Економічні засади сприяння згуртованості громад

Поділитися:

Зміст

Вступ

Розділ 1. Роль згуртованості у соціальному та економічному розвитку громади.

1.1. Згуртованість як основа економічного розвитку та соціальної стабільності

1.2. Ризики незгуртованості громад

1.3. Упровадження інклюзивного врядування й політика згуртованості в Україні 

Розділ 2. Використання інструментів стратегування місцевого соціально-економічного розвитку для згуртування громад  

2.1. Оцінка підходів до формування згуртованості у місцевих та регіональних стратегіях розвитку  

2.2. Імплементація цілі згуртованості до регіональних та місцевих стратегій розвитку 

Розділ 3. Застосування кластерного підходу як інструменту економічного зростання та забезпечення згуртованості громади

3.1. Створення точок економічного зростання кластерного типу у контексті забезпечення згуртованості громади

3.2. Параметри ефективного впровадження кластерного підходу

Висновки

Додатки

 

Вступ

Значне розширення управлінських і бюджетних повноважень, наданих органам місцевого самоврядування (далі – ОМС), ускладнює набір інструментів активізації місцевого економічного розвитку та реалізації затребуваних громадою соціальних і бізнес-ініціатив. Повноцінне запровадження цього інструментарію можливе лише за умови високого рівня згуртованості громад, яка виявляється у спроможності громади об’єднуватися відповідно до спільних цілей розвитку, за активної участі населення у розв’язанні проблем місцевого значення, подолання соціальної ізоляції та соціальної дезінтеграції; взаємної довірі між владою, бізнесом і громадськістю.

Досягнення високого рівня соціальної згуртованості населення в українських реаліях ускладнюється особливостями менталітету й громадянської культури, специфікою політичного ландшафту регіонів, які накладаються на соціальну, етнічну та конфесійну строкатість громад і регіонів України, а також на процес зростання внутрішньорегіональної та міжрегіональної диспаритетності рівнів їхнього розвитку. При цьому ризики для згуртованості постають як у депресивних, так і в успішних регіонах, а їхнім джерелом є інституційна недостатність в умовах глобальних трансформацій.

Високий рівень згуртованості доречно вважати сприятливим чинником щодо: (1) закріплення позитивних змін реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади; (2) мобілізації наявних на рівні громади ресурсів (людських, фінансових та ін.), необхідних для реалізації соціальних чи економічних ініціатив; (3) зміцнення територіальної ідентичності бізнесу та сприяння високому рівню його соціальної відповідальності; (4) досягнення достатньої резистентності (стійкості) до непрогнозованих викликів – ускладнення епідеміологічної ситуації, наслідків стихійних лих, глобальних кліматичних змін, негативних соціальних наслідків економічних криз тощо.

Зростає потреба у використанні релевантних «інструментів згуртування», які сприятимуть об’єднанню громад навколо ідеї досягнення цілей соціально-економічного розвитку та / або подолання місцевих проблем; залученості населення до процесу врядування на місцевому рівні, системності комунікацій і кооперації між бізнесом, громадськістю та місцевою владою (як основи взаємної довіри).

Впровадження ефективної політики згуртування суспільства та держави відтворено в Державній стратегії регіонального розвитку 20212027 рр. (далі ДСРР2027), стратегічною метою якої визначено «Розвиток та єдність, орієнтовані на людину – гідне життя в згуртованій, децентралізованій, конкурентоспроможній і демократичній Україні…». Першою з трьох стратегічних цілей, на основі яких досягатиметься стратегічна мета ДСРР2027, є «Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах».

Досягнути згуртованості громад можливо за допомогою забезпечення інклюзивності управління на локальному рівні (що передбачає створення та функціонування інститутів комунікації, організацію суспільного діалогу), розвитку публічно-приватного партнерства, імплементації завдань щодо досягнення згуртованості до місцевих та регіональних стратегій розвитку, розвитку міжмуніципальної, міжрегіональної та міжнародної (включно транскордонної) співпраці.

Мета пропонованої доповіді – виокремити та охарактеризувати дієві інструменти соціальної та економічної політики, використання яких сприятиме досягненню високого рівня згуртованості громад як передумови реалізації їх внутрішнього потенціалу до розвитку та закріплення позитивних здобутків децентралізації.
 

Отримуйте якісну та актуальну аналітику від НІСД у зручному для вас форматі:

- читайте нас у Telegram 
- слухайте на Google Podcast 
- дивіться на YouTube

Фото: НІСД

Докладніше в аналітичній доповіді: