Стратегічна переорієнтація України на Захід як ключовий чинник безпеки Центральної Європи

Поділитися:

Забезпечення сталого економічного та соціального розвитку України в умовах повномасштабної агресії росії можливе передусім за умов ефективної інтеграції країни в європейський простір, формування колективного поясу безпеки Східної Європи. Це вочевидь потребує посилення партнерських відносин з країнами Центральної Європи у сферах економічної, військової, енергетичної, інфраструктурної, екологічної та соціальної безпеки. Дослідження «Стратегічна переорієнтація України на Захід як ключовий чинник забезпечення безпеки Центральної Європи» ("West-gravitating strategic reorientation of Ukraine as a key factor of Central European security"), проведене науковцями НІСД спільно з експертами Інституту Центральної Європи (Польща) у 2024 р., присвячене визначенню викликів і можливостей для України та Центральної Європи в контексті євроінтеграції.

Автори дослідження відзначають, що стала міжнародна підтримка сектора безпеки та оборони України в середньостроковій перспективі сприятиме вирішенню таких взаємопов’язаних цілей, як забезпечення стабільного соціально-економічного відновлення України та стримування загрози поновлення російської агресії. Для Європи Україна стала фактично кордоном, який захищає від зростаючих мілітаристських та ревізіоністських прагнень росії, яка намагається ослабити цінності європейської демократії та відновитися як домінантна військова та політична сила на континенті. 

Водночас пріоритет чинників безпеки в українському суспільстві й економіці потребує реструктуризації економіки країни. Окрім цього, розвиток вітчизняного оборонно-промислового комплексу (ОПК) потребує більшої синергії з партнерами по НАТО. Необхідно також прискорити технологічні зміни, що базуються на використанні сучасних енергозбережних технологій у найбільш конкурентоспроможних секторах української економіки. Стимулювання розвитку індустріальних кластерів у транскордонних регіонах сприятиме створенню робочих місць у сферах інфраструктури, зеленої економіки, ОПК, а також підвищенню рівня мобільності населення. Відновлення деокупованих територій має відбуватися з урахуванням безпекових реалій, місцевої ідентичності, культурної спадщини, економічної спеціалізації та гуманітарних потреб населення. 

Створення умов безпеки та розвиток територіальних громад також мають бути пріоритетами економічного й соціального розвитку країни. Необхідно створити безпечні умови для населення, стимулювати розвиток підприємництва, сприяти розбудові освітньої, медичної, транспортної, житлової та соціальної інфраструктур. У дослідженні відзначено, що швидке впровадження європейських норм у мовній, культурній та історичній політиці, посилення місцевої ідентичності, заохочення знання мов країн ЄС є важливим інструментом регіонального розвитку. 

Загалом, серйозність сучасних викликів, як регіональних, так і глобальних, потребує розпрацювання комплексної центральноєвропейської стратегії, що допомогло б усунути поточні й майбутні загрози регіональній безпеці. Це передбачає можливість реалізації транскордонних проєктів, зокрема в економічній, інфраструктурній, енергетичній, соціальній та культурній сферах.

Нове бачення Центральної та Східної Європи в рамках Європейської Співдружності може будуватися лише на основі комплексної оцінки поточного стану реагування на кризові явища. У дослідженні представлено унікальний досвід України щодо реагування на виклики руйнування енергетичної інфраструктури та переривання електропостачання споживачам в умовах війни, що триває. Безпека критичної інфраструктури, як зазначено в дослідженні, є лише частиною більш складного завдання – досягнення стійкості роботи об’єктів критичної інфраструктури, збереження її життєво важливих функцій, надання послуг кінцевим користувачам. 

Для країн Центральної Європи цікавим є досвід України щодо підтримки енергопостачання в кризових умовах. Для підвищення стійкості енергозабезпечення споживачів в умовах руйнування критичної інфраструктури в Україні застосовують різноманітні заходи: оперативне відновлення пошкодженої інфраструктури, введення добровільних та обов’язкових обмежень споживання енергії, розвиток альтернативних варіантів енергозабезпечення (резервні джерела енергії, альтернативне паливо, резервні ланцюги постачань). У перспективі для забезпечення енергетичної безпеки України потрібно розпрацювати та реалізувати стратегію стійкості критичної інфраструктури, включно з децентралізацією виробництва енергії, розвитком альтернативних джерел енергії та поліпшенням державно-приватного партнерства в цій сфері. 

Успіх України у сфері безпеки критичної інфраструктури залежить від дієвої підтримки союзників по НАТО та ЄС, які позиціонують Україну як оборонний рубіж і невід’ємну складову частину стабільної Центральної Європи. Інтеграція України до Європейської мережі операторів системи передачі електроенергії (ENTSO-E), налагодження партнерства в енергетичній сфері (газова та ядерна енергетика) сприятимуть зміцненню центральноєвропейської енергетичної безпеки. Розширення транскордонних зв’язків, спрямованих на підтримку функціонування енергетики в кризових умовах, реалізація спільних енергетичних інфраструктурних проєктів суттєво посилять стійкість країн Європи в енергетичній сфері.

Автори дослідження зазначають, що для поліпшення багаторівневої взаємодії між країнами Центральної Європи та Україною в гуманітарній та економічній сферах, реалізації спільних проєктів та ініціатив, координації управління ризиками необхідно використовувати міжрегіональну й транскордонну співпрацю. Цікавим є досвід транскордонного співробітництва Закарпатської області як одного з найбільш географічно наближених до Європи регіонів з поліетнічним складом населення. Близькість регіону до країн Центральної Європи, релокація підприємств з територій, наближених до зони ведення бойових дій, достатньо висока якість людського капіталу, привабливість регіону для внутрішньо переміщених осіб (безпекові аспекти) сприятимуть реалізації пілотних ініціатив у рамках територіально орієнтованих механізмів залучення інвестицій для повоєнного відновлення. Для ефективного використання потенціалу регіону, стимулювання політики відновлення варто застосовувати багаторічний досвід управління проєктами та транскордонну співпрацю з країнами Центральної Європи. Доцільно також стимулювати розвиток підприємницьких ініціатив у найбільш конкурентоспроможних секторах регіональної економіки, сприяти підвищенню ефективності використання людського потенціалу внутрішньо переміщених осіб і посилювати державно-приватне партнерство у розвитку соціального підприємництва.

У дослідженні зазначено, що війна виявила прогалини в структурі безпеки ЄС, спонукаючи країни-члени посилити увагу до безпеки у Східній Європі. Європейський Союз відповів на агресію росії переважно санкціями, наданням фінансової допомоги та військової підтримки Україні, зокрема через Європейський фонд миру, підкреслюючи свою роль у протидії російському впливу та сприянні стабільності Східної Європи. Тому інтеграція України до ЄС є стратегічно важливою для обох сторін. Таке партнерство не лише зміцнює демократію і безпеку України, але й посилює східні кордони та стабільність ЄС. Потенційне членство України демонструє прагнення до більш безпечної об’єднаної Європи на тлі геополітичної напруги. 

Шлях України до членства в ЄС є складним: потрібно реалізувати суттєві внутрішні реформи, триває війна з росією. Незважаючи на надання нашій країні статусу кандидата та початок переговорів, вступ України до Євросоюзу залежить як від припинення війни, так і від здійснення глибоких системних змін. 

Протягом останніх десятиліть відносини України з НАТО еволюціонували від співпраці в рамках програми «Партнерство заради миру» до участі в Програмі розширених можливостей НАТО (від 2020 р.). Хоча НАТО й визнає відповідність України своїм стандартам, офіційне членство відкладене, головним чином через побоювання ескалації конфлікту з росією. Після російського повномасштабного вторгнення в Україну в 2022 р. НАТО збільшило безпекову допомогу нашій державі (зокрема було запроваджено спільні оборонні ініціативи та створено Раду Україна – НАТО). «Коаліції охочих» у рамках НАТО надали цілеспрямовану підтримку, але без повного захисту за статтею 5.

Через обережну позицію НАТО членство України в цій організації залишається невизначеним. До отримання формального членства в НАТО Україна може скористатися моделлю безпеки, яка певною мірою подібна до ізраїльської і спирається на міцні двосторонні угоди й можливості самооборони. НАТО і далі стверджує, що майбутнє України в Альянсі, навіть якщо часові рамки залишаються невизначеними.

Важливим є забезпечення ефективного використання експортного потенціалу України. В українському експорті доволі значною є частка сільськогосподарської продукції, зокрема зернових та олійних культур. Однак, незважаючи на високий експортний потенціал, обсяги експорту сільськогосподарської продукції України скоротилися внаслідок порушення логістичних ланцюгів, руйнування інфраструктури, тимчасової блокади портів, падіння світових цін на деякі групи товарів і скорочення кількості зайнятих працівників за окремими професіями. Зазначене потребує підвищення продуктивності праці в аграрному секторі, розвитку сфери перероблення сільськогосподарської продукції, збільшення виробництва товарів з високим вмістом доданої вартості, а також використання чорноморських морських коридорів для стабілізації торгівлі.

У дослідженні зазначено, що серйозним викликом у забезпеченні сталого євроінтеграційного поступу України є проблеми ефективного використання людського потенціалу. Війна спричинила збільшення дефіциту кваліфікованої робочої сили, загострення демографічних проблем і значний відтік населення працездатного віку за кордон. Стратегічне бачення розвитку українського ринку праці та реалізації людського капіталу в контексті інтеграції до європейського простору визначаються такими чинниками, як: забезпечення безпеки, поліпшення бізнес-середовища, сприяння розвитку транскордонної співпраці, реструктуризація зайнятості з урахуванням змін економічної кон’юнктури, підвищення територіальної та професійної мобільності працівників, створення умов для ефективного використання навичок та кваліфікації, підтримка ініціатив громадянського суспільства та волонтерства, розвиток державно-приватного партнерства.

 

Читайте також англійською

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram та Facebook
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Зображення: НІСД 

Текст публікації (eng) у форматі pdf: