослав Жаліло також подякував усім присутнім за участь в обговоренні та наголосив, що нині потрібно дивитися не лише на кількісні, але й на якісні показники економічного розвитку держави, а також на те, яким чином формуються інституційні механізми розвитку реального сектору економіки. Доктор Жаліло закликав присутніх до подальшої співпраці на платформі Національного інституту стратегічних досліджень.
Участь у засіданні взяли: Ярослав Жаліло, заступник директора - керівник Центру економічних і соціальних досліджень НІСД, Оксана Собкевич, завідувачка відділу секторальної економіки Центру економічних і соціальних досліджень НІСД, Анатолій Кінах, президент Українського союзу промисловців і підприємців, Валерій Геєць, директор ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Володимир Власюк, Директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Леонід Козаченко, президент ВГО «Українська аграрна конфедерація», народний депутат України VIII скликання, Віктор Лисицький, президент Асоціації суднобудівників України «Укрсудпром», Юрій Лупенко, директор Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки», Юрій Іванов, директор Науково-дослідного центру індустріальних проблем розвитку НАН України, Олександр Юрчак, генеральний директор Асоціації підприємств промислової автоматизації України, В’ячеслав Ляшенко, завідувач відділу проблем регуляторної політики та розвитку підприємництва Інституту економіки промисловості НАН України та інші.
Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua
Фото, відео: НІСД