8 червня 2022 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося спільне засідання НІСД та ГО «Клуб банкірів» з теми «Роль банківської системи в забезпеченні стійкості економіки в умовах війни».
Участь у засіданні взяли: Ярослав Жаліло, заступник директора, керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова ради ГО «Клуб банкірів»; Тетяна Єфименко, президентка ДННУ «Академія фінансового управління», академікиня НАН України; Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України; Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва; Андрій Страшний, заступник директора Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України.
Наукову спільноту та експертне товариство серед учасників засідання представляли, зокрема, Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України; Людмила Ловінська, завідувачка кафедри податкового менеджменту та фінансового моніторингу ДВНЗ «Київський національний університет імені Вадима Гетьмана», докторка економічних наук, професорка; Олексій Плотніков, доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України; Сергій Волков, голова правління Агентства по рефінансуванню житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації.
У засіданні також взяли участь представники банківського сектора, як-от: Олег Далеко, начальник управління роботи з проблемними активами Національного банку України; Євген Степанюк, радник голови ради Національного банку України; Вадим Копилов, голова спостережної ради «Кристалбанку»; Тетяна Путінцева, голова правління «Комінвестбанку»; Ірина Гаврильчук, голова наглядової ради «RwS Банку»; Владислав Кравець, радник голови правління «Укргазбанку»; Олеся Листопад, заступниця голови правління АТ «Європейський промисловий банк».
У вступному слові перед учасниками заходу Ярослав Жаліло зазначив, що головна мета таких зустрічей – не лише обмін думками, а й формулювання узагальнених рекомендацій щодо вдосконалення макроекономічної та фінансової політики держави, змін у законодавстві, що мають забезпечувати розвиток української економіки, з урахуванням досвіду учасників цих зустрічей – представників Уряду, Верховної Ради України, Національного банку України, керівників комерційних банків, представників бізнесу та науковців.
Вітаючи учасників зібрання, голова ради ГО «Клуб банкірів» Людмила Мостова зазначила, що НІСД уже не вперше збирає її колег на своєму дискусійному майданчику, за що висловила вдячність керівництву Інституту.
Предметом фахової дискусії на засіданні були доповіді учасників.
Ярослав Жаліло, заступник директора НІСД, зосередив увагу на ключових аспектах участі банківської системи в забезпеченні стійкості економіки у воєнний час. Він зазначив, що в умовах війни на виснаження стійкість банківської системи треба розглядати як її спроможність зберігати системну цілісність та функціональність під дією зовнішніх шоків і внутрішніх дисбалансів. У такий період зростання ресурсів банків поєднано зі стагнацією кредитної діяльності банків як у корпоративному, так і в роздрібному сегментах. У банківській системі сформувалася надлишкова ліквідність, під час війни вона значною часткою перетекла в депозитні сертифікати НБУ. Натомість участь банків у фінансуванні бюджету є незначною. Банківська система активно фінансує дефіцит державного бюджету, проте переважно за рахунок НБУ.
Емісійне фінансування НБУ збільшує видатки бюджету, частина яких осідає на поточних рахунках банків, звідки їх вилучає НБУ через депозитні сертифікати. Таким чином, на думку Я. Жаліла, сформувалася самозамкнена система, що працює на власну стійкість, проте не на стійкість національної економіки. Вирішальний виклик для функціональності банківської системи: як змусити кошти банків працювати як кредитний ресурс?
Регулятор наразі ухиляється розв’язувати це питання. Пріоритет надано антиінфляційним діям шляхом радикального підвищення облікової ставки з 10 до 25 %. Власне, це спроба повернутися до конвенційної політики за умов неконвенційної ситуації (війни). Є підстави припустити, що виконання Нацбанком свого функціонального завдання протидії інфляції за нинішніх обставин водночас послаблює функціональність банківської системи, скорочуючи можливості кредитування, а вартість збереження стійкості національної економіки перекладено на Уряд та державний бюджет.
Тим часом критичні оцінки рішення НБУ жодним чином не означають, що знехтувано важливість цілі проведення такої досить жорсткої монетарної політики, яка убезпечуватиме економіку воєнного часу від ризиків гіперінфляції та дестабілізації банківської системи. Питання полягає в тому, як можливо сумістити політику дорогих грошей з реінтеграцією банківської системи до розв’язання завдань стійкості національної економіки?
Наприкінці виступу доповідач запропонував перелік регулятивних заходів з боку держави, спрямованих на забезпечення стійкості банківської системи та економіки в цілому під час війни, що мають бути впроваджені як складники детермінантів стійкості банківської системи, якими є фінансова інклюзія, інституційна адаптивність та зниження екзогенних шоків.
Виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон присвятив доповідь нагальним проблемам Фонду та шляхам їх подолання. Доповідач зазначив, що затримку розрахунків держави з банками щодо компенсації пільгових кредитних ставок на сьогодні усунуто, дію урядової кредитної програми «Доступні кредити 5 – 7 – 9 %» поширено на великі підприємства. Проте неочікуване збільшення рівня облікової ставки, безумовно, суттєво ускладнить діяльність ФРП, що потребуватиме збільшення обсягу фінансування з боку держави та міжнародних донорів.
Вадим Копилов, голова спостережної ради «Кристалбанку», окреслив проблеми банків у перші дні війни. Головними серед них були: необхідність самостійно евакуювати готівку з окупованої території за відсутності централізованої інкасації та релокація банківських серверів у західні регіони країни. Натомість несподіване збільшення облікової ставки, з погляду доповідача, має призвести до зростання не лише витрат держави на обслуговування боргу, але й витрат банків на сплату відсотків за вже залученими раніше кредитами рефінансування.
Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради України, висловив подяку банківській системі за стабільну роботу в найскладніші перші тижні війни та запропонував банкам готуватися до післявоєнного відновлення країни, активізуючи кредитну діяльність.
У загальній дискусії щодо доповідей ключових спікерів взяли участь більшість учасників заходу. Тетяна Єфименко, президент ДННУ «Академія фінансового управління», зазначила, що попри значне скорочення строкових депозитів у різних валютах, зниження рівня міжнародних резервів, зростання державного боргу та інфляції банківська та фінансова системи загалом гідно витримали неочікуваний та сильний удар, зокрема, завдяки тимчасовому використанню практики фіксованого курсу. Натомість інфляція в Україні пов’язана не лише з монетарними чинниками – значною мірою вона є імпортованою. Тому можливості антиінфляційної політики регулятора суттєво обмежені. Стосовно ж наступних дій держави в контексті відновлення фінансової стійкості, то, на думку доповідачки, треба поступово знижувати облікову ставку з метою здешевити кредитні ресурси для позичальників, проте в будь-якому разі варто гармонізувати й координувати фіскальну та монетарну політику на рівні Уряду та НБУ.
У межах дискусії про підвищення рівня облікової ставки Владислав Кравець, радник голови правління «Укргазбанку», наголосив на потрібності фіксувати ставки за кредитами рефінансування, залученими банками раніше. Інакше банківські установи можуть стикнутися з безпрецедентними позаплановими витратами, що загрожуватиме їм значними збитками.
Солідаризуючись із попереднім спікером, Тетяна Путінцева, голова правління «Комінвестбанку», також наголосила на необхідності фіксації ставок за вже отриманими банками кредитами рефінансування на 01.06.2022 р.
До критиків рішення регулятора щодо радикального підвищення облікової ставки приєднався Андрій Страшний, заступник директора Департаменту координації фінансової політики Міністерства економіки України. На його думку, держава не може розраховувати на постійне фінансування з боку зовнішніх донорів. Отже, треба поступово переорієнтовуватися на внутрішні ресурси. У цьому контексті зростання облікової ставки може привести до збільшення дохідності ОВДП, необхідності рекапіталізації державних банків та припинення банківського кредитування економіки.
Приєднався до дискусії Сергій Кораблін, заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України. Він зазначив, що очікуване зниження ВВП на 35 – 50 % може повернути економіку до показників 1999 р. Ключова причина радикального підвищення облікової ставки, на думку фахівця, полягає в дефіциті валюти. Натомість у поточних умовах активізація фінансування дефіциту державного бюджету з боку банків має сумнівний вигляд. Є гостра потреба суттєво підвищити рівень координації між Урядом та НБУ в процесі ухвалення рішень з монетарної політики.
Олег Яременко, завідувач сектора інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАН України, зазначив: останнім часом серед споживачів є тенденція формувати товарні запаси, що актуалізує ризик демонетизації економіки.
Ірина Гаврильчук, голова наглядової ради «RwS Банку», приєдналася до пропозиції Тетяни Єфименко сформувати й довести до НБУ консолідовану позицію учасників дискусії стосовно останнього рішення регулятора щодо рівня облікової ставки.
Людмила Мостова висловила подяку колегам за активну участь у дискусії та відзначила за необхідне сформувати консолідовану позицію щодо першочергових заходів у сфері монетарної політики та надати їх перелік керівництву Національного банку України.
Підбиваючи підсумки зібрання, Ярослав Жаліло також подякував усім присутнім за фахове обговорення проблематики, висловив сподівання, що така дискусія сприятиме розв’язанню більшості окреслених проблем та запропонував узагальнити спільні рекомендації за результатами обговорення.