29 січня 2025 р. у конференц-залі Національного інституту стратегічних досліджень відбулося спільне засідання експертів НІСД та ГО «Клуб банкірів» на тему «Банківська система України 2025: стан і перспективи корпоративного кредитування».
Наукову та експертну спільноту серед учасників засідання представляли, зокрема: Ярослав Жаліло, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова ради ГО «Клуб банкірів»; Тетяна Єфименко, президент ДННУ «Академія фінансового управління», академік НАНУ; Олександр Любіч, віцепрезидент ДННУ «Академія фінансового управління», доктор економічних наук, професор; Дмитро Гладких, головний консультант відділу економічної стратегії НІСД, доктор економічних наук; Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук; Олексій Шпанель-Юхта, науковий співробітник відділу грошово-кредитних відносин Інституту економіки та прогнозування НАНУ, кандидат економічних наук; Тетяна Гейко, головний консультант відділу економічної стратегії НІСД; Віталій Шапран, голова комісії з банківського аналізу Українського товариства фінансових аналітиків, ексчлен ради НБУ.
У засіданні також взяли участь представники банківської системи, сектора державного управління та бізнесу, зокрема: Геннадій Бортніков, член правління, головний ризик-менеджер Фонду розвитку підприємництва; Денис Гарасюта, член правління ЕКА; Андрій Гнойовий, директор з підтримки корпоративно-інвестиційного, малого та середнього бізнесу «Sense Bank»; Вадим Копилов, голова спостережної ради «Кристалбанку»; Дмитро Чурилов, радник голови правління «Асвіобанку»; Сергій Волков, заступник голови ради ГО «Клуб банкірів»; Владислав Кравець, незалежний член наглядової ради «Європромбанку»; Олеся Листопад, член ради ГО «Клуб банкірів»; Василь Невмержицький, радник голови правління «Кредитінвест банку».
Відкриваючи засідання, Ярослав Жаліло наголосив на важливості ефективної кредитної діяльності банків в умовах моделі стійкості національної економіки, побудованої на ринкових засадах. Тому забезпечення необхідних обсягів кредитування дуже суттєве в умовах викликів довготривалої війни.
У вітальній промові Людмила Мостова зазначила, що ключова тема заходу – відновлення корпоративного кредитування – потребує фахової дискусії, що набуватиме додаткової актуальності в процесі економічної відбудови країни.
Предметом дискусії на засіданні стали доповіді учасників.
Дмитро Гладких у доповіді на тему «Чинники активізації банківського кредитування в Україні» розглянув найбільш актуальні, з його точки зору, чинники, що впливають на динаміку кредитного портфеля українських банків у національній валюті. Зокрема, протягом 2024 р. зростання кредитного портфеля було обмеженим, окрім сегмента іпотечних кредитів населення в межах урядової програми «єОселя». При цьому державна кредитна програма «Доступні кредити 5-7-9 %» демонструвала очевидні ознаки стагнації. Натомість усі формальні передумови для активізації банківського кредитування в Україні наразі сформовано: ресурсна база та капітал банківської системи стабільно зростають, частка проблемних кредитів поступово зменшується, темп зростання інвестицій банків у державні цінні папери та сертифікати НБУ не перевищує швидкості зростання кредитного портфеля. При цьому прискорення інфляції протягом останніх місяців не призвело до зростання ставок за депозитами й кредитами, які змінюються переважно під впливом динаміки облікової ставки. Отже, автор робить припущення, що зазначені чинники сьогодні не перешкоджають активізації корпоративного та роздрібного кредитування в національній валюті, натомість найвпливовiшим негативним чинником кредитування є комплекс воєнних ризиків, що не піддається регулювальному впливу держави. Тим не менш, НБУ у співпраці з урядом має в розпорядженні набір інструментів, котрі можуть сприяти активізації кредитної діяльності банків. Серед можливих напрямів вирішення наявних проблем було запропоновано, зокрема, подальше зниження облікової ставки (виключно за умови зниження інфляції); поступове зменшення дохідності альтернативних інструментів інвестування ресурсів банківської системи (депозитних сертифікатів та ОВДП); стимулювання відновлення іпотечного кредитування; погашення заборгованості держави перед банками у межах програми «Доступні кредити 5-7-9 %» та внесення змін у нормативну базу в частині пом’якшення вимог щодо коефіцієнтів ліквідності забезпечення наданих кредитів.
Анатолій Дробязко запропонував для обговорення доповідь на тему «Найбільші кредитори у 2024 р.», у якій автор, зокрема, констатував значне зростання прибутковості банківської системи, починаючи з 2018 р. При цьому найбільший за всю історію спостережень чистий прибуток банків був зафіксований уже після початку повномасштабної війни, у 2023 р. та 2024 р. У своєму виступі автор також оприлюднив статистичні дані щодо банків-лідерів з точки зору розміру кредитного портфеля та залучених коштів фізичних і юридичних осіб у розрізі національної та іноземної валюти, а також груп банків згідно з класифікацією НБУ (банки з державною участю, банки іноземних банківських груп, банки з приватним капіталом українського походження).
Доповідь Геннадія Бортнікова на тему «Як впроваджуються стандарти екологічного і соціального управління в банках» присвячено аналізу ключових проблем, пов’язаних з процесом упровадження відповідних стандартів в українських банках. На думку доповідача, такими проблемами, зокрема, є: виникнення додаткового навантаження для банків та бізнесу, що виявляється в необхідності здійснювати постійний моніторинг та оцінку цих процесів, отримувати нові дозволи й довідки тощо; непоодинокі випадки профанації на рівні банків та МСП, що їх характеризують як «зелений камуфляж (greenwashing)»; потреба працювати в умовах воєнного стану, що передбачає розмінування, відбудову інфраструктури тощо, та додатково ускладнюється мобілізацією або еміграцією фахівців; недостатня підтримка з боку керівництва та акціонерів; дефіцит кваліфікованих кадрів; фрагментарність і специфічні ризики, пов’язані з екологічним і соціальним управлінням.
У доповіді «Проблеми реалізації потенціалу державної програми «Доступні кредити 5-7-9 %» і напрями їх вирішення» Тетяна Гейко окреслила основні проблемні питання, пов’язані з реалізацією цієї урядової програми, а саме: перманентні зміни операційного дизайну (лімітів і напрямів кредитування); зростання бюджетних витрат на реалізацію програми; накопичення боргу уряду перед банками; зростання граничного терміну розрахунків держави з банками до дев’яти місяців. Для вирішення зазначених проблем доповідачка запропонувала вжити таких заходів: розробити план погашення заборгованості з виплати бюджетної компенсації уповноваженим банкам; скасувати обмеження щодо розміру державної допомоги (не більше 200 тис. євро) на період дії воєнного стану; підвищити стандарти розгляду кредитних заявок (відповідності клієнтів параметрам програми); автоматизувати процес обробки документів.
Денис Гарасюта у виступі «Результати поточної співпраці ЕКА з банківськими установами України та нові можливості підтримки експортерів» назвав основні аспекти діяльності експортно-кредитного агентства (ЕКА), утвореного в 2018 р. як приватне АТ. Основною метою діяльності установи є підтримка експорту, що передбачає вирішення таких завдань: пошук іноземних партнерів для українських компаній, фінансування вже укладених контрактів, співпраця з банками для отримання фінансування через механізм страхування, що пропонує ЕКА. Однією з основних проблем операційної діяльності установи Д. Гарасюта вважає низький рівень її капіталізації (2 млрд грн), що потребує суттєвого збільшення, зокрема й за допомогою іноземних інвесторів. Автор також зауважив, що останнім часом актуалізувався ризик поступової міграції клієнтів-позичальників від українських банків до нерезидентів.
Виступ Андрія Гнойового на тему «Корпоративне кредитування: виклики 2025 р.» було присвячено аналізу ключових ризиків і викликів, що постають перед банками в умовах війни. На його думку, окрім суто воєнних ризиків, до викликів варто віднести: посилення вимог НБУ до капіталу банків; дефіцит кадрів, що негативно позначається на попиті на кредити через неможливість реалізувати вже затверджені проєкти; зростання інфляції, що спровокувало підвищення облікової ставки, які відбулися в грудні й січні, і, очевидно, призведуть до зростання кредитних ставок. Також, на думку доповідача, зростає актуальність дотримання правил кібербезпеки на тлі майже місячної відсутності доступу до державних реєстрів, що суттєво ускладнило операційну діяльність банків.
Дмитро Чурилов у доповіді на тему «Актуальні питання фінансування корпоративного бізнесу» зокрема зазначив, що, окрім чинників часткової втрати території та регулярних ракетних обстрілів, на фінансовий сектор негативно впливає невизначеність зовнішнього фінансування з боку США. Ураховуючи той факт, що український бюджет наразі майже на 40 % субсидують зовнішні донори, така ситуація є ризикованою для фінансової стійкості держави. Водночас фінансова система країни успішно адаптується до війни, набуваючи ознак стійкості до зовнішніх і внутрішніх ризиків.
Олексій Шпанель-Юхта запропонував для обговорення доповідь на тему «Структура галузей економіки у кредитному портфелі та ВВП: орієнтир для державних програм». Автор констатував наявність значних диспропорцій у корпоративному кредитуванні, адже частка МСБ в економіці перевищує 55 % щодо обсягів продукції та 70 % щодо зайнятості. Натомість частка банківських кредитів, наданих підприємствам МСБ, є ще більшою. При цьому великий бізнес поступово переорієнтується на залучення фінансування за кордоном. Також в умовах війни додатково зростає розрив між кредитними ставками для підприємств великого бізнесу та МСБ. Крім того, існують суттєві міжгалузеві диспропорції у сфері кредитування. Зокрема, лідером серед галузей щодо обсягу виробленої продукції є переробна промисловість, а лідером з точки зору обсягу отриманих кредитів є оптова та роздрібна торгівля. При цьому, згідно з даними опитувань, 79 % банків не вважають галузь економіки, у якій працює підприємство, важливим чинником погодження чи відхилення кредитної заявки.
У загальній дискусії щодо змісту доповідей взяли участь інші учасники заходу. Зокрема, Віталій Шапран зазначив, що кредитний ринок зростає в абсолютних величинах у гривневому еквіваленті, натомість з урахуванням інфляції та поступової девальвації обсяг кредитного ринку залишається статичним. Також, на думку В. Шапрана, кредитний ринок характеризують диспропорції в окремих його сегментах. Зокрема, кредити фізичним особам зростають швидше, ніж корпоративні кредити. Торкнувшись проблеми надлишкової ліквідності банківської системи, що спрямовується на придбання депозитних сертифікатів НБУ, В. Шапран зауважив, що 300–400 млрд грн з цих коштів доцільно було б спрямувати на кредити. На його думку, також набуває актуальності проблема коректності статистики НБУ щодо відсоткових ставок за кредитами, що не завжди відповідають реальній вартості кредитних ресурсів для позичальників. Серед напрямів вирішення наявних проблем у банківській сфері – модернізація монетарного режиму за допомогою переходу до фіксованого курсу або бівалютного режиму. Також необхідні поступове усунення бар’єрів на шляху руху капіталу та активніше стимулювання кредитної активності банків з боку уряду.
Сергій Волков зауважив, що останнім часом у світі оформлюється так званий правий поворот, що передбачає поступове скорочення участі держави в економіці. Зокрема, в Аргентині зміна ринкового курсу за останні три квартали сформувала профіцит державного бюджету розміром 3 млрд дол. США та забезпечила зростання ВВП на рівні 4 %. Натомість українська держава досі працює в протилежній парадигмі, контролюючи 2/3 банківського ринку та субсидуючи позичальників через урядові кредитні програми, що додатково перевантажують бюджет країни, яка воює.
Тетяна Єфименко у своїй промові, зокрема, зазначила, що Україна наразі фіксує найнижчий рівень інвестицій за останні 20 років. Серед напрямів вирішення цієї проблеми – переорієнтація зовнішнього фінансування з боку країн-партнерів зі сфери споживання переважно в інвестиції, що має забезпечити потужний мультиплікативний ефект для економіки країни. Водночас при визначенні пріоритетів фінансування важливо врахувати орієнтири сталого розвитку.
Вадим Копилов зауважив, шо головною поточною проблемою у сфері кредитування, на його думку, є постійні зміни правил гри з боку держави. Такі дії у випадку урядової програми «Доступні кредити 5-7-9 %» дестимулюють розвиток бізнес-процесів.
Погоджуючись із попереднім учасником дискусії, Василь Невмержицький зазначив, що значна частка банків з різних причин уникає співпраці з військовими, підприємствами ОПК та державними установами взагалі. При цьому банки готові кредитувати державні підприємства за умови гарантованого повернення цих коштів, що суперечить судовій практиці останніх років, яка унеможливлює стягнення проблемної заборгованості з позичальників державної форми власності.
Підбиваючи підсумки засідання, Ярослав Жаліло зазначив, що ключовою проблемою у сфері кредитування є стимулювання процесу надання кредитів на ринкових умовах. Практика останніх років свідчить, що зниження рівня облікової ставки та ринкових ставок за кредитами само по собі не призводить до зростання кредитного портфеля, адже не впливає на інші інституційні чинники. На думку Я. Жаліла, одним з можливих напрямів вирішення накопичених у сфері кредитування проблем може бути зниження регуляторних бар’єрів, зокрема щодо оцінки заставного майна. Особливо це стосується підприємств, що втратили активи внаслідок воєнних дій. Інше питання полягає у необхідності вибору об’єкта стимулювання – попиту на кредити або пропозиції кредитних ресурсів. Також набуває дедалі більшої актуальності проблема поглинання надлишкової ліквідності НБУ, адже в країну надходять значні суми іноземної валюти, що перетворюються на гривню, збільшуючи грошову масу та профіцит ліквідності банківської системи. Важливо знайти способи відійти від пасивного зв’язування ліквідності в депозитних сертифікатах і переорієнтувати її на кредитування економіки.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД