Активні бойові дії на території низки регіонів України, систематичні обстріли російськими військами населених пунктів зумовили масштабні за обсягами вимушені внутрішні міграції населення. Як повідомила віцепрем’єр-міністр – міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук, станом на березень 2023 р. зареєстровано майже 5 млн внутрішньо переміщених осіб (ВПО), їхня фактична кількість – 7 млн осіб, а ще 5 млн вимушені були виїхати за межі України[1].
Низка регіонів та громад узяла на себе значне навантаження, пов’язане з внутрішніми міграційними потоками, що виникли внаслідок широкомасштабного воєнного вторгнення РФ на територію України. Таким регіоном є і Закарпатська область, географічно віддалена від зони бойових дій та розташована неподалік від кордону з ЄС. За інформацією Закарпатської обласної військової адміністрації (Закарпатська ОВА), станом на лютий 2023 р. на території області офіційно зареєстровано та внесено до бази даних внутрішньо переміщених осіб 156 тис. осіб. Водночас згідно із даними мобільних операторів загальна кількість ВПО на території Закарпатської області становить близько 400 тис. осіб[2].
У відповідь на запит Закарпатської ОВА до Міжнародної організації з міграції (МОМ) та за сприяння Національного інституту стратегічних досліджень у листопаді 2022 р. було проведено соціологічне опитування серед внутрішньо переміщених осіб та місцевого населення Закарпатської області. Зокрема, зібрано інформацію про поточний рівень зайнятості серед внутрішньо переміщених осіб та місцевих мешканців, їхні соціальні настрої та очікування.
Як засвідчують результати польових досліджень, пік прибуття ВПО в Закарпатську область тривав з кінця лютого 2022 р. до квітня цього ж року – 60 % опитаних внутрішньо переміщених осіб прибули до області в цей період. Водночас уже з травня 2022 р. цей процес пішов на спад (мал. 1).
Більшість внутрішньо переміщених осіб прибули до Закарпатської області із високоурбанізованих регіонів, як-от Харківська, Донецька, Запорізька, Київська, області, м. Київ. А тому в пошуках тимчасового притулку ці люди надавали перевагу найбільшим містам області – Ужгороду й Мукачеву та їхнім околицям. На території Ужгородського та Мукачівського районів проживає 52 % від усіх опитаних ВПО, які прибули до області.
Однією із найбільш гострих проблем для внутрішньо переміщених осіб є труднощі в працевлаштуванні. Так, зафіксовано відносно високий (44,4 %) рівень безробіття серед усіх опитаних ВПО, що вдвічі (20,1 %) перевищує показники опитаних серед місцевого населення.
Найбільша кількість ВПО, які втратили роботу внаслідок війни, зафіксована в торгівлі та сфері послуг (13,4 та 12,4 % респондентів відповідно). А тому об’єктивно ці сфери є найбільш бажаними для внутрішньо переміщених осіб з точки зору працевлаштування: 18,2 % опитаних бажають працевлаштуватись у сфері торгівлі; 9,2 % – у сфері будівництва, 8,6 % – у сфері послуг.
Водночас зауважимо, що 13,7 % внутрішньо переміщених осіб, які брали участь в опитуванні, мають дистанційну зайнятість, – її легше було зберегти під час вимушеного переміщення; 18,5 % – працюють не дистанційно, а безпосередньо на робочих місцях (мал. 3).
Важливим також є розуміння ситуації із розміщенням ВПО (мал. 4): найбільша частка опитаних (39,7 %) житло орендує. Приблизно така ж кількість учасників опитування (38,7 %) проживає в родичів чи друзів або в людей, які надали їм притулок у власній оселі (ця категорія ВПО за проживання не платить).
Окремо зауважимо, що 33 % опитаних хочуть залишитись на території області, іще чверть опитаних вагаються щодо такого рішення: 11,4 % учасників опитування зазначають, що їхній вибір залежить від певних обставин, 12,1 % – не можуть дати відповідь.
Водночас 42,5 % респондентів серед опитаних внутрішньо переміщених осіб хочуть покинути територію Закарпатської області. Із тих, хто має такий намір, 75,4 % – особи, які планують повернутись до попереднього чи постійного місця проживання (тобто в регіони, де вони проживали до початку бойових дій); 10,3 % – планують переїхати в інше місце в Україні, а 7,5 % – в іншу країну.
Зважаючи на результати польових досліджень у Закарпатській області, доцільно виокремити деякі заходи стосовно розкриття можливостей залучення людського потенціалу внутрішньо переміщених осіб у рамках активізації розвитку регіонів та громад:
- оновлення програм регіонального та місцевого розвитку з урахуванням актуальних військово-політичних, економічних та гуманітарних викликів;
- формування систематизованих реєстрів інформації про ВПО, які, окрім персональних даних, міститимуть відомості про освіту, професію, посаду, яку особа обіймала до вимушеного переїзду, контактні дані (за умови, якщо особа погодиться надати таку інформацію);
- налагодження комунікації між ОВА та найбільшими роботодавцями регіону, включно й релокованими підприємствами, для визначення найнеобхідніших спеціальностей на підприємствах;
- визначення перспективних громад області для релокації підприємств, а також вторинного переміщення ВПО у місця, де спостерігається попит на кадри;
- сприяння підвищенню кваліфікації / перекваліфікації фахівців, проходженню ними навчання або стажування (за можливості, оперативного). З цією метою залучати потенціали університетів, навчальних центрів і центрів підвищення кваліфікації тощо.
Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:
- читайте нас у Telegram
- слухайте на Google Podcast
- дивіться на YouTube
Зображення: НІСД
Список використаних джерел:
[1] Відбулося засідання Конгресу місцевих та регіональних влад при Президенті України. Децентралізація. 2023. 06 берез. URL: https://decentralization.gov.ua/news/16203
[2] На Закарпатті відбувся регіональний форум про підтримку переселенців «Життя з нуля». Закарпаття онлайн. 2023. 02 лют. URL: https://zakarpattya.net.ua/News/225737-Na-Zakarpatti-vidbuvsia-rehionalnyi-forum-pro-pidtrymku-pereselentsiv-ZHyttia-z-nulia-FOTO