Спільне засідання НІСД та ГО «Клуб банкірів» з теми «Євроінтеграційні пріоритети України в контексті сучасних викликів для Європи та світу»

Поділитися:

27 вересня 2023 р. в Національному інституті стратегічних досліджень відбулося спільне засідання експертів НІСД та ГО «Клуб банкірів» з теми «Євроінтеграційні пріоритети України в контексті сучасних викликів для Європи та світу».

Наукову спільноту та експертне товариство серед учасників засідання представляли, зокрема, Ярослав Жаліло, заступник директора – керівник центру економічних і соціальних досліджень НІСД, доктор економічних наук, заслужений економіст України; Людмила Мостова, голова ради ГО «Клуб банкірів»; Ігор Бураковський, голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій, доктор економічних наук, професор; Олег Яременко, завідувач сектору інституціональної економіки Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор; Юрій Прозоров, президент Товариства фінансових аналітиків; Віталій Шапран, ексчлен ради НБУ, кандидат економічних наук; Сергій Волков, голова правління Агентства з рефінансування житлових кредитів, президент Української іпотечної асоціації; Олексій Плотніков, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук, професор; Анатолій Дробязко, провідний науковий співробітник ДННУ «Академія фінансового управління», кандидат економічних наук; Євген Бублик, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАНУ, доктор економічних наук.

У засіданні також взяли участь представники банківського сектору: Ірина Гаврильчук, голова наглядової ради «RwS Банку»; Олеся Листопад, заступник голови правління АТ «Європейський промисловий банк»; Євген Степанюк, радник голови ради Національного банку України; Владислав Кравець, радник голови правління «Укргазбанку»; Леонід Гребінський, голова правління «Кристалбанку»; Віталій Миронюк, керівник Центрального регіону корпоративного бізнесу «Акордбанку».

У вітальному слові Людмила Мостова подякувала керівництву Інституту за можливість проводити регулярні зустрічі на платформі НІСД, а також зазначила, що такі дискусії в стінах Інституту мають очевидний синергетичний ефект завдяки долученню до них широкого кола фахівців, які мають різні наукові погляди, та досвідчених працівників банківського сектору.

Предметом дискусії на засіданні стали доповіді учасників.

Ярослав Жаліло, заступник директора НІСД, у виступі з теми «Євроінтеграційні пріоритети України в контексті сучасних викликів для Європи і світу» зосередився на сучасних загальноєвропейських трендах та викликах. Зокрема, він відзначив, що в Європі наразі відбуваються структурні трансформації в напрямах зеленого переходу, цифровізації та забезпечення енергетичної безпеки. Водночас завдання європейських країн полягає в перетворенні безпосереднього зростання пов’язаних з цими процесами витрат на джерела нових доходів. Приклад структурних змін – енергетичні трансформації, спрямовані на низьковуглецеву енергію, які є викликом для конкурентоспроможності, оскільки енергія з ВДЕ – дорожча. А отже, потрібні системні трансформації, поєднані з пусканням в дію нових технологій, матеріалів, послуг, інструментів ринків енергії та ринкових цін тощо. Разом з тим такі системні зміни можуть завдавати позитивного синергетичного впливу на численні сфери економіки, що компенсуватиме втрати й дасть новий поштовх для розвитку. Як результат формується нова економіка – мережевих вартостей, де останні значною мірою зумовлені інституційними чинниками (наприклад, вимогами чи відповідальністю щодо енергоспоживання). На основі зростання ролі інститутів в обіг економістів у повному обсязі входить поняття «соціальний капітал» – як сучасний чинник створення вартості та конкурентоспроможності. Отже, важливе завдання – зробити національний соціальний капітал привабливим для інвестування. Як один з напрямів розбудови соціального капіталу, актуальний для ЄС, Я. Жаліло згадав «срібну економіку» – включеність літніх людей в економіку як споживачів та працівників. Тим часом перспективним, проте поки що недооціненим складником є донесення «звичайних» товарів та послуг до літніх людей – через подолання обмежень у доступі до торговельних мереж та навчання користуватися сучасними товарами.

Звернувшись до теми європейської інтеграції України, доповідач відзначив, що настає етап, коли в розмовах про відбудову треба проговорювати конкретні напрями та сфери, у яких мають проростати спільні інтереси, пропонувати та визначати спільні політики й практики. Спільний ворог наразі згуртував США та ЄС як глобальних гравців. Проте чи збережеться ця згуртованість в умовах відбудови – залежатиме від промислової політики на базі наших національних інтересів, яка створюватиме взаємовигідні ланцюги постачання, щоб Україна виявилася не полем суперництва ЄС та США, а предметом їхньої взаємодії. У цьому контексті залучення до відновлення економіки України – потужний шанс для нового поштовху європейській економіці. Україна має йти до ЄС не як пасивний реципієнт допомоги та частина проблем Європи, а як акселератор їх подолання. Для цього Україна має позиціонуватися не як «прикордонна фортеця» ЄС, а як повноцінно інтегрована в ЄС держава. Наша держава може запропонувати ЄС перспективні спільні пріоритети: цифровізація традиційних секторів, транскордонна співпраця, зміцнення логістичних зв’язків, реалізація аграрного потенціалу, клімат-орієнтоване агровиробництво, зелені технології у відбудові, енергоефективність, подолання цифрового розриву. Спільне з європейцями домашнє завдання України – відпрацювати та масштабувати на рівні Європи залучення України в розв’язання проблем, що постають перед усім ЄС. При цьому, наголосив Я. Жаліло, синергія взаємодії виникає, лише якщо буде сформовано стратегічний план та відповідні політики, що створюватимуть інституційні умови для системного розкриття кожної зі сфер, у яких відбуватиметься модернізація країни. Ці план і політики мають бути розроблені під егідою ЄС спільно з українською стороною та тісно узгоджені з європейськими секторальними політиками та загальноєвропейськими програмами.

Виступ Віталія Шапрана «Майбутні виклики для НБУ в аспекті національної безпеки» присвячено оглядові ключових проблем, з якими стикається Національний банк України в процесі руху країни до повноцінного членства в Європейському Союзі. На думку спікера, українське суспільство загалом вимагає від регулятора прийнятних умов для отримання фінансування на внутрішньому ринку; сприятливих умов для фінансування уряду; справедливого розподілу прибутку НБУ; подолання корупції; готовності грошово-кредитної системи до прийняття зовнішнього фінансування; фінансової, курсової та цінової стабільності. Своєю чергою поточні умови для отримання фінансування на внутрішньому ринку характеризуються відносно низьким рівнем конкуренції через скорочення кількості фінустанов; значними бар’єрами на шляху руху капіталу між різними сегментами фінансового ринку; слабкою судовою системою та системою виконання рішень; значною часткою тіньової економіки та неофіційної зайнятості; низьким рівнем розвитку строкового ринку та відсутністю ринку сек’юритизованих активів. Умови для фінансування уряду з боку НБУ є в цілому несприятливими внаслідок: відсутності чітких правил і алгоритмів взаємодії з урядом; диктату НБУ щодо рівня ставки за ОВДП; зловживання індексними ОВДП, які неможливо продати з портфеля НБУ; прив’язки дохідності ОВДП до облікової ставки, яку НБУ сам і встановлює; відсутності активності НБУ на вторинному ринку ОВДП; фінансування урядом «прибутку» НБУ. На думку доповідача, очікування суспільства від НБУ, що стосуються справедливого розподілу прибутку НБУ та відсутності корупції, також не виправдовуються через: наявність підозрілих угод у межах кошторису адміністративних витрат НБУ; наявність підозрілих угод в рамах співпраці НБУ з міжнародними партнерами; підозрілу концентрацію прибутку банків у банках з державною часткою; значні диспропорції в національному законодавстві, яке регулює формування резерву від прибутку НБУ.

Готовність грошово-кредитної системи до прийняття зовнішнього фінансування В. Шапран оцінив як незадовільну. На його думку, за відсутності змін у грошово-кредитній системі покриття всіх збитків розтягнеться на десятки років. У той самий час швидкість відновлення – передумова повернення українців з-за кордону, а отже – питання національної безпеки та виживання України. Підсумовуючи, доповідач порушив одне з ключових питань фінансової безпеки та монетарного суверенітету країни, а саме проблему швидкого поширення криптоактивів, які поступово витісняють з обігу фіатні гроші. Адже за показником частки населення, що володіє криптоактивами (10,3 %), Україна посідає сьоме місце у світі.

Ігор Бураковський у виступі з теми «Євроінтеграція за часів війни» передусім окреслив два основні питання стратегії євроінтеграційного поступу, а саме: що треба робити та як саме це треба робити. Адже євроінтеграція – це приєднання до інститутів та регуляторних правил. Наразі є три виміри зв’язку України з ЄС – військова співпраця, поточна відбудова та питання вступу в контексті конкуренції з країнами ЄС. Водночас після вступу до ЄС частина інструментів пільгової торгівлі з ЄС для України стане недоступною. Очевидно, будуть специфічні особливості інтеграції в банківському секторі, у фінансовому секторі, в інших секторах економіки. Зокрема, це буде перше розширення ЄС за рахунок країни – лідера з виробництва та експорту зерна. Також актуальною є проблема кваліфікованості державних службовців, які мають відстоювати інтереси країни шляхом цивілізованого лобізму.

У загальній дискусії щодо доповідей ключових спікерів узяли участь більшість учасників заходу. Зокрема, Євген Бублик заторкнув соціальний аспект євроінтеграції в умовах війни. На його думку, одна з ключових поточних проблем – як повернути українців з-за кордону та зацікавити їх працювати на відбудову. У цьому сенсі показовим є приклад повоєнної Японії, де через 10 років після закінчення війни доходи населення перевищили довоєнний рівень завдяки державній політиці стимулювання доходів і заощаджень. У цьому контексті для України доцільним є розвиток соціального капіталу, адже освіта, кваліфікація та здоров’я безпосередньо залежать від рівня доходу. Щодо проблем банківської системи, то основними серед них, на думку Є. Бублика, є висока частка готівки та коштів населення до запитання в структурі грошової маси, які не можуть бути джерелом довгострокових кредитів у процесі повоєнного відновлення. Отже, потрібна міграція цих коштів на строкові депозитні рахунки. До ключових проблем банківської системи спікер зараховує також неефективність державних банків.

Приєднавшись до дискусії, Юрій Прозоров зазначив, що вступ України до ЄС розпочався не минулого року, а принаймні 2013 р., і Україна на шляху євроінтеграції зазнала найбільших серед країн-членів утрат – не лише матеріальних, але й людських. Отже, цей шлях має бути двостороннім. Що ж до банківського аспекту євроінтеграції, то українська банківська система порівняно з 2013 р. зазнала радикальної трансформації, що виявляється в аномальному зростанні частки державних банків та розмиванні впливу дочірніх структур європейських установ. Таким чином, виникає проблема реформування нагляду за державними банками, після чого доцільно їх приватизувати шляхом «народного» ІРО із залученням ветеранів війни, родин загиблих, вимушених переселенців тощо.

Своєю чергою Сергій Волков виокремив питання, пов’язані з механізмом позичкового фінансування повоєнної відбудови країни: хто саме має бути позичальником?; чи «спуститься» фінансування на рівень конкретних потерпілих?; хто має бути кредитором – українські банки чи міжнародні інституції?; хто має бути забудовником – місцеві корпорації чи нерезиденти?; якими мають бути інструменти фінансування – трастові, донорські, інші ринкові форми?; якою має бути регуляція цих процесів – з боку НБУ, Уряду, ЄС? Адже без відповіді на ці запитання не може бути сформульована адекватна стратегія відновлення.

Олег Яременко запропонував дати відповідь на запитання, яким саме є ЄС, до якого Україна прагне вступити. Адже в ЄС наразі відбуваються суперечливі процеси, що впливають на пріоритети його розширення. Зокрема, погіршились умови беззбитковості внаслідок зростання витрат, загострилася боротьба за ринки, погіршились умови логістики. Також відбувається наближення ринків збуту до точок виробництва. Тому Україна на шляху до ЄС має враховувати ризик зміни цих параметрів.

Владислав Кравець торкнувся проблем, пов’язаних з наглядом та корупцією в українській банківській системі. На його думку, остання потребує чіткого розподілу монетарних та наглядових функцій регулятора, для чого треба впровадити умовний «SPLIT 2.0». Натомість проблема корупції стосується головно державних банків. Для зниження її негативного впливу, на думку В. Кравця, доцільна чіткіша спеціалізація банків з державною участю шляхом виокремлення спеціалізованих структур, пов’язаних з фінансуванням сектору оборони, АПК тощо.

Підбиваючи підсумки заходу, Ярослав Жаліло подякував усім за висловлені цікаві думки та зазначив, що особливої уваги заслуговують пропозиції учасників дискусії щодо ролі й завдань НБУ та державних банків, адже рух на шляху до повноцінного приєднання України до ЄС потребуватиме значних зусиль саме з боку регулятора та найбільших банків. Водночас, попри наявність Угоди про асоціацію та прийняття політичного рішення про набуття статусу кандидата в члени ЄС, в Україні на сьогодні немає цілісної стратегії щодо вступу до Європейського Союзу.

Людмила Мостова також подякувала всім за активну участь у дискусії та висловила окрему подяку Збройним Силам України, які боронять нашу державу та дають можливість проводити фахові дискусії з актуальних проблем євроінтеграції.

 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД