Багатостороння підтримка міжнародних організацій щодо зміцнення економіки України в кінетичній протидії російській агресії

26.08.2022

Олійник Даниїла Іллівна –
головний науковий співробітник
відділу економічної стратегії
центру економічних і соціальних досліджень
Національного інституту стратегічних досліджень,
доктор економічних наук, професор
ORCID: 0000-0001-8144-6482

У статті здійснено аналіз зобов’язань зовнішньої допомоги та багатосторонньої підтримки України країнами G7 та ЄС стосовно залучення фінансової, військової та гуманітарної допомоги у кінетичній протидії російській агресії. Зосереджено увагу на інструментах фінансової підтримки, котрі використовуються задля постачання Україні військового обладнання. Йдеться також про механізми підтримки України з боку ЄС, зокрема ті, які застосовують Європейський фонд миру, програми макрофінансової допомоги ЄС, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк та ін. Здійснено моніторинг надання допомоги Україні з боку міжнародних організацій через програми МВФ у рамках інструменту швидкого фінансування, пакета екстреної допомоги Світового банку, донорських коштів Фонду солідарності та фінансової підтримки біженців. Висвітлено особливості вже запроваджених скоординованих широкомасштабних обмежувальних економічних, фінансових та бюджетних заходів у оборонному, продовольчому та енергетичному секторах та надано рекомендації щодо подальшої реалізації взаємопов’язаних та системних рішень. Обґрунтовано перелік елементів економічних заходів, які можуть застосовуватися в умовах кінетичної війни РФ проти України, та потребу в розширенні інструментарію багатосторонньої допомоги секторам та підприємствам, котрі постраждали внаслідок широкомасштабного воєнного вторгнення РФ в Україну. Сформовано суттєві ознаки, ключові елементи та основні напрями багатосторонньої підтримки міжнародних організацій у зміцненні економіки України.

Ключові слова: економічні інструменти, кінетична війна, пакети обмежувальних заходів, санкції, фонд солідарності.

Danyila Oliinyk

MULTILATERAL SUPPORT VIA INTERNATIONAL ORGANIZATIONS TO STRENGTHEN THE ECONOMY OF UKRAINE IN ITS KINETIC RESISTANCE TO RUSSIA’S AGGRESSION

This article analyzes the foreign aid obligations and multilateral support commitments to Ukraine by the G7 countries and the EU in term of securing financial, military and humanitarian aid in the kinetic resistance to Russia’s aggression. The focus is on the instruments of financial support that are used to supply Ukraine with military equipment as well as the EU's support mechanisms for Ukraine, in particular those used by the European Peace Fund, EU macro-financial aid programs, the European Bank for Reconstruction and Development, and the European Investment Bank, among others. The author reports on her monitoring of assistance to Ukraine by international organizations through IMF programs within the framework of the Rapid Financing Instrument, the World Bank's emergency aid package, donor funds of the Solidarity Fund as well as financial support for refugees. Then the author highlights specific features of the large-scale restrictive economic, financial and budgetary measures targeting Russia in the defense, food and energy sectors, which Ukraine’s partners have already implemented, and offers recommendations for the further implementation of interconnected and systemic solutions. Further steps include a number of economic measures that can be applied because of the kinetic war of the Russian Federation against Ukraine. They ought to be coupled with an expanded toolkit for multilateral assistance to Ukrainian sectors and enterprises that suffered because of the large-scale military invasion of the Russian Federation in Ukraine. In conclusion, the author indicates essential features, key elements and points out the main directions of multilateral support of international organizations in strengthening the economy of Ukraine.

Keywords: economic instruments, kinetic war, packages of restrictive measures, sanctions, solidarity fund.

Кінетична війна, з якою українське суспільство зіштовхнулось під час широкомасштабного вторгнення РФ в Україну, що сталося 24 лютого 2022 р., спрямована на досягнення країною-агресором психологічного ефекту раптовості задля повного завоювання України з наступним поділом і масовою чисткою цивільного населення. Основна мета РФ у цій війні – прагнення до відновлення статусу провідного геополітичного гравця, якого, на думку російського керівництва, можна досягнути через встановлення повного контролю над Україною.

Проте в ситуації, яка складається, стає очевидним, що Росія заплатить непомірну ціну за воєнні злочини, що призведе до економічного колапсу та дипломатичної ізоляції.

Економічні позиції України при цьому залишаються надзвичайно вразливими – воєнна агресія РФ уже спричинила значні фінансові та економічні збитки. Так, за оцінками Міністерства фінансів України, завдані цивільній та військовій інфраструктурі збитки оцінюються в 270 млрд дол. США[1], при цьому понад 7 тис. житлових будинків пошкоджено або зруйновано. Близько 30 % українських компаній припинили свою діяльність, а 45 % працюють, знизивши потужності (Інтерв’ю Міністра фінансів, 2022). Відбувається зниження джерел валютних надходжень через зменшення експорту руди, металу та металевих виробів, на які припадає близько однієї чверті експорту товарів України. Міжнародний валютний фонд (МВФ) прогнозує, що цього року ВВП у реальному вираженні знизиться на 35 %, а Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), за умови припинення вогню протягом найближчих кількох місяців, розглядає можливість реального зниження ВВП на 20 %.

Залежно від тривалості та інтенсивності війни сукупні втрати України вимірюватимуться сотнями мільярдів доларів США, які Україні мають компенсувати російські платники податків за завдану шкоду. Так, Палата представників США вже ухвалила законопроєкт, який закликає президента США продати заморожені предмети розкоші російських підсанкційних олігархів, а кошти спрямувати на відбудову України та надання гуманітарної допомоги її населенню, а також інших видів допомоги, включно з військовою (Каптур, 2022).

Закон про націоналізацію російських активів в Україні без будь-якої компенсації їхньої вартості, який прийняла Верховна Рада України, розширює чинне законодавство про арешт активів юридичних осіб, що перебувають у власності РФ та фізичних осіб, які є громадянами Російської Федерації, і дозволяє також заарештовувати активи неросійських підприємств, які працюють у Росії (Верховна Рада України, 2022b). Крім того, законодавство щодо санкцій, які пов’язані з активами окремих осіб, та підвищення їх ефективності встановлює новий вид санкцій – стягнення в доход держави активів, що належать фізичним або юридичним особам, а також активів, якими вони можуть розпоряджатися (Верховна Рада України, 2014, 2022a). В уряді також розглядається законопроєкт про забезпечення в період дії воєнного стану функціонування економіки, належного наповнення доходної частини бюджету за рахунок надходження податкових і митних платежів, а також підвищення ставок низки податків і зборів для юридичних осіб незалежно від їхнього громадянства, які продовжують володіти чи керувати активами або продовжують свою підприємницьку діяльність у Росії (Верховна Рада України, 2022c).

В умовах скорочення податкових надходжень, високих військових витрат і величезних збитків, завданих широкомасштабним вторгненням РФ на територію України, питання радикальної модернізації й відновлення промисловості та інфраструктури в післявоєнний період розглядається насамперед у площині досягнення Копенгагенських критеріїв в економічній сфері щодо дієвості ринкової економіки із застосуванням власних підходів до відбудови економічного потенціалу країни та вибудовування ефективного майбутнього із залученням фінансової, військової та гуманітарної допомоги інших країн[2].

Уже нині, в умовах бойових дій, що тривають, Україна отримує багатосторонню підтримку від країн G7 та Європейського Союзу.

Так, загальний обсяг двосторонніх зобов’язань багатосторонньої підтримки та підтримки на рівні ЄС[3], наданої Україні урядами країн ЄС та G7 за період з 24 січня 2022 р. до 23 квітня 2022 р., становить 23,93 млрд євро (Antezza et al., 2022). На частку США припадає понад 43 % від загальної суми, що еквівалентно 10,31 млрд євро. Загальна сума зобов’язань ЄС становить 12,77 млрд євро і включає двосторонні зобов’язання урядів усіх 27 країн – членів ЄС (загалом 7,08 млрд євро), а також зобов’язання Європейської Комісії та Ради в розмірі 3,7 млрд євро. Багатосторонню підтримку, загальний обсяг котрої становить 4,32 млрд євро, надали Україні також Канада, Велика Британія та Японія[4].

Безпосередня фінансова підтримка передбачає гранти, кредити й кредитні гарантії, як-то: грант Італії в розмірі 110 млн євро; кредит Франції в розмірі 300 млн євро з відсотковою ставкою 1,04 % і терміном погашення 15 років; кредит Японії – 100 млн дол. США, а також відкриті в НБУ валютні своп-лінії, які дають змогу оплачувати імпорт та невідкладні військові потреби в іноземній валюті. Так, наприклад, своп-лінію в розмірі 1 млрд дол. США 24 лютого 2022 р. надала Польща (List of foreign aid to Ukraine, n.d.).

Фінансова підтримка, пов'язана з військовими цілями, розпочалася ще в січні 2022 р. Йдеться про гарантію суверенного кредиту США в розмірі до 1 млрд дол. США для стабілізації економіки України, а також те, що Велика Британія здійснила постачання військового обладнання та систем озброєння Збройним Силам України (ЗСУ), включно 2 тис. одиниць нових легких протитанкових знарядь, та ін. (Zaini, 2022). Канада надала кредит у розмірі до 120 млн канадських доларів та грант на технічну допомогу в розмірі до 6 млн канадських доларів (Government of Canada, 2022). Швеція надала грантові кошти для ЗСУ в розмірі 500 млн крон, або 48,3 млн євро. Фінансова допомога Німеччини на закупівлю Україною зброї становила 1,2 млрд євро. Іншими важливими прикладами військової фінансової підтримки є «Програма іноземного військового фінансування» США для України, яка надає кредити та гранти на закупівлю зброї та обладнання для оборонного комплексу, а також Європейський фонд миру з бюджетом у 1,5 млрд євро. Він був нещодавно створений з метою відшкодування вартості військової зброї та обладнання країнам – членам ЄС, які постачають матеріали військового призначення Україні (Arms Transfers to Ukraine, 2022).

Додатковий пакет допомоги США у сфері безпеки було виділено Україні у вигляді благодійної допомоги (грошова вартість зброї та іншого військового обладнання, зокрема протитанкову та іншу зброю, безпілотники та боєприпаси) на суму 800 млн дол. США (Barnes, 2022). Благодійна гуманітарна допомога, яку Україні надали приватні інвестори з Німеччини, станом на 25 березня 2022 р. перевищила 631 млн євро (Deutsches Zentralinstitut, 2022).

Німеччина визначила загальну суму військового обладнання, що буде надано Україні, – це 37,1 млн євро (31,3 млн євро – на основне озброєння, 5,8 млн євро – на додаткове військове обладнання) (Gebauer, 2022). Загальна вартість військової допомоги Чехії становить 785 млн чеських крон (31,85 млн євро), яка включає, крім іншого, зброю приватних виробників, обладнання для військових цілей, паливо та бензин, а також пожежні машини. Франція надала зброю та військове обладнання на суму понад 155 млн євро, у т. ч. артилерійські гаубиці Ceasar. Іспанія передала Україні значну кількість протитанкових гранатометів, а також гвинтівок, легких кулеметів та боєприпасів. Загальний обсяг військової допомоги Італії оцінюється в сумі 150 млн євро[5]. Фінляндія також долучилася до надання підтримки Україні і надала зброю, військове обладнання та додаткові оборонні матеріали.

Угоди про заміну та відшкодування вартості зброї у наданні військової допомоги Україні сприяють зацікавленості західних партнерів. Наприклад, т. зв. «угоди кругового обміну» (Ringtausch), передбачають, що країни, які постачають зброю в Україну, отримають нові види зброї від іншої західної країни замість тієї, яку вони передали, або через спеціальний фонд відшкодування, як-от Європейський фонду миру. Такі схеми нині реалізовані, наприклад, між кількома країнами: США та Словаччиною, Німеччиною та Нідерландами щодо заміни системи протиповітряної оборони С-300, яку передали Україні, на американську систему «Patriot»; Німеччиною та Словенією щодо відправки в Україну танків Т-72, а також між Великою Британією та Польщею з постачання танків «Challenge» до Польщі замість танків Т-72, які вона постачила Україні. Крім того, у рамках програми «Допомога у забезпеченні безпеки США» США допомагає країнам Балтії.

Допомога США Україні за період з 24 січня 2022 р. до 02 квітня 2022 р., надана задля вирішення гуманітарних питань, сумарно становила 4,88 млрд дол. США, на військову сферу надано 4,35 млрд дол. США, крім того, 2 млрд дол. США – у вигляді фінансової допомоги. Відповідно до Акта Конгресу США, який набув форми додаткового закону про Україну 10 березня 2022 р., передається військове обладнання та озброєння безпосередньо з американських запасів на загальну суму до 3,5 млрд дол. США. Також США виділили Україні допомогу за кількома програмами: 650 млн дол. США – в рамках «Програми іноземного військового фінансування», 100 млн дол. США – в рамках програми «Допомога у забезпеченні цивільної безпеки», до 300 млн дол. США – в рамках програми «Сприяння громадянській безпеці». Прийняття Палатою представників Конгресу США 28 квітня 2022 р. т. зв. «ленд-лізу» регламентує широкі повноваження президента США з надання допомоги Україні, що дозволить прискорити надання військового озброєння й техніки, здійснювати найближчим часом без затримок інші постачання в Україну (За сучасне озброєння, 2022).

Механізми підтримки та зовнішньої допомоги Україні з боку Європейського Союзу впроваджуються через:

Європейський фонд миру (European Peace Facility, EPF), створений в лютому 2022 р. для фінансування озброєнь та обладнання для української армії. Проте кошти EPF в обсязі 1,5 млрд євро не надходитимуть безпосередньо Україні, а використовуватимуться протягом тривалого часу для відшкодування витрат країн – членів ЄС на надання військової допомоги Україні (European Council, 2022);
програми макрофінансової допомоги ЄС (Macro-Financial Assistance, MFA) для України в розмірі до 1,2 млрд євро у вигляді пільгових кредитів (European Commission, 2020);
механізм цивільного захисту ЄС (Civil Protection Mechanism), за допомогою якого Україні з початку війни було виділено біля 118 млн євро;
Європейський банк реконструкції та розвитку (European Bank for Reconstruction and Development, EBRD), що надає допомогу на загальну суму 2 млрд дол. США, у т. ч. відстрочені кредити, підтримку ліквідності та фінансування торгівлі;
Європейський інвестиційний банк (European Investment Bank, EIB), який оголосив про виділення Україні кредиту солідарності в розмірі 2 млрд євро, включно 1,3 млрд євро – на інфраструктурні проєкти і реконструкцію та 2,5 млн євро – на гуманітарний пакет.

Міжнародні організації також надають допомогу Україні через:

програми МВФ у рамках інструменту швидкого фінансування. У березні 2022 р. МВФ виділив Україні кредит надзвичайної допомоги в розмірі 1,4 млрд дол. США для подолання невідкладних фінансових потреб, у т. ч. пом’якшення економічних наслідків війни, а також створив для України адміністрований рахунок як ефективний інструмент для надання прямої фінансової допомоги. Використовуючи цей інструмент, Канада запропонувала виплатити безпосередньо Україні до 1 млрд канадських доларів (IMF. Joint Statement, 2022);
пакет екстреної допомоги Світового банку, за рахунок якого для України мобілізовано кошти в розмірі 723 млн дол. США. Пакет містить кілька складників, зокрема: пільговий кредит Світового банку – 350 млн дол. США; грантове фінансування – 134 млн дол. США, з яких 100 млн дол. США – це кошти від Великої Британії, решта – від інших країн, як-от: Данії, Латвії, Литви та Ісландії; гарантійні кредити Нідерландів – 89 млн дол. США, Швеції – 50 млн дол. США; «паралельне фінансування» у вигляді кредиту від Японії – 100 млн дол. США. Крім того, Світовий банк виділив додаткове фінансування в розмірі 200 млн дол. США для вразливих верств населення та оголосив про додаткову допомогу в розмірі 1,5 млрд дол. США у зв’язку із зростанням цін на продукти харчування та енергоносії (Lawder et al., 2022).

Важливими кроком для фінансової підтримки України стало проведення конференцій донорів «Встань за Україну» (Stand Up For Ukraine) і створення Фонду солідарності (Solidarity Fund, n.d.). За участі міжнародних партнерів у березні й травні 2022 р. було проведено дві такі конференції із загальним обсягом мобілізованих коштів на суму понад 16,4 млрд дол. США на допомогу українським біженцям в Україні та за її межами (ЄС презентує, 2022). Проте, згідно з повідомленням на сайті Європейської Комісії, кошти для підтримки внутрішньо переміщених осіб безпосередньо в Україні становлять менше 10 %, а решта – спрямовуються у європейські країни, які приймають біженців. Так, наприклад, кредит Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) у розмірі 4 млрд євро призначений для фінансування розвитку європейської ключової соціальної інфраструктури (житло, школи, лікарні та дитячі садки) із надання суспільних послуг біженцям. Крім того, Банком розвитку Ради Європи (Сouncil of Europe Development Bank, CEB) надано грант у розмірі 1 млрд євро, що спрямовується виключно на підтримку біженців за межами України.

Фінансова підтримка біженців в інших країнах здійснюється у розмірі 3 млрд євро за зобов’язаннями окремих 13 країн. Ураховуючи чисельність населення кожної приймаючої країни, яка надає підтримку тимчасово переміщеним особам за межами України, цей список очолює Молдова (17 %), друге місце посідає Польща (8 %), третє – Словаччина (6,5 %).

У Плані відновлення України, опублікованому Центром досліджень економічної політики (Center for Economic Policy Research Plan, CEPR), зазначається: «Незважаючи на масштабні економічні потрясіння, спад економіки не менше ніж 30 відсотків від її ВВП та фіскальних проблем, що посилюються, державні функції України значною мірою є функціональними». Це, своєю чергою, потребує застосування комбінації різних економічних заходів для закладення фундаменту стійкої економіки, щоб започаткувати новий етап упровадження стратегії подолання довготривалої економічної кризи (Becker, 2022).

Важливими елементами додаткових економічних заходів, які можуть застосовуватися в умовах кінетичної війни РФ проти України, є такі: економічна блокада, що передбачає обмеження або повну заборону на торгівлю товарами; розгортання торговельної війни через упровадження дискримінаційних умов торгівлі та нетарифних методів; заборона трансферу технологій і прав на об’єкти інтелектуальної власності; заходи впливу на економічну та фінансову сфери агресії; припинення дії торговельних угод, спільних проєктів та промислових програм у різних сферах, зокрема безпеки та оборони; посилення залежності від постачання стратегічної сировини; концентрація контролю над банківським сектором тощо.

Характерними особливостями застосування таких економічних заходів для послаблення фінансової спроможності РФ продовжувати кінетичну війну є нанесення збитків економічними інструментами, які зіставні із втратами у період активних бойових дій (депопуляція, згортання ВВП, катастрофічне зниження промислового або воєнно-економічного потенціалу, критичне зростання безробіття тощо) або накопичення обмежувальних заходів для тиску на агресора.

Широке світове визнання воєнних злочинів РФ створює можливості для формування узгодженого комплексного плану заходів і реалізації взаємопов’язаних та системних рішень, основною метою яких є всеосяжне експоненційне зростання санкційного тиску на РФ з максимальними короткостроковими наслідками. США, ЄС та Велика Британія нині очолюють глобальну коаліцію щодо впровадження санкцій у реагуванні на війну Росії проти України, що триває (див. додаток).

Цілісна картина впливу економічних санкцій, запроваджених сьогодні проти Росії та пов’язаних з нею осіб, у кількісному вираженні поки що не невідома. Проте, якщо за даними Євростату в 2021 р. Росія була третім за величиною партнером ЄС з імпорту товарів[6], то поступова відмова від постачання енергоносіїв та газу, введення ембарго на російську нафту в країнах ЄС можуть призвести до величезних втрат, рівнозначних бюджету РФ в 2022 р. на військові цілі[7].

Згідно з попередніми заявами експертів, унаслідок санкцій, які застосували ЄС та міжнародні організації, Росія перебуває на межі можливого дефолту суверенного боргу[8]. За даними JP Morgan (Wong et al., 2022), РФ не може використовувати половину своїх золотовалютних резервів, а це близько 300 млрд дол. США в міжнародних валютних резервах, які були заморожені через санкції (Russia Lost, 2022).

Визнання неспроможності банківської групи Sberbank EuropeAG, ПАТ «Сбербанк» призвело до згортання банківської діяльності РФ в Австрії, Німеччині, Чехії та Угорщині, або продажу активів іншим банкам у Словенії, Боснії та Герцеговині, Хорватії, Сербії. У період із середини лютого до середини квітня 2022 р. російський рубль втратив майже 40 % своєї вартості відносно до долара США.

Міжнародні резерви Росії тільки в квітні п. р. скоротилися на 4 млрд дол. США – до 601,1 млрд дол. США. До цього РФ втратила міжнародні резерви в сумі 38,8 млрд дол. США, тоді як запаси у валюті найбільше зросли в Німеччині (з 9,5 до 15,7 %) та Китаї (з 13,8 до 16,8 %) (Дєнков, 2022). Імпорт товарів і послуг у Росію, торгівля якими потребує ліцензії, порівняно з минулим роком упав на 99 % у ціновому еквіваленті.

Російський ринок залишили понад 600 компаній приватного сектору. Найімовірніше, що Росія втратить свій статус великої економіки й продовжить занурення в економічну, фінансову й технологічну ізоляцію. Запроваджені широкомасштабні санкції проти Росії європейськими країнами скоротять ВВП країни на 30 % до кінця 2022 р., що відкине економіку на 15 років назад і призведе до повної економічної, фінансової та технологічної ізоляції (Санкції відкинуть, 2022).

Подальша протидія кінетичній війні значною мірою залежить від успішності мобілізації Україною зусиль для запровадження комплексних економічних, фінансових та бюджетних обмежувальних заходів. Одним із інструментів, за допомогою якого Україна та інші країни можуть чинити тиск на Росію, щоб змусити її припинити воєнні дії в Україні, є запровадження комплексу скоординованих широкомасштабних додаткових санкцій у оборонному, продовольчому та енергетичному секторах, у т. ч. стосовно імпорту нафти, системи оподаткування, запровадження спеціальних методів оплати тощо для того, щоб позбавити Росію подальшої спроможності продовжувати цю війну.

У відповідь на неспровоковану воєнну агресію Росії проти України Європейський Союз на підтримку України ухвалив обмежувальні економічні, фінансові та бюджетні заходи (санкції) проти Росії за створення реальних загроз національним інтересам, національній безпеці, суверенітету й територіальній цілісності України та розглядає прийняття наступних пакетів санкцій[9].

Перший пакет рішень щодо спільної зовнішньої політики та політики безпеки ЄС було ухвалено 23 лютого 2022 р. на підставі статті 215 Договору про функціонування Європейського Союзу щодо обмежувальних заходів для запобігання конфліктам, що, зокрема, забороняють імпорт товарів із неконтрольованих урядом України районів Донецької та Луганської областей та обмежують торгівлю товарами й технологіями для їх використання.

Другий пакет санкцій був прийнятий 25 лютого 2022 р. щодо фінансового, енергетичного, транспортного, технологічного сектору, а також візової політики (Санкции ЕС, n.d.). Цей пакет рішень обмежив доступ Росії до найважливіших ринків капіталу і спрямований на 70 % російського банківського ринку та ключові державні компанії, що, за прогнозами експертів, призведе до зростання інфляції та поступового руйнування промислової бази Росії.

Третій пакет санкцій (ухвалений 28 лютого 2022 р.) заборонив здійснювати операції за вказівками Центрального банку Росії, закрив доступ до спеціалізованої служби передачі фінансових повідомлень для обміну фінансовими даними (SWIFT) семи банків, а також заборонив інвестувати в проєкти, які фінансуються Інвестиційним фондом.

Четвертий пакет санкцій ЄС проти Росії (прийнятий 15 березня 2022 р.) спрямований на повну заборону будь-яких операцій з російськими державними підприємствами в різних секторах, а також заборону рейтингових агентств ЄС надавати рейтингові послуги Росії (European Commission, 2022).

Комплексний п’ятий пакет санкцій ЄС (ухвалений 08 квітня 2022 р.) спрямований на: заборону імпорту вугілля з Росії (вартістю 4 млрд євро на рік); повну заборону на операції чотирьох ключових російських банків, частка ринку яких у російському банківському секторі становить 23 %; заборону доступу російських суден до портів ЄС та автомобільних перевезень автотранспортних підприємств; цільові заборони на експорт у високотехнологічні галузі на суму понад 10 млрд євро; перекриття грошового потоку Росії та її олігархів за різні товари: від деревини до цементу, від морепродуктів до спиртного вартістю понад 5,5 млрд євро; загальну заборону на участь російських компаній у державних закупівлях (Councsl of the EU, 2022).

У рамках шостого пакету санкцій проти РФ країнам ЄС запропоновано розпочати: поетапну відмову від російської нафти; відключення від міжбанківської платіжної системи SWIFT нових банків, включно й Сбербанку; заборону на операції з нерухомістю; припинення мовлення у ЄС трьох російських державних телеканалів. За інформацією дипломатичних джерел та європейських ЗМІ, Єврокомісія запропонувала країнам ЄС відмовитися від імпорту сирої російської нафти через пів року, а від імпорту нафтопродуктів – у 2023 р., проте Угорщині та Словаччині винятково надано дозвіл закуповувати російську нафту за чинними контрактами до кінця 2023 р. Окрім того, новий пакет санкцій ЄС проти РФ передбачає також внесення до списку санкцій осіб, яких Євросоюз вважає відповідальними за воєнні злочини в Бучі (Война России с Украиной, 2022).

Сьомий пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії запровадив нову заборону на імпорт російського золота, одночасно посилюючи контроль над експортом подвійного використання та передових технологій. Окрім того, Єврокомісія запропонувала продовжити всі чинні антиросійські санкції до кінця січня 2023 р. (Войтюк, 2022).

Обмежувальні заходи проти російських фізичних і юридичних осіб – горизонтальні санкції – спрямовані на торгові обмеження в економічному та фінансовому секторах і стосуються заморожування індивідуальних активів відповідно до бази даних TARIC та заборони надання коштів (Consolidated lis, 2020).

Під санкції ЄС у фінансовій та банківській діяльності підпадають: індивідуальні фінансові показники компаній відповідно до затвердженого переліку; страхування/перестрахування ризиків як надання фінансової допомоги; видача депозитів; вторинна торгівля будь-якими інструментами РФ або Центральним банком Росії; продаж цінних паперів, деномінованих в офіційній валюті держави – члена ЄС, продаж переказних цінних паперів, випущених після 12 квітня 2022 р., або паїв у колективних інвестиційних компаніях, які надають доступ до таких цінних паперів російським громадянам; активи Центрального банку Росії, пов’язані з управлінням резервами та активами; продаж, постачання, передача або експорт банкнот, деномінованих у валюті держав – членів ЄС в Росію; керуючі компанії або керуючі фондами альтернативних інвестицій інвестиційних фондів, а також підприємства колективного інвестування, якими управляють керуючі компанії; послуги для переказних цінних паперів центральних депозитаріїв цінних паперів; рахунки або депозитарії криптоактивів, якщо їхня загальна вартість на один гаманець перевищує 10 тис. євро; послуги з передачі фінансових повідомлень деяких російських банків каналом SWIFT та SEPA; (ре)фінансування об’єктів обмежень та погашення облігацій, зареєстрованих на біржі незалежно від термінів погашення.

У сфері торгівлі обмежувальні заходи ЄС у формі експортних обмежень регламентовані відповідно до Регламенту про санкції (Council Regulation (EU) Nо 833/2014, 2014). Вони, зокрема, розширюють заборони щодо: товарів і технологій подвійного призначення для кінцевого військового використання; передових технологій у кількох секторах (електроніка, комп’ютери, телекомунікації та інформаційна безпека, датчики та лазери, а також морська техніка); авіаційної чи космічної промисловості, а також енергетичного сектору. Обмеження застосовуються також до діяльності у сферах, що стосуються: надання технічної допомоги та брокерських послуг, за певними винятками[10], які узгоджуються з національними компетентними органами (міжурядова співпраця, експлуатаційні вимоги, технічне обслуговування, безпека на морі, цивільні телекомунікаційні мережі тощо); митного оформлення за списком, який постійно оновлюється (EU Sanctions Map, 2022); імпорту газу щодо виконання договорів постачання; предметів розкоші, якщо їхня вартість перевищує 300 євро за одиницю; експорту товарів, які належать до передових технологій безпеки на морі (Directive 2010/13/EU, 2010); фінансової допомоги, включно, але не обмежуючись грантами, позиками, гарантійними зобов’язаннями, порукою, облігаціями, акредитивами, кредитами постачальників, авансами на імпорт чи експорт, страхування та перестрахування, у т. ч. страхування експортних кредитів; технічної допомоги та брокерських послуг щодо товарів, що підпадають під заборону на експорт; території Донецької та Луганської областей, які не перебувають під контролем України на момент імпорту товарів.

До інших сфер, на які поширюються обмежувальні заходи, належать: закриття повітряного простору ЄС для російських авіаперевізників, у т. ч. приватних і орендованих літаків; накладення обмежень на фінансування інвестиційних проєктів російського енергетичного сектору, російських державних ЗМІ (Russia Today та Sputnik), а також на поширення контенту за допомогою інших засобів (Established under Directive, 2002); доступ до портів ЄС через систему публічної бази даних (EQUASIS2) (EU Sanctions Map, 2022); транзитні перевезення автомобільним транспортом; гуманітарна допомога та сукупність прав інтелектуальної власності (товарних знаків, промислових зразків, патентів, прав на сорти рослин тощо) (Міжнародна, 2022).

Спеціальна Міжнародна робоча група з питань санкцій проти Росії під головуванням М. Макфола та А. Єрмака в квітні 2022 р. розробила План дій щодо посилення обмежувальних заходів проти РФ з рекомендаціями нових економічних та інших заходів впливу (Президент України, 2019).

У цьому Плані щодо горизонтальних санкцій пропонується запровадити санкції стосовно всіх категорій осіб, які обіймають вищі державні та керівні посади в уряді Росії, судовій системі, правліннях банків, державних підприємствах, а також і найближчих членів їхніх сімей, власників пропагандистських ресурсів, керівних органів політичних партій, які підтримують війну та зняття санкцій щодо осіб, котрі засуджують війну і допомагають виявити приховані активи осіб, які підпадають під санкції.

У фінансовій та банківській діяльності пропонується запровадити нові фінансові санкції, що передбачають: відключення всіх російських фінансових установ від світової фінансової системи, заборону щодо надання спеціалізованих послуг для обміну фінансовими даними; посилення обмежувальних заходів стосовно спеціально визначених громадян і списків заблокованих осіб (SDN) російських та білоруських державних підприємств енергетичної галузі, ключових каналів російської пропаганди, державних інфраструктурних та промислових компаній; заборону на впровадження нових проєктів Росатому за кордоном; заморожування резервних запасів Центрального банку Росії за кордоном; розширення транспортних та страхових санкцій щодо блокування державних судноплавних компаній, АТ «Согаз», заборони міжнародного страхування російських та білоруських суб’єктів та сертифікації комерційних суден.

У сфері торгівлі пропонується розширити обмежувальні заходи з контролю за експортом: стратегічно важливої високотехнологічної продукції (обладнання для скрапленого природного газу, каталітичної переробки, мікрочіпів, напівпровідників тощо); товарів і технологій подвійного призначення; металів, мінералів, руд (титан, хром, мідь, молібден) та готової продукції з їхнім використанням; промислового програмного забезпечення; суднобудівних технологій. Також пропонується запровадити: обмеження щодо роботи нафтосховищ для танкерів і вантажних суден; повне ембарго на імпорт із Росії та Білорусі металів, корисних копалин, супутніх промислових товарів, хімічної продукції, пластмаси та гуми, деревини та лісоматеріалів, дорогоцінного каміння, критично важливого обладнання (газові турбіни та їх компонент); припинення спільних довгострокових контрактів з оборонними галузями РФ та Білорусі; повне ембарго на російські сиру нафту, нафтопродукти, газ та вугілля.

До інших сфер віднесено запровадження вторинних санкцій; підвищення прозорості та розкриття інформації про ділові відносини з російськими та білоруськими підприємствами та їх дочірніми структурами, що існують; розкриття інформації про кінцевих бенефіціарів тощо.

Комплексне впровадження запропонованих нових обмежувальних заходів посилить санкції, що були уведені, уможливить досягнення їхньої результативності, сприятиме політиці згуртування із країнами ЄС та забезпечить підтримку секторів і підприємств України, які суттєво постраждали під час бойових дій, відновлення ресурсної бази.

Пошук превентивних заходів для постійного посилення санкційного тиску і досягнення максимального ефекту від санкцій має бути усвідомленим прагненням позбавити агресора змоги уникати санкцій і продовжувати фінансування злочинної війни проти України. Тому розвиток і поглиблення формату подальшої співпраці України з ЄС та міжнародною спільнотою є саме тим додатковим аргументом для надання допомоги Україні найбільшими країнами-донорами в усіх юрисдикціях у рамках ініціативи оновлення глобальної архітектури безпеки (Powerful event, n.d.).

Цьому сприяють цифрові платформи, як-от: «Стійкість ланцюгів постачання» (Supply Chain Resilience, SCR) (Wir unterstützen, n.d.), відкрита «Європейська мережа підприємств» (Enterprise Europe Network, EEN) (Ukrainian Companies, n.d.), котрі допомагають вітчизняним підприємствам знайти партнерів та інструменти співпраці для створення нових умов задля відновлення й розвитку. Уже нині, незважаючи на воєнний стан, такою співпрацею з європейськими компаніями зацікавилися понад 100 українських компаній. США, Велика Британія, Європейський Союз узяли зобов’язання й надалі надавати багатосторонню підтримку для відновлення України після війни та задоволення невідкладних потреб, у т. ч. продовжувати надавати всебічну допомогу для проведення необхідних реформ.

Серед заходів подальшої підтримки розглядається застосування гнучкості всього інструментарію багатосторонньої допомоги підприємствам та секторам, які серйозно постраждали під час війни. З метою мінімізації збитків Україна повинна структурувати економіку воєнного часу згідно з безпековими ризиками. Україна ініціює створення такого інструменту, як United24, за допомогою якого превентивно можна було би зупинити будь-яку агресію, принаймні за 24 години.

Першочерговими в реалізації ініціативи оновлення глобальної архітектури безпеки та Плану післявоєнного відновлення України в співпраці з міжнародними організаціями мають стати заходи щодо:

отримання повного доступу України до ринків країн G7 та ЄС;
повноцінного вступу України до Європейського Союзу;
дерегуляції економіки та мінімального втручання держави в роботу бізнесу;
відновлення логістичних шляхів;
посилення експорту переробленої продукції в галузях, де Україна має конкурентні переваги на світових ринках;
формування потужного військово-промислового комплексу;
нарощування енергетичної потужності й досягнення енергетичної незалежності;
кліматичної модернізації тощо.

Список використаних джерел

Верховна Рада України. (2014). Про санкції : Закон України від 14.08.2014 № 1644-VII. Законодавство України : офіц. портал. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1644-18#Text3

Верховна Рада України. (2022a). Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності санкцій, пов’язаних з активами окремих осіб : Закон України від 22.05.2022 № 2257-ІХ. Законодавство України : офіц. портал. https://www.rada.gov.ua/news/razom/222078.html

Верховна Рада України. (2022b). Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів : Закон України від 03.03.2022 № 2116-IX. Законодавство України : офіц. портал. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2116-20#Text

Верховна Рада України. (2022c). Проект закону про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо окремих податків і зборів у період воєнного, надзвичайного стану від 24.04.2022 № 7311. Офіц. вебпортал парламенту України : законопроекти. https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/39493

Война России с Украиной: ЕС принимает шестой пакет санкций против России. Пресс-релиз. (2022, 03 июня). Офіц. вебсайт Європейського Союзу. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/ru/IP_22_2802

Войтюк, Т. (2022, 21 липня). ЄС затвердив сьомий пакет санкцій проти Росії. Суспільні новини. https://suspilne.media/262864-es-zatverdiv-somij-paket-sankcij-proti-ro…

Дєнков, Д. (2022, 04 травня). «Відмова від газу з Росії коштує ЄС менше, ніж перший рік ковіду». Член групи з питань санкцій Андрій Пишний. Українська правда. https://www.epravda.com.ua/publications/2022/05/4/686649/

ЄС презентує свій «план Маршалла» для України. (2022, 05 травня). BusinessUA. http://businessua.com/finance/77092es-prezentue-svii-plan-marshalla-dlya-ukraini.html

За сучасне озброєння України заплатить росія, – в цьому переконані у Комітеті з питань бюджету. (2022, 03 травня). Офіц. вебпортал парламенту України. https://www.rada.gov.ua/news/razom/222488.html

Інтерв’ю Міністра фінансів України Сергія Марченка для Financial Times. (2022, 12 квітня). Урядовий портал. https://www.kmu.gov.ua/news/intervyu-ministra-finansiv-ukrayini-sergiya-marchenka-dlya-financial-times-12042022

Каптур, А. (2022, 04 квітня). У Конгресі США схвалили закон про направлення російських активів на користь України. Українська правда. https://www.pravda.com.ua/news/2022/04/28/7342561/

Міжнародна робоча група з питання санкцій проти Росії. (2022, 19 квітня). План дій щодо посилення санкцій проти Російської Федерації. https://cutt.ly/0Xh7siB

Президент України. (2019). Про Цілі сталого розвитку України на період до 2030 року : Указ Президента України від 30.09.2019 № 722. Президент України Володимир Зеленський : офіц. інтернет-представництво. https://www.president.gov.ua/documents/7222019-29825

Санкції відкинуть російську економіку на 15 років назад. (2022, 06 квіт.). Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3450476-sankcii-vidkinut-rosijsku-ekonomiku-na-15-rokiv-nazad-bilij-dim.html

Санкции ЕС против России за вторжение в Украину. (n.d.). European Commission. https://cutt.ly/6Xhlg0u

Antezza, A., Frank, A., Frank, P., Franz, L., Rebinskaya, E., & Trebesch, Ch. (2022, May). The Ukraine Support Tracker: Which countries help Ukraine and how? KIEL working paper, No. 2218, 49 p. Kiel Institute for the World Economy. https://cutt.ly/cZnBPrW

Arms Transfers to Ukraine. (2022, July). Forum Arms Trade. Retrieved August 01, 2022 from https://www.forumarmstrade.org/ukrainearms.html

Barnes, Julian E., & Ismai, John. (2022, March 16). U.S. Adds ‘Kamikaze Drones’ as More Weapons Flow to Ukraine. The New York Times. Retrieved May 20, 2022 from https://www.nytimes.com/2022/03/16/us/politics/us-ukraine-weapons-drones.html

Becker, T., Eichengreen, B., Gorodnichenko, Yu., Guriev, S., Johnson, S., Mylovanov, T., Rogoff, K., & Weder di Mauro, B. (2022, April 07). A Blueprint for the Reconstruction of Ukraine. Vox.EU. https://voxeu.org/content/blueprint-reconstruction-ukraine

Consolidated list of persons, groups and entities subject to EU financial sanctions. (2020, December 23). data.europa.eu. https://data.europa.eu/data/datasets/consolidated-list-of-persons-groups-andentities-subject-to-eu-financial-sanctions?locale=en

Council of the EU. (2022, April 04). EU verabschiedet fünfte Runde von Sanktionen gegen Russland wegen seiner militärischen Aggression gegen die Ukraine. https://cutt.ly/TXhlm7a

Council Regulation (EU) Nо 833/2014 of 31 July 2014 concerning restrictive measures in view of Russia’s actions destabilizing the situation in Ukraine. (2014, July 31). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=celex%3A32014R0833

Deutsches Zentralinstitut für soziale Fragen. (2022). https://www.google.com/search?q=DZI+2022&oq=DZ

Directive 2010/13/EU of the European Parliament and of the Council of 10 March 2010 on the coordination of certain provisions laid down by law, regulation or administrative action in Member States concerning the provision of audiovisual media services (Audiovisual Media Services Directive). (2010, April 15). Official Journal of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:32010L0013

Established under Directive 2002/59/EC. (2002, August 05). Official Journal of the European Communities. https://eur-lex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L:2002:208:0010:0027:EN:PDF

European Council. (2022). Europäischer Rat, 24./25. März 2022. European Council. Retrieved May 20, 2022 from https://www.consilium.europa.eu/de/meetings/european-council/2022/03/24-25/

European Commission. (2020, December 09). Daily News 09/12/2020. Brussel. European Commission. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/en/mex_20_2357#3

European Commission. (2022, March 15). Ukraine: EU beschließt viertes Sanktionspaket gegen Russland. Brussels. European Commission. https://ec.europa.eu/commission/presscorner/detail/de/ip_22_1761

EU Sanctions Map. (2022). www.sanctionsmap.eu

Gebauer, M. (2022, March 22). Deutschland lieferte Ukraine bisher Waffen für 37 Millionen Euro. Spiegel Politik. Retrieved May 20, 2022 from https://www.spiegel.de/politik/deutschland/ukraine-krieg-deutschland-lieferte-waffen-fuer-37-millionen-euro-a-460a7b35-70aa-40bb-8ec7-80f5606f0d5a

Government of Canada announces loan of up to $120 million to support Ukraine’s economic resilience and development. (2022, January 21). Government of Canada: Official site. Retrieved May 20, 2022 from https://cutt.ly/0ZnM0QK

IMF. (2022). Joint Statement of Heads of International Financial Institutions with Programs in Ukraine and Neighboring Countries. https://www.imf.org/en/News/Articles/2022/04/21/opening-remarks-by-the-managing-director-ukraine-roundtable-april-21-2022

List of foreign aid to Ukraine during the Russo-Ukrainian War. (n.d.). In: Wikipedia. Retrieved May 20, 2022 from https://en.wikipedia.org/wiki/List_of_foreign_aid_to_Ukraine_during_the_Russo-Ukrainian_War

Lawder, D., & Shalal, A. (2022, April 22). World Bank to send Ukraine $1.5 billion as food, energy prices spike. Reuters. https://www.reuters.com/business/world-bank-says-it-is-preparing-15-billion-aid-package-ukraine-2022-04-12/

Powerful event engagement platform for live events. (n.d.). Соnference Сompass. https://cutt.ly/TXhjvad

Russia Lost Access to Half Its Reserves, Finance Minister Says. (2022, March 13). Bloomberg News. https://www.bloomberg.com/news/articles/2022-03-13/russia-lost-access-t…

Solidarity Fund for Ukraine. (n.d.). https://cutt.ly/BZn51eo

Ukrainian Companies Ready to Work Remotely for you. (n.d.). BizForUkraine. https://bizforukraine.com

Wir unterstützen innovative KMU international zu wachsen. (n.d.). Enterprise Europe Network. https://www.enterpriseeuropenetwork.at/

Wong, E., & Svanson, A. (2022, March 22). Ukraine War and Pandemic Force Nations to Retreat From Globalization. The New York Times. https://www.nytimes.com/2022/03/22/us/politics/russia-china-global-economy.html

Zaini, Majeed. (2022, January 21). UK Sends 30 Elite Troops, 2000 Anti-tank Weapons to Ukraine Amid Russian Invasion Fears. Republicworld.com. Retrieved May 20, 2022 from https://cutt.ly/oZnN92v

Додаток

Хронологія санкцій,
уведених Великою Британією, США, Європейським Союзом
проти РФ у березні–травні 2022 р.

Дата	Сутність
Велика Британія
11.03.2022	Санкції на криптоактиви та інші форми активів
15.03.2022	Санкції проти 370 росіян, у т. ч. 51 олігарха, та членів їхніх сімей, загальний капітал яких перевищує 100 млрд дол. США
06.04.2022	Санкції проти восьми фізичних осіб і двох організацій; заморожування активів Сбербанку РФ
08.04.2022	Заборона на поїздки та заморожування активів дочки президента Росії та міністра закордонних справ; заморожування 60 % російських валютних резервів
13.04.2022	Санкції проти 206 осіб, у т. ч. 178 осіб, які були причетні до підтримки квазіутворень «ДНР» та «ЛНР»
14.04.2022	Санкції проти російських олігархів Є. Тененбаума та Д. Давидовича, заморожування їхніх активів на загальну суму до 10 млрд фунтів стерлінгів (13 млрд дол. США)
05.05.2022	Відкликання статусу Московської біржі як визнаної фондової біржі
США
11.03.2022	Заборона: певних видів імпорту, експорту (риби російського походження, алкоголю та алмазів; експорт предметів розкоші в Росію, банкнот у доларах); нових інвестицій; санкції щодо заморожування активів Д. Пєскова та правління банку ВТБ, віртуальної валюти
15.03.2022	Заморожування активів 15 фізичних осіб та однієї організації Білорусі та Росії відповідно до санкцій Магнітського
16.03.2022	Санкції проти російських еліт, довірених осіб та олігархів, пов’язані з нерухомістю, предметами розкоші та цінними активами; обмеження на експорт предметів розкоші в Росію та Білорусь
01.04.2022	Збільшення санкцій додатково на 120 об’єктів до чинного списку організацій, які підтримують збройні сили Росії та Білорусі; секторальні санкції на рахунки-фактуру від «Роснефти»
04.04.2022	Заборона уряду Росії виплати замороженого з кінця лютого суверенного боргу його власникам у розмірі понад 600 млн дол. США із резервів у американських банках
05.04.2022	Санкції щодо естонської віртуальної біржі Garantex, яка здійснює операції в Росії та ринку даркнету Hyrdra Market для можливості ідентифікації адрес віртуальної валюти, пов’язані з операціями суб’єкта
06.04.2022	Заборона всіх нових інвестиції, експорту будь-якої категорії послуг будь-якій особі, яка перебуває на території РФ; санкції проти Сбербанку та Альфа-Банку РФ, їхніх дочірніх компаній; членів родини президента Росії та міністра закордонних справ
07.04.2022	Санкції щодо найбільшої російської алмазодобувної компанії АЛРОСА; переоцінка російської «Об’єднаної суднобудівної корпорації» виробників військових кораблів
08.04.2022	Заборона на імпорт енергоносіїв із Росії, нафту, вугілля та газ включно
09.04.2022	Розширення обмежень на експорт та реекспорт програмного забезпечення та інших технологій до Росії та Білорусі
14.04.2022	Санкції проти громадян Росії у змові О. Бабакова, О. Воробьова та М. Плісюка; санкції проти 10 додаткових літаків, які порушили експортний контроль США; оновлення списку з 32 літаків, які були в раніше опублікованому списку
20.04.2022	Блокування Транскапіталбанку та компаній в індустрії видобутку віртуальної валюти в Росії; санкції проти банківської мережі у спробі ухилення від санкцій на користь К. Малофєєва
Європейський Союз
15.03.2022	Санкції проти 15 російських олігархів або тих, хто працює в проросійських ЗМІ, а також проти 9 організацій, що працюють у секторах авіації, військового та подвійного призначення, суднобудування та машинобудування; торговельні обмеження на імпорт російського чавуну, сталі та експорт предметів розкоші; розширено перелік осіб, пов’язаних із оборонно-промисловою базою Росії, що підлягають експортному контролю; заборона нових інвестицій в енергетичний сектор Росії та експортні обмеження на обладнання, технології та послуги для енергетичної галузі; заборона будь-яких операцій з окремими державними підприємствами та надання будь-яких послуг, пов’язаних із кредитною рейтинговою діяльністю, будь-яким російським фізичним або юридичним особам
19.04.2022	Арешт Грецією в Егейському морі нафтового танкера «Pegas»
11.04.2022	Фінансові розслідування злочинних активів, що належать фізичним та юридичним особам
08.04.2022	Заборона на: імпорт вугілля та інших твердих викопних видів палива; доступ російських суден до портів ЄС; в’їзд до ЄС російських та білоруських автотранспортних операторів; імпорт інших товарів, таких як деревина, цемент, морепродукти та лікер; експорт до Росії авіаційного палива та інших товарів; участь російських компаній у державних закупівлях у ЄС; продаж банкнот і цінних паперів, номінованих у будь-якій офіційній валюті країн – членів ЄС, що переказуються до Росії та Білорусі; депозити на криптогаманці; санкції проти 217 фізичних і 18 юридичних осіб, у т. ч. банків: «ВТБ Банк», «Совкомбанк», «Новікомбанк», «Откритіє» із забороною на використання системи SWIFT
06.04.2022	Заборона на імпорт вугілля; заморожування активів чотирьох великих російських банків; заборона доступу російських суден до портів ЄС; цілеспрямовані заборони на експорт, що стосуються технологічного та промислового секторів Росії; заборона на імпорт деяких продуктів, включно деревину, цемент і лікер; заборона на участь російських компаній у державних закупівлях у країнах ЄС
05.04.2022	Заборона Hydra Market та їхніх криптовалютних гаманців, що містять біткоїни на 25 млн дол. США

Джерело: складено автором.

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

[1] Валовий внутрішній продукт (ВВП) України в 2021 р. становив менше ніж 200 млрд дол.

[2] Економічні критерії, в широкому сенсі, вимагають наявність ринкової економіки та здатність виробників витримати конкуренцію в рамках Союзу.

[3] Цифри в тексті наведені щодо зобов’язань, а не фактичного обсягу наданої допомоги.

[4] До цієї суми не увійшли кошти, які надаються через Червоний Хрест та Управління Верховного комісара ООН у справах біженців.

[5] За даними щоденної італійської газети «Il Fatto Quotidiano», Італія відправила до України пускові установки Stinger, міни, кулемети Browning, каски, пускові установки MILAN та продовольчі товари.

[6] Найбільший обсяг імпорту ЄС із Росії припадав на енергоносії – 62 % імпорту ЄС із Росії, що еквівалентно 99 млрд євро.

[7] На Росію припадає 27 % імпорту нафти у ЄС.

[8] Борг Росії становить близько 40 млрд дол. США, деномінованих у доларах США та євро, половина з яких належить іноземним інвесторам.

[9] У ЄС діє понад сорок різних режимів обмежувальних заходів, санкціонованих Радою Безпеки ООН та ЄС.

[10] Ці винятки застосовуються для: гуманітарних цілей, надзвичайних ситуацій у галузі охорони здоров’я, медичних чи фармацевтичних цілей; тимчасового експорту предметів для використання засобами масової інформації; оновлення програмного забезпечення; використання споживчих комунікаційних пристроїв; забезпечення кібербезпеки та інформаційної безпеки; використання фізичними особами особистих речей, не призначених для продажу.

Даниїла Олійник

російська агресія