Показники ринку праці крізь призму доходів працівників

Поділитися:

Український формат карантинних обмежень через пандемію COVID-19, звичайно, призвів до спаду зайнятості в окремих галузях, однак до значного зростання безробіття в національному масштабі не дійшло. Про це свідчать як дані Держстату, так і дані Державної служби зайнятості.

Так, згідно з даними Держстату, середній рівень безробіття за підсумками року склав 9,5% (порівняно з 8,5% у першому кварталі), серед чоловіків він був помітно вищим, ніж серед жінок (9,8% та 9,1% відповідно), для молоді у віці 15–24 роки — понад як удвічі вищим, ніж середній для всіх вікових груп (19,3%), проте приблизно таке ж співвідношення цих показників зберігається протягом останніх років. Загалом за підсумками року в Україні було 1674,2 тис. безробітних.

Тим часом на обліку Держслужби зайнятості перебували 459 192 особи. Незважаючи на розбіжності в абсолютних цифрах, дані обох джерел свідчать про однакові тенденції:

  1. Моментального масового вивільнення працівників у перші місяці карантину в період найжорсткішого локдауну не відбулося, більшість роботодавців зайняли очікувальну позицію;
  2. Економічна криза більше сприяла скороченню економічної активності, ніж збільшенню безробіття;
  3. Після певних коливань у показниках зайнятості влітку і на початку осені, коли стало зрозуміло, що економічна криза буде тривати й далі, почалися реальні звільнення.

Найкраще це демонструє збільшення частки осіб, які отримували допомогу по безробіттю, серед усіх, хто стояв на обліку в Державній службі зайнятості. Відповідна тенденція позначилася в другій половині листопада 2020 р. і досягла пікового значення на початку січня 2021 р. (87,6%). Вона свідчить, що серед отримувачів послуг служби зайнятості збільшилася част-ка осіб зі страховим стажем, вочевидь, через втрату роботи, яку вони мали до тих пір.

ЄВРОПА ТА УКРАЇНА

Варто зазначити, що в більшості європейських країн показники безробіття найбільше зростали в період від початку впровадження карантинних обмежень до початку дії програм державної підтримки, а в США рівень безробіття сягнув 14,7% — найвищої позначки з часів Великої депресії1. В Україні ж найбільш помітною реакцією роботодавців на впроваджувані карантинні заходи стало скорочення попиту на робочу силу. Невисока та повільна реактивність українського ринку праці на несприятливі умови пояснюється кількома факторами.

По-перше, це низька вартість робочої сили. І наймати нових працівників після локдаунів може бути просто дорожче, ніж утримати старих.

По-друге, це результат дії старих, апробованих в економічно найтяжчі роки незалежності України, механізмів адаптації ринку праці при низькому рівні інфорсменту трудового законодавства. Мова йде про переведення працівників на неповну зайнятість, надання їм відпусток без збереження заробітної плати, формування заборгованості з виплати заробітної плати.

Заслуговує на увагу той факт, що, побоюючись негативних соціальних наслідків зростання рівня безробіття, законодавці стимулювали роботодавців до застосування перших двох стратегій. Так, змінами до законодавства працівникам було дозволено брати необмежену кількість днів неоплачуваної (так званої «за свій рахунок») відпустки під час карантину.

Крім того, на державному рівні було розгорнуто масштабну програму надання допомоги з часткового безробіття, хоча в багатьох випадках на неї претендували господарчі суб’єкти, які не здійснювали в період локдауну жодної економічної діяльності взагалі. Але, оскільки умовою отримання такої допомоги було нарахування працівникам за місяць заробітної плати, не нижчої за мінімальну (і сплатою за них ЄСВ відповідно), то відбувалося звичайне співфінансування роботодавцями і державою утримання на місцях робочої сили під час виробничого простою.

ВІДРАХУВАННЯ ЄСВ: У СФЕРІ ГОСТИННОСТІ ЗМЕНШИЛОСЯ, А В ДЕРЖУПРАВЛІННІ ТА ОБОРОНІ — ЗРОСЛО

Про вплив карантинних заходів на доходи і зайнятість в окремих галузях економіки свідчить офіційна статистика щодо сплати ЄСВ. Якщо в цілому по економіці у 2020 р. загальна сума від сплати ЄСВ була вищою, ніж у 2019 р., то за окремими галузями спостерігалося скорочення сум відрахувань. Так, найбільше скоротилися відрахування від господарських суб’єктів, що здійснювали діяльність у сферах забезпечення стравами і напоями (на 325 207,38 грн), виробництва автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів (на 217 566,03 грн), наземного і трубопровідного транспорту (на 168 742, 42 грн), виробництва інших транспортних засобів (на 162 470, 9 грн), виробництва одягу (на 161 640, 18 грн).

Перший вид діяльності визнається всіма експертами одним із найбільш постраждалих від впровадження карантинних заходів, і зниження відрахувань тут було зумовлене як вивільненнями, так і утриманням робочої сили у відпустках без виплати заробітної плати. Тим не менше, борги по зарплатах у цій сфері були незначними (за даними Держстату, 7716 тис. грн станом на 1 січня 2021 р.). Але зауважимо, що традиційно ця галузь має найнижчі суми заборгованості. Щодо інших зазначених галузей, то тут ненарахування заробітної плати призвело до значного зростання заборгованості з її виплати за підсумками року. Ще більш красномовно про негативний вплив карантинних заходів на економічну діяльність підприємств свідчать відносні показники скорочення відрахувань по ЄСВ за підсумками року.

І тут безсумнівним «лідером» є діяльність туристичних агентств, туристичних операторів, надання інших послуг із бронювання та пов’язана з цим діяльність, яка за підсумками 2020 р. зробила на 25,68% менше від­рахувань, ніж у 2019 р. На 17,12% менше відрахувань здійснила галузь авіаційного транспорту, на 13,33% — згадана вище діяльність із забезпечення стравами та напоями. Поряд із цим окремі галузі продемонстрували значне зростання відрахувань сум ЄСВ. Передусім це державне управління та оборона; обов’язкове соціальне страхування (на 6 653 291,1 грн, або 12,4%), охорона здоров’я (3 353 419,4 грн, або 21,3%), постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повiтря (на 2 191 785,8 грн, або 21,7%), роздрiбна торгiвля, крiм торгiвлi автотранспортними засобами та мотоциклами (1055849,8 грн, або 5,5%).

Збільшення відрахувань у перших двох галузях спричинене підвищенням мінімальної заробітної плати, хоча на загальні розміри оплати праці в галузі охорони здоров’я, звичайно, не могло не вплинути встановлення спеціальних надбавок медичним працівникам, які працювали з хворими на COVID-19. Що стосується виробництва енергії та роздрібної торгівлі, то тут збільшення фонду оплати праці стало результатом успішної економічної діяльності за підсумком року. Дані Пенсійного фонду України щодо змін у загальній чисельності застрахованих осіб свідчать про помітне скорочення їх числа в березні-липні 2020 р. (із 10 422 490 осіб на кінець лютого до 9 979 916 осіб на кінець липня).

Скоріше за все, окрему роль у зазначеному скороченні відіграло звільнення ФОП у галузях, що призупинили роботу на час локдауну, від сплати ЄСВ. У серпні в національному масштабі чисельність застрахованих осіб зростала (у корпоративному секторі зростання починається вже в червні, а в бюджетному — у серпні). А наприкінці жовтня досягла максимуму за час дії карантинних обмежень (10 563 110 осіб). Після цього відбулося її синхронне скорочення як у корпоративному, так і в бюджетному секторах, і за два місяці чисельність застрахованих осіб скоротилася на 388 370 осіб.

ГРУДНЕВІ ЗАРПЛАТИ І В КАРАНТИН — НАЙВИЩІ

Протягом 2020 р. загальна сума нарахованої заробітної плати традиційно коливалася в межах кварталу (найменшою була в перші місяці кварталу, а найбільшою — в останні) із загальною тенденцією до зростання протягом року. За даними ПФУ, середня заробітна плата на одного працівника в Україні зросла з 10 468 грн у грудні 2019 р. до 12 122 грн у грудні 2020 р.

Через специфіку методології свого обстеження (за вибіркою з підприємств і установ, що мають у складі своєї робочої сили 10 або більше осіб) щодо заробітної плати працівників Держстат показує більші суми середньої заробітної плати (14 179 грн у грудні та 11 591 грну середньому за рік), однак його дані відображають ті самі тенденції щодо коливань у межах кварталу і зростання за підсумками року (на 110,4% у номінальному значенні, на 107,4% — у реальному).

Великий внесок у це зростання зробили традиційно підвищені нарахування у грудні (збільшилися на 118,3% порівняно з попереднім місяцем), пов’язані із закриттям фінансового року, що супроводжується виплатами річних премій, компенсацій за невикористані відпустки, освоєнням залишків фонду оплати праці бюджетними організаціями. Проте минулорічне зростання реальної заробітної плати було найменшим за останні п’ять років. Заслуговує на увагу той факт, що номінальна середня заробітна плата зросла за підсумками року в усіх галузях зайнятості (реальна в усіх, окрім сільського господарства), найбільше — у професійній, науковій і технічній діяльності (на 134,1%), державному управлінні та обороні, обов’язковому соціальному страхуванні (на 130,7%), у галузі мистецтва, спорту, розваг і відпочинку (124,2%), освіти (123,7%), охорони здоров’я (123,1%).

Загалом аналіз статистичних даних свідчить: впровадження карантинних заходів більше позначилося на фінансових результатах окремих галузей, ніж на добробуті працівників у цілому. Виняток становлять самозайняті в галузях туризму, харчування, роздрібної торгівлі та зайняті в галузях промисловості, що схильні до накопичення заборгованості з виплати заробітної плати, а також звільнені з галузей, що не несуть значних витрат на найм нової робочої сили. Водночас збереження тенденції до збільшення заробітної плати під час кризи в державному секторі свідчить про високий рівень соціальної захищеності зайнятих у ньому людей, але також і про низьку початкову базу оплати праці. Особливо це стосується галузей охорони здоров’я та освіти.

Зручніше отримувати якісну аналітику в месенджері? Підписуйтеся на наш Telegram-канал: t.me/niss_gov_ua

 

Джерело: РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах

Фото: НІСД, freepik.comРЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах