Корпус морської піхоти США: на шляху радикальних змін

Поділитися:

Корпус морської піхоти (далі - КМП) - це не просто рід військ у складі Військово-морських сил США. Протягом десятиліть він залишався одним із найважливіших елементів у стратегії американського глобального лідерства. Зі штатом у 189 тисяч військовослужбовців і 39 тисяч резервістів, тисячами одиниць бронетехніки, численною артилерією, понад тисячею літаків і вертольотів, КМП - це «армія в мініатюрі», спеціально підготовлена ​​та оснащена для дій на чужій території, до того ж на значній відстані від метрополії.

Роль КМП, історія якого сягає кінця ХVІІІ століття, для Сполучених Штатів не вичерпується суто військовими аспектами. На нього покладено почесний обов’язок охорони резиденцій глави держави та дипломатичних представництв США по всьому світу, а президент та віце-президент країни пересуваються на вертольотах КМП. «Ти не солдат, ти - морський піхотинець!», «Сім’я, Корпус, країна!» - ці установки глибоко вбиваються в голову кожному новобранцеві КМП. Можна сказати, що КМП - своєрідна еліта армії, самий «американський» і патріотичний рід військ.

Влітку 2019 р. командувачем КМП був призначений генерал Девід Бергер. Практично відразу після вступу на посаду він оприлюднив концепцію реформування КМП, яка має стати дорожньою картою діяльності на період його 4-річної каденції[1].

Багато в чому потенційно революційні рекомендації нового командувача КМП викликали у Пентагоні гостру негативну реакцію. На думку експертів, невдоволення керівництва оборонного відомства пояснювалось тим, що там занадто дорожать своїми авіаносцями, винищувачами та іншими застарілими військовими системами. А командувач КМП дав пряму відповідь на одне з головних питань, яке давно стояло перед реформаторами: чого саме необхідно позбавитися з успадкованого арсеналу Збройних сил, щоб звільнити місце для того, що потрібно у війнах майбутнього[2].

Впевненості у своїх намірах генералові Девіду Бергеру додавав той факт, що кандидатура командувача КМП висувається особисто президентом і затверджується Сенатом США. За посадою цей воєначальник є членом Об’єднаного комітету начальників штабів – вищого органу планування і управління Збройних сил, і підпорядковується безпосередньо міністру ВМС США.

Так чи інакше, у березні 2020 р. робота над програмою реформування була завершена, а основні її положення генерал Девід Бергер озвучив в інтерв’ю газеті «The Wall Street Journal». Головною метою запланованих протягом 10 наступних років заходів має стати відновлення ролі КМП як військово-морської експедиційної сили і впровадження нової бойової концепції для протистояння Китаю, Росії та бойовикам на Близькому Сході. За словами командувача КМП, з точки зору військового потенціалу, головною загрозою для США на сьогодні є КНР[3]. Поряд із необхідністю адаптування КМП до реалій сьогодення (зокрема, й зміни кількості на якість), існує ще одна важлива причина, яку генерал Девід Бергер делікатно назвав «складні фінансові умови». Мається на увазі дефіцит федерального бюджету США на поточний рік у сумі понад 1 трильйон доларів.

КМП доведеться відмовитися від деякої частини своїх активів на користь нових можливостей. У командуванні цього військового формування вважають, що наявні можливості занадто обтяжливі, щоб знадобитися у майбутній війні, яка потребуватиме невеликих за штатом і мобільних підрозділів. Тому авіація і наземні підрозділи з важкою бойовою технікою будуть піддані скороченню. До 2030 р. КМП повинен майже повністю позбавитися артилерійських дивізіонів, усіх 7 танкових рот (включно з пов’язаними з ними військово-обліковими спеціальностями), а також усіх інженерних рот понтонерів. Морпіхам не потрібно наводити мости і влаштовувати переправи через річки, тому що їхнє місце – Світовий океан.

Як повідомив представник командування розвитку бойового потенціалу КМП майор Джошуа Бенсон, конкретно заплановані такі скорочення:

  • піхотні батальйони - з 24 до 21 одиниці (з одночасним зменшенням особового складу в них на 200 осіб);
  • артилерійські батареї - з 21 до 5 одиниць;
  • амфібійні транспортні роти - з 6 до 4 одиниць;
  • винищувачі-бомбардувальники «F-35B» і «F-35C» - з 16 до 10 машин на ескадрилью (з поступовим переозброєнням на винищувачі п’ятого покоління «F-35»).

Буде зменшена кількість гвинтокрилих роторних, штурмових і важких транспортних ескадрилей (на 3 ескадрильї конвертопланів «MV-22B Osprey», 2 легкі ескадрильї вертольотів «AH-1Z Viper» і «UH-1Y Venom» та 3 ескадрильї важких вертольотів «CH-53E Super Stallion»)[4].  

Загалом до 2030 р. особовий склад КМП скоротять на 19 тисяч осіб. За рахунок цього скорочення будуть здійснені інвестиції у сучасні технології для нового виду боротьби у спірному прибережному районі. Полегшені піхотні батальйони КМП краще вписуються у концепцію експедиційних передових базових операцій.

Взагалі, командувач КМП є прихильником високотехнологічних озброєнь і автоматизованих систем. Можна очікувати, що морпіхи отримають не тільки більшу кількість БПЛА, але й роботизовані платформи наземного і морського базування та нові засоби радіоелектронної боротьби.Передбачено розширення можливостей збільшення дальності високоточного вогню, передової розвідки, безпілотних систем та стійких комунікаційних мереж. Командувач КМП генерал Девід Бергер вважає, що безпілотні системи змінять способи боротьби морської піхоти, незалежно від того, чи використовуються вони для доставки припасів над морем або на берег, забезпечують додаткову ситуаційну обізнаність, служать приманкою, щоб заплутати оборону противника, чи вражають цілі. Згідно з планом реформування КМП, кількість ескадрилей безпілотних літальних апаратів (далі - БПЛА) має бути подвоєна: з нинішніх 3 до 6. Будуть розроблені експедиційні аеродромні засоби для заправки паливом та оснащення боєприпасами пілотованих апаратів і БПЛА під час операцій на великій відстані від берегової інфраструктури та поза досяжністю десантних кораблів у морі.

План передбачає теж трикратне збільшення кількості ракетних підрозділів (з 7 до 21), на озброєнні яких знаходяться реактивні системи залпового вогню «HIMARS», наземні пускові установки крилатих ракет «Tomahawk» і  протикорабельні ракети «Naval Strike Missiles». Останні будуть встановлені на безпілотному транспортному засобі «JLTV ROGUE Fires». Таке поєднання розширить можливості КМП щодо підтримки проведення експедиційних базових операцій[5]. З цією ж метою КМП додатково отримає одну ескадрилью транспортних літаків/ паливозаправників і три розвідувально-дозорні роти. Водночас генерал Девід Бергер зробив застереження: «Я не переконаний, що керована людиною колісна бронетехніка є найкращим і єдиним рішенням, особливо для Індо-Тихоокеанського регіону». Цілком можливо, що в перспективі частину розвідників замінять роботи.

Крім того, планується зміна типу десантних суден. Будуть спроектовані і побудовані нові легкі десантні та допоміжні судна, пристосовані для переміщення невеликих підрозділів морської піхоти.

Основні заходи з реформування КМП, за десятирічним планом, будуть націлені на 3-й морський експедиційний корпус передового базування, дислокований на базі «Кемп Смідлі Д. Батлер» (острів Окінава, Японія). Він матиме у своєму складі три морські прибережні полки (аналог частин берегової оборони), організованих, навчених і оснащених для виконання операцій з блокади та контролю спірних морських районів. Посилення військової присутності США на Тихоокеанському ТВД відбудеться ще й за рахунок розгортання трьох експедиційних підрозділів КМП на рівні бригад чи окремих загонів, які будуть перебувати у стані постійної готовності до десантування. Завданням 1-го морського експедиційного корпусу Тихоокеанського ТВД, дислокованого на базі «Кемп Пендлтон» (штат Каліфорнія), та 2-ого морського експедиційного корпусу Атлантичного ТВД, дислокованого на базі «Кемп Леджен» (штат Північна Кароліна), стане підтримка згаданих морських прибережних полків та експедиційних підрозділів, а також задіяння у разі потреби сил КМП в інших регіонах світу.

Ці зміни супроводжуватимуться активізацією діяльності флотських сил КМП шляхом збільшення присутності його частин на флоті, розміщення більшого числа спеціалістів-морпіхів у центрах морських операцій флоту, зміщення акцентів у підготовці, навчанні та підтримці діяльності флотських сил КМП у партнерстві з ВМС.Три морські прибережні полки (тобто, 9 піхотних батальйонів КМП із 21, що залишиться після скорочення) матимуть спеціалізацію для ведення острівної та прибережної війни на Тихоокеанському ТВД, де основним противником вважається КНР. У разі бойового зіткнення полкові мобільні групи будуть висаджуватися на невеликих островах у Південно-Китайському і Японському морях. За підтримки безпілотних бойових систем (авіація, підводні човни, кораблі[6]) команди у 50-100 морпіхів мають швидко створювати оперативні бази на цих островах, вести постійний вогонь по ворожих кораблях та надавати цілевказівки ВПС та ВМС США. Щоб запобігти удару у відповідь, мобільні групи змінюватимуть дислокацію кожні 48 або 72 години. Командувач КМП заявив, що подібна тактика вже відпрацьовувалася на навчаннях, і вона може створити масу проблем для Військово-морського флоту Народно-визвольної армії Китаю.

Правда, у концепції генерала Девіда Бергера є і противники. Аналітик Центру стратегічних і міжнародних досліджень полковник КМП у відставці Марк Канціан вважає, що розміщення морпіхів на дрібних островах - це проблема для логістики та створення загрози постійного обстрілу. У свою чергу, на думку колишнього очільника Центрального командування ЗС США генерала КМП у відставці Ентоні Зінні, «заточка» морпіхів на можливий конфлікт з Китаєм зробить КМП менш гнучким у вирішенні інших конфліктів, зокрема, близькосхідного[7].Описана десятирічна реформа КМП є одним із конкретних заходів щодо повернення Збройних сил США до підготовки до можливого конфлікту з технологічно просунутим противником із числа армій провідних держав світу. Тимчасом військова участь КМП у тривалих антитерористичних кампаніях на Близькому Сході та у Центральній Азії перетворили морську піхоту з окремого роду військ просто у міні-армію США. Колишнє командування КМП навіть пропонувало Пентагону повністю передати функцію боротьби з афганськими повстанцями у свою компетенцію. Отже, кардинальні зміни у КМП - це більше, ніж позбавлення від окремих видів важкої військової техніки. Це - принципове рішення повернути КМП до того, щоб бути морським активом, а не молодшим партнером Сухопутних військ США, тобто до того, для чого морська піхота спочатку й призначалася.

 

 

Володимир Паливода, головний консультант відділу

нових викликів Центру зовнішньополітичних досліджень

Національного інституту стратегічних досліджень  

 

[1] Commandant’s Planning Guidance. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.hqmc.marines.mil/ Portals/142/Docs/ 38th Commandant's Planning Guidance_2019.pdf?ver=2019-07-16-200152-700

[2] The Marines’ new commandant has set the bar for real military reform. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.washingtonpost.com/opinions/the-marines-have-set-the-bar-fo…

[3] Marines Plan to Retool to Meet China Threat. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.wsj.com/articles/marines-plan-to-retool-to-meet-china-threa… 1&pos=10

[4] New Marine Corps Cuts Will Slash All Tanks, Many Heavy Weapons As Focus Shifts to Lighter, Littoral Forces. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://news.usni.org/2020/03/23/new-marine-corps-cuts-will-slash-all-t…

[5] US Marines plans to integrate Naval Strike Missile on unmanned JLTV ROGUE Fires vehicle. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://www.armyrecognition.com/may_2020_news_defense_global_security_a… industry/us_marines_plans_to_integrate_naval_strike_missile_on_unmanned_jltv_rogue_fires_vehicle.html

[6] США активно розробляють нові види озброєння зі штучним інтелектом, включно з бойовими кораблями і підводними човнами. Роботизовані судна-дрони будуть забезпечувати безпеку в територіальних водах США та брати участь у морських операціях для відбиття атак з боку вірогідного противника (насамперед, мається на увазі Китай і Росія).

[7] Marines getting rid of all tanks and completely restructuring to orient towards China. - [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://americanmilitarynews.com/2020/03/marines-getting-rid-of-all-tan…

Фото: eadaily.com