Сьогодні Заступник Керівника Офісу Президента України Олексій Дніпров оголосив працівникам Інституту Указ Президента України Володимира Зеленського від 10.09.2021 року №461 «Про призначення О.Богомолова директором Національного інституту стратегічних досліджень», представив директора НІСД Олександра Богомолова, вручив йому службове посвідчення, привітав з призначенням на цю відповідальну посаду та побажав йому та працівникам НІСД подальшої плідної роботи у цій надзвичайно важливій і відповідальній сфері.
Олександр Богомолов подякував Президенту України Володимиру Зеленському за довіру та зазначив:
«Ті неочікувані події глобального масштабу (COVID, російська агресія, поява ІДІЛ, фінал Афганської війни), якщо ніби в окремих випадках і знаходять пояснення, в цілому складаються у дедалі мінливішу і невизначену картину, таку, що її розуміння потребує від таких установ як ця - і від всього міжнародного thinktank community - посилених інтелектуальних зусиль - кропіткої щоденної праці на випередження.
Я, насправді, не перший день знайомий з НІСД і окремими установами, які увійшли в його склад: неодноразово брав участь у різних заходах, конференціях і проєктах, знайомий - в різній мірі - з кількома його колишніми очільниками й співробітниками, досвід спілкуванням з якими ціную.
Для України НІСД - унікальна установа - в першу чергу тому, що вона сполучає практичний досвід з науковим знанням. Це непросте поєднання. Воно може бути як корисним, так і проблемним. На тлі міжлюдських стосунків воно може спричинятися до суперечок, але у площині організованої діяльності воно створює неабиякий творчий потенціал. Адже наука (я маю на увазі суспільні науки) і практика, насправді, потребують одне одного. Наука збагачує досвід, а контакт з соціальною реальністю життєво потрібний науці. Тут доречно процитувати класика (Kurt Lewin), який ще в 1947 році казав Nothing is more practical than a good theory (нема нічого практичнішого за гарну теорію).
Винайти формулу співвідношення практики і теорії - одну на всі часи неможливо, і для кожних конкретних обставин - часу й політичної ситуації - вона буде своя. У нашому випадку вона визначається спільним баченням мети, яка наразі видається ясною. І вона полягає у подоланні екзистенційних загроз, перед якими стоїть українська державність. Ці загрози мають складну природу, і подолання їх потребує неабияких когнітивних зусиль.
На різних етапах свого існування Інститут був генератором ідей, концепцій, які формували суспільну дискусію і слугували основою у розвитку держави й суспільства. Зараз ринок ідей значно урізноманітнився, що безперечно є ознакою сталого демократичного розвитку нашої держави, а зовнішні виклики збільшилися й ускладнилися, і за інтелектуальну першість тепер вже треба і варто боротися. Сподіваюся що незабаром - спільними зусиллями - Інститут увійде у правильний темп, потрібний для досягнення цієї мети.
Протягом процедури мого призначення в мене відбулося кілька важливих зустрічей з керівництвом. Були обговорені пріоритети й очікування від подальшої роботи Інституту на різних напрямах. Залишається втілити їх у життя, в чому, колеги, я сподіваюся на вашу співпрацю».